Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 487/1428/21 : Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне тяжке тілесне ушкодження.
Надіслано судом: 23.10.2021. Зареєстровано: 23.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 25.10.2021.

Номер судового провадження: 1-кп/487/503/21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 12020150030003389

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 487/1428/21 
		Провадження № 1-кп/487/503/21 
		 
		 
		УХВАЛА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		   22.10.2021                         Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді  ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_2 , прокурора   ОСОБА_3 , обвинуваченого  ОСОБА_4 , захисника  ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.1 ст.121 ККУкраїни. 
		Всудовому засіданніпрокурор заявивклопотання пропродовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку діїзапобіжного заходуу видітримання підвартою строкомна 60днів  посилаючисьна те,що судовийрозгляд  триває,необхідно дослідити значнукількість доказівта допитатисвідків,добуті підчас досудовогорозслідування доказиє переконливимидля того,щоб стверджувати,що саме ОСОБА_4  обґрунтованообвинувачується увчиненні тяжкогокримінального правопорушення,санкція якого передбачаєпокарання від5до 8років позбавленняволі та посилавсяна  існування ризиків,передбачених п.п.1,2,3, 5ч.1ст.177КПК України, якіне зменшились,а саме: переховуватисявід суду,з метоюуникнення покарання,у зв`язкуз тим,що дотеперішнього часумісце знаходження засобувчинення злочину(ножа)не встановлено,тому перебуваючи насвободі може знищити,сховати абоспотворити вказанийречовий доказ,  незаконновпливати на учасниківкримінального провадження,анкетні данихякі йомувідомі, умовляннямиабо погрозамизмушувати їхзміни своїпокази, такожперебуваючи насвободі може довестисвій злочиннийумисел відноснопотерпілого докінця,зокрема нанести тілесніушкодження абопозбавити життя, авраховуючи,що обвинуваченийофіційно непрацевлаштований,не маєстабільного джереладоходу,лише 13.11.2020звільнився змісць позбавленняволі,де відбувавпокарання завчинення злочинівпроти життя,здоров`я,статевої свободита недоторканості,може вчинитиінші кримінальніправопорушення,тому вищевказане  свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам та застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою.
		 Всудовому засіданнізахисник обвинуваченого  ОСОБА_5 просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити.
		Захисник заявив клопотання про змінуобвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходуз триманняпід вартоюна  домашнійарешт заадресою АДРЕСА_1 посилаючись,що ризикизаявлені прокуроромвідсутні тавірогідність їхіснування занадтонизька,що неможуть слугуватидля продовженнятерміну діїнайсуворішого запобіжногозаходу,враховуючи тривалийчас перебуванняобвинуваченого підвартою. Також,відсутні дані,що ОСОБА_4 ухилявся відорганів досудовогорозслідування чисуду або бувоголошений урозшук, прицьому ОСОБА_4  іцілому посередньохарактеризується,до обраннязапобіжного заходупрацював неофіційно,має тісніта прямізв`язку здержавою вякої переслідується,оскільки єгромадянином України, крім того, підчас досудовогорозслідування стороноюобвинувачення неробилося жоднихспроб длявстановлення місцязнаходження ножа,  також свідки не були очевидцями подій, їх покази не є прямими та не суперечать показам самого обвинуваченого, на теперішній час усі свідки допитані, на підтвердження ризику, передбачено п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України прокурор посилався на вчинення обвинуваченим тяжкого кримінального правопорушення та те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Проте, потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Щодо ризику продовжити нанесення тілесних ушкоджень потерпілому, ст. 121 ч.1 КК України передбачає закінчений матеріальний склад злочину, будь-яких доказів намагання позбавлення потерпілого життя не здобуто, та спричинення тяжких тілесних ушкоджень стало наслідком неправомірних дій самого потерпілого, а саме початком бійки та нанесенням останнім тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .. Крім того, ОСОБА_4 має постійне місце проживання в м. Миколаєві, що свідчить про можливість належного контролю поведінки обвинуваченого працівниками поліції за місцем його проживання. 
		В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що клопотання не відповідає Конституції України та нормам КПК України, підтримав клопотання свого захисника про зміну запобіжного заходу.
		21.10.2021 обвинуваченим ОСОБА_4 були надані до суду клопотання, які останнім підтримані в судовому засіданні про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на нічний домашній арешт або особисте зобов`язання, оскільки вже тривалий час перебуває під вартою. Посилаючись на необґрунтованість підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, оскільки захищав своє життя, від неправомірних дій самого потерпілого, який зґвалтував, а потім погрожував свідку ОСОБА_6 та йому наніс тілесні ушкодження, обвинувальний акт складено лише на припущеннях прокурора, крім того, вказані прокурором ризики не доведені та не існують, оскільки він не переховувався під час досудового розслідування та не має наміру переховуватися від суду, на теперішній час свідки обвинувачення допитані, де він викинув ніж пояснював слідчому, чому його не знайшли невідомо, має постійне місце реєстрації у гуртожитку. Крім того, йому необхідно допомагати своїм батькам, оскільки батько інвалід першої групи Великої вітчизняної війни, а у матері є онкологічне захворювання. Також у нього самого є рід захворювань, які потребують лікування у лікарів невролога та отоларинголога, але вказані спеціалісти відсутні Слідчому ізоляторі. 
		Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного:
		Судом встановлено, що під час досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який було продовжено.     Крім того, під час судового розгляду справи, ухвалами суду обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судовий розгляд у даному кримінальному провадженні не завершено, але 23.10.2021 у обвинуваченого закінчується строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 
		Статтею 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду вирішення питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. 
		Відповідно до вимог ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу.
		Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
		Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
		Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
		Виходячи з положень статті 199 КПК України, яка визначає порядок продовження строку тримання під вартою, суд, при розгляді клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в ході судового розгляду, крім обставин зазначених у ст. 194 КПК України, повинен встановити: чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; - чи наявні обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.
		В судовому засіданні встановлено, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України перевірялась під час вирішення питання слідчим суддею при обранні запобіжного заходу. 
		Прокурором в судовому засіданні доведено, що заявлені при обранні запобіжного заходу ризики, передбачені п.п. 1, 2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують, а саме: переховуватися відсуду,з метоюуникнення покарання, знищити,сховати абоспотворити   засібвчинення злочину(ніж)місце знаходженняякого невстановлено, крімтого,  також перебуваючина свободіможе вчинити іншекримінальне правопорушення,  враховуючи,  що офіційно не працює, не має стабільного джерела доходу. Судом враховується, що на теперішній час свідки обвинувачення допитані. 
		Судом враховується правова позиція Європейського Суд з прав людини у рішенні «В. проти Швейцарії», що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів, зв`язків із державою, у якій його переслідують, зокрема беручи до уваги особу обвинуваченого, який не одружений,дітей наутриманні немає,  що свідчить про відсутність стійких соціальних зв`язків за місцем проживання, раніше судимий за вчинення злочинів проти життя, здоров`я, статевої свободи та недоторканості, 13.11.2020 звільнився з місць позбавлення волі, на теперішнійчас обвинувачуєтьсяу вчиненні10.12.2020тяжкого злочину також проти життя і здоров`я потерпілого, тобто є особою схильною до вчинення злочинів. 
		Суд,оцінивши всукупності всіобставини,з метоюзапобігти спробамобвинуваченого ухилитисявід суду,від виконанняпроцесуальних обов`язків,перешкодити встановленнюістини усправі,враховуючи суспільнунебезпечність кримінальногоправопорушення,яке йомуінкримінується таімовірну можливістьпродовження обвинуваченимпротиправної поведінкиу подальшому,з урахуваннямцілей п.1ст.5Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод,приходить довисновку,що обранийвідносно обвинуваченого  запобіжний захід, у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення не виходить за межі розумного строку, кореспондується з характером суспільного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставами і метою запобіжного заходу, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м`який, з метою запобігання перешкоджанню кримінальному провадженню. 
		Зазначені захисником таобвинуваченим доводищодо можливістьзастосування іншихзапобіжних заходівніж триманняпід вартою  не є підставою для зміни запобіжного заходу та  не спростовують наявність ризиків, визначених при обрані запобіжного заходу. Доказів, які б свідчили, що стан здоров`я обвинуваченого перешкоджає його перебування в умовах слідчого ізолятора суду не надано. 
		Отже,клопотання захисника таобвинуваченого прозміну  запобіжного заходу із тримання під вартою на більш м`який не підлягає задоволенню.
		За наведеного,суд приходитьдо висновкупро задоволенняклопотання прокурората продовженняобвинуваченому ОСОБА_4  строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор» на 60 днів
		Керуючись ст.ст. 177, 183, 331 КПК України, суд 
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		 В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - відмовити.
		Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою  задовольнити.
		Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з утримання в ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор» на 60 днів  до 20.12.2021 включно.
		Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Миколаївській слідчий ізолятор».
		Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня отримання копії ухвали.
		 
		 
		 
		Суддя:      ОСОБА_1 
		 
		 
		 
		 
		 
		Повний текс ухвали оголошено 23.10.2021 о 11:00 годин.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...