Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/1225/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; здійснення публічних закупівель, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.10.2021. Зареєстровано: 31.10.2021. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2021.
Дата набрання законної сили: 19.10.2021
Номер судового провадження: 6642/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		19 жовтня 2021 р.Справа № 520/1225/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		Головуючого судді: Русанової В.Б.,
		Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
		за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.
		представника позивача: Герасименко М.В.,
		представника відповідача: Третьякова О.М., 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північно-східного офісу Держаудитслужби на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 (головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В.) по справі № 520/1225/21
		за позовом Харківського Національного університету імені В.Н. Каразіна 
		до Північно-східного офісу Держаудитслужби третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Овіс Трейд" 
		про визнання протиправним та скасування висновку,
		ВСТАНОВИВ:
		Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
		- визнати протиправним та скасувати Висновок Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі №UA-2020-11-24-016457-с, оприлюднений 15 січня 2021 року.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що складений відповідачем, за результатами моніторингу закупівлі, висновок , саме в частині зазначення про порушення позивачем п.3 та8 ч.2 ст.21, п.2 та 8 ч.2 ст.22, абзаців 2 та 3 п.1 ч.1 ст.31 Закону України " Про публічні закупівлі" є необґрунтованим, викладені в ньому доводи є помилковими, без всебічного дослідження наявних документів та обставин , порушує права позивача. 
		Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 позов задоволено.
		Північно-східний офіс Держаудитслужби (далі - відповідач), не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, просив його скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
		В обґрунтування зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що вказані у висновку порушення законодавства доведені, а саме в оголошенні про проведення процедури закупівлі відсутня інформація щодо місця поставки товару або місця, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, а відсутність необхідної графи в електронній формі оголошення не є підставою для недотримання Університетом вимог чинного законодавства.
		Вказує, що оприлюднення інформації про місце поставки товару в тендерній документації не можу бути альтернативним способом оприлюднення інформації, яку повинно містити оголошення, оскільки це різні документи і вимоги до їх змісту регламентовані різними нормами права.
		Зазначає, що судом першої інстанції не надано оцінки обставинам щодо невжиття позивачем дій, які виключали б його вину у не публікації зазначеної вище інформації у оголошенні, зокрема, позивач не звертався до авторизованого торгівельного майданчика із запитом про надання роз`яснень, технічної підтримки із публікації відомостей в оголошенні.
		Також зазначає, що оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції, що є порушенням п.8 ч.2 ст.21 Закону України " Про публічні закупівлі", визначений замовником кваліфікаційний критерій у Додатку 1 до тендерної документації не відповідає вимогам п.1 ч.2 ст.16 Закону, оскільки виклдений не у редакції діючого Закону, що є порушенням п.2 ч.2 ст.22 Закону України " Про публічні закупівлі". Також Замовником у Додатку 3 "проект договору" не зазначено перелік змін його умов, згідно ч.4 ст.41 Закону, що є порушенням п.8 ч.2 ст.22 Закону України " Про публічні закупівлі".
		Також, вказує, що суд першої інстанції застосував Закон України «Про публічні закупівлі» в редакції до 19.04.2020, яка не була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, а тому дійшов до помилкового висновку щодо відсутності у позивача порушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону.
		Судом не взято до уваги, що позивач мав відхилити тендерні пропозиції учасників ТОВ «АС», ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», оскільки ними не надано довідок про вартість чистих активів станом на кінець останнього звітного періоду, яким є календарний рік та помилково враховано довідки, які містять інформацію лише за один з кварталів поточного року.
		Також, судом першої інстанції не надано оцінки доводам відповідача щодо не підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів ТОВ «Овіс Трейд», та іншими учасниками тендеру ТОВ «Газенерджитрейд», ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», ТОВ «Трістар Енергія», ТОВ «Укр Газ Ресурс», а саме невиконання ними умов раніше укладених договорів в частині обсягів передачі електричної енергії.
		Крім того, вважає, що складений відповідчем висновок відповідача, не порушує його права та законні інтереси позивача, та не підлягає судовому оскарженню, оскільки під час здійснення моніторингу публічних закупівель правовідносини виникають між органом державного фінансового контролю та замовником, який може надавати пояснення щодо процедури закупівлі, оскаржувати висновок про результати моніторингу, в підтвердження чого посилається на постанову Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 260/319/20.
		Також вказує про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме про помилкове віднесення справи до категорії справ незначної складності та її розгляд в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
		Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні, а судове рішення залишити без змін. Зазначає, що судом повно та всебічно з`ясовано обставини справи, рішення суду прийнято правомірно та обґрунтовано.
		Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2021 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог до участі у справі залучено ТОВ «Овіс Трейд» .
		Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
		В судовому засіданні представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. 
		Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
		Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 24.11.2020 Харківським Національним університетом ім. В.Н. Каразіна оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі "відкриті торги" UA-2020-11-24-016457-с з предметом закупівлі Електрична енергія (постачання електричної енергії на об`єкти у м. Харків та Харківській області), очікуваною вартістю 18326842,00 грн. з ПДВ (т. 1 а.с. 64-68).
		25.11.2020 рішенням тендерного комітету затверджено тендерну документацію, із додатками (т. 1 а.с.69-92).
		05.01.2021 відбувся електронний аукціон, розкриття та оцінка тендерних пропозицій учасників зазначеної закупівлі.
		За результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції 05.01.2021 було визнано переможця процедури закупівель - ТОВ «Овіс Трейд», тендерна пропозиція якого відповідала, на думку позивача, вимогам Закону України «Про публічні закупівлі».
		На офіційному сайті системи публічних закупівель Рrozorro в електронній системі закупівель, відповідно до наказу від 12.01.2021 №2 "Про початок моніторингу закупівлі" Державної аудиторської служби України Північно - Східним офісом Держаудитслужби , оприлюднено повідомлення про проведення моніторингу закупівлі UA-2020-11-24-016457-с.
		15.01.2021 відповідачем, через електронну систему закупівель, оприлюднено висновок про результати моніторингу закупівлі UA-2020-11-24-016457-с, за змістом якого відповідачем встановлено наступні порушення: тендерна документація складена не у відповідності до вимог закону, порушення законодавства в частині складання форм документів у сфері публічних закупівель, не відхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.
		В констатуючій частині висновку зазначено про порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а саме порушення вимог:
		- п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону України " Про публічні закупівлі" (далі Закон №922- VIII) - оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про місце поставки товару або місце виконання робіт чи надання послуг;
		- п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону №922- VIII - оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції;
		- п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону - визначений Замовником кваліфікаційний критерій у Додатку 1 до тендерної документації не відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 16 Закону, а саме: учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати довідку щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, в той час як згідно з Законом (в редакції від 19.04.2020) зазначений критерій повинен мати назву: «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)»;
		- п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону - замовником у Додатку 3 «Проект договору» не зазначено перелік змін його умов, згідно частини п`ятої статті 41 Закону;
		- абзаців 2 та 3п.1 ч. 1 ст. 31 Закону №922- VIII - замовник не відхилив тендерні пропозиції ТОВ «Овіс Трейд», ТОВ «Газенерджитрейд», ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», ТОВ «Трістар Енергія», ТОВ «Укр Газ Ресурс» як такі, що не відповідають встановленим абз. 1 ч.3 ст. 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства, який не відповідає кваліфікаційним критеріям, установленим ст.16 Закону № 922-VIII, оскільки зазначеними підприємствами не підтверджено досвід виконання аналогічних договорів, також у складі тендерної пропозиції ТОВ «АС», ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» довідка у довільній формі про вартість чистих активів ТОВ станом на кінець останнього звітного періоду  відсутня (т. 1 а.с. 39-46).
		На підставі виявлених порушень законодавства у сфері закупівель, керуючись статтями 2 та 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Північно-східний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом відміни тендеру відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
		21.01.2021 позивачем розміщено заперечення на висновок про результати моніторингу закупівлі (т. 1 а.с. 47-56).
		Не погоджуючись із висновком відповідача, позивач звернувся з цим позовом до суду.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено факту порушень позивачем законодавства у сфері публічних закупівель, а отже висновок про результати моніторингу закупівель є неправомірним.
		Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне.
		Правові та організаційні засади здійснення фінансового контролю в Україні, визначені Законом України від 26.01.1993 №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі  Закон №2939-XII).
		Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.
		Статтею 3 Закону №2939-XII передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.
		Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.
		Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.
		У свою чергу правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України від 25.12.2015 №922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922-VIII).
		Згідно з приписами ст. 3 Закону № 922-VIII, публічні закупівлі ґрунтуються на принципах добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії та ефективності, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників, об`єктивній та неупередженій оцінці тендерних пропозицій, запобіганні корупційним діям і зловживанням.
		На виконання ч.3 ст. 11 Закону № 922-VIII тендерний комітет Замовника повинен забезпечити рівні умови для усіх учасників об`єктивний та чесний вибір переможця.
		У розумінні абзацу 15 ч.1 ст.1 Закону № 922-VIII переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
		Відповідно до ст. 5 Закону № 922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
		Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.
		Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом.
		Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників.
		Відповідно до ст. 7-1 Закону №922-VIII моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.
		Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.
		Строк здійснення моніторингу закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з дати оприлюднення рішення про початок моніторингу закупівлі в електронній системі закупівель.
		За результатами моніторингу закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
		По суті дотримання позивачем вимог Закону №922-VIII, як замовником у сфері публічних закупівель у спірних відносинах, колегія суддів зазначає наступне.
		Щодо порушення п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону №922-VIII.
		Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 21 Закону №922- VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: кількість та місце поставки товарів, обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг.
		Згідно висновку про результати моніторингу , оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про місце поставки товару або місце виконання робіт чи надання послуг.
		Як вірно встановлено судом першої інстанції, враховуючи велику кількість місць поставки послуг, інформація про місце поставки товару в оголошенні була зазначена шляхом заповнення відповідного поля електронної форми оголошення про проведення відкритих торгів, із використанням функціоналу , реалізованого відповідним електронним торгівельним майданчиком zakypki.prom.ua, а саме в графі "місце поставки товарів або місце виконання робіт чи надання послуг" зазначено: Україна, відповідно до документації. 
		У розміщеній тендерній документації закупівлі № UA-2020-11-24-016457-с, на яку йдеться в посиланні в оголошенні про відкриті торги, деталізовано відображено інформацію про місце виконання робіт: Навчальний корпус, майдан Свободи, 4, Харківська область, місто Харків, Шевченківський район, 61022. Навчальний корпус, майдан Свободи,6, Харківська область, місто Харків, Шевченківський район. 61022. Навчальний корпус, вулиця Мироносицька, 1 Харківська область, місто Харків. Київський район, 61002. Навчальний корпус, проспект Науки, 20, Харківська область, місто Харків, Шевченківський район. 61166. Спорткомплекс, провулок Отакара Яроша.14, Харківська область, місто Харків, Шевченківський район, 61045. Лижна база, вулиця Новгородська, 87а, Харківська область, місто Харків, Шевченківський район, 61033. Філія ЦНБ, вулиця Університетська,23, Харківська область, місто Харків, Шевченківський район. 61033. Віварій, вулиця Балакірева.45, Харківська область, місто Харків, Шевченківський район. 61018. Ботсад, вулиця Кючківська,52, Харківська область, місто Харків, Шевченківський район, 61022. Ботсад, вулиця Отакара Яроша 24. Харківська область, місто Харків, Шевченківський район, 61072. Музей природи, вулиця Тринклера 8/5. Харківська область, місто Харків. Шевченківський район, 61022. Лабораторія, вулиця Клочківська.50, Харківська область, місто Харків. Шевченківський район, 61022. Навчальний корпус, проспект Академіка Курчатова, 31, Харківська область, місто Харків. Київський район. 61108. Їдальня (нежитлове приміщення) вулиця Отакара Яроша 11, Харківська область, місто Харків, Шевченківський район, 61105. Університетська клініка (будівля СМСЧ-13 ), проспект Академіка Курчатова 29, Харківська область, місто Харків, Київський район, 61108. Лабораторія екології водних організмів, вулиця Набережна. 1, Харківська область. Печенізький район, селище Мартова, 62801. Лабораторія геолого-розвідувальної справи та геофізики, вулиця Шкільна, 86, Харківська область, Ізюмський район, селище Кам`янка, 64300. Радіофізична обсерваторія, селище Гайдари, Харківська область, Зміївський район, 63403. Біологічна станція, селище Гайдари, Харківська область. Зміївський район, 63403. Навчальна - наукова географічна база «Гайдари», вулиця Молодіжна,22, селище Гайдари. Харківська область, Зміївський район, 63403, СОТ« Фігуровка», Харківська область, Чугуївський район, на території Малиновської селищної ради; Башти для телескопу Харківська область, Чугуївський район. Землі канівської сільської ради,568км+ 300м. Траси Київ-Харків-Довжанський МІ, 63506. Лабораторія . вулиця Малиновського 5-Б. Харківська область, місто Харків. Холодногірський район. 61052. Навчальні корпуси, вулиця Полтавський шлях 188-А, Харківська область, м. Харків. Холодногірський район. 61098.
		Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону №922-VIII замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.
		Згідно з п. 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 11 червня 2020 року №1082, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за №610/34893, розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником /ЦЗО/учасником/постачальником/органом оскарження/органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника ДІЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю.
		Як встановлено судом, позивачем використовувався майданчик zakupki.prom.ua.
		Колегія суддів зазначає, що функціоналом зазначеного майданчика передбачена можливість зазначення у полі «місце поставки» відмітки «відповідно до документації» з метою коректного відображення інформації на майданчику та не позбавляє замовника скористатись такими функціями.
		Отже, посилання апелянта, що у випадку відсутності технічної можливості зазначити декілька міць поставки товару у відповідному полі електронної форми оголошення, зазначену інформацію необхідно відобразити у полі " примітки" електронної форми, а не у спосіб визначений позивачем, не свідчить про наявність порушення п.3 ч.2 ст.21 Закону України " Про публічні закупівлі". 
		Крім того, вірним є висновок суду першої інстанції, що діями позивача щодо відображення конкретної адреси місця виконання робіт, у здійснений ним спосіб, не порушено принципи здійснення державних закупівель та недискримінації учасників, визначених статтею 5 Закону №922-VIII та зазначене не мало жодного впливу на результати закупівлі, які визначені за умовою найбільш вигідної ціни.
		Щодо порушення п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону №922- VIII.
		Згідно пункту 8 частини 2 статті 21 Закону №922- VIII оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформації про мову (мови), якою (якими) повинні готуватися тендерні пропозиції.
		Відповідачем у оскаржуваному висновку зазначено про те, що оголошення про проведення відкритих торгів не містить інформації про мову, якою повинні готуватися тендерні пропозиції.
		Разом з тим, судом першої інстанції вірно встановлено, що у графі «Інформація про предмет закупівлі» оголошення позивачем зазначено, що документи тендерної пропозиції, що готуються безпосередньо учасником-резидентом України, повинні бути викладені українською мовою. Всі інші документи, що стосуються тендерної пропозиції, в тому числі проектна, технічна документація, документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, викладаються українською або російською мовою. Документи тендерної пропозиції учасника-нерезидента України можуть бути викладені іншою мовою, при цьому повинні мати автентичний переклад на українську мову, здійснений бюро перекладів. Визначальним є текст, викладений українською мовою.
		Отже, оголошення про проведення відкритих торгів містить інформацію про мову, якою повинні готуватись тендерні документи, що свідчить про відсутність порушення п. 8 ч. 2 ст. 21 Закону №922- VIII.
		Крім того, в судовому засіданні представник відповідача підтвердив факт дотримання позивачем вимог законодавства, наявність в оголошенні про проведення відкритих торгів інформації про мову та помилковість в цій частині оскаржуваного висновку.
		Щодо порушення п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону №922- VIII.
		Так, у висновку зазначено, що визначений Замовником кваліфікаційний критерій у Додатку 1 до тендерної документації не відповідає вимогам п. 1 ч.2 ст. 16 Закону, а саме: учасник в складі тендерної пропозиції повинен надати довідку щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору, в той час як згідно з Законом (в редакції від 19.04.2020) зазначений критерій повинен мати назву: «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів).
		Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
		Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону №922-VIII замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв:
		- наявність в учасника процедури закупівлі обладнання, матеріально-технічної бази та технологій; 
		-наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 
		-наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів); 
		-наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю.
		Судом встановлено, що у Додатку № 1 до тендерної документації позивачем зазначено, що учасник повинен документально підтвердити наявність досвіду виконання аналогічного договору (т. 1 а.с. 83), що відповідає вимогам ч. 2 ст. 16 Закону №922-VIII. 
		Колегія суддів зазначає, що визначення кваліфікаційного критерію у визначений позивачем спосіб, а саме не дослівне цитування абз.3 п.2 ст.16 Закону № 922-УІІІ, а саме не зазначення замовником у тендерній документації слів "за предметом закупівлі", не є суттєвим порушенням, яке має вплив на результати закупівлі, а зазначення позивачем у Додатку 1 до тендерної документації способу підтвердження відповідності Учасника процедури закупівлі відповідності критерію, зокрема інформації про те, який саме документ має підтвердити наявність досвіду виконання аналогічного договору, взагалі не є порушенням вимог ч. 2 ст. 16 Закону №922-VIII.
		Крім того, колегія суддів зауважує, що у висновку відповідач посилається на порушення позивачем п. 1 ч. 2 ст. 16 Закону №922-VIII, тоді як визначена ним невідповідність тендерної документації передбачена п. 3 ч. 2 ст. 16 Закону.
		Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції застосовано невірну редакцію Закону №922-VIII колегія суддів відхиляє, оскільки судове рішення прийнято із застосуванням редакції Закону №922-VIII, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
		Щодо порушення п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону №922-VIII.
		Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості - проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов.
		Судом встановлено, що у пункті 5.5 пункту 5 Додатку 3 до тендерній документації «Проект договору» зазначено, що «істотні умови цього договору про закупівлю не можуть змінюватися до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених частиною 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. №922-VIII.
		Апелянт стверджує, що посилання позивача в тендерній документації на ст.36 Закону № 922-УІІІ є безпідставним, оскільки зазначена стаття не регламентує істотні умови договору, з огляду на те, що випадки змін істотних умов договору наведені у статті 41 Закону. 
		А отже, на порушення вимог п. 8 ч.2 ст. 22 Закону, Замовником у Додатку 3 «Проект договору» не зазначено перелік змін його умов, згідно частини п`ятої статті 41 Закону.
		В судовому засіданні позивач пояснив, що посилання у тендерній документації на ч. 4 ст. 36 Закону № 922-VIII є технічною помилкою, яка була виправлена під час підписання договору з переможцем ТОВ "Овіс Трейд", у п. 5.5. якого зазначено, що істотні умови цього договору про закупівлю не можуть змінюватися до виконання зобов`язань Сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених частиною 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015р. №922- VIII.
		Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону № 922-VIII умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
		Колегія суддів зазначає, що вказані вище обставини не суперечать ч. 4 ст. 41 Закону № 922-VIII, оскільки зміна посилання на норму права не є умовою договору, а отже вказане порушення не є суттєвим .
		Щодо порушення абз. 2, 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII.
		Згідно з абз. 2, 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо: учасник процедури закупівлі не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону; не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.
		Так, згідно висновку ТОВ "Овіс Трейд" надано довідку про виконання учасником аналогічного договору ТОВ «ХЛАДПРОМ» від 14.02.2020 №ПЕ-03/20, згідно додатку 3 до якого заявлений обсяг електричної енергії, розрахований помісячно на рік, складає 9850000, кВт. год., а згідно із наданими актами прийому-передачі електричної енергії загальний обсяг споживання за договором склав 5205329 кВт), що свідчить про не підтвердження виконання договору. При чому, договір розірвано за взаємною згодою від 31.07.2020. Таким чином, ТОВ "Овіс Трейд" не підтверджено досвід виконання аналогічного договору.
		У складі тендерної пропозиції ТОВ «Укр Газ Ресурс» надано довідку щодо наявності документально підтвердженого виконання досвіду виконання аналогічного договору від 24.12.2020 №2/2011, згідно якої учасник виконував два аналогічні договори, а саме: договір від 31.12.2019 № Д290/19, загальна вартість якого складає 1 619 360,00 грн та договір від 03.04.2020 №07-1/103-20, загальна вартість якого 1 999 998,00 гривень. Проте, згідно наданих у складі тендерної пропозиції копій підтверджуючих виконання вищевказаних договорів документів встановлено, що згідно актів прийому  передачі електричної енергії, за договором від 03.04.2020 №07-1/103-20, електричну енергію було передано на 1 819 715,50 грн, а за договором від 31.12.2019 № Д290/19 на 1 484 598,77 гривень. Таким чином, ТОВ «Укр Газ Ресурс» не підтверджено досвід виконання аналогічних договорів.
		У складі тендерної пропозиції ТОВ "Газенерджитрейд" надано довідку щодо наявності документально підтвердженого виконання досвіду виконання аналогічного договору (без номеру та дати), згідно якої учасник виконував два аналогічні договори, а саме: договір від 23.08.2019 №06/19, загальна вартість якого складає 117 599 994,92 грн та договір від 30.04.2020 №06/20, загальна вартість якого 27 999 830,00 гривень. Проте, згідно наданих у складі тендерної пропозиції копій підтверджуючих виконання вищевказаних договорів документів встановлено, що згідно актів прийому  передачі електричної енергії, за договором від 23.08.2019 №06/19, електричну енергію було передано на 98 258 955,70 грн, а за договором від 30.04.2020 №06/20 на 11 784 477,40 гривень. Слід зазначити, що договір від 30.04.2020 №06/20 було розірвано від 31.05.2020 року. Таким чином, ТОВ "Газенерджитрейд" не підтверджено досвід виконання аналогічних договорів
		ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» надано довідку щодо наявності документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору від 24.12.2020 №2/7088-16, згідно якої учасник виконував договір з постачання електричної енергії від 19.12.2018 №51, загальною вартістю 996 660,00 гривень. Проте, згідно наданих у складі тендерної пропозиції копій документів підтверджуючих виконання вищевказаних договорів встановлено, що згідно актів прийому  передачі електричної енергії, за договором від 23.08.2019 №06/19, електричну енергію було передано суму 814 979,77 гривень. Таким чином, ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» не підтверджено досвід виконання аналогічних договорів.
		У складі тендерної пропозиції ТОВ «Трістар Енергія» надано довідку щодо наявності документально підтвердженого виконання досвіду виконання аналогічного договору, згідно якої учасник виконував два аналогічні договори, а саме: договір від 28.04.2019 № 28-ЕЕ-19, вартість якого, згідно Додаткової угоди №1, складає 706 244,68 грн. та договір від 10.01.2020№ 30 ВТП, загальна вартість якого 14 403 045,00 гривень. Проте, згідно наданих у складі тендерної пропозиції копій підтверджуючих виконання вищевказаних договорів документів встановлено, що договір від 28.04.2019 № 28- ЕЕ-19 виконано на 463 474,20 грн, а договір від 10.01.2020№ 30 ВТП на 11 579 537,60 гривень. Таким чином, ТОВ «Трістар Енергія» не підтверджено досвід виконання аналогічних договорів.
		За твердженнями апелянта учасники та переможець тендерної закупівлі, не надали доказів наявності документально підтвердженого виконання досвіду виконання аналогічного за предметом закупівлі договору. 
		Разом з тим, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Овіс Трейд», ТОВ «Газенерджитрейд», ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», ТОВ «Трістар Енергія», ТОВ «Укр Газ Ресурс» надано договори щодо поставки електроенергії, довідки, акти про виконання договору, листи-відгуки (т. 1 а.с. 112-115, 126-128, 136-139,149-158, 180-191, 205-207, 218-229).
		Доводи апелянта , що надані документи не свідчать про повне виконання договорів, оскільки наявна різниця між вартістю договору та сумою, на яку його виконано, колегія суддів вважає такими, що не свідчать про його не виконання.
		При цьому колегія суддів зауважує, що у зв`язку зі специфікою ринку електричної енергії сума, визначена в договорі постачання електричної енергії не є остаточною. Сума та кількість електричної енергії на черговий рік розраховуються на підставі середньостатистичних даних споживання електричної енергії за минулі роки.
		Відповідно ст. 72 Закону України «Про ринок електричної енергії» глави 4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРКП від 14.03.2018 № 312 споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.
		Договорами про постачання електричної енергії, укладеними між зазначеними вище учасниками торгів та їх контрагентами визначено, що обсяг електричної енергії є прогнозованим, а фактичний обсяг спожитої електричної енергії визначається на підставі даних комерційного обліку. 
		Крім того, колегія суддів зазначає, що висновки відповідача, що ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» виконував умови договору від 19.12.2018 №51 на суму 996 660,00 грн, проте згідно актів прийому  передачі електричної енергії, за договором від 23.08.2019 №06/19, електричну енергію було передано суму 814 979,77 грн, а тому ним не підтверджено досвід виконання аналогічного договору є суперечливими, оскільки містять розбіжності у реквізитах договорів.
		При цьому, учасник ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» у складі тендерної пропозиції не посилався та не надавав копії договору від 23.08.2019 №06/19 та документів про його виконання.
		Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що оскільки суми, визначені в договорах постачання електричної енергії могли коригуватись залежно від фактичного обсягу спожитої електричної енергії, тому позивач не мав законних підстав для відхилення пропозицій ТОВ «Овіс Трейд», ТОВ «Газенерджитрейд», ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», ТОВ «Трістар Енергія», ТОВ «Укр Газ Ресурс». 
		Також колегія суддів зауважує, що згідно актів виконаних робіт, зазначено що сторони угод підтверджують виконання договору та не мають претензій одна до одної.
		Посилання апелянта, що договір між ТОВ " ОВІС Трейд" та ТОВ " Хладопром" від 14.02.2020 № ПЕ-03/20, який надано вказаним учасником на підтвердження досвіду виконання аналогічного договору, було розірвано, що свідчить про його не виконання, колегія суддів вважає помилковим.
		З наявної в матеріалах справи додаткової угоди від 31.07.2020 до договору постачання електричної енергії 14.02.2020 № ПЕ-03/20, вбачається, що за взаємною згоду сторони припинили дію договору та зазначили про відсутність будь-яких невиконаних сторонами зобов`язань та претензій до іншої сторони. (т.1 а.с. 111). Отже, зазначений документ не свідчить про не виконання умов аналогічного договору переможцем тендеру.
		Щодо доводів апелянта про безпідставний розгляд позивачем тендерних пропозицій ТОВ «АС», ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», оскільки ними не надані довідки про вартість чистих активів за останній календарний рік.
		Відповідно до пункту 1 розділу 3 тендерної документації Товариство з обмеженою відповідальністю (далі  ТОВ), що є учасником торгів, повинно надати довідку у довільній формі про вартість чистих активів ТОВ станом на кінець останнього звітного періоду.
		Оскаржуваним висновком встановлено, що у складі тендерної пропозиції учасників ТОВ «АС», ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" довідки у довільній формі про вартість чистих активів ТОВ станом на кінець останнього звітного періоду  відсутня. 
		Апелянт зазначає, що судом першої інстанції помилково враховані вказані довідки, оскільки вони містять відомості лише за окремий квартал календарного року, тоді як Законом України "Про бухгалтерський облік та податкову звітність" звітним періодом є календарний рік.
		Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 44 Закону України «Про товариства з обмеженою та додаткової відповідальністю» рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом.
		В судовому засіданні позивач пояснив, що для перевірки повноваження директора або дирекції на чолі з генеральним директором товариства замовником встановлено альтернативну вимогу для товариства, що є учасником торгів, надати довідку у довільній формі про вартість чистих активів товариства станом на кінець останнього звітного періоду, а у випадку коли вартість майна, робіт або послуг, що є предметом договору, перевищує 50 відсотків вартості чистих активів ТОВ станом на кінець останнього звітного періоду, товариство повинно надати рішення загальних зборів учасників про надання згоди на вчинення правочину.
		Отже, вимога щодо надання учасниками довідки у довільній формі про вартість чистих активів на кінець останнього звітного періоду, включена до тендерної документації позивачем з метою забезпечення підтвердження правомочності укладання значних правочинів учасниками закупівлі, що створені у формі товариств з обмеженою відповідальністю. Правомочність укладання значних правочинів регламентується Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»
		Таким чином, колегія суддів зазначає, що вимоги замовника надати довідку у довільній формі про вартість чистих активів не є кваліфікаційними вимогами до учасника, а є лише підтвердженням повноважень учасника на підписання договору.
		Враховуючи, що ТОВ "АС" та ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" виконані вимоги пункту 1 розділу 3 тендерної документації належним чином, вірним є висновок суду щодо відсутності у замовника підстав для відхилення їх тендерних пропозицій.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про не доведеність відповідачем порушень Харківським Національним університетом імені В.Н. Каразіна ч.1 ст.31 Закону України " Про публічні закупівлі".
		Щодо зобов`язальної частини висновку про результати моніторингу закупівлі.
		Наказом Державної аудиторської служби України від 23.04.2018 № 86 затверджено Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі.
		Відповідно до п.2 Розділу ІІІ цього Порядку у пункті 2 констатуючої частини форму висновку робиться висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися.
		У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини форму висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якої орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. (п.3 Розділу ІІІ Порядку)
		Колегія суддів зазначає, що висновок Північного-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторінгу процедури закупівлі від 15.01.2021, за своїм змістом є рішенням суб`єкта владних повноважень, прийнятим в межах реалізації повноважень органу державного фінансового контролю, та визначає позивачу певні зобов`язання для виконання.
		Крім того, за своїм змістом спірний висновок є індивідуально-правовим актом, який повинен відповідати вимогам, встановленим ст. 2 КАС України. Обґрунтованість, в силу статті 2 КАС України, є однією з обов`язкових ознак рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, що підлягає встановленню адміністративним судом. Колегія суддів зазначає, що з метою дотримання завдань адміністративного судочинства та його основних засад суди наділені процесуальними повноваженнями встановлювати і оцінювати фактичні обставини справи, перевіряти обґрунтованість вимоги.
		Згідно з п.19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
		Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для позивача певні обов`язки, такий висновок є актом індивідуальної дії, що приймається Держаудитслужбою в межах наданих їй повноважень та на виконання покладених на неї завдань, а тому може бути перевірений судом на відповідність пунктів 1, 3 частини другої статті 2 КАС України.
		Відповідно до пунктів 1 та 3 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
		Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
		Колегія суддів вказує, що зобов`язальний характер вимоги щодо усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, так і визначення імперативного обов`язкового способу його усунення.
		Наведене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10.12.2019 у справі № 160/9513/18 (№ К/9901/31302/19), від 05.03.2020 у справі № 640/467/19 (№ К/9901/1118/20).
		Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Колегія суддів зазначає, що висновок, є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для позивача, оскільки містить вимоги, зокрема шляхом відміни тендеру .
		Визначення контролюючим органом такого способу усунення виявлених порушень як «вжиття заходів відміни тендеру» не вирішує питання обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії.
		Колегія суддів зазначає, що виявлені Держаудитслужбою порушення не є істотними та не пов`язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенням конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганням проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.
		Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Доказів на спростування висновків суду відповідачем не надано.
		Отже, враховуючи неістотність чи відсутність порушень Закону України № 922-VIII, а також співмірність між виявленими порушеннями та засобами їх усунення, що визначені суб`єктом владних повноважень, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність висновку Північно-східного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі № UA-2020-11-24-016457-с, яка проведена Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна.
		Посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 260/319/20 колегія суддів відхиляє, оскільки правовідносини у цій справі не є тотожними справі, що розглядається.
		У справі № 260/319/20 позивачем був переможець закупівлі, при цьому Верховний Суд зазначив, що під час здійснення моніторингу публічних закупівель правовідносини виникають між органом державного фінансового контролю та замовником, який може надавати пояснення щодо процедури закупівлі, оскаржувати висновок про результати моніторингу, тоді як права переможця закупівель оскаржуваним висновком не порушуються. 
		У справі, що розглядається, висновок Держаудитслужби оскаржується саме замовником закупівель, який як акт індивідуальної дії безпосередньо стосується його прав та законних і як зазначено Верховним Судом у постанові від 15.04.2021 у справі № 260/319/20 саме замовнику на підставі частини десятої статті 7-1 Закону № 922-VIII надано право у випадку незгоди з інформацією, викладеною у висновку оскаржити його до суду.
		Щодо доводів скаржника про порушення вимог процесуального закону, які полягали в розгляді даної справи за правилами спрощеного, а не загального позовного провадження, колегія суддів зазначає таке.
		Відповідно до частини першої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
		Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		За частиною третьою статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		Водночас, згідно з частиною 4 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
		Відповідно до частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 10) інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
		Згідно з частиною 5 статті 12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
		Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів відповідача колегія суддів дійшла таких висновків:
		- у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України);
		- якщо справа не належить до справ незначної складності у розумінні частини шостої статті 12 КАС України, це не забороняє її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, як і не вимагає, щоб такий розгляд відбувався за виключно за правилами загального позовного провадження (крім випадків, передбачених у частині четвертій статті 257 КАС України);
		- за відсутності імперативних вимог до порядку розгляду справи (спрощеного або загального) презюмується, що суд розглядає (усі) адміністративні справи за правилами спрощеного позовного провадження; водночас, з урахуванням вимог, встановлених у частині третій статті 257 КАС, суд може прийняти рішення про розгляд певної справи (яку дозволено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження) за правилами загального позовного провадження;
		- скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд з підстави, встановленої пунктом 2 частини другої статті 353 КАС, стосується тих випадків, коли суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, щодо якої процесуальний закон містить імперативні вимоги про розгляд за правилами загального позовного провадження.
		Відповідні правові висновки викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року в справі № 460/6542/20.
		Колегія суддів зазначає, що ця справа не належить до справ незначної складності у значенні частини 6 статті 12 КАС України. Проте, віднесення її до цієї «категорії» не дає достатніх підстав вважати, що її розгляд мав відбуватися виключно за правилами загального позовного провадження.
		Водночас тільки те, що ця справа не є справою незначної складності ще не визначає процедури її розгляду (тобто за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення частини четвертої статті 12, частини четвертої статті 257 КАС України, прямої заборони розглядати цю справу у порядку спрощеного провадження, як уважає відповідач, немає. Скоріш навпаки, адже за відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати цю справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС України).
		Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Північно-східного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення.
		Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 по справі № 520/1225/21 залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Головуючий суддя В.Б. РусановаСудді   Л.В. Любчич   О.А. Спаскін   Повний текст постанови складено 29.10.2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...