Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 354/757/17 : Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів найму (оренди).
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 25.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 26.10.2021.
Дата набрання законної сили: 22.10.2021
Номер судового провадження: 61-15148ск20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова  
		Іменем України
		 
		22 жовтня 2021 року
		м. Київ
		 
		справа № 354/757/17
		провадження № 61-15148св20 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Дундар І. О.,
		учасники справи:
		позивач - Поляницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області,
		відповідач - ОСОБА_1 , 
		розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2020 року у складі судді Польської М. В. та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року у складі колегії суддів: Бойчука І. В., Василишин Л. В., Горейко М. Д.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог 
		В грудні 2017 року Поляницька сільська рада Яремчанської міської ради Івано-Франківської області (далі - Поляницька сільська рада) звернулася до суду                         з позовом до ОСОБА_1 , у якому просила розірвати договори оренди земельних ділянок від 12 травня 2015 року, що укладені між Поляницькою сільською радою та ОСОБА_1 , щодо земельних ділянок в селі Поляниця, урочищі Вишні, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, площею 0,0400 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0480, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 травня                  2015 року № 37806674 площею 0,0250 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:2118, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 травня 2015 року № 37812712, зобов`язати відповідача передати позивачу вказані земельні ділянки в стані, придатному для цільового використання.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладених договорів оренди земельних ділянок, Поляницька сільська рада передала відповідачеві земельні ділянки, які знаходяться на території Поляницької сільської ради, для сінокосіння строком на 25 років. Відповідно до пункту 18 договорів оренди встановлено заборону зміни цільового призначення земельних ділянок, а пунктом 25 встановлено, що орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельних ділянок за цільовим призначенням, дотримання екологічної безпеки землекористування, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів, дотримання режиму санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель. Проте, відповідач порушив свої зобов`язання, оскільки на вказаних земельних ділянках спорудив будівлі для здійснення підприємницької діяльності, нехтує приписами як Поляницької сільської ради, так і контролюючих органів в частині усунення порушень вимог земельного законодавства, на даний час на земельних ділянках розміщені споруди комерційного призначення із вивіскою «прокат лиж та спорядження», а навколо об`єктів земля засипана щебнем, котрий пошкоджує її цільове призначення.
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2020 року позов задоволено.
		Розірвано договори оренди земельних ділянок від 12 травня 2015 року, укладені між Поляницькою сільською радою Яремчанської міської ради Івано-Франківської області та ОСОБА_1 , площею 0,0400 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0480, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 травня 2015 року № 37806674, та площею 0,0250 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:2118, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 травня 2015 року № 37812712, які розташовані в селі Поляниця, урочищі Вишні, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області.
		Зобов`язано ОСОБА_1 передати земельні ділянки, які розташовані в                     с. Поляниця, урочищі Вишні, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, площею 0,0400 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0480, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 травня 2015 року № 37806674, та площею 0,0250 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:2118, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 травня 2015 року №37812712,              в стані придатному для цільового використання. 
		Суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач порушив умови договорів, а саме встановлено факт нецільового використання орендованих ОСОБА_1 земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сінокосіння) та самовільне встановлення двох будівель комерційного призначення (центр лижного спорядження) на близькій відстані від осі дороги. В порядку досудового врегулювання спір не вирішено, тому підлягає задоволенню.
		Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 15 вересня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
		Апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції встановив порушення цільового використання земельних ділянок, переданих відповідачу для сінокосіння, а відповідач самовільно розмістив дерев`яні споруди комерційного призначення та навколо цих споруд земля вкрита щебнем. Зобов`язання відповідача повернути земельні ділянки в стані придатному для цільового використання є похідною та відповідає умовам договорів оренди (пункт 20). 
		Суд першої інстанціі ухвалив судове рішення з дотриманням норм процесуального права, ухвалою закрито підготовче провадження у справі та призначено справу для розгляду по суті. Суд першої інстанції неодноразово повідомляв відповідача за адресою місця проживання, судові повістки про виклики на 03 березня 2020 року та 25 березня 2020 року поверталися до суду з відміткою у поштовому повідомленні «адресат відсутній», ОСОБА_1 вважається таким, що повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. 
		Відхилив доводи апеляційної скарги про те, що не встановлено факти щодо пошкодження земельних ділянок, надані позивачем акти обстеження земельних ділянок не можуть вказувати на таке через відсутність у них даних про погіршення агрохімічного стану та стану родючості земельної ділянки, оскільки позовна вимога про розірвання договорів з підстав пошкодження або знищення об`єкта оренди не заявлялась.
		Дійшов висновку, що позивач обґрунтував позовні вимоги доказами, спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення віднесено саме до сільськогосподарських угідь та умовами договору заборонено зміну цільового призначення спірних земельних ділянок, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.
		Короткий зміст вимог та доводи касаційної скарги
		13 жовтня 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції розглянув справу у відсутності відповідача належним чином не повідомленого про час та місце розгляду справи, оскільки поштові відправлення повернуто до суду з відмітками «за закінченням терміну зберігання» та «адресат відсутній», чим суд першої інстанції порушив процесуальні гарантії відповідача щодо забезпечення належного розгляду справи.
		Суд першої інстанції у порушення норм пункту 3 частини другої статті 200 ЦПК України не прийнято ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті, ухвалено оскаржене судове рішення без закриття підготовчого провадженні у цій справі, оскільки 03 лютого 2020 року суддею Яремчанського міського суду Івано-Франківської області постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі за адміністративним позовом позивача до нього про розірвання договорів оренди і призначено розгляд справи по суті на               03 лютого 2020 року. 
		Апеляційний суд всупереч норм процесуального права розглянув справу за відсутності відповідача, причини відкладення розгляду справи, наведені у клопотанні про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними обмеженнями з метою недопущення розповсюдженням короновірусної інфекції, безпідставно визнані неповажними.
		Суди попередніх інстанцій ухвалили судові рішення на підставі неналежних доказів, фотоматеріали не можуть підтвердити факт здійснення відповідачем підприємницької діяльності в тимчасових спорудах, даний факт вже встановлювався у постанові Івано-Франківського апеляційного суду від 11 жовтня 2018 року, тому не підлягає доказуванню повторно, розгляд справи у відсутності відповідача порушує його процесуальні права.
		Межі та підстави касаційного перегляду
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 05 листопада 2020 рокузазначено, що підставами касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених                                у постановах Верховного Суду від12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц та судове рішення ухвалено з порушенням пункту 5 частини першої, пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.
		30 листопада 2020 року позивач подав відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду - без змін.
		Відзив аргументований тим, що касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки відповідач неодноразово повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, судові повістки надсилались судом за адресою, зазначеною відповідачем у його заявах і клопотаннях, повернення поштового відправлення з відміткою «адресат відсутній» вважається належним повідомленням сторони про час та місце розгляду справи.
		Доводи касаційної скарги, що суди не дослідили зібрані у справі докази є безпідставними, оскільки матеріали справи містять акти перевірок земельних ділянок, згідно з якими встановлено порушення земельного законодавства на орендованих земельних ділянках.
		Не заслуговують доводи касаційної скарги про те, що фотоматеріали не можуть підтвердити факт здійснення відповідачем підприємницької діяльності в тимчасових спорудах, оскільки право оцінки доказів належить до компетенції суду.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 05 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою та витребувано справу із суду першої інстанції. 
		Ухвалою Верховного Суду від 22 грудня 2020 року задоволено клопотання     ОСОБА_1 , зупинено виконання рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2020 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
		Фактичні обставини справи
		Суди встановили, що рішенням тридцять п`ятої сесії Поляницької сільської ради від    28 серпня 2014 року № 216-35-2014 надано дозвіл відповідачу на виготовлення проекту відведення в оренду на земельні ділянки для сінокосіння площею 0,0250 га та 0,0400 га, уч. Вишня.
		Відповідачем виготовлено проекти землеустрою щодо відведення даних земельних ділянок для сінокосіння та рішенням сорок третьої сесії Поляницької сільської ради від 28 квітня 2015 року № 263-43-2015 затверджено проекти відведення і передано                в оренду відповідачу земельні ділянки для сінокосіння площею 0,0250 га та 0,0400 га уч. Вишня терміном 25 років.
		12 травня 2015 року сторонами укладено договори оренди земельних ділянок, згідно яких відповідач отримав для сінокосіння в оренду строком на 25 років (п. 7 договорів) земельні ділянки: площею 0,0400 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0480, та площею 0,0250 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:2118, що знаходяться в                 с. Поляниця, участок Вишні, Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. 
		Відповідно до п. п. 3, 14, 15 вказаних договорів оренди, на орендованих земельних ділянках будівлі відсутні, такі передаються в оренду для сінокосіння, цільове призначення - землі сільськогосподарського використання.
		Згідно п. 18 договорів оренди іншою умовою передачі земельної ділянки в оренду є заборона зміни цільового призначення вказаних земельних ділянок.
		Відповідно до п. 9 договорів оренди обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації та згідно п. 8 договору складає, відповідно, 8,60 грн за рік та 5,40 грн за рік.
		Згідно п. п. 25, 27 договорів оренди Поляницька сільська рада (орендодавець) має право, зокрема, вимагати від орендаря використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, дотримання екологічної безпеки землекористування, додержання державних стандартів, норм і правил, у тому числі місцевих правил забудови населених пунктів, дотримання режиму санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель, а орендар, зокрема, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору.
		Відповідно до п. п. 32, 33 договорів оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яка істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
		Згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20 травня 2015 року № 37806674 та                              № 37812712 державним реєстратором реєстраційної служби Яремчанського міського управління юстиції 19 травня 2015 року внесено запис про інше речове право                        № 9732423 та № 9733736, а саме: право оренди ОСОБА_1 земельних ділянок строком до 28 квітня 2040 року.
		17 березня 2017 року комісією у складі представників позивача проведено обстеження орендованих земельних ділянок та встановлено, що на таких знаходяться дерев`яні будівлі комерційного призначення (центр лижного спорядження «Dzvin-ski») на відстані, відповідно, 6,5 м та 7,0 м від осі автодороги Яремче-Буковель, при тому, що згідно Генерального плану села Поляниця червона лінія забудови від осі дороги складає 12,5 м, про що складено відповідні акти, затверджені сільським головою с. Поляниця.
		17 травня 2017 року головним спеціалістом відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - державним інспектором у сфері державного контролю за додержанням земельного законодавства України про охорону земель Лазаренко Г. М. на підставі листа позивача від 10 квітня 2017 року проведено обстеження земельних ділянок площами 0,0400 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:0480, і 0,0250 га, кадастровий номер 2611092001:22:002:2118, та перевірку з питання здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів при використанні та наданні земель відповідачу, про що складено Акт обстеження земельної ділянки № 4.1-13/2 та Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 4.1-12/5.
		Суди зазначили, що за результатами обстеження та перевірки встановлено, що на земельних ділянках, наданих для сінокосіння відповідачу, розміщено дерев`яні споруди із вивіскою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », навколо яких земельні ділянки покриті щебнем.
		В Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 4.1-12/5 зазначено, що у зв`язку з відсутністю орендаря не є можливим притягнення його до адміністративної відповідальності та його буде викликано для надання пояснень. Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області двічі направляло відповідачу повідомлення про виклик для надання пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства на орендованих ділянках, проте як вбачається з відповіді управління останній не прибув для надання пояснень, тому протокол про адміністративне правопорушення за відсутності особи не складено.
		Позивач 30 жовтня 2017 року направив відповідачу лист щодо демонтажу тимчасових споруд, розміщених на орендованих земельних ділянках, у якому зазначено, що у разі ігнорування приписів органу місцевого самоврядування виконавчий комітет буде звертатися з позовом про знесення тимчасових споруд.
		Відповідач звертався, зокрема і 11 червня 2019 року під час розгляду справи в суді першої інстанції, із заявою до сільського голови с. Поляниця про надання дозволу на розміщення зблокованих тимчасових споруд для проведення підприємницької діяльності: продаж товарів сільськогосподарського призначення на орендованих земельних ділянках, надавши проектні пропозиції таких споруд. Однак, рішенням виконкому Поляницької сільської ради від 16 травня 2017 року № 35-5-2017, яке є предметом оскарження ОСОБА_1 в судовому прядку за його позовом від                   14 листопада 2017 року (адміністративна справа № 354/664/17, яка перебуває на розгляді у Яремчанському міському суді), та рішенням виконкому Поляницької сільської ради від 27 червня 2019 року № 31 (п.1.3, 1.4) відповідачу відмовлено                у наданні такого дозволу за його заявою.
		Рішеннями Поляницької сільської ради від 27 листопада 2017 № 175-19-2017 та                     № 174-19-2017 вирішено достроково розірвати договори оренди земельної ділянки, укладені з відповідачем. Виконавчому комітету сільської ради доручено направити відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору оренди землі та уповноважено сільського голову звернутися до суду про дострокове розірвання договору оренди.
		Позиція Верховного Суду
		Колегія суддів відхиляє аргументи касаційної скарги з таких підстав.
		Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
		ОСОБА_1 за адресою його проживання ( АДРЕСА_1 ) судом першої інстанції надсилалась повістка про виклик в судове засідання на 25 березня 2020 року, в якому ухвалене оскаржене рішення суду першої інстанції, яка повернулась неврученою з відміткою у поштовому повідомленні про причини невручення «адресат відсутній» (а. с. 109 т. 1). 
		Отже, ОСОБА_1 вважається таким, що повідомлений належним чином про день, час та місце судового розгляду справи.
		Доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд не врахував правовий висновок, викладених в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі                                № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18) є необґрунтованими, оскільки в зазначеній справі було встановлено факт неналежного повідомлення учасників справи про розгляд справи, оскільки повістка про виклик в судове засідання повернулась без вручення із відміткою про причини невручення «за закінченням терміну зберігання», натомість у справі, яка переглядається, судова повістка не вручена через відсутність адресата (відповідача) адресою місця його проживання.
		Відповідно до пункту 3 частини другої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
		Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 03 лютого           2020 року закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 88 том 2). В цій ухвалі судом помилково названо позов Поляницької сільської ради як «адміністративний», однак вказана помилка не свідчить про те , що зазначена ухвала про закриття підготовчого засідання та призначення справи до судового розгляду по суті ухвалена не у цій справі.
		Учасники справи відповідно до статті 269 ЦПК України мають право звернутися до суду, який постановив ухвалу із заявою про виправлення описки в судовому рішенні.
		Згідно частини першої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
		У клопотанні про відкладення розгляду справи в суді апеляційної інстанції призначеного на 15 вересня 2020 року (а. с. 52 т. 3) ОСОБА_1 посилається на установлений в Україні карантин з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, однак не наводить обставин, пов`язаних із запровадженням карантину, які би перешкоджали йому з`явитися до суду.
		Апеляційний суд, встановивши, що справа перебуває в провадженні з травня 2020 року, явка учасників справи не була визнана судом обов`язковою, відповідачем не надано доказів на підтвердження поважності причин його неявки в судове засідання, доводи апелянта викладені письмово в апеляційній скарзі, дійшов обґрунтованого висновку про можливість розгляду справи в судовому засіданні за відсутності учасників справи, які не з`явилися. Саме по собі запровадження карантину не зупиняє здійснення судочинства. ОСОБА_1 неодноразово подавав клопотання з аналогічних підстав (08 липня 2020 року, 04 серпня 2020 року, 31 серпня 2020 року). Крім того, відповідачем у клопотанні про відкладення розгляду справи не зазначено, які саме обмеження, запроваджені у зв`язку із введенням карантину, перешкоджали йому взяти участь у судовому засіданні 15 вересня 2020 року.
		Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. 
		Інші доводи касаційної скарги (зокрема щодо непідтвердження факту використання орендованої земельної ділянки не за цільовим призначенням) зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції. Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18).
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
		Оскільки оскаржені рішення суду першої інстанції та постанва суду апеляційної інстанції ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. 
		Керуючись статтями 400. 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня          2020 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 15 вересня              2020 року залишити без змін.
		Поновити виконання рішення Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2020 року. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді                                                                                                                      М. М. Русинчук
		        Н. О. Антоненко
		        І. О. Дундар

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...