Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 541/2105/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано для оприлюднення: 11.10.2021. Зареєстровано: 12.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.10.2021.
Дата набрання законної сили: 11.11.2021
Номер судового провадження: 2/541/826/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 541/2105/21
		Номер провадження 2/541/826/2021 
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		іменем України
		( заочне)
		11 жовтня 2021 року         м. Миргород 
		 
		Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі :головуючого - судді Ситник О.В., за участю секретаря судового засідання Раданович Л.М.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миргород цивільну справу за позовом  Виконкому Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області як органу опіки та піклування (служба у справах дітей ) в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей апарату Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області,-
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач   Виконком Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області   звернувся до суду з позовом в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей апарату Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області.
		Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у АДРЕСА_1 зареєстрований та фактично проживає громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Від незареєстрованого шлюбу із громадянкою    ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
		Малолітнього ОСОБА_4 разом із братом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , рішенням виконавчого комітету Пронозівської сільської ради Глобинського району як органу опіки та піклування відібрано у матері, в зв`язку із загрозою життю та здоров`ю та влаштовано до Комунального підприємства „Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради" (розпорядження голови Глобинської райдержадміністрації Полтавської області від 24 жовтня 2018 року № 323 „Про влаштування ОСОБА_5 та ОСОБА_1 до Кременчуцького обласного будинку дитини.
		Мати ОСОБА_3 рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2019 року позбавлена батьківських прав, справа № 527/2174/18, рішення набрало законної сили 13 травня 2019 року. Рідний брат ОСОБА_6 набув статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та усиновлений.
		Малолітньому ОСОБА_1 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування (розпорядження голови Глобинської райдержадміністрації Полтавської області від 22 травня 2019 року № 105 «Про надання ОСОБА_1 соціального статусу „дитина, позбавлена батьківського піклування") та взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, служби у справах дітей Глобинської райдержадміністрації Полтавської області (наказ від 21 травня 2019 року № 69).
		Батько малолітнього ОСОБА_2 на той час був засуджений вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 березня 2018 року за ст.185 ч.2, ст. 185 ч.3, ст.345 ч.2, ст. 70 ч.1 до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі та утримувався в Державній установі „Олексіївська виправна колонія (№ 25)" м. Харків (повідомлення від 18 лютого 2020 року№ 541/1428/17/3466/2020).
		Відповідно до листа держаної установи „Вільнянська виправна колонія (№20)" від 28 травня 2021 року № 6/2-2211 ОСОБА_2 11 лютого 2021 року звільнився по відбуттю строку покарання і вибув по місцю реєстрації.
		Відповідно до довідки №06-29/2248 від 17 червня 2021 року про реєстрацію місця проживання особи, виданої відділом реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Миргородської міської громадянин ОСОБА_2 дійсно зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
		Відповідно до характеристики від 24 червня 2021 року № 64 ОСОБА_2 проживає разом із своєю матір`ю ОСОБА_7 , 1958 року народження, на даний час ніде не працює. Схильний до крадіжок, проникає в будинки мешканців з метою вчинення крадіжок. Мав приводи до поліції. По місцю проживання характеризується негативно.
		Відповідно до повідомлення відділу „Служба у справах дітей Миргородської міської ради від 29 червня 2021 року № 222/15.1-15 батько ОСОБА_2 після повернення з місць позбавлення волі із заявою про повернення сина йому на виховання не звертався, що вказує безвідповідальне ставлення до виконання батьківських обов`язків і небажання повернути сина на виховання.
		В зв`язку з тим, що батько не звернувся із заявою про повернення сина малолітній ОСОБА_1 08 червня 2021 року влаштований до прийомної сім`ї на території Полтавського району.
		Відповідно наказу Міністерства соціальної політики України від лютого 2021 року №48 „Про затвердження Примірного порядку передання документації щодо дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з їх числа, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, від служб у справах дітей районних державних адміністрацій до служб у справах дітей виконавчих органів міських рад, сільських та селищних рад" дитина ОСОБА_1 взятий на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, службою у справах дітей виконавчого комітету Градизької селищної ради Кременчуцького району (наказ від 23 червня 2021 року № 28) Але на обліку дітей, які можуть бути усиновлені, малолітній ОСОБА_4 не перебуває, в зв`язку із відсутністю правових підстав, батько не позбавлений батьківських прав у судовому порядку.
		На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Градизької селищної ради Кременчуцького району 29 липня 2021 року (протокол № 1) визнано ОСОБА_2 таким, що не виконує батьківські обов`язки, тому позбавлення батька батьківських прав стосовно сина ОСОБА_4 буде доцільним і таким, що повністю відповідатиме інтересам дитини. Враховуючи вищевикладене та покликаючись на ст.ст. 141,150,157,164 СК України, просить суд позбавити   ОСОБА_2 ,   ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав відносно малолітнього сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Ухвалою судді від 19 серпня 2021 року відкрито спрощене позовне провадження в справі та призначено справу до судового розгляду на 11 жовтня 2021 року.
		Станом на 11 жовтня 2021 року відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подав.
		Від представника позивача Градизької селищної ради надійшла заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.
		Відповідач   ОСОБА_2   в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся судом про дату, час та місце розгляду справи відповідно до ст. 128 ЦПК України. Представник Служби у справах дітей апарату Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області в судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце розгляду справи.
		За даних обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
		Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з таких підстав.
		Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
		Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
		Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
		Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
		Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
		Суд встановив, що у АДРЕСА_1 зареєстрований та фактично проживає громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 26, 41). Від незареєстрованого шлюбу із громадянкою   ОСОБА_3 ,  ІНФОРМАЦІЯ_2 , має малолітнього сина ОСОБА_1 ,  ІНФОРМАЦІЯ_3  (а.с.13).Малолітнього  ОСОБА_4 разом із братом  ОСОБА_5 ,  ІНФОРМАЦІЯ_4 , рішенням виконавчого комітету Пронозівської сільської ради Глобинського району як органу опіки та піклування відібрано у матері, в зв`язку із загрозою життю та здоров`ю та влаштовано до Комунального підприємства „Кременчуцький обласний спеціалізований будинок дитини Полтавської обласної ради" (розпорядження голови Глобинської райдержадміністрації Полтавської області від 24 жовтня 2018 року № 323 „Про влаштування  ОСОБА_5 та  ОСОБА_1 до Кременчуцького обласного будинку дитини (а.с. 33).Мати  ОСОБА_3 рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2019 року позбавлена батьківських прав, справа № 527/2174/18, рішення набрало законної сили 13 травня 2019 року. Рідний брат  ОСОБА_6 набув статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та усиновлений (а.с. 28-31).Малолітньому  ОСОБА_1 надано статус дитини позбавленої батьківського піклування (розпорядження голови Глобинської райдержадміністрації Полтавської області від 22 травня 2019 року № 105 «Про надання  ОСОБА_1 соціального статусу „дитина, позбавлена батьківського піклування") (а.с. 34) та взято на первинний облік дітей, які залишилися без батьківського піклування, дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, служби у справах дітей Глобинської райдержадміністрації Полтавської області (наказ від 21 травня 2019 року № 69) (а.с. 32).Батько малолітнього - ОСОБА_2 на той час був засуджений вироком Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 15 березня 2018 року за ст.185 ч.2, ст. 185 ч.3, ст.345 ч.2, ст. 70 ч.1 до покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі (а.с. 16-23) та утримувався в Державній установі „Олексіївська виправна колонія (№ 25)" м. Харків (повідомлення від 18 лютого 2021 № 541/1428/17/3466/2020) (а.с. 15).Відповідно до листа держаної установи „Вільнянська виправна колонія (№20)" від 28 травня 2021 року № 6/2-2211 ОСОБА_2 11 лютого 2021 року звільнився по відбуттю строку покарання і вибув по місцю реєстрації (а.с.24).Відповідно до довідки №06-29/2248 від 17 червня 2021 року про реєстрацію місця проживання особи, виданої відділом реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Миргородської міської громадянин ОСОБА_2 дійсно зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ( а.с. 26).Відповідно до характеристики від 24 червня 2021 року № 64 ОСОБА_2 проживає разом із своєю матір`ю ОСОБА_7 , 1958 року народження, на даний час ніде не працює. Схильний до крадіжок, проникає в будинки мешканців з метою вчинення крадіжок. Мав приводи до поліції. По місцю проживання характеризується негативно (а.с. 27).
		На виконання підпункту 14 пункту 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 „Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини" дитина втрачає статус дитини позбавленої батьківського піклування, у разі поновлення піклування обох або одного з батьків на підставі довідки про повернення матері, батька з місць позбавлення волі або звільнення з -під варти, заяви матері, батька, поданої районній, районній у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчому органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради, об`єднаної територіальної громади, про повернення їм дитини та висновку цього органу про можливість передачі дитини для подальші виховання матері, батькові.Відповідно до повідомлення відділу „Служба у справах дітей Миргородської міської ради від 29 червня 2021 року № 222/15.1-15 батько ОСОБА_2 після повернення з місць позбавлення волі із заявою про повернення сина йому на виховання не звертався (а.с. 25).На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Градизької селищної ради Кременчуцького району 29 липня 2021 року визнано ОСОБА_2 таким, що не виконує батьківські обов`язки, тому позбавлення батька батьківських прав стосовно сина ОСОБА_4 буде доцільним і таким, що повністю відповідатиме інтересам дитини (а.с. 7-10).
		Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи  законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		Згідно ч. 2,3 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, а також забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
		Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків по вихованню дітей є підставою для позбавлення їх батьківських прав щодо дітей.
		Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава позбавлення батьківських прав, можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		За змістом роз`яснень, викладених у п.п. 15,16,17 постанови Пленуму ВСУ № 3 від 30.03.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
		Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.
		Не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
		При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.
		Позбавлення батьківських прав відноситься до крайньої міри відповідальності, а це означає, що застосовується ця міра судом тоді, коли всі інші засоби впливу виявилися безрезультатними. Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі неповнолітньої дитини. Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
		В рішенні Європейського суду з прав людини від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України» зазначено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав та основоположних свобод у частині  права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними  і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
		За таких обставин, суд приходить до переконання, що свідоме і тривале нехтування відповідачем своїми батьківськими обов`язками щодо дітей є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення його батьківських прав.
		З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині вимог про позбавлення батьківських прав відповідача відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_1 , оскільки судовим розглядом встановлено факт ухилення   ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків щодо сина.
		Також суд зазначає, що у відповідності до вимог ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.
		Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 77, 81, 141, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -
		У Х В А Л И В :
		Позов задовольнити.
		Позбавити  батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця села Зубівка Миргородського району Полтавської області відносно малолітнього сина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
		Заочне рішення може бути переглянуте Миргородським міськрайонним судом Полтавської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		 
		 
		 
		Суддя Миргородського
		міськрайонного суду                                                                О.  В.  Ситник

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...