Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 400/4002/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 22.10.2021. Зареєстровано: 23.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2021.
Дата набрання законної сили: 22.10.2021
Номер судового провадження: 854/10479/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		   
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		___________________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		 
		22 жовтня 2021 р.м.ОдесаСправа № 400/4002/21Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.
		          
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді -Кравченка К.В.,судді -Джабурія О.В.,судді -Вербицької Н.В.,
		розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська фармацевтична компанія» до Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, за участю третіх осіб - Головного управління ДПС у Миколаївській області, товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОФАРМ» про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В:
		В червні 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївська фармацевтична компанія» (надалі - позивач, ТОВ «МФК») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, Державної податкової служби України, в якому просило:
		- визнати протиправними дії Державної казначейської служби України із зарахування на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївська фармацевтична компанія» в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №UA518999980385139000000395875 в Казначействі України (МФО899998) сум 50950,00 грн. за платіжним дорученням №6098 від 24.03.2020 року; 39000,00 грн. за платіжним дорученням №6146 від 15.04.2020 року; 21000,00 грн. за платіжним дорученням №6147 від 16.04.2020 року; 25700,00 грн. за платіжним дорученням №6150 від 16.04.2020 року; 12000,00 грн. за платіжним дорученням №6236 від 15.06.2020 року; 223849,00 грн. за платіжним дорученням №6279 від 13.07.2020 року, що надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОФАРМ»; 
		- зобов`язати Державну казначейську службу України повернути з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №UA518999980385139000000395875 в Казначействі України (МФО899998) суму 322517,00 грн. (триста двадцять дві тисячі п`ятсот сімнадцять гривень 00 копійок), яка залишилась на сьогодні на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №UA518999980385139000000395875 та була перерахована ТОВ «НІКОФАРМ» платіжними дорученнями №6098 від 24.03.2020 року, №6146 від 16.04.2020 року, №6147 від 16.04.2020 року, №6150 від 16.04.2020 року, №6236 від 15.06.2020 року, №6279 від 13.07.2020 року з урахуванням витрачених сум, на поточний рахунок ТОВ «Миколаївська фармацевтична компанія» № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (МФО 334851); 
		- зобов`язати ДПС України (Львівська площа, 8,Київ 53,04053, 43005393) не зменшувати суму податку на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що розраховується відповідно п.200-1.3, ст.200-1 ПК України в свою чергу не зменшуючи показник загальної суми поповнення з поточного рахунку платника його електронного рахунку під час повернення Державною казначейською службою України суми 322517,00 грн. (триста двадцять дві тисячі п`ятсот сімнадцять гривень 00 копійок) на поточний рахунок ТОВ «Миколаївська фармацевтична компанія» № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (МФО 334851) з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №UA518999980385139000000395875 в Казначействі України (МФО899998);
		- зобов`язати ДПС України (Львівська площа, 8, Київ 53, 04053, 43005393) надати Державній казначейській службі України реєстр на повернення суми 322517,00 грн. (триста двадцять дві тисячі п`ятсот сімнадцять гривень 00 копійок) на поточний рахунок ТОВ «Миколаївська фармацевтична компанія» № НОМЕР_1 , відкритий у АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (МФО 334851) з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №UA518999980385139000000395875 в Казначействі України (МФО899998).
		В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що за період з 24.03.2020 року до 13.07.2020 року на відкритий електронний рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість від ТОВ «НІКОФАРМ» були помилково перераховані грошові кошти в загальній сумі 372499,00 грн.. Через це ТОВ «НІКОФАРМ» звернулось до ТОВ «МФК» щодо повернення помилково перерахованих коштів. В свою чергу, ТОВ «МФК» звернулось до ГУ ДПС у Миколаївській області щодо повернення на поточний рахунок ТОВ «МФК» помилково перерахованих коштів, але листом від 07.10.2020 року №5173/10/14-29-04-11-21 у поверненні коштів було відмовлено. У зв`язку з цим позивач звернувся до ДПС України щодо повернення коштів, однак, листом від 22.12.2020 року №36055/6/99-00-04-01-01-06 ДПС України відмовило в поверненні вищевказаних коштів. 16.03.2021 року позивач звернувся до Державної казначейської служби України та Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області щодо повернення ТОВ «НІКОФАРМ» помилково перерахованих коштів, листом від 07.04.2021 року №12-06-06/7348 ДКСУ відмовило позивачу та запропонувало звернутися до ДПС України. Позивач вважає такі дії відповідачів неправомірними.
		Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.07.2020 року позов задоволено повністю.
		Не погоджуючись з таким рішенням, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
		Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Миколаївська фармацевтична компанія» зареєстровано юридичною особою 07.04.2016 року. Основним видом діяльності товариства є роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах.
		08.01.2019 року ТОВ «Миколаївська фармацевтична компанія» зареєстровано платником податку на додану вартість.
		Одночасно з реєстрацію, як платника податку на додану вартість, товариство отримало рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість МФО 899998 №UA518999980385139000000395875.
		В 2020 році ТОВ «Миколаївська фармацевтична компанія» мала господарські відносини з ТОВ «Нікофарм».
		ТОВ «Нікофарм» на виконання своїх зобов`язань перед ТОВ «Миколаївська фармацевтична компанія» перерахувала кошти на загальну суму 372499,00 грн., а саме: платіжними дорученнями №6098 від 24.03.2020 року в сумі 50950,00 гривень, від №6146 від 15.04.2020 року, від 16.04.2020 року №6147 в сумі 21000,00 грн.; №6150 від 16.04.2020 року в сумі 25700,00 грн., №6236 від 15.06.2020 року в сумі 12000,00 грн.; №6279 від 13.07.2020 року в сумі 223849,00 грн..
		Під час здійснення цих платежів, ТОВ «Нікофарм» використовувало сервіс електронних платежів «Приват24», та помилково перерахував кошти на загальну суму 372499,00 грн. на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №UA518999980385139000000395875, який містився в переліку рахунків для сплати платіжної системи.
		Помилковість перерахування ТОВ «Нікофарм» коштів на рахунок позивача в системі електронного адміністрування податку на додану вартість №UA518999980385139000000395875 випливає з положень п.200-1.4 ст.200-1 Податкового кодексу України, яким визначений виключний перелік джерел, з яких можливо надходження коштів рахунок платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
		Так, відповідно до п.200-1.4 ПК України, 200-1.4. на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43 цього Кодексу; ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.
		Отже, на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, грошові кошти може перерахувати або сам платник податків, або вони можуть бути зараховані з державного бюджету. Законодавством не передбачена можливість поповнення цих рахунків з поточного рахунку іншого платника податків.
		З метою виправлення такої помилки в жовтні 2020 року ТОВ «Миколаївська фармацевтична компанія» звернулось до Головного управління ДПС у Миколаївській області з листом щодо повернення коштів з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на свій поточний рахунок.
		07.10.2020 року ГУ ДПС у Миколаївській області відмовило позивача в цьому, посилаючись на те, що повернення коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ можливо лише за результатом подання додатку 4 «Заява про повернення сум бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету».
		15.10.2020 року позивач звернувся до ДПС України із відповідною заявою щодо повернення на поточний рахунок цих коштів. 
		22.12.2020 року ДПС України відмовило у задоволенні зазначеної заяви.
		07.04.2021 року на аналогічне звернення відповіла відмовою Державна казначейська служба України.
		Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що помилка контрагента позивача по перерахуванню коштів не на поточний рахунок, а на рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, стала можлива внаслідок того, що Державне казначейська служба України всупереч вимогам ПК України здійснила такий платіж. Тобто, помилка приватного суб`єкта, стала можлива в наслідок відсутності запобіжників з боку владного суб`єкта, оскільки саме відповідачі, як органи виконавчої влади у відповідних сферах, є відповідальними за розроблення та прийняття Державою відповідних нормативних актів у сфері електронного адміністрування податку на додану вартість. А тому прогалину у законодавстві вони не можуть тлумачити на свою користь.
		Також, суд першої інстанції виходив з того, що у разі задоволення позову позивач повертає власні кошти, і державний бюджет в цьому випадку нічого не втрачає, в іншому випадку, тобто у разі відмови в задоволенні позову, позивач втрачає свої кошти, а бюджет безпідставно їх отримує.
		Колегія суддів погоджується з такою оцінкою суду першої інстанції спірної ситуації. 
		Відповідно до п.200-1.1 ст.200-1 ПК України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
		суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
		суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
		суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
		суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
		інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
		Статтею 200-1.2 ПК України передбачено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків.
		Як вже було зазначено вище, пунктом 200-1.4 ст.200-1 ПК України визначений виключний перелік джерел, з яких можливо надходження коштів на рахунок платника податків у системі електронного адміністрування ПДВ - або з рахунків самого платника податків або з державного бюджету, і законодавством не передбачає можливості поповнення цього рахунку з рахунків інших юридичних чи фізичних осіб. 
		Отже, Державна казначейська служба України, встановивши, що грошові кошти на поповнення рахунку в СЕА ПДВ надійшли з рахунку іншого, ніж поточний рахунок ТОВ «МФК» та з іншим призначенням платежу, тобто з порушенням п.200-1.4 ст.200-1 ПК України, повинен був відмовити в зарахуванні таких коштів на рахунок в СЕА ПДВ та повернути їх на рахунок, з якого вони надійшли.
		Однак Державна казначейська служба України в порушення вказаних вимог сплачені ТОВ «Нікофарм» кошти на загальну суму 372499,00 грн. на рахунок позивача в системі електронного адміністрування ПДВ №UA518999980385139000000395875 не повернула їх платнику, а зарахувала на цей рахунок. 
		Міністерством фінансів України прийнято наказ №21 від 28.01.2016 року «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», яким передбачена можливість повернення з електронного рахунку на поточний рахунок, при наявності достатнього обсягу реєстраційної суми на дату подання такої заяви.
		Як вбачається з матеріалів справи, позивач намагався повернути зі свого рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ №UA518999980385139000000395875 помилково зараховані на цей рахунок кошти від ТОВ «Нікофарм», шляхом подання відповідних заяв до ДПС України та Казначейської служби.
		В якості підстави для відмови позивачу у поверненні вказаних коштів податковий орган послався на те, що у випадку повернення вказаних коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ на цьому рахунку виникне від`ємне значення.
		Такі доводи відповідача є безпідставними, оскільки, по-перше - відповідачем не надано жодного доказу можливості виникнення такої ситуації, тобто наявність на вказаному рахунку позивача коштів в сумі меншій, ніж було перераховано від ТОВ «Нікофарм», тобто менше 372499,00 грн., по-друге - неможливо перерахувати з рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ на його поточний рахунок коштів більше, ніж на ньому знаходиться.
		Крім того, колегія суддів констатує відсутність обставин, які також унеможливлюють повернення з рахунку позивача в системі електронного адміністрування ПДВ на його поточний рахунок коштів - це наявність податкового боргу та узгоджених податкових зобов`язань позивача, сплата яких стане неможливою внаслідок повернення вказаної суми. 
		Підсумовуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що за відсутності в законодавстві України правового механізму виправлення вказаної ситуації суд не може залишити позивача без судового захисту, і в умовах діючого правового регулювання сфери спірних правовідносини єдиними належним способом захисту прав та інтересів позивача має бути повернення на поточний рахунок позивача з його рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ тих коштів, які помилково були зараховані на цей рахунок від ТОВ «Нікофарм».
		За таких обставин суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог 
		Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. 
		Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, -
		 
		П О С Т А Н О В И В:
		Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року - залишити без змін.
		Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		 
		 
		Головуючий суддя  Кравченко К.В.Судді    Джабурія О.В.    Вербицька Н. В.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...