Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/12634/20-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 13.10.2021.
Дата набрання законної сили: 16.09.2021
Номер судового провадження: 51-3009км20
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020100060000976

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		16 вересня 2021 року
		м. Київ
		справа № 757/12634/20к
		провадження № 513009км20
		Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
		головуючого  ОСОБА_1 ,
		суддів    ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
		за участю:
		секретаря судового засідання ОСОБА_4 , 
		прокурора ОСОБА_5 ,
		потерпілого ОСОБА_6 , 
		адвокатів  ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,  
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ТзОВ «Український Енерго-Альянс» та ТзОВ «Компанія Алексс» - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року про повернення апеляційної скарги.
		Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 березня 2020 року задоволено клопотання адвоката ОСОБА_10 в інтересах потерпілого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні 12020100060000976 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК, про тимчасовий доступ до речей та документів (з можливістю зробити виїмку) які містять охоронювану законом таємницю і зберігаються у ТзОВ «Спотлесс Едженсі». 
		Вказане рішення директор ТзОВ «Український Енерго-Альянс» ОСОБА_11 і директор ТзОВ «Компанія Алекс» ОСОБА_12 оскаржили в апеляційному порядку.
		Суддя Київського апеляційного суду ухвалою від 15 червня 2020 року повернув вказані апеляційні скарги заявникам на підставі ч. 3 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК) через те, що вони подані особами, які не мають права їх подавати.
		Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
		У касаційній скарзі представник ТзОВ «Український Енерго-Альянс» та ТзОВ «Компанія Алекс» адвокат ОСОБА_9 просить скасувати ухвалу апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у цьому суді.
		На думку адвоката, рішення про повернення апеляційних скарг було прийнято суддею апеляційного суду без належного вивчення й аналізу змісту скарг та долучених до них матеріалів. Зауважує, що апеляційним судом не було взято до уваги те, що на підставі рішення слідчого судді слідчим у кримінальному провадженні було вилучено майно, що належить вказаним товариствам, що обмежило їхні права на вільне володіння, користування та розпорядження цим майном, а також позбавило можливості здійснювати свою діяльність.
		У письмових запереченнях на касаційну скаргу представник ТзОВ «Спотлесс Едженсі» адвокат ОСОБА_8 вказує на законність оскаржуваної ухвали і просить це рішення залишити без зміни, а скаргу без задоволення.
		Позиція учасників у суді касаційної інстанції
		Представник ТзОВ «Український Енерго-Альянс» та ТзОВ «Компанія Алексс» адвокат ОСОБА_7 та прокурор касаційну скаргу підтримали.
		Директор ТзОВ «Спотлесс Едженсі» ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_8 просили відмовити у задоволенні касаційної скарги і залишити оспорюване рішення без зміни.
		 
		Мотиви Суду
		Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши матеріали судового провадження та доводи, наведені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про таке.
		Відповідно до приписів ст. 370 КПКсудове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
		Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.
		Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження ній за скаргою.
		Положеннями ст. 393 КПК визначено перелік суб`єктів які мають право на оскарження судових рішень в апеляційному порядку. Згідно з пунктом 10 цієї норми правом на апеляційне оскарження наділяються й «інші особи» у випадках, передбачених цим Кодексом, за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод та інтересів.
		За правилами п. 2 ч. 3 ст. 399 КПК апеляційна скарга повертається, якщо її подала особа, яка не має права подавати апеляційну скаргу.
		Згідно з вимогами ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК.
		Як убачається зі змісту оскаржуваної ухвали, приймаючи таке рішення суддя апеляційного суду виходив з того, що заявники ОСОБА_11 та  ОСОБА_12 не є стороною чи іншими учасниками у кримінальному провадження, а тому, відповідно, не можуть подавати скаргу на ухвалу слідчого судді. Також суддя апеляційного суду в ухвалі зазначив, що з матеріалів справи не вбачається даних про те, що наданий слідчим суддею районного суду тимчасовий доступ до речей та документів може позбавити ТзОВ «Український Енерго-Альянс» та ТзОВ «Компанія Алексс» можливості здійснювати свою діяльність.
		Однак такий висновок судді апеляційного суду в оскаржуваній ухвалі зроблений без належного врахування вимог кримінального процесуального закону, змісту апеляційних скарг та аналізу долучених до них матеріалів. 
		Зокрема, зі змісту апеляційних скарг заявників ОСОБА_11 та ОСОБА_12 убачається, що останні в своїх скаргах вказували про те, що вилучення цього майна позбавить ТзОВ «Український Енерго-Альянс» та ТзОВ «Компанія Алексс» можливості здійснювати свою господарську діяльність та можливості повноцінно користуватись, володіти і розпоряджатися цим майном.
		Однак п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК чітко визначає, що ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, якими дозволено вилучення речей і документів, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність можуть бути оскаржені ними в апеляційному порядку. 
		Крім того, вказавши у своїй ухвалі про те, що з матеріалів провадження не вбачається даних, що тимчасовий доступ може позбавити ТзОВ «Український Енерго-Альянс» та ТзОВ «Компанія Алексс» можливості здійснювати свою діяльність суддя апеляційного суду вийшов за межі своїх повноважень, оскільки на стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження в такий спосіб фактично надав оцінку доказам у справі, чим порушив вимоги кримінального процесуального закону. 
		Разом з тим Верховний Суд окремо звертає увагу й на те, що у даному випадку норми кримінального процесуального закону (п. 19 ч. 1 ст. 3 та 160 КПК) не передбачають можливості звернення потерпілого до слідчого судді із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
		Так, за правилами ч. 1 ст. 160 КПК сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.
		Відповідно до положень п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК сторонами кримінального провадження є, зокрема, з боку обвинувачення  слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених КПК. Такими випадками є: 1) відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення в суді, коли потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді (ст. 340 КПК); 2) зміна прокурором обвинувачення і поставлення питання про застосування закону України про кримінальну відповідальність за менш тяжке кримінальне правопорушення, чи про зменшення обсягу обвинувачення, коли потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення у раніше пред`явленому обсязі (ст. 338 КПК).
		У випадках, передбачених статтями 338 та 340 КПК потерпілий є стороною кримінального провадження і користується всіма правами сторони обвинувачення лише під час судового розгляду. В усіх інших випадках потерпілий не є стороною кримінального провадження і займає самостійну позицію як учасник кримінального провадження.
		Вичерпний перелік прав і обов`язків потерпілого передбачено статтями 56 та 57 КПК.
		Відповідно до ч. 1 ст. 56 КПК потерпілий має право, зокрема, бути повідомленим про обрання, зміну чи скасування щодо підозрюваного, обвинуваченого заходів забезпечення кримінального провадження; подавати докази слідчому, прокурору, слідчому судді, суду; заявляти відводи та клопотання; а також користуватися іншими правами, передбаченими КПК.
		Отже, потерпілий не має права звертатися до слідчого судді з клопотанням про надання тимчасового доступу до речей і документів, оскільки під час досудового розслідування він не є стороною кримінального провадження, а слідчий суддя відповідно не має права надавати такий дозвіл.
		Під час досудового розслідування потерпілий може лише ініціювати питання про тимчасовий доступ до речей і документів перед слідчим або прокурором шляхом подання відповідного клопотання в порядку, передбаченому ст. 220 КПК.
		Вказані порушення є істотними, які перешкодили апеляційному суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 438 КПКістотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді касаційної інстанції.
		З урахуванням наведеного касаційна скарга адвоката ОСОБА_9 підлягає до задоволення, а оскаржувана ухвала  скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції. 
		При новому розгляді апеляційному суду слід взяти до уваги наведене та з дотриманням вимог кримінального процесуального закону ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу адвоката ОСОБА_9 задовольнити.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 червня 2020 року про повернення апеляційних скарг директора ТзОВ «Український Енерго-Альянс» ОСОБА_11 та директора ТзОВ «Компанія Алекс» ОСОБА_12 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 березня 2020 року про тимчасовий доступ до речей та документів (з можливістю виїмки) скасувати і призначити новий розгляд у цьому суді.
		Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		 
		  
		___________________ _______________ _________________ 
		 
		ОСОБА_1   ОСОБА_2   ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...