Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 32/408а : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 26.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
			 У Х В А Л А
			І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			"20" травня 2010 р. К-6121/07 
			 
				 
					 
					Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: 
					Головуючий:Нечитайло О.М. 
					Судді:Конюшко К.В. 
					Ланченко Л.В. 
					Сергейчук О.А. 
					Степашко О.І., 
					розглянувши у порядку письмового провадження
					касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір»
					на постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2007 року 
					у справі №32/408-А
					за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір»
					до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва
					про скасування рішень,
					 ВСТАНОВИВ:
					 Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва про скасування рішення від 27.03.2006 року №0000602360 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 32395,30 грн. 
					Постановою Господарського суду м. Києва від 18.10.2006 року (суддя Хрипун О.О.) позов задоволено.
					Задоволення позову судом першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не доведено факту порушення позивачем вимог Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 року №637, а відтак безпідставно нараховано штрафні санкції.
					Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2007 року (судова колегія у складі: головуючий суддя Дзюбка П.О., судді Дикунська С.Я., Пантелієнко В.О.) рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
					Відмова у задоволенні позову судом апеляційної інстанції обґрунтована доведеністю факту допущення позивачем перевищення ліміту залишку готівки в касі, зважаючи на те, що видаткові касові ордери без підпису одержувача коштів не можуть бути враховані як докази виведення залишку такої готівки. 
					Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір»подало касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, оскільки вважає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані приписи Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, а також Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки». 
					Відповідач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, за змістом яких проти вимог останньої заперечує з мотивів її необґрунтованості та просить вказану касаційну скаргу залишити без задоволення.
					Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі. 
					Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій став висновок, викладений у акті перевірки від 17.03.2006 року №265700862360, про порушення позивачем пп. 3.5 п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України. Так, проведеною перевіркою було виявлено, що позивачем з каси підприємства видані громадянину ОСОБА_1. (касиру підприємства) грошові кошти згідно видаткових касових ордерів від 13.02.2006 року №483 на суму 14826,93 грн. та від 27.02.2006 року №489 на суму 7640,47 грн., на яких відсутній підпис одержувача коштів.
					Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, зважаючи на встановлені у справі фактичні обставини, вважає, що суд першої інстанції, визнавши неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій, обґрунтовано визначився з таким висновком, з огляду на наступне.
					Пунктом 3.1 глави 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті України передбачено, що касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.
					Відповідно до п. 3.5 глави 3 згаданого Положення у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
					У свою чергу, приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі (п. 3.7 глави 3 Положення)П оппр.
					Зміст наведених положень у їх системному звязку свідчить на користь висновку, що при оцінці питання дотримання позивачем порядку ведення касових операцій визначальне значення має встановлення факту видачі або отримання (повернення) готівкових коштів, а не тільки правильність складання відповідних звітних документів.
					Зважаючи на те, що судом першої інстанції встановлено факт здавання грошових коштів, виданих з каси підприємства громадянину ОСОБА_1., до банківської установи у день оформлення видаткових касових ордерів, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду, що відсутність підпису ОСОБА_1 на ордерах від 13.02.2006 року №483 та від 27.02.2006 року №489 не дозволяє не врахувати ці документи як докази оформлення видачі готівки з каси за умови доведеності факту такої видачі.
					За наведених обставин, висновок суду першої інстанції, який встановив наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, слід визнати правильним. 
					Оскільки постанова суду першої інстанції була скасована помилково, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ст. 226 КАС України підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
					 На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд 
					УХВАЛИВ:
					 1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний двір»задовольнити.
					2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.03.2007 року скасувати, а постанову Господарського суду м. Києва від 18.10.2006 року у справі №32/408-А залишити в силі.
					3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
					 
						 
						Головуючий суддя:Нечитайло О.М. 
							СуддіКонюшко К.В. 
								Ланченко Л.В. 
									Сергейчук О.А. 
								
								Степашко О.І.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...