Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 11-386/2010 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 29.06.2010.
Дата набрання законної сили: 17.06.2010
Номер судового провадження: не визначено
Номер кримінального провадження в ЄРДР: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		  Справа № 11- 386/2010                      Головуючий у І інстанції  Мурашко М. І. 
		Категорія - ч. 1 ст. 187 КК України.           Доповідач   Карнаух А.С. 
		 У Х В А Л А 
		І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 
		  17 червня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі: 
		 головуючого судді - Навозенко Л.С. 
		суддів  Карнауха А.С., Антипець В.М. 
		з участю прокурора  Шваб Л.В. 
		 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новозаводського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2010 року, 
		 В С Т А Н О В И Л А: 
		 Вироком Новозаводського районного суду Чернігівської області від 12 квітня 2010 року 
		 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Чернігова, українець, громадянин України, неодружений, з загальною середньою освітою, раніше судимий 10.06.2000 року Советським районним судом міста Брянська за пунктами „А”, „Б”, „В”, частини 2 статті 162, статтею 70 КК Росії до 8 років 1 місяця позбавлення волі, 
		 який проживає за адресою: АДРЕСА_2  
		 засуджений за частиною 1 статті 187 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки. 
		Визначено рахувати строк відбування покарання ОСОБА_1 з часу затримання 19 січня 2010 року. 
		Зараховано ОСОБА_1 в строк відбуття покарання, термін його перебування в ізоляторі тимчасового тримання Чернігівського РВ УМВС України в Чернігівській області з 26 грудня 2009 року по 28 грудня 2009 року. 
		 Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 81 гривню   
			13 копійок судових витрат за проведення експертизи.  
		
		 Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, залишено у вигляді тримання під вартою.  
		 Питання про речові докази вирішено відповідно до ст. 81 КПК України. 
		 Вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він   
			25 грудня 2009 року о 12 годині 30 хвилин, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, з метою заволодіння чужим майном, погрожуючи застосуванням ножа, напав на ОСОБА_2, після чого заволодів грошима в сумі 100 гривень, що належали потерпілій. 
		
		 В апеляції засуджений ОСОБА_1 просив змінити вирок суду, та помякшити призначене йому покарання, оскільки, згідно законодавства України він являється раніше не судимим. Також послався на допущені процесуальні порушення під час досудового та судового слідства. 
		 Заслухавши доповідача, думку прокурора, який вважав, що апеляцію засудженого слід задовольнити частково, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню. 
		 Висновок суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, яка зазнала нападу, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений дослідженими в судовому засіданні доказами, є обґрунтованим, що в апеляції не оспорюється.  
		 Дії засудженого правильно кваліфіковані судом за частиною 1 статті 187 КК України, що також не оспорюється. 
		 Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам статті 65 КК України, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. 
		 При його обранні суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, відсутність обставин, які помякшують покарання, наявність обставини що обтяжує покарання, скоєння злочину в стані алкогольного спяніння, та обґрунтовано дійшов висновку про призначення ОСОБА_1 покарання, в межах санкції частини статті інкримінованого злочину, повязаного з ізоляцією засудженого та поміщення його до кримінально  виконавчої установи, тому доводи ОСОБА_1 про невідповідність призначеного покарання, внаслідок його суворості є безпідставними. 
		 Посилання ОСОБА_1 в апеляції на порушення судом першої інстанції вимог кримінально-процесуального законодавства, оскільки справа була розглянута без допиту свідка в судовому засіданні, незважаючи на його заперечення, не заслуговують на увагу, оскільки, за змістом статті 306 КПК України, суд з власної ініціативи може оголосити показання свідка дані ним під час досудового слідства, у випадку його неявки в судове засідання, якщо явка свідка неможлива.  
		Як вбачається з матеріалів справи, згідно рапорту дільничного інспектора (а. с. 101), свідок ОСОБА_3 на час розгляду справи в суді першої інстанції знаходився за межами України, в звязку з чим постанова суду про привід даного свідка в зал судового засідання, органами внутрішніх справ не була виконана.  
		 За таких обставин суд обґрунтовано дослідив в судовому засіданні показання свідка ОСОБА_3 дані ним на досудовому слідстві. 
		 Твердження засудженого ОСОБА_1 про відсутність у нього судимості згідно законодавства України, заслуговує на увагу, оскільки відповідно до Закону України від 3 березня 1998 року „Про ратифікацію Протоколу до Конвенції про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року”, який є чинним, Україна не взяла на себе зобовязання визнавати та враховувати вироки, постановлені судами Договірних Сторін.  
		 В звязку з цим у вступній частині вироку суду першої інстанції, щодо даних про особу засудженого слід виключити посилання про попередню судимість ОСОБА_1 10.06.2000 року Советським районним судом міста Брянська за пунктами „А”, „Б”, „В”, частини 2 статті 162, статтею 70 КК Росії до 8 років 1 місяця позбавлення волі. 
		 Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були підставою для скасування чи зміни вироку або ставили під сумнів доведеність винності засудженого та необґрунтованість призначеного йому покарання не вбачається. 
		 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 377, 379 Кримінально-процесуального кодексу України,  
		 У Х В А Л И Л А: 
		 Апеляцію засудженого ОСОБА_1, задовольнити частково. 
		 Вирок Новозаводського районного суду Чернігівської області від   
			12 квітня 2010 року, щодо ОСОБА_1 змінити, виключивши у вступній частині вироку посилання про наявність у ОСОБА_1 судимості 10.06.2000 року Советським районним судом міста Брянська за пунктами „А”, „Б”, „В”, частини 2 статті 162, статтею 70 КК Росії до 8 років 1 місяця позбавлення волі. 
		
		 В іншій частині вирок залишити без зміни. 
		   СУДДІ: 
		        Карнаух А.С.            Навозенко Л.С.          Антипець В.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...