Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-4085/09 : Окремі процесуальні питання; Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Надіслано для оприлюднення: 06.10.2021. Зареєстровано: 07.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 08.10.2021.
Дата набрання законної сили: 05.10.2021
Номер судового провадження: 22-ц/810/789/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 2-4085/09 
		Провадження № 22-ц/810/789/21 
		 
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		 
		П О С Т А Н О В А
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		05 жовтня 2021 року      Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		головуючого              Назарової М.В.,
		суддів:                   Карташова О.Ю., Лозко Ю.П.,
		за участю секретаря        Сінько А.І.,
		учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стягувач  Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія»,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку
		апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 
		на ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 03 серпня 2021 року, постановлену Троїцьким районним судом Луганської області у складі: судді Певної О.С. в приміщенні того ж суду, 
		у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стягувач  Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,    
		                 
		                в с т а н о в и в:
		 
		У березні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з вказаною заявою, посилаючись на те, що рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 24.03.2011 по справі № 2-4085/09 позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» задоволені в повному обсязі та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2113 від 13.02.2008 в сумі 347244,77 грн та судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1700,00 грн та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справі у розмірі 30,00 грн.
		На виконання рішення Жовтневого районного суду м. Луганська Троїцьким районним судом Луганської області 05.05.2020 був виданий виконавчий лист, який був пред`явлений стягувачем до виконання, що стало наслідком відкриття двох виконавчих проваджень.
		Заявники вважають виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, оскільки через шість місяців після ухвалення Жовтневим районним судом м. Луганська рішення на користь ПАТ «Українська інноваційна компанія», 23.12.2011 між ОСОБА_2 та банком було укладено договір про внесення змін до договору іпотеки від 13.02.2008, відповідно до якого іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитної угоди № 2113 від 13.02.2008. Відповідно до кредитної угоди іпотекодержатель при виконанні боржником певних її умов надає боржнику кредит у розмірі 210415 грн на умовах, визначених кредитною угодою, граничним терміном повернення 22.12.2016 зі сплатою 20% річних. Таким чином, сума боргу зазначена у рішенні Жовтневого районного суду м. Луганська від 24.03.2011, зменшилася на 175277,68 грн. 
		ОСОБА_2 в період з січня 2012 року по червень 2014 року здійснювала щомісячну оплату кредиту. Отже, оскільки після ухвалення судом рішення, із урахуванням додаткових угод та сплачених боржниками квитанцій, сума боргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суттєво зменшилася, тому наявні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
		Тому заявники просили визнати виконавчий лист Троїцького районного суду Луганської області від 05 травня 2020 року по справі №2-4085/09 таким, що не підлягає виконанню.
		Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 03 серпня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , стягувач  Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія», про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відмовлено.
		В апеляційній скарзі заявники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 вважають оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням норм матеріального і процесуального права та просять скасувати ухвалу суду та визнати виконавчий лист Троїцького районного суду Луганської області від 05 травня 2020 року по справі №2-4085/09 таким, що не підлягає виконанню.
		Доводами апеляційної скарги є те, що позиція суду, що часткова сплата заборгованості не свідчить про добровільне виконання зобов`язання, а є підставою у разі повного погашення боргу для закриття виконавчого провадження відділом ВДВС, де перебуває на виконанні вказаний виконавчий лист, є безпідставною, помилковою та не ґрунтується на вимогах закону; відсутність відкритого виконавчого провадження станом на лютий 2012  червень 2014 року свідчить про добровільне виконання рішення боржниками своїх зобов`язань саме поза межами виконавчого провадження. 
		Заявники зазначають, що виконавче провадження було відкрито лише 29 травня 2020 року, а квитанції долучені до заяви за період з січня 2012 року по червень 2014 свідчать про добровільне часткове виконання своїх зобов`язань боржниками, яке виникло на підставі рішення Жовтневого району міста Луганська від 24 березня 2011 року із урахуванням вимог Договору про внесення змін до Договору іпотеки.
		Отже, фактично підписаний сторонами Договір про внесення змін до Договору іпотеки зменшує суму боргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який виник на підставі рішення Жовтневого району міста Луганська від 24 березня 2011 року.
		З урахуванням висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі №61-1592св17, зазначені обставини заявниками відносяться до матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.
		Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, що відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
		Законність і обґрунтованість судового рішення базується на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, і що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Яквбачається з матеріалів справи та встановленосудом,рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 24 березня 2011 року по справі № 2-4085/09 позовні вимоги АТ «Українська інноваційна компанія» задоволені в повному обсязі та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 2113 від 13.02.2008 в сумі 347244,77 грн та судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1700,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справі у розмірі 30,00 грн (а.с. 22-23). 
		На виконання рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 24.03.2011 про стягнення з Асєєвих заборгованості за кредитним договором Троїцьким районним судом Луганської області 05 травня 2020 року був виданий виконавчий лист (а.с. 21).
		29 травня 2020 року Головним державним виконавцем Луганського МВДВС СМУ МЮ (м. Харків) винесено постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 62199526 та ВП № 62199575 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4085/09, виданого 05.05.2020 Троїцьким районним судом Луганської області про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором в сумі 347244,77 грн та судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1700,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справі у розмірі 30,00 грн (а.с. 17-18, 19-20).
		Крім того, по справі вбачається, що рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 24.03.2011, на виконання якого видано виконавчий лист, з ОСОБА_3 стягнуто заборгованість за кредитним договором № 2113 від 13.02.2008, що утворилася станом на 31.05.2010, а саме - прострочений кредит, прострочені відсотки тощо, тобто строк виконання зобов`язання не змінювався та Банк не вимагав дострокового повернення кредитних коштів (а.с. 22).
		Додатковою угодою від 23.12.2011 про внесення змін до Договору іпотеки від 13.02.2008 було змінено розмір наданого боржнику кредиту і граничний термін повернення кредиту - до 22.12.2016 (а.с. 9).
		Підставою звернення до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заявниками вказано саме те, що після ухвалення судом рішення із урахуванням додаткових угод та сплачених боржниками сум сума боргу ОСОБА_4 та ОСОБА_2 суттєво зменшилася.
		Судом вірно зроблено висновок про відсутність передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та ЦПК України підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а помилкові доводи апеляційної скарги цих правильних висновків суду не спростовують.
		Відповідно до положень статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. При цьому метою визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є унеможливлення подальшого проведення виконавчих дій за цим виконавчим документом та закінчення виконавчого провадження (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»).
		Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
		Процесуальними підставами длявизнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню,є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
		З пунктів 5, 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
		Частинами другою, третьою вказано статті Закону визначено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
		Відповідно до абзацу другого частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
		Отже, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або у зв`язку із визнанням судом, серед іншого, виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
		З наведеного вбачається, що визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, і фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, є самостійними підставами для закінчення виконавчого провадження і їх одночасне застосування є неможливим. У зв`язку з цим, закінчення виконавчого провадження з підстави фактичного виконання рішення згідно з виконавчим документом унеможливлює закінчення виконавчого провадження з підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки виконавче провадження не може бути розпочате знову.
		Докази того, яка саме сплата здійснювалася ОСОБА_5 та ОСОБА_1 відповідно до наданих квитанцій - на погашення заборгованості за рішенням суду або на погашення кредиту за період після 31.05.2010 - суду не надані.
		Як не надані і докази повного виконання боржниками свого обов`язку.
		Оскільки Асєєвими ставиться питання про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконання, в цілому, а на виконання свого процесуального обов`язку відповідні докази виконання свого обов`язку боржниками суду не надані, то колегія суддів погоджує висновок суду про недоведеність таких вимог, а довід апеляційної скарги про неврахування судом, що боржниками добровільно було сплачено з січня 2014 року до червня 2014 року 175277,58 грн на виконання рішення суду ще до відкриття виконавчого провадження, не впливає на правильність таких висновків суду.
		Посилання суду на те, що часткова сплата заборгованості здійснена заявниками не на виконання рішення, а на погашення кредиту з урахуванням додаткової угоди за умови відсутності відповідних доказів є помилковим, проте це не вплинуло на правильні висновки суду про відмову у задоволенні заяви в цілому, оскільки по справі не встановлено передбачених статтею 432 ЦПК України обставин.
		За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в такому випадку підстав для застосування положень частини 2статті 432 ЦПК Українинемає.
		Відповідно до статті 375ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Тому апеляційна скарга ОСОБА_1 , ОСОБА_2 має бути залишена без задоволення, а ухвала Троїцького районного суду Луганської області від 03 серпня 2021 року - без змін.
		 
		Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд
		 
		               п о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
		Ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 03 серпня 2021 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. 
		Дата складення повного тексту постанови  05 жовтня 2021 року.
		 
		Головуючий
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...