КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.06.2010 № 12/25
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Чижова Ю.С. (довіреність № 1864 від 10.12.2008 р.)
Мамуня О.С. (довіреність № 3193 від 29.07.2009 р.)
Від відповідачів: 1) Крайняк Ю.О. (довіреність № б/н від 31.08.2009 р.)
2) Гольберг Д.В. (довіреність № 191/1-Isip від 10.10.2008 р.)
Іващенко І.К. (довіреність № 3 від 15.04.2010 р.)
Баданін В.В. (довіреність № 191/2-Isip від 10.10.2008 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОУ ОГЛЕ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.02.2009
у справі № 12/25 ( .....)
за позовом Гугл Інк. (Google Inc.), США
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГОУ ОГЛЕ"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Хостмайстер"
про припинення порушення прав інтелектуальної власності на комерційне найменування
ВСТАНОВИВ :
Компанія Гугл Інк. (Gооgle Inc.), США (позивач) звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „ГОУ ОГЛЕ” (відповідач-1) припинити використання комерційного найменування „Gооgle” у доменному імені www.google.ua та про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю „Хостмайстер” (відповідач-2) припинити (відмінити) делегування доменного імені www.google.ua на ім’я Товариства з обмеженою відповідальністю „ГОУ ОГЛЕ”.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що використання відповідачем-1 комерційного найменування позивача у доменному імені google.ua є неправомірним та вводить споживачів в оману щодо послуг, які надаються з використанням зазначеного комерційного найменування.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2009 р. у справі № 12/25 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з винесеним рішенням, відповідач-1 подав до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить вказане рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково визнав за позивачем права інтелектуальної власності на комерційне найменування „Gооgle”, оскільки позивач не є суб’єктом права інтелектуальної власності на комерційне найменування та використовує вказане позначення не для виокремлення особи позивача з-поміж інших суб’єктів господарювання, а для позначення власних послуг в Україні. Крім того, на думку відповідача-1, місцевий господарський суд безпідставно встановив тотожність розрізняльної частини доменного імені google.ua з комерційним найменуванням позивача „Gооgle”, а також помилково зобов’язав відповідача-1 припинити використання комерційного найменування позивача у доменному імені, адже чинне законодавство України не наділяє власника прав на комерційне найменування правом використовувати або забороняти використання комерційного найменування у доменному імені. Також, відповідач-1 в своїй апеляційній скарзі звертає увагу на те, що суд першої інстанції обмежив відповідача-1 у здійсненні його права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 60594, зобов’язавши відповідача-1 припинити використання комерційного найменування „Gооgle” у доменному імені google.ua.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.03.2009 р. вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 р. провадження у даній справі зупинялось до вирішення Господарським судом м. Києва справи № 20/166.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.06.2009 р. у цій справі ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2009 р. скасовано.
Ухвалою Верховного Суду України від 27.08.2009 р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 23.06.2009 р. у справі № 12/25.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.09.2009 р. розгляд справи призначено на 21.10.2009 р.
В судовому засіданні 21.10.2009 р. оголошено перерву до 28.10.2009 р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2009 р. у відповідності зі ст. 41 ГПК України та Законом України „Про судову експертизу” призначено у справі експертизу об’єктів інтелектуальної власності, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.
У зв’язку з призначенням судової експертизи відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України провадження у справі зупинено до надання висновку експерта.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2010 р. провадження у справі поновлено у зв’язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення, розгляд справи призначено на 19.05.2010 р.
У судовому засіданні 19.05.2010 р. представник позивача надав суду пояснення з урахуванням висновку судової експертизи, у яких посилається на те, що висновком судової експертизи № 54/09 від 09.04.2010 р. повністю підтверджуються обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та спростовуються доводи, на які відповідач-1 посилається як на підставу своїх заперечень.
Представник відповідача-2 надав суду пояснення, у яких зазначив, що позивач пред’явив вимоги до неналежного відповідача – ТОВ „Хостмайстер”.
Представник відповідача-1 заявив клопотання про виклик до суду експертів Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Стародубова І.В. та Кот Т.М., якими було складено висновок № 54/09 від 09.04.2010 р., а також заявив клопотання про призначення повторної судової експертизи. Клопотання відповідача-1 про виклик до суду експертів задоволено судом, судових експертів Стародубова І.В. та Кот Т.М. викликано до суду для надання роз’яснень щодо висновку № 54/09 від 09.04.2010 р. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2010 р. розгляд апеляційної скарги у даній справі відкладений до 02.06.2010 р.
У судовому засіданні 02.06.2010 р. взяли участь представники позивача, обох відповідачів та судові експерти Стародубов І.В. та Кот Т.М., які надали пояснення щодо висновку проведеної ними комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності № 54/09 від 09.04.2010 р., відповіли на питання суду і представників сторін щодо даного висновку, а також були зобов’язані судом надати письмові відповіді на запитання, поставлені сторонами. В судовому засіданні 02.06.2010 р. оголошено перерву до 09.06.2010 р.
08.06.2010 р. через канцелярію суду надійшли письмові роз’яснення судових експертів Стародубова І.В. та Кот Т.М. щодо висновку № 54/09 комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 09.04.2010 р.
У судовому засіданні 09.06.2010 р. представник позивача надав суду заперечення проти клопотання відповідача-1 про призначення повторної судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, а також письмові пояснення з урахуванням пояснень відповідача-2 стосовно правомірності залучення ТОВ „Хостмайстер” у якості відповідача у цій справі.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 надали суду пояснення стосовно письмових роз’яснень експертів щодо висновку № 54/09 комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 09.04.2010 р.
Розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача-1 про призначення повторної експертизи у даній справі, колегія суддів відхиляє зазначене клопотання як безпідставне та необґрунтоване.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, компанія Гугл Інк. (Gооgle Inc.) є юридичною особою, основним видом діяльності якої є надання користувачам всесвітньої мережі Інтернет з багатьох країн світу, у тому числі і з України, послуг з пошуку та розміщення інформації.
Виходячи з матеріалів справи та оцінюючи докази у їх сукупності, суд встановив, що компанія Гугл Інк. (Gооgle Inc.) була зареєстрована у 1998 році у США. З часу свого створення компанія Гугл Інк. стала однією з найбільших Інтернет-компаній у світі, включаючи Україну, країни СНД та Східної Європи, що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема численними публікаціями у газетах, журналах та інших засобах масової інформації.
Відповідно до ст. 489 ЦК України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Право інтелектуальної власності на комерційне найменування є чинним з моменту першого використання цього найменування та охороняється без обов’язкового подання заявки на нього чи його реєстрації і незалежно від того, є чи не є комерційне найменування частиною торговельної марки.
Згідно зі статтею 8 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 р. фірмове найменування охороняється в усіх країнах Союзу без обов’язкового подання заявки чи реєстрації і незалежно від того, чи є воно частиною товарного знака.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що комерційне найменування позивача у вигляді словесного позначення „Google” почало використовуватись та стало відомим в Україні не пізніше 30.05.2001 р., що підтверджується наявними у справі належними та допустимими доказами, зокрема публікаціями у газетах, журналах та інших засобах масової інформації, що поширювались на території України. З огляду на викладене, права інтелектуальної власності на комерційне найменування позивача „Google” є чинними та підлягають правовій охороні, у тому числі на території України, з 30.05.2001 р.
Товариство з обмеженою відповідальністю „ГОУ ОГЛЕ”, зареєстроване в Україні 03.10.2007 р., є реєстрантом (адміністратором) доменного імені „google.ua”, що підтверджується відомостями з бази даних ТОВ „Хостмайстер”, які містяться в матеріалах справи.
Суд дійшов висновку, що для встановлення, зокрема, факту використання у доменному імені „google.ua” комерційного найменування, належного позивачеві, та інших фактичних обставин, на які посилається позивач та відповідачі, як на підставу своїх вимог і заперечень, необхідні спеціальні знання. Зважаючи на це, Київським апеляційним господарським судом ухвалою від 28.10.2009 р. призначено судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності у справі № 12/25, проведення якої доручено Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.
20.04.2010 р. до Київського апеляційного господарського суду від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності надійшов висновок № 54/09 комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 09.04.2010 р.
У висновку експертизи, зокрема, встановлено, що для ідентифікації себе на ринку позивач у своїй діяльності використовує власне комерційне найменування „Google”.
Проаналізувавши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність у позивача права інтелектуальної власності на комерційне найменування у вигляді словесного позначення „Google”, яке є чинним в Україні з 30.05.2001 р. Разом з тим, суд відхиляє доводи відповідача-1 стосовно того, що висновок про наявність у позивача комерційного найменування, право на яке підлягає захисту у цій справі, зроблений на підставі неправильного застосування цивільного закону (зокрема, в частині його дії у часі та просторі), як такі, що є помилковими та не відповідають дійсності.
Так, спірні відносини у даній справі виникли в Україні з факту адміністрування відповідачем-1 доменного імені google.ua, у якому без дозволу позивача використовується його комерційне найменування. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини між позивачем і відповідачами виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності. З огляду на зазначене, судом правомірно застосовано для вирішення даного спору (зокрема для встановлення наявності та обсягу прав позивача на комерційне найменування) норми Цивільного кодексу України.
Як встановлено експертами, комерційне найменування „Google”, належне позивачеві, є тотожним із розрізняльною частиною доменного імені google.ua та використане у доменному імені google.ua.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 490 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на комерційне найменування, зокрема, є право на використання комерційного найменування та право перешкоджати іншим особам неправомірно використовувати комерційне найменування, в тому числі забороняти таке використання. Чинне законодавство України не обмежує власника прав на комерційне найменування у способах його використання, і тому вказаний власник наділений правом використовувати власне комерційне найменування, у тому числі, у доменних іменах, а також забороняти таке використання іншим особам.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з твердженням позивача та висновком суду першої інстанції про те, що реєстрація відповідачами доменного імені „google.ua” та його адміністрування відповідачем-1 є неправомірним використанням комерційного найменування позивача, а відтак, порушенням його прав інтелектуальної власності на комерційне найменування.
Заперечуючи проти позову, відповідач-1 наголошував на тому, що він є реєстрантом доменного імені „google.ua”, а не „www.google.ua”, про яке зазначає позивач у своїх вимогах. Однак суд відхиляє дане твердження як таке, що не має значення для правильного вирішення справи. Як встановлено експертами у висновку № 54/09 комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 09.04.2010 р., історично сталося так, що при зазначенні доменного імені використовувався префікс www, що, по суті, був доменним ім’ям рівня вкладеності більше на одиницю від вихідної кількості. Таким шляхом хотіли вказати тип змісту по зазначеній адресі – тобто HTML-документ. Однак у даний момент це правило застаріло, і зберігається винятково в силу традиції. Правильно спроектований сервер повинен видавати однакову інформацію поза залежністю від наявності, або відсутності префікса www. Як вбачається з наданих експертами роз’яснень, з точки зору синтаксису, доменне ім'я «www.google.ua» – домен третього рівня, існування якого неможливе без існування доменного імені «google.uа». Доменне ім’я www.google.ua на момент проведення комісійного експертного дослідження не зареєстроване. Доменне ім’я www.google.ua не фіксується програмами приналежності доменних імен (whois), а браузери та програма перевірки активності у мережі (ping) під «www» розуміють префікс і відкидають його, звертаючись до google.ua – доменного імені другого рівня.
Суд вважає необгрунтованими твердження відповідача-1 стосовно того, що суд першої інстанції обмежив відповідача-1 у здійсненні його права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 60594, зобов’язавши відповідача-1 припинити використання комерційного найменування „Gооgle” у доменному імені google.ua, оскільки знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 60594 (у тому числі, у формі, яка відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності знака), який належить відповідачу-1, не використовується у доменному імені google.ua.
Так, у висновку № 54/09 комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 09.04.2010 р. встановлено, що торговельна марка за свідоцтвом України № 60594 (у тому числі, у формі, яка відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, що не змінює в цілому відмітності знака) не застосована відповідачем-1 у доменному імені google.ua.
Крім того, експертами було встановлено, що у доменному імені google.ua також не застосована торговельна марка за свідоцтвом України № 78119 та не використано комерційне найменування „GO OGLE”, вказане в пункті 1.13 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „ГОУ ОГЛЕ”, зареєстрованого Печерською районною державною адміністрацією за номером запису 10701050002030110.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зобов’язання відповідача-1 припинити використання комерційного найменування „Gооgle”, яке належить позивачу, у доменному імені google.ua не обмежує відповідача-1 у здійсненні його прав інтелектуальної власності.
Суд вважає необґрунтованими твердження відповідача-1 про те, що експерти, визначивши наявність чи відсутність у учасників справи комерційних найменувань, таким чином надали правову оцінку матеріалам справи, оскільки експерти встановлювали фактичну обставину „першого використання” комерційних найменувань у комерційній діяльності позивача та відповідача-1 з метою визначення об’єктів експертного дослідження.
Крім того, суд відхиляє твердження відповідача-1 про те, що дослідження властивостей доменних імен було здійснене експертом з інтелектуальної власності, до компетенції якого не входять дослідження доменних імен, як помилкові, оскільки з висновку № 54/09 комплексної судової експертизи від 09.04.2010 р. вбачається, що окрім експерта з інтелектуальної власності для проведення повного та всебічного експертного дослідження було також залучено експерта Кот Т.М., яка має вищу технічну освіту та є атестованим судовим експертом за спеціальністю 10.17 „Дослідження телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів”.
Також необґрунтованими є доводи відповідача-1 стосовно невірного застосування експертами методик при проведенні експертного дослідження з огляду на те, що відповідно до абз. 7 п. 3 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/424 від 11.11.1998 р. „Про деякі питання практики призначення судової експертизи” визначення способу проведення експертизи належить до компетенції експерта. Таким чином, експерт, як незалежна процесуальна фігура, є самостійним у визначенні і виборі видів і методів досліджень, технічних прийомів і засобів при проведенні експертизи.
Київський апеляційний господарський суд відмовляє відповідачу-1 у задоволенні клопотання про призначення повторної судової експертизи з огляду на наступне.
У клопотанні відповідач-1 просить призначити у господарській справі № 12/25 повторну судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності, оскільки вважає, що наявний у матеріалах справи висновок експертизи містить помилкові та суперечливі твердження, є необґрунтованим та був наданий із порушенням компетенції експерта.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 ГПК України при необхідності суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.
На підставі п. 9.2. Роз’яснень Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики призначення судової експертизи” від 11.11.1998 р. № 02-5/424 повторна судова експертиза призначається, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні.
Відповідачем-1 не доведено належними та допустимими доказами у справі того, що висновок № 54/09 комплексної судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності від 09.04.2010 р. є необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або викликає сумнів у його правильності. Суд не бере до уваги доводи відповідача-1, на яких ґрунтується клопотання про призначення повторної судової експертизи, оскільки вони є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
З клопотання відповідача-1 про призначення повторної судової експертизи не вбачається, що окремі недоліки у порядку проведення експертного дослідження вплинули на правильність остаточних висновків експертів.
На підставі матеріалів справи Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що відповідач-2, Товариство з обмеженою відповідальністю „Хостмайстер”, є належним відповідачем у даній справі з огляду на наступне.
Відповідно до п. 2 ст. 56 Закону України „Про телекомунікації” адміністрування адресного простору українського сегмента мережі Інтернет здійснюється уповноваженою організацією для: створення реєстру доменних назв і адрес мережі українського сегмента мережі Інтернет; створення реєстру доменних назв у домені .UA; створення та підтримки автоматизованої системи реєстрації та обліку доменних назв і адрес українського сегмента мережі Інтернет; забезпечення унікальності, формування та підтримки простору доменних назв другого рівня в домені .UA; створення умов для використання адресного простору українського сегмента мережі Інтернет на принципах рівного доступу, оптимального використання, захисту прав споживачів послуг Інтернет та вільної конкуренції; представництва та захисту у відповідних міжнародних організаціях інтересів споживачів українського сегмента мережі Інтернет.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що делегування відповідачем-2 домену „google.ua” на ім’я відповідача-1 унеможливлює використання позивачем даного домену для надання власних послуг в мережі Інтернет, оскільки саме відповідач-2 відповідно до покладених на нього функціональних повноважень з метою забезпечення унікальності доменних імен здійснює записи про делеговані домени до бази даних домену .UA.
Окрім того, обсяг повноважень адміністратора домену .UA врегульовано Правилами домену .UA, які добровільно застосовуються учасниками відносин у якості звичаю. Відповідно до положень п. 5.1. Правил домену .UA, „термін „доменний спір” в межах цих Правил означає будь-який спір, що може виникнути в зв’язку з цими Правилами та їх застосуванням, в тому числі в зв’язку з делегуванням, переделегуванням, відміною делегування та використанням доменних імен в домені .UA”.
У свою чергу, згідно п. 2.14 Правил домену .UA, “адміністратор публічного домену приймає рішення про відміну делегування приватного доменного імені у публічному домені і скасування вказаного доменного імені виключно в таких випадках: (2.14.1.) за власним бажанням реєстранта, висловленим у письмовій формі та надісланим реєстратору та (або) адміністратору відповідного публічного домену; (2.14.2.) у разі розірвання відповідного договору реєстранта з реєстратором або закінчення строку дії такого договору, якщо такий договір передбачає відміну делегування; (2.14.3.) у разі закінчення строку делегування; (2.14.4.) за рішенням суду”.
За таких обставин Київський апеляційний господарський суд погоджується з твердженням суду першої інстанції стосовно того, що вимога позивача про зобов’язання відповідача-2 припинити (відмінити) делегування доменного імені „google.ua” на ім’я відповідача-1 є обґрунтованою та необхідною умовою припинення порушення прав інтелектуальної власності позивача на його комерційне найменування.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач-1 в порушення зазначеної норми належним чином апеляційну скаргу не обґрунтував, доказів та підстав для скасування рішення суду першої інстанції апеляційному суду не навів.
Тому колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2009 р. у даній справі є таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та матеріалам справи, у зв’язку з чим підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОУ ОГЛЕ» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 03.02.2009 р. у справі № 12/25 залишити без змін.
Справу № 12/25 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
21.06.10 (відправлено)