Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 815/5769/17 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки).
Надіслано для оприлюднення: 21.10.2021. Зареєстровано: 22.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.10.2021.
Дата набрання законної сили: 21.10.2021
Номер судового провадження: К/9901/57458/18

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 жовтня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 815/5769/17
		адміністративне провадження № К/9901/57458/18  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Шарапи В.М.,
		суддів: Єзерова А.А.,  Чиркіна С.М., 
		розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Бессарабія-В" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 у складі судді Катаєвої Е.В. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 у складі колегії суддів: Потапчук В.О. (суддя-доповідач), Шляхтицького О.І., Семенюка Г.В. у справі №815/5769/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "КРИСТАЛБАНК" до реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білик Вікторії Василівни, третя особа - Приватне підприємств "Бессарабія-В" про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії
		ОПИСОВА ЧАСТИНА
		Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
		1.          Публічне акціонерне товариство "КРИСТАЛБАНК" (далі - позивач, ПАТ "КРИСТАЛБАНК") звернулося до суду з позовом до реєстратора Державного реєстру обтяжень рухомого майна - приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Білик Вікторії Василівни (далі - відповідач, Приватний нотаріус Білик В.В.), третя особа Приватне підприємство "Бессарабія-В" (далі - третя особа, ПП "Бессарабія-В"), в якому просив: 
		1.1.          визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Білик В.В. щодо проведення державної реєстрації припинення обтяження рухомого майна за реєстраційним номером 13906512;
		1.2.          зобов`язати Приватного нотаріуса Білик В.В. скасувати запис про вилучення обтяження №13906512 від 17.09.2013 та поновити в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запис про обтяження №13906512 від 17.09.2013 за договором застави транспортних засобів №3/2013-07-48 від 16.09.2013, де обтяжувач: ПАТ "КРИСТАЛБАНК"; боржник: ПП "Бессарабія-В" з дати вилучення - 30.03.2017.
		2.          Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2018, яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018, позов задоволено частково. 
		2.1.          Зобов`язано Приватного нотаріуса Білик В.В. внести запис в Державний реєстр обтяжень рухомого майна про вилучення запису "Змінено: 30.03.2017 13:20:52 реєстратором: Приватний нотаріус Білик В.В., 65028, Одеська обл., місто Одеса, вул. Б.Хмельницького, 40,    кв. 3. Тип змін: вилучення обтяження. Підстава заява, 43,27.03.2017, ПАТ "Кристалбанк", а також запису "запис нечинний" щодо стану реєстрації обтяження, зареєстрованого 17.09.2013 за №13906512.
		3.          Судами попередніх інстанцій в межах судового розгляду справи встановлено наступні фактичні обставини справи:
		3.1.          06.09.2013 між ПАТ "ТЕРРА БАНК" та ПП "Бессарабія-В" був укладений кредитний договір №КЛ/2013-05-48. З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним договором було укладено договір застави транспортних засобів №3/2013-07-48 від 16.09.2013, за яким в заставу Банку передано транспортні засоби згідно з описом, наведеним у пункті 2.1 Договору. 17.09.2013 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження відповідного рухомого майна.
		3.2.          На підставі Постанов Правління Національного банку України від 06.08.2014 №463/БТ та  від 21.08.2014 №518 ПАТ "ТЕРРА БАНК" було віднесено спершу до категорії проблемних, а потім - до категорії неплатоспроможних.
		3.3.          Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - ФГВФО) від 21.08.2014 №72 "Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації" вирішено розпочати процедуру виведення ПАТ "ТЕРРА БАНК" з ринку і здійснення у ньому тимчасової адміністрації з 22.08.2014.
		3.4.          ФГВФО було створено ПАТ "ПЕРЕХІДНИЙ БАНК "КРИСТАЛБАНК", а між ПАТ "ТЕРРА БАНК" та ПАТ "ПЕРЕХІДНИЙ БАНК "КРИСТАЛБАНК" підписано акт приймання-передавання активів та зобов`язань неплатоспроможного банку ПАТ "ТЕРРА БАНК" від 22.12.2014, а також договір про передачу прав за договорами іпотеки та договорами застави від 22.12.2014, у тому числі активів, які виникли з кредитного договору №КЛ/2013-05-48 від 06.09.2013, укладеного між ПАТ "ТЕРРА БАНК" та ПП "Бессарабія-В", а також передано права кредитора за всіма угодами про забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, у тому числі, за договорами застави.
		3.5.          14.04.2015 проведено державну реєстрацію змін до статуту ПАТ "ПЕРЕХІДНИЙ БАНК "КРИСТАЛБАНК", за наслідками яких ПАТ "КРИСТАЛБАНК" є правонаступником усього майна, прав та зобов`язань ПАТ "ПЕРЕХІДНИЙ БАНК "КРИСТАЛБАНК".
		3.6.          30.07.2015 ПАТ "КРИСТАЛБАНК" зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна звернення стягнення за договором застави транспортних засобів №3/2013-07-48 від 16.09.2013 (запис 3, обтяження №13906512).
		3.7.          11.04.2017 ПАТ "КРИСТАЛБАНК" стало відомо, що 30.03.2017 Приватним нотаріусом  Білик В.В. вилучено обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (запис 3, обтяження №13906512) за договором застави транспортних засобів №3/2013-07-48 від 16.09.2013, ніби-то на підставі заяви ПАТ "КРИСТАЛБАНК" №43 від 27.03.2017.
		3.8.          14.04.2017 ПАТ "КРИСТАЛБАНК" звернувся до Приватного нотаріуса  Білик В.В. з листом за вих. №14.04.2017/4-вих., в якому просив повідомити його на підставі яких документів, 30.03.2017 були вчинені дії щодо вилучення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запису про обтяження №1306512 від 17.09.2013 та вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна даного запису.
		3.9.          24.04.2017 від Приватного нотаріуса Білик В.В. до ПАТ "КРИСТАЛБАНК" надійшла відповідь за №47/01-16 від 20.04.2017, в якій повідомила, що нею 07.04.2017 було виявлено несанкціоноване проникнення у період з 17.03.2017 по 30.03.2017 до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно мовби-то від її імені та під її ключем. Користуючись копією сертифікату її електронного ключа невідомою особою було проведено реєстрацію 21 заяви в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, у тому числі заява №63133246, обтяження №1306512. 
		3.10.          Приватний нотаріус Білик В.В. також повідомила, що нею не вчинялись будь-які дії, пов`язані з накладенням або зняттям заборон з об`єктів рухомого чи нерухомого майна у період з 01.01.2017 по 07.04.2017. Нею подана заява про кримінальне правопорушення до компетентних органів, якими до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про кримінальне правопорушення №12017161470000877 по факту незаконного втручання в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп`ютерних мереж за статтею 316 Кримінального кодексу України. 
		3.11.          05.05.2017 ПАТ "КРИСТАЛБАНК" повторно звернувся до Приватного нотаріуса Білик В.В. з листом, в якому просило вчинити дії щодо поновлення у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна запису про обтяження №1306512 від 17.09.2013 за договором застави транспортних засобів № 3/2013- 07-48 від 16.09.2013.
		3.12.          Приватний нотаріус Білик В.В. листом від 16.05.2017 повідомила позивача, що з метою поновлення записів про обтяження направлені запити до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства "Національні інформаційні системи", Одеської філії ДП "Національні інформаційні системи" щодо роз`яснення яким чином і ким має бути проведено скасування реєстраційних дій, внесених невстановленими особами шляхом несанкціонованого втручання в реєстр.
		4.          Задовольняючи позовні вимоги частково, суди попередніх інстанцій виходили з того, що вимоги позивача про визнання протиправними дій з проведення державної реєстрації припинення обтяження рухомого майна за реєстраційним номером 13906512 задоволенню не підлягають, оскільки вказаних дій відповідач як суб`єкт владних повноважень не вчиняла. Поряд з цим, внесення запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна про припинення обтяження рухомого майна за відсутності для цього визначених законом підстав свідчить про необхідність захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання відповідача внести до Державного реєстру обтяжень рухомого майна записи про вилучення оспорюваних позивачем записів. 
		Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
		5.          Третя особа - ПП "Бессарабія-В", подала касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		5.1.          Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та допущення ними порушень норм процесуального права. Зокрема, скаржник наполягає, що суди попередніх інстанцій порушили принцип диспозитивності під час розгляду даної справи і вимоги щодо законності та обґрунтованості судового рішення. Крім того, скаржник вважає, що переданий на вирішення адміністративного суду спір є приватно-правовим, оскільки стосується захисту майнових прав позивача. 
		6.          Інші учасники справи відзивів на касаційну скаргу не подали. 
		МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
		Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
		7.          Відповідно до вимог частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання  делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
		8.          Згідно з частиною 2 статті 4, пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України (в редакції, чинній на час звернення позивача до суду з позовом), юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
		9.          Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини 1 статті 3 КАС України у вказаній редакції). 
		10.          Такі ж правила визначення предметної юрисдикції адміністративних судів закріплені у статтях 4 і 19 КАС України у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень.
		11.          Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих (вчинених) ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
		12.          Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Натомість, необхідною ознакою публічно-правового спору за участю суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, щодо яких виник спір. 
		13.          До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами щодо їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб`єкта (суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний виконувати вимоги цього суб`єкта владних повноважень.
		14.          Водночас, спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до його порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень.
		15.          Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів даної справи, позивач - ПАТ "КРИСТАЛБАНК", є правонаступником ПАТ "ТЕРРА БАНК" за договорами кредиту №КЛ/2013-05-48 від 06.09.2013 та застави №3/2013-07-48 від 16.09.2013, укладеними з ПП "Бессарабія-В" як позичальником та заставодавцем. 30.03.2017 Приватним нотаріусом  Білик В.В. вилучено обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що внесені на підставі договору застави транспортних засобів №3/2013-07-48 від 16.09.2013 і позивач оскаржував до суду дії відповідача як державного реєстратора з вилучення цього обтяження та просив зобов`язати відповідача скасувати запис про вилучення відповідного обтяження з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
		16.          З цього приводу слід наголосити, що за висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 27.03.2019 у справі №640/4301/17, що була ухвалена за наслідками розгляду спору з приводу подібних правовідносин, у разі якщо позов спрямований на захист майнового права позивача і зазначена категорія справ відноситься до спорів щодо права на предмет застави, тобто про право цивільне, то це свідчить про приватноправовий характер спірних відносин і виключає віднесення такого спору до юрисдикції адміністративного суду.
		17.          Зазначені висновки також підтримані Великою Палатою Верховного Суду у постанові    від 22.01.2020 у справі №761/23525/15-ц.
		18.          Крім того, правова позиція стосовно юрисдикції спорів про захист порушених прав особи, які вона вбачає у наслідках, спричинених неправомірними (на думку цієї особи) рішенням, дією чи бездіяльністю нотаріуса, у разі якщо ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, неодноразово висловлювалась Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постановах від 05.12.2018 у справі №757/1660/17-ц, від 03.07.2019 у справі №804/4212/18.
		19.          Отже, попри те, що позивач оскаржує дії відповідача як суб`єкта владних повноважень, фактично, звернення до суду за даним позовом було зумовлене необхідністю захисту його майнових прав, а не прав у сфері публічно-правових відносин, що виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
		20.          За змістом статей 15-16, 21 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і до способів захисту цивільних прав та інтересів належить, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
		21.          Пунктом 6 частини 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме і нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
		22.          Таким чином, заявлений у даній справі спір не є публічно-правовим і не належить до юрисдикції адміністративних судів та враховуючи суб`єктний склад сторін спору має вирішуватися за правилами господарського судочинства.
		23.          Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і  безстороннім судом, установленим законом. 
		24.          За практикою Європейського Суду з прав людини "<…> фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі "Занд проти Австрії", що згадувалось раніше, Комісія висловила думку, що термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів" (пункт 24 рішення у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006, заяви №29458/04, №29465/04). 
		25.          Пункт 1 частини 1 статті 238 КАС України передбачає, що суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. 
		26.          Отже, наявні підстави для закриття провадження у справі.
		27.          Частиною 1 статті 354 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
		28.          Враховуючи норми частини 1 статті 239 та частини 3 статті 354 КАС України, колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції і що позивач має право протягом      десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. 
		29.          З огляду на це, касаційна скарга підлягає до задоволення частково, а судові рішення  судів попередніх інстанцій - скасуванню із закриттям провадження у справі. 
		30.          Враховуючи те, що провадження у даній адміністративній справі підлягає закриттю, колегія суддів не надає оцінки решті доводів касаційної скарги, які стосуються правильності вирішення заявлених позовних вимог по суті. 
		Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Приватного підприємства "Бессарабія-В" задовольнити частково.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.01.2018 та постанову    Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2018 у справі №815/5769/17 - скасувати та закрити провадження у справі.
		Роз`яснити позивачу - Публічному акціонерному товариству "КРИСТАЛБАНК", що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду господарської юрисдикції і що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
		 
		СуддіВ.М. Шарапа А.А. Єзеров   С.М. Чиркін

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...