Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 580/1330/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу регулюванню містобудівної діяльності та землекористування, зокрема у сфері; містобудування; архітектурної діяльності.
Надіслано судом: 04.11.2021. Зареєстровано: 05.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 05.11.2021.
Дата набрання законної сили: 03.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/21565/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		03 листопада 2021 року 
		Київ
		справа №580/1330/19
		адміністративне провадження №К/9901/21565/20
		 
		Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Тацій Л.В., у порядку підготовки до касаційного розгляду справи за касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Дрім Таун" (далі - ЖБК "Дрім-Таун") на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11  листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2020 року у справі за позовом ЖБК "Дрім Таун" до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанов про накладення штрафу у сфері містобудівної діяльності та припису,-
		В С Т А Н О В И В:
		Ухвалою Верховного Суду від 9 листопада 2020 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ЖБК "Дрім-Таун".
		Учасники справи подали клопотання про розгляд справи за участю їх представників.
		У статті 341 КАС передбачено, що Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 4 - 7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. 
		Відповідно до статті 344 КАС України У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
		Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 257 КАС за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
		За частинами п`ятою - сьомою статті 262 цього Кодексу суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
		Відповідно до частин другої, третьої, п`ятої статті 12 КАС спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
		У частинах четвертій, шостій визначено категорії справ, які розглядають відповідно виключно за правилами загального позовного провадження та які для цілей цього Кодексу є справами незначної складності, на які поширюється спрощене провадження. Приміром за пунктом 10 цієї частини такими справами можуть бути інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
		За правилами статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Виклад вищезазначених нормативних положень дає підстави підсумувати, що:
		- не всі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку, а звідси: 
		- не всі рішення, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, мають розглядатися з повідомленням (викликом) сторін:
		- рішення про касаційний перегляд справи без повідомлення (виклику) сторін має відповідати умовам, передбаченим КАС, і бути мотивованим, 
		- умови і мотиви, за яких можливе рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи, є невичерпними та оцінними; 
		- вибір форми й порядку провадження залежить і обумовлюється категорією спору, характером (змістом) конкретних обставин, складністю та/чи суспільною резонансністю справи, суб`єктним складом учасників справи, іншими критеріями;
		- суд касаційної інстанції має розсуд (диспозицію) на вибір форми та виду провадження; 
		- можливість касаційного розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін має переслідувати мету швидкого, своєчасного і невідкладного перегляду справи, передбачає, що учасники справи реалізували своє право бути почутими (вислуханими) судом, коли спір вирішувався по суті; повинна запобігати невиправданому намаганню повторно переглянути та переоцінити фактичні обставини справи; припускає, що всі підстави та мотиви незаконності чи необґрунтованості судових рішень повно, всебічно і докладно сформульовані в касаційній скарзі, для чого закон запровадив жорсткі строки, умови та межі її подання.
		За правилами статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		Виклад вищезазначених нормативних положень дає підстави підсумувати, що:
		- не всі судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку, а звідси: 
		- не всі рішення, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, мають розглядатися з повідомленням (викликом) сторін:
		- рішення про касаційний перегляд справи без повідомлення (виклику) сторін має відповідати умовам, передбаченим КАС, і бути мотивованим, 
		- умови і мотиви, за яких можливе рішення про розгляд справи за відсутності учасників справи, є невичерпними та оцінними; 
		- вибір форми й порядку провадження залежить і обумовлюється категорією спору, характером (змістом) конкретних обставин, складністю та/чи суспільною резонансністю справи, суб`єктним складом учасників справи, іншими критеріями;
		- суд касаційної інстанції має розсуд (диспозицію) на вибір форми та виду провадження; 
		- можливість касаційного розгляду справи без повідомлення (виклику) сторін має переслідувати мету швидкого, своєчасного і невідкладного перегляду справи, передбачає, що учасники справи реалізували своє право бути почутими (вислуханими) судом, коли спір вирішувався по суті; повинна запобігати невиправданому намаганню повторно переглянути та переоцінити фактичні обставини справи; припускає, що всі підстави та мотиви незаконності чи необґрунтованості судових рішень повно, всебічно і докладно сформульовані в касаційній скарзі, для чого закон запровадив жорсткі строки, умови та межі її подання.
		Крім того, практика Євпропейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
		З огляду на предмет розгляду у цій справі, суб`єктний склад учасників, а також відсутність обґрунтувань необхідності розгляду справи з повідомленням учасників справи, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін задоволенню не підлягає. 
		Відповідно до положень статті 345 КАС вважаю, що касаційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у суді касаційної інстанції.
		З огляду на викладене, керуючись статтями 340- 342, 345 Кодексу адміністративного судочинства України,- 
		УХВАЛИВ:
		Справу призначити до розгляду у порядку письмового провадження в приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
		Ухвала оскарженню не підлягає. 
		Суддя                                                                                                     Л.В. Тацій

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...