Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 686/10785/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.
Надіслано судом: 22.10.2021. Зареєстровано: 23.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/686/543/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12014240010001968

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Справа № 686/10785/16-к
		 Провадження № 1-кп/686/543/21 
		 
		     ВИРОК
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 жовтня 2021 року м. Хмельницький
		 
		Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
		головуючого - судді ОСОБА_1 ,
		з участю: секретарів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,  
		прокурорів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , 
		потерпілої ОСОБА_11 , 
		представника потерпілої ОСОБА_12 , 
		захисника ОСОБА_13 , 
		обвинуваченого ОСОБА_14 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014240010001968 від 29 квітня 2014 року, щодо 
		ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванківці Старосинявського району Хмельницької області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, 
		який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, 
		 
		встановив:
		 
		ОСОБА_14 29 квітня 2014 року близько 16 год. 20 хв., керуючи автомобілем «HYUNDAI Н 200», д.н.з. НОМЕР_1 , починаючи виконувати маневр лівого повороту із вул. Вайсера на вул. Кам`янецьку для подальшого руху до вул. Подільської в м. Хмельницькому на зелений сигнал світлофора, виїхав на перехрестя та зупинився для надання переваги пішоходам, які переходили проїзну частину вул. Кам`янецької. Надавши дорогу пішоходам та відновивши рух, ОСОБА_14 закінчив маневр лівого повороту на вул. Кам`янецьку на жовтий миготливий сигнал світлофора, після чого, рухаючись по вул. Кам`янецькій зі сторони вул. Вайсера в напрямку до вул. Подільської, з моменту виходу пішохода ОСОБА_11 на проїзну частину вул. Кам`янецької, в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожньогоруху,затверджених постановоюКабінету МіністрівУкраїни від10жовтня 2001року №1306(далі ПДР), не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним автомобіля та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_11 , яка перетинала проїзну частину вул. Кам`янецької справа наліво відносно напрямку руху автомобіля у невстановленому для цього місці поза межами пішохідного переходу. 
		Внаслідок наїзду ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження у вигляді: важкої черепно-мозкової травми з набряком м`яких тканин обличчя, великою скальпованою раною лівої половини обличчя та голови, відкритим переломом лівої скроневої кістки зі зміщенням уламку внутрішньої пластинки кістки у порожнину черепа, з переходом на лобну кістку в проекції основи лівої лобної пазухи та непрямими ознаками переходу на праву половину середньої черепної ямки основи черепа, накопиченням крові епідурально, забоєм головного мозку середньої тяжкості з ознаками помірного набряку речовини його лівої півсфери, набряком та крововиливом м`яких тканин лівої навколо-очної ділянки обличчя, крововиливом під кон`юнктиву лівого очного яблука, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння; тупої травми лівої половини грудної клітки з крововиливом м`яких тканин лівої лопаткової ділянки, закритого перелому тіла лопатки зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров`я. 
		Ці наслідкидорожньо-транспортноїпригоди знаходятьсяв прямомупричинному зв`язкуз допущеними ОСОБА_14  порушеннями вимог п. 12.3 ПДР, згідно з яким у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. 
		За порушенняправил безпекидорожнього рухуособою,яка керуєтранспортним засобом,що спричинилопотерпілій тяжкітілесні ушкодження,      ОСОБА_14  підлягає кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України.
		 
		Встановлені судом обставини підтверджуються наступними, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, доказами. 
		Показаннями самого обвинуваченого ОСОБА_14 про те, що дійсно у вищевказаний час він, керуючи автомобілем «HYUNDAI Н 200», д.н.з. НОМЕР_1 , виконував маневр лівого повороту із вул. Вайсера на вул. Кам`янецьку для подальшого руху до вул. Подільської в м. Хмельницькому на зелений сигнал світлофора, після завершення якого рухався в лівій смузі по вул. Кам`янецькій, де відбувся контакт його автомобіля з пішоходом ОСОБА_11 , яка перетинала проїзну частину вул. Кам`янецької справа наліво відносно напрямку руху його автомобіля у невстановленому для цього місці поза межами пішохідного переходу, внаслідок якого остання отримала тілесні ушкодження. 
		Про те, що в момент наїзду на пішохода ОСОБА_11 автомобіль перебував на проїзній частині вул. Кам`янецької обвинувачений ОСОБА_14 показав під час проведення з ним слідчого експерименту, що зафіксовано у відповідному протоколі проведення цієї слідчої дії від 09.11.2015 р. 
		Потерпіла  ОСОБА_11  в суді показала, що перед тим, як перейти дорогу, вона підійшла до її краю, пропустила автомобіль, який рухався в правій смузі по вул. Кам`янецькій в напрямку до вул. Подільської, після чого почала переходити проїзну частину та, зробивши декілька кроків, побачила автомобіль білого кольору, який виконував поворот з вул. Вайсера на вул. Кам`янецьку. Вважаючи, що цей автомобіль дасть їй дорогу, вона продовжувала рух, проте він не зупинився, внаслідок чого вона вперлася в його правий бік, від чого її відштовхнуло та вона впала на асфальтове покриття і вдарилась головою. 
		Під час проведення слідчого експерименту потерпіла ОСОБА_11 показала місця, де вона почала переходила проїзну частину вул. Кам`янецької та де відбувся на неї наїзд (на відстані 4,5 м. до правого краю проїзної частини), що зафіксовано у протоколі проведення цієї слідчої дії від 10.11.2015 р. 
		 
		Свідки ОСОБА_15 та  ОСОБА_16 в суді показали, що бачили, як автомобіль «HYUNDAI», виконував маневр лівого повороту з вул. Вайсера на вул. Кам`янецьку для подальшого руху до вул. Подільської, рухався в лівій смузі, в цей же час інший автомобіль виконав маневр повороту праворуч з вул. Вайсера на вул. Кам`янецьку для подальшого руху до вул. Подільської, рухався в правій смузі. Свідок  ОСОБА_15 ,крім того,показала,що, будучи вже на проїзній частині вул. Кам`янецької, інший автомобіль проїхав першим, а за ним автомобіль «HYUNDAI», також бачила як потерпіла в темпі швидкої ходи переходила вул. Кам`янецьку поза межами пішохідного переходу, а свідок ОСОБА_16 , що після дорожньо-транспортної пригоди потерпіла та автомобіль знаходились за межами пішохідного переходу в лівій смузі руху. 
		Свідок ОСОБА_17 в суді показав, що бачив, як після виконання маневру лівого повороту з вул. Вайсера на вул. Кам`янецьку для подальшого руху до вул. Подільської автомобіль «HYUNDAI» рухався в лівій смузі, в цей же час потерпіла в темпі швидкої ходи переходила вул. Кам`янецьку поза межами пішохідного переходу, де на неї відбувся наїзд передньою правою частиною вказаного автомобіля, внаслідок чого вона отримала тілесні ушкодження та обвинувачений надавав їй допомогу. Ствердив також, що потерпіла почала переходити проїзну частину після того, як інший автомобіль проїхав в правій смузі по вул. Кам`янецькій. 
		Місце наїзду на потерпілу  ОСОБА_11 , розташування транспортного засобу після наїзду, дорожня обстановка зафіксовані у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, схемі та фотоілюстраціях до цього протоколу, а також протоколі додаткового огляду. Так, зокрема, за даними цих протоколів місцем події є проїзна частина вул. Кам`янецької в м. Хмельницькому, дорожнє покриття  асфальтобетон, у сухому стані, має дві смуги руху в напрямку до вул. Подільської, шириною 3,6 м ліва та 4 м права. На проїзній частині зафіксовані сліди гальмування передніх коліс автомобіля «HYUNDAI» (правий 0,3 м, лівий 0,35 м, які ідуть під незначним кутом до напрямку руху), пляма бурого кольору (шириною біля 1 м та довжиною біля 1,5 м на відстані 3 м від правого краю та 10,6 м від початку перехрестя) та дорожні знаки 5.35.1-5.35.2 «Пішохідний перехід».
		За даними висновку судово-медичної експертизи № 617 від 18.06.2014 р. у потерпілої ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: важкої черепно-мозкової травми з набряком м`яких тканин обличчя, великою скальпованою раною лівої половини обличчя та голови, відкритим переломом лівої скроневої кістки зі зміщенням уламку внутрішньої пластинки кістки у порожнину черепа, з переходом на лобну кістку в проекції основи лівої лобної пазухи та непрямими ознаками переходу на праву половину середньої черепної ямки основи черепа, накопиченням крові епідурально, забоєм головного мозку середньої тяжкості з ознаками помірного набряку речовини його лівої півсфери, набряком та крововиливом м`яких тканин лівої навколо-очної ділянки обличчя, крововиливом під кон`юнктиву лівого очного яблука, які за своїм характером відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент заподіяння; тупої травми лівої половини грудної клітки з крововиливом м`яких тканин лівої лопаткової ділянки, закритого перелому тіла лопатки зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричиняють тривалий розлад здоров`я. Ці тілесні ушкодження могли утворитися від стискання між тупими твердими предметами голови потерпілої з одночасним тертям (прокручуванням чи провертанням) її голови від руху одного з предметів, не виключено під час ДТП, яка мала місце 29.04.2014 р.
		Ці висновкипідтверджені всудовому засіданніекспертом ОСОБА_18 ,який також роз`яснив, що мало місце затискання і протягнення голови потерпілої зліва направо, могло бути між колесом автомобіля (зовнішньою частиною шини) та проїзною частиною, при цьому ознак переїзду через голову немає, а положення тіла потерпілої в цей час перебувало вздовж автомобіля або близькому до такого. 
		Відповідно до висновків судових автотехнічних експертиз № 3980/15-26 від 19.11.2015 р. та № 99А від 21.03.2016 р. у вищевказаній дорожній ситуації водій автомобіля «HYUNDAI Н 200», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_14 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України та мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 шляхом своєчасного застосування гальмування із зупинкою керованого ним транспортного засобу до лінії руху пішохода, з моменту виникнення небезпеки (вступу пішохода на проїзну частину). Показання водія ОСОБА_14 під час слідчого експерименту в частині того, що наїзд відбувся, коли автомобіль знаходився в такому положенні, що відстань від переднього правого колеса до електроопори № 261 складала 3,9 м., відстань від переднього правого колеса до правого краю проїзної частини складала 5,1 м., та відстань від заднього правого колеса до правого краю проїзної частини складала 5 м., являються не спроможними з технічної точки зору. Показання пішохода ОСОБА_11 під час слідчого експерименту в частині того, що наїзд на неї відбувся на відстані 4,5 м. до правого краю проїзної частини вул. Кам`янецької, можуть бути спроможними з технічної точки зору. 
		Встановлені судом обставини підтверджуються також: даними довідки Хмельницької обласної клінічної лікарні № 914 від 06.05.2014 р. про перебування потерпілої ОСОБА_11 на лікуванні з приводу отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень; висновком щодо результатів медичного огляду Хмельницького обласного наркологічного диспансеру про відсутність в обвинуваченого ОСОБА_14 ознак сп`яніння; речовим доказом  автомобілем «HYUNDAI Н 200», д.н.з. НОМЕР_1 ; даними посвідчення водія на ім`я обвинуваченого ОСОБА_19 та свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_2 . 
		Наведені вище докази отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки його вчинення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість  ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.
		 
		Суд відхиляє позицію сторони захисту щодо відсутності в діях обвинуваченого ОСОБА_14 порушення вимог ПДР та недопустимості доказів сторони обвинувачення, виходячи із наступного. 
		Так, показання обвинуваченого ОСОБА_14 про те, що потерпіла раптово вибігла з-за переду автомобіля, який перед цим виконав маневр повороту праворуч з вул. Вайсера на вул. Кам`янецьку для подальшого руху до вул. Подільської та рухався в правій смузі в попутному з ним напрямку, «налетіла» на його (обвинуваченого) автомобіль та він не міг її бачити, суд визнає неправдивими і даними з метою уникнути відповідальності за фактично вчинене, а тому відхиляє їх. Ці показання повністю спростовуються вищенаведеними дослідженими судом доказами, зокрема показаннями свідка ОСОБА_15 про те, що автомобіль, який рухався в правій смузі, будучи вже на проїзній частині вул. Кам`янецької, проїхав першим, а за ним автомобіль обвинуваченого, та свідка  ОСОБА_17 , який ствердив, що потерпіла почала переходити проїзну частину після того, як інший автомобіль проїхав в правій смузі по вул. Кам`янецькій, про що також ствердила потерпіла ОСОБА_11 . 
		Показання потерпілої та свідків є послідовними, логічними, переконливими, узгоджуються між собою та з іншими наведеними доказами по справі, зокрема з висновками судових автотехнічних експертиз № 3980/15-26 від 19.11.2015 р. та № 99А від 21.03.2016 р., відповідно до яких водій  ОСОБА_14 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України та мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_11 шляхом своєчасного застосування гальмування із зупинкою керованого ним транспортного засобу до лінії руху пішохода, з моменту виникнення небезпеки (вступу пішохода на проїзну частину). 
		Підстав для обмови потерпілою та свідками обвинуваченого не встановлено.
		Також суд відхиляє твердження захисника про недопустимість доказів сторони обвинувачення, які здобуті після повернення судом обвинувального акту відносно ОСОБА_14 прокурору через невідповідність вимогам кримінального процесуального закону, зокрема дані огляду місця події, проведених з обвинуваченим та потерпілою слідчих експериментів та вищевказаних висновків автотехнічних експертиз. 
		Так, ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 21 липня 2015 року в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України (з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону) скасований вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2015 року, ухвалений у цьому кримінальному провадженні, яким ОСОБА_14 було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України, за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_11 тяжкі тілесні ушкодження, та призначено новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання. 
		Скасовуючи вирок, суд апеляційної інстанції встановив, що обвинувальний акт не відповідав вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, позаяк в ньому було відсутнє формулювання обвинувачення, яке є обов`язковим. При цьому суд зазначив, що під час нового розгляду справи необхідно встановити фактичні обставини вчиненого злочину, перевірити належним чином доводи обвинуваченого та свідків з приводу тих обставин, що потерпіла перебігала дорогу на заборонений для пішоходів сигнал світлофора, в тому числі за межами пішохідного переходу, вибігла з-за автомобіля, що проїхав перехрестя перед обвинуваченим. 
		Враховуючи вищенаведене, обвинувальний акт відносно ОСОБА_14 у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України був повернутий судом першої інстанції (Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області) прокурору. 
		Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності. 
		Згідно з положеннями ст. 283 цього ж Кодексу прокурор зобов`язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій: 1)закрити кримінальнепровадження;  2)звернутися досуду зклопотанням прозвільнення особивід кримінальноївідповідальності;  3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Відомості про закінчення досудового розслідування вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
		Виходячи із наведених положень кримінального процесуального закону, однією із форм закінчення досудового розслідування є направлення обвинувального акта до суду, а повернення обвинувального акту прокурору фактично поновлює стадію досудового розслідування і жодних заборон для проведення на цій стадії слідчих дій закон не містить. 
		Таким чином, слідчі дії, на які посилається захисник (огляд місця події від 09.11.2015 р., слідчі експерименти з обвинуваченим та потерпілою від 09 та 10 листопада 2015 року відповідно та автотехнічні експертизи № 3980/15-26 від 19.11.2015 р. та № 99А від 21.03.2016 р.), проведені на стадії досудового розслідування, при цьому в межах строків досудового розслідування, які у відповідності до положень ст.ст. 219, 294-296 КПК України (в редакції Закону № 1697-VII від 14.10.2014) продовжувалися в.о. прокурора м. Хмельницького до трьох місяців (постанова від 25 жовтня 2015 року) та першим заступником прокурора Хмельницької області до чотирьох місяців (постанова від 26 лютого 2016 року). 
		Наведене вище свідчить про те, що докази сторони обвинувачення, на які посилається захисник та які покладені в основу цього обвинувального вироку, отримані у порядку, встановленому КПК України, а відтак в силу ч. 1 ст. 86 КПК України є допустимими. 
		Разом зтим,суд виключає із обвинувачення ОСОБА_14 обставину заподіяння потерпілій ОСОБА_11 тілесних ушкоджень у виді невиправного рубця обличчя і голови як наслідок загоєння великої скальпованої рани, оскільки такий за даними висновку судово-медичної експертизи № 617 від 18.06.2014 р. може бути розцінений як тяжке тілесне ушкодження, якщо буде визнаний таким, що знівечив обличчя потерпілої (згідно з п. 2.1.8 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України № 6 від 17.01.1995 р.), доказів чому суду не представлено. 
		Також суд відхиляє як недостовірний доказ дані висновку судової автотехнічної експертизи № 204А від 13.06.2014 р., оскільки такі отримані по вихідних даних, а саме перехід потерпілою проїзної частини по регульованому пішохідному переході, які спростовуються вищенаведеними дослідженими судом доказами. 
		Суд не дає оцінки такому доказу як показання свідка ОСОБА_20 , які безпосередньо надані суду, оскільки як встановлено з технічних причин не зберігся звукозапис таких показань, можливостей повторно дослідити цей доказ  допитати свідка немає через відсутність відомостей про його теперішнє місце перебування і сторони не наполягають на такому допиті. 
		 
		Дослідивши під час судового розгляду всі обставиникримінального провадження,оцінивши відповіднодо ст.94КПК Україникожний доказз точкизору йогоналежності,допустимості,достовірності,а сукупністьдоказів -з точкизору достатностіта взаємозв`язкудля прийняттявідповідного процесуальногорішення (ухваленняобвинувального вироку),суд дійшоввисновку продоведення уході судовогорозгляду винуватостіобвинуваченого ОСОБА_14 у порушенні правил безпеки дорожнього руху (п. 12.3 ПДР) особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
		Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне. 
		 
		При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються визначенні ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.
		Так, ОСОБА_14 характеризується позитивно,одружений,є пенсіонером,раніше несудимий, вчинив тяжкий, проте необережний злочин, в стані сп`яніння не перебував. Він добровільно частково відшкодував заподіяну потерпілій шкоду, що суд визнає обставиною, яка пом`якшує покарання. Обставини, які б обтяжували покарання, відсутні. Разом з тим, своє вини у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_14 не визнав. 
		Також суд враховує і протиправну поведінку потерпілої ОСОБА_11 , яка в порушення вимог п.п. 4.7, 4.14 а) ПДР переходила проїзну частину у невстановленому для цього місці поза пішохідним переходом, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху. 
		Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного злочину, особу винного, поведінку потерпілої до та обвинуваченого після вчинення злочину, позицію прокурора, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_14 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України ближче до мінімального розміру. 
		Разом зтим,приймаючи доуваги особувинного,який ранішене судимий,окрім скоєногохарактеризується позитивно,вчинив необережнийзлочин,частково відшкодувавзаподіяну потерпілійшкоду,відсутність обставин,які бобтяжували йомупокарання,а такожінші всукупності обставиниі їхпоєднання,які пом`якшуютьпокарання тазнижують ступіньнебезпечності обвинуваченогодля суспільства,суд приходитьдо висновкуу відповідностідо ст.75КК Українизвільнити ОСОБА_14  від відбування покарання з випробуванням. 
		На думку суду таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів. 
		Враховуючи, що ОСОБА_14 раніше до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху не притягувався (відомостей про зворотнє суду не представлено), вчинив необережний злочин, в стані сп`яніння не перебував, суд дійшов висновку додаткове покарання у виді позбавлення обвинуваченого права керувати транспортними засобами не призначати. 
		При цьому суд також враховує положення ч. 2 ст. 416 КПК України, згідно з якою при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв`язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання. 
		Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 21 липня 2015 року вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 січня 2015 року, яким ОСОБА_14 було засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 4 роки позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням і встановлено йому іспитовий строк 2 роки, скасовано та призначено новий розгляд в суді першої інстанції в порядку ч. 2 ст. 404 КПК України (з підстав істотного порушення кримінального процесуального закону), тобто не за поданими апеляційними скаргами прокурора та потерпілої у зв`язку з необхідністю застосування закону про посилення покарання. 
		Провадження у справі за позовом потерпілої ОСОБА_11 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, що стверджується актовим записом про її смерть за № 49 від 09 червня 2020 року, складеним виконавчим комітетом Гвардійської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, до обвинуваченого ОСОБА_14 та ПрАТ "Страхова Група "ТАС" про відшкодування матеріальної і моральної шкоди у відповідності до положень ст. 128 КПК України, п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України підлягає закриттю, оскільки спірні правовідносини не допускають правонаступництва. 
		Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речовий доказ  автомобіль «HYUNDAIН 200»,д.н.з. НОМЕР_1 , який переданий на відповідальне зберігання обвинуваченому ОСОБА_14 ,  слід залишити останньому за належністю (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ).
		Процесуальні витрати  документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових автотехнічних експертиз в сумі 3361 грн. 49 коп. у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового розгляду не оспорюються. 
		Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, 
		 
		ухвалив:
		 
		ОСОБА_14 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами. 
		На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_14 звільнити від відбування покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки. 
		У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_14 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
		Провадження усправі запозовом потерпілої ОСОБА_11 дообвинуваченого ОСОБА_14 та Приватногоакціонерного товариства"СтраховаГрупа "ТАС"про відшкодуванняматеріальної іморальної шкоди  закрити. 
		Речовий доказ  автомобіль «HYUNDAIН 200»,д.н.з. НОМЕР_1 , якийпереданий навідповідальне зберіганняобвинуваченому ОСОБА_14  залишитиостанньому заналежністю.  
		Стягнути з ОСОБА_14 накористь держави3361грн.49коп. процесуальних витрат. 
		На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.Апеляційна скаргаподається черезХмельницький міськрайоннийсуд Хмельницької області. 
		Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
		Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
		 
		Суддя:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...