Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 645/6427/19 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та кримінальні правопорушення проти журналістів; Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця.
Надіслано для оприлюднення: 07.10.2021. Зареєстровано: 08.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.10.2021.
Дата набрання законної сили: 22.12.2022
Результат оскарження 22.12.2022 Полтавський апеляційний суд: залишено без змін вирок суду першої інстанції
Номер судового провадження: 1-кп/645/229/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12019220830000149

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 645/6427/19>
		Провадження № 1-кп/645/229/21> 
		 
		В И Р О К
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   07 жовтня 2021 року колегія Фрунзенського районного суду м. Харкова у складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 , 
		суддів  ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		секретарі судового засідання  ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
		за участю сторін кримінального провадження:
		прокурорів  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , 
		захисників  ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
		обвинуваченого  ОСОБА_12 ,
		та представника потерпілого  ОСОБА_13 ,
		потерпілого  ОСОБА_14 ,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинуваченням:
		ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, що проживає та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, 
		у вчиненні злочину, передбаченого ст. 348 КК України,-
		в с т а н о в и л а:
		19.08.2019 року приблизно о 19 год. 10 хв. ОСОБА_12 перебуваючи у вестибюлі станції «ім. О.С. Масельського» Комунального підприємства «Харківський метрополітен» за адресою: м. Харків, пр. Московський, 256-М, побачив поліцейського сектору патрульної поліції № 3 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області сержанта поліції ОСОБА_14 , який знаходився у форменому одязі працівника поліції з табельною вогнепальної зброєю та спеціальними засобами, котрий виконував свої службові обов`язки по охороні громадського порядку на території вищевказаної станції метрополітену, та в цей час у ОСОБА_12 раптово виник намір, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_14 , тобто умисел на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з його діяльністю щодо охорони громадського порядку.
		Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправність своїх дій і бажаючи діяти саме таким чином, достовірно розуміючи, що перед ним знаходиться працівник правоохоронного органу, який виконує покладені на нього обов`язки щодо охорони громадського порядку, ОСОБА_12 діючи умисно, використовуючи в якості знаряддя злочину кухонний ніж, який він дістав із вдягненого на ньому одягу, підійшов до ОСОБА_14 та несподівано для оточуючих, з хуліганських мотивів, з метою спричинення смерті працівнику правоохоронного органу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи настання наслідків у вигляді смерті потерпілого, наніс один удар лівою рукою у якій тримав ніж, в область життєво-важливого органу ОСОБА_14 - серця, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення в ділянці передньої поверхні тулубу на 6,0 см ліворуч умовно-серединної лінії на рівні проекції 4-6 лівого ребра по середньо-ключичній лінії, які належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів. Потерпілий ОСОБА_14 після отримання ножового поранення, з метою припинення протиправних дій ОСОБА_12 та збереження свого життя, а також життя оточуючих, застосував заходи фізичного впливу та затримав останнього.
		Таким чином, ОСОБА_12 вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення свого злочинного умислу, спрямованого на спричинення смерті працівнику правоохоронного органу ОСОБА_14 , однак з причин, що не залежали від його волі не зміг довести свій злочинний умисел до кінця оскільки його протиправні дії були зупинені потерпілим та свідками події. 
		Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_12 , зазначив, що вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнає повністю, щиро кається, просить пробачення у потерпілого, однак фактично визнав вину частково та пояснив суду, що не бажав вбивати потерпілого. Вказав, що на протязі тривалого часу в різних місцях міста на нього здійснювали тиск працівники поліції та після того, як до нього у вестибюлі станції метро «ім. О.С. Масельського» звернувся працівник поліції, потерпілий по справі, та сказав підійти до нього, він наніс йому удар ножем. Не заперечував, що досліджений у судовому засіданні ніж належав йому. Зазначив, що не пам`ятає події, які відбувалися після звернення до нього потерпілого, однак підтвердив, що на відеозапису з камери відео спостереження станції Харківського метрополітену «ім. О.С. Масельського» зображений саме він. 
		На протязі судового розгляду ОСОБА_12 вину у вчиненні злочину не визнавав, посилаючись, що за декілька днів до інкримінованого йому злочину працівники поліції на станції метро «ім. О.С. Масельського» забрали у нього телефон та вимагали принести грошові кошти. В той день, проходячи по підземному переходу станції метро «ім. О.С. Масельського», дві жінки почали кричати на нього, ображати нецензурною лайкою, однак він побажав їм щасливої дороги та зайшов до вестибюлю станції метро, останні прослідували за ним, підійшли до чергової, яка викликали поліцію. Після того, прийшов потерпілий, який був у формі зеленого кольору, можливо без форми, та звернувся до нього, запитав, що у нього в кишенях та накинувся на нього, повалив на підлогу. Зазначив, що у нього не було у руках ножа, руки він тримав перед собою, можливо в його кишені були уламки ножа-пилки, одна це не той ніж, що оглядався судом. Вказував, що на нього були надягнути кайданки, інші працівники поліції катували його, прикували до батареї, не давали пити та їсти, а також потерпілий самостійно наніс собі поріз ножем у підсобному приміщенні метрополітену. Крім того, заперечував час скоєння інкримінованого йому злочину, вказуючи, що обставини мали місце о 18 годині. Разом з тим, ОСОБА_12 не визнавав цивільні позови, у зв`язку з чим, було встановлено повний порядок з`ясування обставин справи та дослідження доказів.
		Вина ОСОБА_12 у повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:
		- показаннями потерпілого ОСОБА_14 , який в судовому засіданні пояснив, що працює поліцейським сектору патрульної поліції № 3 відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області. Так, 19 серпня 2019 року о 7 год. заступив на добове чергування по станції метро «ім. О.С. Масельського» та після 19 години, перебуваючи в опорному пункті зазначеної станції, отримав виклик чергової по вестибюлю за сигнальною кнопкою. Зазначив, що під час чергування був у форменому одягу, а саме: брюках, сорочці світло сірого кольору з личками, кашкеті з кокардою, при собі мав зброю. Підійшовши до вестибюлю поблизу турнікетів, де перебувала чергова, побачив двох незнайомих жінок, які повідомили, що за ними женеться чоловік з ножем та вказали на нього. Він розвернувся та побачив раніше незнайомого чоловіка, як в подальшому стало відома ОСОБА_12 , якій перебував на відстані 0,5 м від нього, був одягнутий в жилетку та на ньому були окуляри для зору, його ліва рука була відведена за стегно, права рука була на рівні тулуба. Після того, ОСОБА_12 , без розмов, наніс йому колотий удар в область грудної клітини лівіше від середини тулуба ножем, лезо якого складало близько 15 см, та який знаходився у лівій руці останнього. Зазначив, що удар ножем був прицільний в життєво важливий орган та вважає, що обвинувачений бажав позбавити його життя. Вказав, що удар був вверх від стегна до грудної клітини, однак він підбив руку ОСОБА_12 в момент нанесення удару, тому ніж неглибоко увійшов у його тіло та виник горизонтальний поріз шириною 0,5 см, пішла кров. Сліди від удару ножа та крові залишились на сорочці, яка була вилучена наступного дня слідчим. Після того, ним були вчинені дії щодо знешкодження, затримання обвинуваченого. Так, він застосував прийоми рукопашного бою та шляхом нанесення ряду ударів обвинуваченому повалив його на підлогу, де відбулась боротьба, яка тривала близько 2 хвилин, під час якої обвинувачений висловлювався нецензурною лайкою та чинив опір. Під час затримання, ним були застосовані кайданки до ОСОБА_12 та після затримання, повідомлено про те, що трапилося чергову частину поліції в метрополітені. До приїзду групи він перебував зверху ОСОБА_12 , оскільки останній продовжував чинити опір та лаявся. Ніж під час затримання впав на підлогу, пластмасова рукоятка зламалася в момент падіння та була відділена від леза, в подальшому ніж було вилучено слідчою групою. Після того, він був госпіталізований до лікарні, де проходив лікування. 
		- показаннями свідка  ОСОБА_15 , яка в судовому засіданні пояснила, що у вересні 2019 року близько 19 години разом з ОСОБА_16 спустилася в підземний перехід метрополітену - станції метро «ім. О.С. Масельського», де біля кіосків на неї вистрибнув раніше незнайомий ОСОБА_12 , який погрожував порізати її та крутив перед обличчям зв`язку чогось, при цьому висловлювався нецензурною лайкою. Намагаючись втекти, вони направились до станції метро «ім. О.С. Масельського» та підійшли до чергової пропускного пункту, яка викликала на їх прохання поліцейського. Спочатку ОСОБА_12 гнався за ними, але після того, як вони підійшли до чергової він не наближався, але метався з місця на місця. Через деякий час прийшов працівник поліції, який був одягнутий у формений одяг. Обвинувачений підійшов до працівника поліції ззаду, поки вони розповідали, ОСОБА_12 махав головою ніби це неправда, а після того, як працівник поліції повернувся накинувся на останнього всім тілом. Почалась боротьба, під час якої працівник поліції повалив ОСОБА_12 на підлогу та надягнув кайданки. Сторонні люди намагалися допомогти затримати обвинуваченого, який чинив супротив та висловлював обурення. Після затримання ОСОБА_12 вона залишила свої координати та пішла. З засобів масової інформації їй стало відомо, що поліцейський отримав поранення. Зазначила, що не бачила, як наносились ОСОБА_12 удари ножем працівнику поліції, однак бачила ніж, схожий на кухонний, який знаходився на підлозі, біля стіни, поблизу місця боротьби, довжина леза якого складала близько 12 см. 
		- показаннями свідка ОСОБА_16 , яка в судовому засіданні пояснила, що близько 19 год. йшла зі знайомою на ім`я Сніжана по підземному переходу станції метро «ім. О.С. Масельського» та на них вибіг чоловік, обличчя якого вона не пам`ятає бо злякалась, який хотів накинутись на її знайому, але їй вдалось втекти. В руках незнайомого чоловіка був ланцюг або ключі та він крутив це в руках. Після того, вони підбігли до чергової по станції, яка на їх прохання викликала працівника поліції. Невідомий чоловік рухався за ними та зупинився на відстані 3-4 метри від чергової та дивився на її знайому. Через деякий час підійшов працівник поліції та вони показали на чоловіка який їх переслідував, на що працівник поліції запитав у останнього, що сталося та чоловік відразу вдарив поліцейського рукою в грудь. Що було в руці чоловіка вона не бачила, однак почула удар руки об тіло. Після того, хтось з присутніх сказав про ніж, а також, що потрібно його убрати подалі та вона побачила на підлозі ніж розміром близько 15 см. Момент нанесення удару ножем вона не бачила, однак бачила в подальшому кров на долоні працівника поліції. Від удару працівник поліції устояв на ногах та застосував до чоловіка прийоми рукопашного бою, після чого вони впали на підлогу. Між чоловіком та працівником поліції почалась боротьба, сторонні люди намагалися допомогти, вона також стала на ноги чоловіка, щоб допомогти працівнику поліції його затримати. Через деякий час приїхали інші працівники поліції на допомогу та її зі знайомою відпустили. 
		- показаннями свідка ОСОБА_17 , яка в судовому засіданні пояснила, що працює контролером пропускного пункту КП «Харківський метрополітен» та 19 серпня 2019 року перебувала на робочому місці на станції метро «ім. О.С. Масельського». Так, близько 19 год. 00 хв. до неї підішли дві налякані, раніше невідомі жінки, які попросили викликати поліцію, посилаючись на те, що за ними йде невідомий чоловік. На прохання жінок вона натиснула на кнопку виклику поліції та прийшов раніше незнайомий працівник поліції у форменому одягу. Жінки вказали працівнику поліції на чоловіка, який їх переслідував, останній тримав щось у руках. Невідомий чоловік, обвинувачений по справі, підійшов до працівника поліції, нічого не кажучи. Після того, вона нагнулась щоб обслугувати пасажира та піднявши голову побачила як обвинувачений вже лежить на підлозі, а працівник поліції сидить зверху та надягає йому кайданки. Разом з тим, на відстані близько 2,5 м від обвинуваченого побачила зламаний ніж схожий на кухонний, лезо ножа складало близько 10 см, ручка ножа була відділена від леза, який вона відсунула ногою під стіну. Обвинувачений був у окулярах, які під час його затримання впали на підлогу та після затримання він щось казав нерозбірливе. Пошкоджень на працівнику поліції, крові на сорочці вона не бачила, оскільки останній перебував зверху на обвинуваченому та спиною до неї, а після того, як прийшли на допомогу інші працівники поліції всі вони направились до кімнати поліції. Через годину їй зателефонували працівники поліції, які прийшли на допомогу потерпілому та повідомили, що останній отримав ножове поранення. 
		- змістом протоколу огляду місця події від 19.08.2019 року, за участю двох понятих, та фототаблицею до протоколу, згідно якого місцем огляду є ділянка місцевості розташована на станції метро «ім. О.С. Масельського» Харківського метрополітену у вестибюлі, а також кімната поліції, яка розташована за дверима до входу у вестибюль у підземному переході, де на дерев`яній лаві перебував чоловік 40-50 років, одягнутий у світлу сорочку, чорні штани та капці, який представився як ОСОБА_12 , на столі ліворуч від вхідної двері виявлено ніж кухонний, з пластиковою рукояткою помаранчевого кольору, довжина рукоятки 10-15 см, клинка 12,5 см, який вилучено (т. 2 а.с. 117-124);
		- змістом витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань, згідно якого 19.08.2019 р. о 22.25 внесені відомості до ЄРДР за ст. 348 КК України; 
		- змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 25.09.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_14 , а також спеціаліста ОСОБА_18 , у присутності понятих, та фототаблицею долученою до протоколу, відповідно до протоколу потерпілий, пояснив, що 19.08.2019 р. близько 19 год. 09 хв. знаходився у вестибюлі приміщення станції Харківського метрополітену «ім. О.С. Масельського», ніс службу та виконував покладені на нього обов`язки по охороні порядку, був у форменому одязі працівника поліції. Так, перебуваючи у положенні стоячи обличчям до обличчя, на відстані витягнутої руки, невідомий чоловік, тримаючи у лівій руці ніж, наніс удар в ділянку передньої поверхні тулуба ліворуч на рівні проекції третього-шостого ребра, лезо було горизонтально орієнтовано гострою частиною до зовні, обушковою частиною спрямовано в бік умовно-серединної лінії тіла потерпілого. Зазначив, що після даного удару він схопив обома руками кість нападника та відвів її від себе та застосував фізичну силу задля припинення дій щодо посягання на життя й здоров`я працівника поліції та оточуючих, в результаті чого вони впали на підлогу, де він утримував нападника (т. 2 а.с. 247-254);
		- змістом витягу з наказу ГУНП України в Харківській області від 17.07.2019 р. № 209 о/с, відповідно до якого сержанта поліції ОСОБА_14 переміщено на посаду поліцейського сектору патрульної поліції № 3 патрульної поліції відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області (т. 2 а.с. 178);
		- фактичними даними, що містяться в журналі інструктажів відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області, згідно якого потерпілий ОСОБА_14 19.08.2019 р. пройшов інструктаж про що мається підпис (т. 2 а.с. 179-180); 
		- фактичними даними, що містяться в книзі нарядів відділу поліції в метрополітені ГУНП в Харківській області, згідно розстановки нарядів на 19.08.2019 р., затверджених заступником начальника ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області 18.08.2019 р., ОСОБА_14 отримав наряд на станцію «ім. О.С. Масельського» та 19.08.2019 р. о 7 год. 20 хв. останньому видано зброю виду «ПМ» та прийнято зазначену зброю 20.08.2019 р. о 0 год. 20 хв. (т. 2 а.с. 181-183);
		- змістом виписки із медичної карти МКБ № 17 стаціонарного хворого № 13646 ОСОБА_14 , згідно якої останнього направлено 19.08.2019 р. в стаціонар ургентно ШМД 901, анемніз хвороби  травма, зі слів хворого, при виконанні службових обов`язків на станції метро «Масельського» в 19.50 отримав ножове поранення лівої половини грудної клітки, МСП доставлений в МКБЛ № 17, повідомлення 102, повний діагноз: ножове поранення передньої поверхні лівої половини грудної клітини, виписка з 1 хірургічного відділення 28.08.2019 р. (т. 2 а.с. 246);
		- змістом протоколу огляду речей від 20 серпня 2019 року та фототаблицею до протоколу, згідно якого, оглядом встановлено: в палаті № 415 міської клінічної лікарні № 17 за адресою: м. Харків, пр. Московський, б. 195 виявлено гр. ОСОБА_14 у якого в області грудної клітини знаходиться медична пов`язка білого кольору, при зніманні якої є наявна різана рана, останній добровільно видав сорочку формену поліцейського, сірого кольору, на якій з лівої сторони в області кишені прокол-поріз та сліди бурого кольору (т. 2 а.с. 128-134); 
		- змістом протоколу огляду предметів від 20 серпня 2019 року, згідно якого проведено огляд форменої сорочки сірого кольору літнього зразка, на якій розташовані на лівому рукаві  шеврон з написом «поліція», на правому рукаві  шеврон з написом «Головне управління національної поліції в Харківській області», спереду в ділянці грудної частини зліва знаходяться сліди речовини бурого кольору, зазначена сорочка знаходиться у паперовому конверті з написом: «Національна поліція України Головне управління Харківській області слідче управління» (т. 2 а.с. 135); 
		- змістом постанови слідчого СВ ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_19 про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 20.09.2019 року, згідно якої формену сорочку сірого кольору літнього зразку визнано речовим доказом, яку постановлено передати на відповідальне зберігання до камери схову ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області (т. 2 а.с. 136);
		- змістом протоколу огляду предметів від 08 жовтня 2019 року, згідно якого проведено огляд поламаного ножа, який складається з клинка та руків`я, загальна довжина складає - 235 мм., вага 50 г., клинок ножа  прямий, однолезовий, довжина  125 мм., найбільша ширина  14,3 мм, максимальна товщина  1 мм, руків`я ножа  113 мм, найбільша ширина  23 мм, найбільша товщина  14 мм, що знаходиться у паперовому конверті, на якому прикріплена бирка з пояснювальним написом: «Харківській НДЕКЦ МВС України» (т. 2 а.с. 211); 
		- змістом постанови старшого слідчого СВ ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_20 про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 08.10.2019 року, згідно якої ніж поламаний, що складається з клинка та руків`я, загальна довжина якого складає 235 мм., вага 50 г., клинок ножа  прямий, однолезовий, довжина  125 мм., найбільша ширина  14,3 мм, максимальна товщина  1 мм, руків`я ножа  113 мм, найбільша ширина  23 мм, найбільша товщина  14 мм визнано речовим доказом, який постановлено передати на відповідальне зберігання до камери схову ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області (т. 2 а.с. 212);
		- фактичними даними, що містяться в листі в.о. генерального директора КП «Харківській метрополітен» ОСОБА_21 щодо надання відеозапису з камери відео спостереження станції Харківського метрополітену «ім. О.С. Масельського» у період часу з 18.50 год. до 20.00 год. 19.08.2019 р., що зберігається на диску DVD+R, 4,7 GB, 120 MІN, 16 Х, серія PSP 330 VW 107093735 з написом «Axent» (т. 2 а.с. 262);
		- змістом протоколу огляду предметів від 21 серпня 2019 року, згідно якого проведено огляд диску DVD+R, 4,7 GB, 120 MІN, 16 Х, серія PSP 330 VW 107093735 з написом «Axent» на якому міститься файл: «Масельськ.акп 1 вест._19082019_190300.аvі», де відображено як у вестибюлі станції «ім. О.С. Масельського» ОСОБА_12 о 19 год. 11 хв. 26 с. наніс поранення ножем поліцейському ОСОБА_14 (т. 2 а.с. 265); 
		- змістом постанови слідчого СВ ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області ОСОБА_19 про визнання та доручення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 21.08.2019 року, згідно якої диск DVD+R, 4,7 GB, 120 MІN, 16 Х, серія PSP 330 VW 107093735 з написом «Axent» на якому міститься файл: «Масельськ.акп 1 вест._19082019_190300.аvі» визнано речовим доказом (т. 2 а.с. 263-264);
		- змістом ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04 вересня 2019 року, згідно якої слідчому СВ ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області надано тимчасовий доступ до записів усіх наявних камер відео спостереження за період з 18.50 год. до 19.25 год. 19.08.2019 р., які знаходяться на станції метрополітену «ім. О.С. Масельського», що належать КП «Харківській метрополітен» (т. 2 а.с. 271-273); 
		- фактичними даними, що містяться в протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 09.09.2019 р. та опису речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 04.09.2019 р., згідно яких, у присутності начальника служби руху КП «Харківській метрополітен» ОСОБА_22 вилучено лазерний диск DVD+R, 4,7 GB, 120 MІN, 16 Х, серія PSP 330 VW 107093735 з написом «Axent» на якому міститься файл: «Масельськ.акп 1 вест._19082019_190300.аvі» (т. 2 а.с. 274-275); 
		- речовими доказами  диском DVD+R, 4,7 GB, 120 MІN, 16 Х, серія PSP 330 VW 107093735 з написом «Axent» на якому міститься файл: «Масельськ.акп 1 вест._19082019_190300.аvі» з відображенням обставин, які мали місця 19.08.2019 р. о 19 год. 11 хв. у вестибюлі станції «ім. О.С. Масельського»; форменою сорочкою працівника поліції сірого кольору літнього зразка, на якій спереду в ділянці грудної частини зліва знаходяться сліди речовини бурого кольору та пошкодження у вигляді порізу; ножем, що складається з клинка та руків`я відділених один від одного; 
		- висновком судово-криміналістичної експертизи № 11/343СЕ-19 від 03.10.2019 року, згідно якого наданий на дослідження несправний кухонний ніж ф. «Тrаmоntіnа» виготовлений за типом ножів господарсько-побутового призначення та до категорії клинкової холодної зброї не відноситься; наданий на дослідження предмет (з урахуванням технічного стану) виготовлений за типом ножів господарсько-побутового призначення; наданий на дослідження предмет виготовлений промисловим способом (КНР) (т. 2 а.с. 205-208);
		- висновком судово-медичної експертизи речових доказів № 15/705-1Дм/2019 від 27.09.2019 року, згідно якого за результатами проведення судово-медичної експертизи клинка ножа, рукоятки ножа, фрагмента полімерного матеріалу, вилучених 19.08.2019 р. у кімнаті поліції станції метрополітену «ім. О.М. Масельського», під час слідчої дії, як зазначено в ухвалі, на фрагменті полімерного матеріалу знайдені сліди крові. Встановити видову належність крові не виявилось можливим, так як при постановці реакції преципітації, позитивний результат не був отриманий з жодною преципітуючою сироваткою, яка мається в лабораторії. Статева належність крові не встановлена, у зв`язку з відсутністю в препараті клітинних елементів її, необхідних для даного виду дослідження. На клинку ножа та рукоятці ножа сліди крові не знайдені. На рукоятці ножа та на фрагменті полімерного матеріалу сліди потожирових виділень та ядровмістимі епітеліальні клітини не знайдені. (т. 2 а.с. 219-222);
		- висновком судово-медичної експертизи № 09-1078/2019 від 02.10.2019 року, згідно якого на підставі даних судово-медичної експертизи громадянину ОСОБА_14 , з урахуванням медичної документації та проведеної консультації лікарем  хірургом, експерт приходить до висновків: Згідно наданої медичної карти № 13646, на момент госпіталізації БШМД-901 19.08.2019 року о 20.56 до КНП «МКБЛ №17» ХМР, у гр. ОСОБА_14 встановлені наступні тілесні ушкодження: - колото-різане поранення в ділянці передньої поверхні тулубу на 6,0 см ліворуч умовно-серединної лінії на рівні проекції 4-6 лівого ребра по середньо-ключичній лінії. Згідно результатів огляду: синець на лівій боковій поверхні тулубу на рівні лівої клубової (рус.-подвздошной) кістки. Вищезазначене колото-різане поранення бере свій початок раною на поверхні шкіри та по ходу раньового каналу пошкоджує підшкірно-жирову клітковину та м`язи, не проникаючи до грудної клітини. За механізмом утворення, колото-різане поранення утворилось від її ударної травматичної дії гострого предмету, який мав колюче-ріжучі властивості, але індивідуальні особливості цього предмету не відобразились в пошкодженні або відсутній їх опис у наданій медичній документації, та могло бути отримане не пізніше дати звернення в лікувальний заклад, де й було встановлено. Синець утворився від травматичної дії тупих твердих предметів, за механізмом удар чи удар-здавлення та міг бути отриманий більше 7 діб до огляду. Цей висновок підтверджується виглядом, характером ушкоджень, а також кольором синця. За ступенем тяжкості: колото-різане поранення в ділянці передньої поверхні тулубу, яке у своєї течії призвело до хірургічного втручання - наложенню шовного матеріалу та загоїлось із утворенням рубця належить до легких тілесних ушкоджень, що спричинила за собою короткочасний розлад здоров`я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а, 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України, від 17.01.95 р. Синець викликав незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2. «Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відноситься до легких тілесних ушкоджень. Вирішення питання про «самоспричинення» тілесних ушкоджень, а також ймовірності утворення тілесних ушкоджень при тих чи інших обставинах, не входить до компетенції судово-медичного експерта, так як включає в себе юридичне поняття (т. 2 а.с. 188-189);
		- висновком судово-медичної експертизи № 09-1190/2019 від 02.10.2019 року, який підтверджує висновок судово-медичної експертизи № 09-1078/2019 від 02.10.2019 року, згідно якого, експерт також приходить до висновку, що покази гр. ОСОБА_14 , викладені ним у статусі потерпілого в протоколі проведення слідчого експерименту від 25.09.2019 року, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині терміну і механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 256-257); 
		- висновком судової дактилоскопічної експертизи № 2/913СЕ-19 від 13.09.2019 року, згідно якого на поверхні клинка виявлені два сліди папілярних узорів розміром 7х12 мм та 25х4 мм, які для ідентифікації особи непридатні. На поверхнях руків`я та фрагменту полімерного матеріалу слідів рук не виявлено (т. 2 а.с. 192-199); 
		- фактичними даними, що містяться у виписці № 299 із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого КНП «Обласний наркологічний диспансер» під час обстеження ОСОБА_12 20.08.2019 р. ознак алкогольного та наркологічного сп`яніння не виявлено (т. 2 а.с. 138).
		Після з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами ОСОБА_12 зазначив, що повністю визнав вину у вчиненні вищевказаного злочину та просить пробачення у потерпілої сторони.
		Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені колегією суддів докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_12 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у колегії суддів не викликають. 
		Відповідно до ст.86КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об`єктивність вищенаведених доказів у судової колегії сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв`язку з чим колегія суддів вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст. 85, 86 КПК України, колегія суддів вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченого та визнання його винуватості.
		Проаналізувавши викладені по даному кримінальному провадженню докази та оцінивши їх в сукупності, колегія суддів визнає необґрунтованими ствердження обвинуваченого щодо відсутності умислу на вбивство потерпілого.
		Вбивство або замах на вбивство працівника правоохоронного органу чи його близьких родичів у зв`язку з виконанням цим працівником службових обов`язків, а також члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх діяльністю щодо охорони громадського порядку охоплюється складом злочину, передбаченогост. 348 КК України.
		Стаття 348 КК Україниє спеціальною нормою щодост. 115 ч. 2 п. 8 КК України(умисне вбивство особи чи її близького родича у зв`язку з виконанням цією особою службового або громадського обов`язку), а отже вбивство або замах на вбивство зазначених у диспозиції частини першоїст. 348 КК Україниосіб за наявності умов, передбачених цією статтею, повністю нею охоплюється.
		З об`єктивної сторони злочин, передбаченийст. 348 КК Україниполягає у посяганні на життя (умисне вбивство або замах на умисне вбивство) осіб, визначених диспозицією цієї статті працівника правоохоронного органу. При цьому форми і способи посягання на життя потерпілих для кваліфікації значення не мають.
		Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується умисною формою вини. Винний усвідомлює, що посягає на життя працівника правоохоронного органу або інших осіб, визначених в диспозиціїстатті 348 КК України, передбачає настання смерті названих осіб внаслідок своїх дій і бажає або свідомо допускає їх настання.
		Закінченим вказаний злочин вважається з моменту замаху на життя осіб, зазначених устатті 348 КК України, незалежно від настання будь-яких наслідків.
		За змістомст. 24 КК Українинаявність вини у формі умислу передбачає, що особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала або свідомо припускала їх настання.
		Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
		Так,в ході судового розгляду було встановлено, що потерпілий станом на 19.08.2019 р. перебував на посаді поліцейського сектору патрульної поліції №3 відділу поліції в метрополітені ГУ НП в Харківській області і перебував при виконанні службових обов`язків по охороні громадського порядку на території вищевказаної станції метрополітену, за повідомленням контролера пропускного пункту станції метро «ім. О.С. Масельського» прибув до вестибюлю зазначеної станції та знаходився у форменому одязі працівника поліції з табельною вогнепальної зброєю, тобто, обвинувачений мав можливість та міг ідентифікувати вказану особу, як працівника поліції.
		Вирішуючи питанняпро наявністьумислу у ОСОБА_12 на вбивство ОСОБА_14 ,колегія суддівприходить довисновку,що сукупністьвсіх обставинвчиненого діяння,спосіб вчиненнязлочину та його знаряддя, а саме нанесення удару ножом в ліву частину тулубу потерпілого в область життєво важливих органів, а також динамічність дій ОСОБА_12 , його агресивна поведінка під час вчинення злочину, локалізація отриманого потерпілим тілесного ушкодження, в цьому конкретному випадку дають підстави суду зробити висновок про спрямованість умислу ОСОБА_12 саме на умисне вбивство ОСОБА_14 , яке не було доведено до кінця з причин, які не залежали від волі обвинуваченого.
		Крім того, колегія судів вважає, що про спрямованість умислу ОСОБА_12 на позбавлення життя працівника правоохоронного органу свідчить той факт, що він,маючи обґрунтовану можливість усвідомити, що ОСОБА_14 , перебуває при виконанні службових обов`язків та має при собі табельну зброю, наніс удар ножом швидко та зненацька, який був зупинений ОСОБА_14 . 
		Разом з тим, ствердження обвинуваченого щодо невірно встановленого часу вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, нападу на нього саме потерпілим, відсутність ножа у його руках, не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються доказами викладеними увироку, які об`єктивно узгоджуютьсяз обставинами справи, а саме: показаннями потерпілого ОСОБА_14 , який вказував, що після 19 години, перебуваючи в опорному пункті станції метро, отримав виклик чергової по вестибюлю за сигнальною кнопкою, підійшовши до вестибюлю поблизу турнікетів, побачив раніше незнайомого чоловіка, який без розмов, наніс йому колотий удар ножом в область грудної клітини лівіше від середини тулуба, показаннями свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , які зазначили, що вказана подія мала місце близько 19 год. 00 хв., момент нанесення удару ножем не бачили, однак свідчили про наявність ножа на підлозі біля місця боротьби, також свідки ОСОБА_15 , ОСОБА_16 стверджували, що саме ОСОБА_12 наніс удар працівнику поліції. 
		Доводи обвинуваченого щодо спричинення тілесного ушкодження у вигляді колото-різаного поранення на поверхні шкіри самим ОСОБА_14 , колегія суддів не приймає до уваги, оскільки зазначені доводи спростовуються наступними доказами: показами потерпілого ОСОБА_14 , якій стверджував, що саме ОСОБА_12 наніс йому тілесні ушкодження, змістом протоколу проведення слідчого експерименту від 25.09.2019 року за участю потерпілого ОСОБА_14 , під час якого, останній повідомив обставини та механізм нанесення йому тілесних ушкоджень, висновком судово-медичної експертизи № 09-1190/2019 від 02.10.2019 року, згідно якого, експерт приходить до висновку, що покази ОСОБА_14 , викладені ним у статусі потерпілого в протоколі проведення слідчого експерименту від 25.09.2019 року, в цілому не суперечать наявним судово-медичним даним в частині терміну і механізму утворення встановлених у нього тілесних ушкоджень, дослідженими речовими доказами - диском DVD+R, на якому міститься файл: «Масельськ.акп 1 вест._19082019_190300.аvі» з відображенням обставин, які мали місця 19.08.2019 р. о 19 год. 11 хв. у вестибюлі станції «ім. О.С. Масельського», форменою сорочкою працівника поліції сірого кольору літнього зразка, на якій спереду в ділянці грудної частини зліва знаходяться сліди речовини бурого кольору та пошкодження у вигляді порізу, ножем, що складається з клинка та руків`я відділених один від одного. 
		Щодо посилання обвинуваченого про застосування до нього фізичного насилля після затримання, яке виразилося у тривалому часі передування у кайданках, приковуванні кайданками до батареї, ненаданні їжі та пиття, катуванні, то даний факт не має прямого відношення до кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_12 , тому суд обмежився наданням доручення Територіальному управлінню Державного бюро розслідування провести перевірку зазначених обвинуваченим фактів застосування незаконних методів досудового розслідуванням, за результатами чого, судом отримано витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за № 62021170020000477 від 17.09.2021 р. за ч. 2 ст. 365 КК України 
		Колегія суддів, виходячи з принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду доказів, передбаченихст. 22 КПК України, прийняла відмову сторони обвинувачення від допиту у судовому засіданні свідка обвинувачення ОСОБА_23 . 
		Дії обвинуваченого ОСОБА_12 колегія суддів кваліфікує за ст. 348 КК України, як замах на вбивство працівника правоохоронного органу у зв`язку з його діяльністю щодо охорони громадського порядку.
		Вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, колегія суддів вважає доведеною.
		Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання ОСОБА_12 , відповідно до ст.ст. 66, 67 КК України, колегією суддів не встановлено. 
		Так, колегією суддів не визнається обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого визначене п.1 ч.1 ст. 66 КК України, щире каяття, оскільки під час судового розгляду зазначена обставина не встановлена.
		Згідно з усталеною практикою Верховного Суду, щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
		Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження. Однак, у матеріалах справи відсутні дані, які б підтверджували щирий жаль з приводу скоєного та осуд своєї поведінкиобвинуваченим, те, що він намагався виправити наслідки вчиненого та виявляв готовність нести покарання. Навпаки, обвинувачений ОСОБА_12 під час судового розгляду вину фактично не визнавав, наприкінці судового розгляду визнав вину частково та висловлював каяття, однак такі твердження є формальними, оскільки не підтверджуються поведінкою винного під час судового розгляду, вони свідчать лишепро намагання обвинуваченого уникнути суворого покарання.
		Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, неодружений, не працює, за місцем мешкання характеризується незадовільно, як особа, що зловживає спиртними напоями та притягувалася до адміністративної відповідальності, на диспансерному (профілактичному) обліку у КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, впродовж останніх п`яти років за медичною допомогою до КЗОЗ «ХМПНД №3» не звертався, на обліку в КНП «МПНД № 3» ХМР не перебуває, однак з 18.02.2014 р. знаходиться на обліку в Управлінні соціального захисту населення адміністрації Індустріального району Харківської міської ради, як отримувач державної соціальної допомоги та особа з інвалідністю ІІІ групи, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають право на пенсію, та особам з інвалідністю», яку призначено на період встановлення інвалідності з 18.02.2014 р. по 30.04.2020 р. та з 01.11.2020 р. призупинено у зв`язку з відсутністю факту встановлення групи інвалідності. Відповідно до довідки з ДУ «Центр охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України» філія у Харківській та Луганській областях від 30.07.2021 р. ОСОБА_12 за час перебування в установі знаходиться на диспансерному обліку лікарів медичної частини з діагнозом: дисциркулярна енцефалопатія ІІ ст. (травматичного генезу); легка розумова відсталість (F70.0), спеціалізованої психіатричної корекції не потребує. Крім того, обвинувачений має на утриманні непрацездатну матір ОСОБА_23 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є пенсіонеркою та «Дитиною війни», відповідно до посвідчення № 164136/47 від 26.06.1997 р. 
		Згідно висновку судово  психіатричного експерта № 554 від 13.09.2019 року, ОСОБА_12 на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі дисоціального розладу особистості та симуляцію. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_12 перебував у стані вищевказаних хронічних психічних захворювань, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_12 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т. 2 а.с. 226-229).
		Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни №7від 24.10.2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
		При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , колегія суддів керується вимогамист. 65 КК України, а саме: враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення  злочину, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують покарання, крім того вимогамист. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, колегія суддів вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_12 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статей, яка передбачає відповідальність за вчинене.
		Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_12 і попередження вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановленихст.6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
		Підстав для застосовування положеньст. 69 КК Україниколегією суддів не встановлено.
		Прокурором Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області ОСОБА_7 заявлено цивільній позов до обвинуваченого в інтересах держави в особі Харківської міської ради, КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарна № 17» ХМР про стягнення з ОСОБА_12 на користь КНП «МКБЛ № 17» витрати на лікування ОСОБА_14 від кримінального правопорушення у розмірі 2587 грн. 36 коп. 
		Потерпілим ОСОБА_14 заявлено цивільний позов до обвинуваченого про стягнення з ОСОБА_12 на його користь суму відшкодування моральної шкоду, завдану вчиненням кримінального правопорушення, у розмірі 50000 грн. 
		Щодо питання вирішення цивільних позовів, колегія суддів виходила з наступного. 
		Відповідно до положень ст.ст. 55, 56, 61, 128 КПК України - фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, вправі пред`явити до обвинуваченого цивільний позов, який розглядається судом у кримінальному провадженні. 
		Згідно ч.2ст.127 КПК України, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
		Відповідно до ч. 1ст. 1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
		Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. 
		Обов`язок доказування покладається на сторін. Це положення є одним із найважливіших наслідків принципу змагальності. Суд не може збирати докази за власною ініціативою.
		Предмет доказування це коло фактів матеріально-правового значення, необхідних для вирішення справи по суті. Доведенню підлягають тільки ті обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, по якій виник спір.
		Зміст обов`язку подавати докази полягає в тому, що, в випадку його невиконання суб`єктом доказування і неможливості отримання доказів, суд має право визнати факт, на який посилалась зацікавлена сторона, неіснуючим.
		Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Так, цивільний позов прокурора про стягнення матеріальної шкоди в інтересах держави у розмірі 2587 грн. 36 коп. підтверджується випискою № 13646 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_14 , листом непрацездатності серії АДР № 534286 виданим ОСОБА_14 , згідно яких останній проходив стаціонарне лікування в КНП «МКБЛ № 17» ХМР в період з 19.08.2019 р. по 28.08.2019 р., калькуляцією державних витрат, що були витрачені за час перебування ОСОБА_14 на лікуванні. 
		На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновків, що цивільний позов прокурора щодо стягнення матеріальної шкоди в інтересах держави у розмірі 2587 грн. 36 коп. підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Щодо цивільного позову ОСОБА_14 про стягнення моральної шкоди колегія суддів приходить до наступного:
		Відповідно до ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
		Згідно зі ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
		Зокрема, п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95 року регламентовано, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
		Як установлено ч. 3 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
		Таким чином, законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.
		За таких обставин колегія суддів, враховуючи наявність моральної (немайнової) шкоди у потерпілого ОСОБА_14 , яка була завдана кримінальними правопорушеннями (злочином), та виходячи з положень ст. 128 КПК України, та норм ЦК України, визначає розмір такої шкоди з урахуванням характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав потерпілий та з урахуванням інших обставин. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, колегія суддів вважає за необхідне цивільний позов потерпілого ОСОБА_14 про відшкодування моральної шкоди, задовольнити на суму 20 000 грн.
		Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2019 року, під час досудового розслідування, було накладено арешт на тимчасово вилучене майно 19.08.2019 р.  кухонний ніж загальною довжиною 22,5 см, який належить ОСОБА_12 . 
		Відповідно до ч. 4 ст.174КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
		Враховуючи, що підстави, передбачені ч. 4 ст.174КПК України для продовження існування арешту відсутні, то накладений арешт підлягає скасуванню.
		За змістом п. 1 ч. 4 ст.374КПК України у резолютивній частині вироку, зокрема, зазначаються рішення суду щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.
		Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляд тримання під вартою. Враховуючи, що колегією суддів призначається покарання у виді позбавлення волі, суд вважає необхідним до набрання вироком законної сили, залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зарахувавши до строку відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 19 серпня 2019 року.
		Питання про процесуальні витрати вирішити відповідно до ст.122,124 КПК України, які передбачають, що у випадку винесення обвинувального вироку, суд стягує на користь держави документально підтверджені витрати із залученням експерта.
		Долю речових доказів колегія суддів вирішує в порядкуст.100 КПК України.
		Керуючись ст. ст.100, 368-371,373,374,376 КПК України, колегія суддів, -
		 
		у х в а л и л а:
		 
		ОСОБА_12 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ст. 348 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років.
		Строк відбування покарання ОСОБА_12 за даним вироком обчислювати з 19 серпня 2019 року.
		Цивільний позовпрокурора Харківськоїмісцевої прокуратури№ 5Харківської області,який дієв інтересахдержави,задовольнитиу повному обсязі, стягнути з ОСОБА_12 на користь Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради (61037, Україна, м. Харків, пр. Московський, б. 195, р/р 35439047238500 в ГУДКСУ Харківській області, м. Харків, МФО 851011, код ЄДРПОУ 02003787) витрати на лікування потерпілого ОСОБА_14 у розмірі 2587 гривень 36 копійок.
		Цивільний позов ОСОБА_14 задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_12 на користь ОСОБА_14 , в якості відшкодування моральної шкоди - 20 000, 00 грн. 
		Запобіжний захід у виглядітримання підвартою уДУ «Харківськийслідчий ізолятор»,застосований відносноОСОБА_12 , залишити без змін, до набрання даним вироком законної сили.
		Стягнути з ОСОБА_12 на користь держави в особі Харківського науково  дослідного експертно  криміналістичного центру судові витрати за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 2/913СЕ-19 від 13.09.2019 року, судово-криміналістичної експертизи холодної зброї № 11/343СЕ-19 від 03.10.2019 року у сумі 2041 грн. 13 коп. у кримінальному проваджені № 12019220830000149. 
		Арешт на майно ОСОБА_12 , накладений ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 23 серпня 2019 року, а саме: ніж кухонний, загальною довжиною 22,5 см, після набрання вироком законної сили, скасувати.
		Речовий доказ  ніж, який складається з клинка та руків`я відділених один від одного, переданий на відповідальне зберігання до камери схову ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області, після набрання вироком законної сили  знищити.
		Речовий доказ диск DVD+R, 4,7 GB, 120 MІN, 16 Х, серія PSP 330 VW 107093735 з написом «Axent» на якому міститься файл: «Масельськ.акп 1 вест._19082019_190300.аvі» з відображенням обставин, які мали місця 19.08.2019 р. о 19 год. 11 хв. у вестибюлі станції «ім. О.С. Масельського», після набрання вироком законної сили  залишити в матеріалах кримінального провадження.
		Речовий доказ  формену сорочкупрацівника поліціїсірого кольорулітнього зразка,передану на відповідальне зберігання до камери схову ВП в метрополітені ГУНП в Харківській області, після набрання вироком законної сили, повернути потерпілому ОСОБА_14 .
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
		Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. 
		 
		Головуючий суддя                                     ОСОБА_1 
		Судді:                                              ОСОБА_3 
		                     ОСОБА_2

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...