Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-447/11 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 09.11.2021. Зареєстровано: 10.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2021.
Дата набрання законної сили: 02.11.2021
Номер судового провадження: 22-ц/811/2216/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2-447/11                    Головуючий у 1 інстанції: Постигач О.Б. 
		Провадження № 22-ц/811/2216/21            Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А. 
		Категорія:116
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		02 листопада 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
		головуючого-судді: Левика Я.А.,
		суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.,
		секретарка Бадівська О.О.,
		 
		за участі в судовому засіданні заявника ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи Вільної професійної спілки інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії»  Вереса В.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою  ОСОБА_1 на ухвалу Залізничного районного суду м. Львова в складі судді Постигач О.Б. від 03 червня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 щодо невиконання рішення суду, -
		 
		в с т а н о в и л а : 
		 
		ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 03 червня 2021 року в задоволенні скарги відмовлено. 
		Дану ухвалу оскаржив ОСОБА_1 .
		В апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. 
		Вважає, що зазначені висновки в ухвалі не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскаржувана ухвала ґрунтується на неповному з`ясуванні судом обставин по справі, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильному застосуванні норм матеріального права і постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що посадові особи державної виконавчої служби не виконали рішення суду посилаючись на «факсограму» з вигадками так званого «ліквідатора» ОСОБА_2 , нібито державне підприємство  боржник ліквідоване і є ліквідатор. Вказує, що ліквідатора боржника ніхто не призначав, немає жодних судових рішень щодо процедур ліквідації, банкрутства та призначення «ліквідатора». Жодних правових висновків щодо цих вигадок не зроблено. Боржник не визнаний банкрутом, ліквідатора не призначалось, підприємство не знято з державної реєстрації. 
		В судове засідання окрім заявника ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи Вільної професійної спілки інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії», решта учасників справи не з`явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності зважаючи на те, що такі особи повідомлялися про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
		Заслухавши суддю-доповідача, пояснення заявника та представника заінтересованої особи на підтримання апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви учасників справи в межах доводів скарги щодо невиконання рішення суду, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
		Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 5, 18, 447, 451 ЦПК України, п. 9 ст. 129 Конституції України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ч.1 ст. 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», ч.1 ст. 18, п.7 ч.1 ст. 49, ч.ч.2,3 ст. 67 Закону України «Про виконавче провадження», та відмовляючи в задоволенні скарги, виходив з того, що Залізничним районним судом м. Львова 11.04.2011 року винесено рішення у справі №2-447/11 за позовом ОСОБА_1 до ДАП Львівські авіалінії про стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки в сумі 22 119,44 грн. та моральну шкоду 2000 грн. На підставі виконавчого листа № 2-447/11 виданого 27.01.2011 року Залізничним районним судом м. Львова державним виконавцем Залізничного ВДВС у м. Львів було відкрито виконавче провадження за № 31176769. Також суд встановив, що наказом Міністерства інфраструктури України №496 від 03.11.2011 р. визначено припинити ДП „Львівські авіалінії шляхом ліквідації, утворити комісію з ліквідації, головою якої призначити ОСОБА_2 ДП „Львівські авіалінії з 14.11.2011 р. перебуває в стані припинення юридичної особи шляхом ліквідації, що відображено у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Оголошення про початок процедури ліквідації надруковано в газеті «Голос України» №217 від 18.11.2011 р., ліквідатором ДАП «Львівські авіалінії» призначено Кальмука Н.Б. Міністерством інфраструктури України згідно наказу №60 від 16.02.2015 року внесено зміни до наказу №496 від 03.11.2011 р. «Про припинення шляхом ліквідації ДАП «Львівські авіалінії» на посаду голови ліквідаційної комісії призначено Журавського М.О. 20.02.2012 р. державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ Амбриз Р.А. винесено постанову у ВП №31176769 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49, 50 Закону України Про виконавче провадження, а виконавчий документ скеровано ліквідатору ДАП «Львівські авіалінії» Кальмук Н.Б. за адресою: м. Львів, Аеропорт ЦА. Вказану постанову скаржник ОСОБА_1 просить скасувати. Суд встановив, що ОСОБА_1 уже звертався до суду зі скаргою, в якій просив визнати дії боржника та державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції неправомірними; скасувати постанову від 20.02.2012 р. про закінчення виконавчого провадження № 31176769 Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, як незаконну. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16.05.2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії боржника та державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції - відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24.07.2013 року ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16.05.2013 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню рішення Апеляційного суду Львівської області від 26.12.2011 року (справа №22-ц-4046/11, виконавчий лист №2-447/2011, виданий 27 січня 2012 року. Скасовано постанову Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 20 лютого 2012 року про закінчення виконавчого провадження, серії ВП № 31176769. Зобов`язано державного виконавця усунути порушення і здійснити виконання зазначеного рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22.01.2014 року ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24.07.2013 року скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 18.03.2014 року ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16.05.2013 року залишено без змін. За наведеного, суд прийшов до висновку, що державний виконавець Залізничного ВДВС Львівського міського управління юстиції Амбриз Р.А. при винесенні постанови про закінчення виконавчого провадження № 31176769 від 20.02.2012 р. та скеруванні виконавчого документа ліквідатору ДАП «Львівські авіалінії» діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», які визначають порядок закінчення виконавчого провадження у разі ліквідації боржника юридичної особи, а тому відсутні підстави для задоволення вимог щодо скасування постанови про закінчення виконавчого провадження вказаного виконавчого провадження. При цьому суд звернув увагу на те, що боржник зобов`язаний виконати рішення суду в силу конституційних положень і вимог законодавства про обов`язковість рішень суду, тому не має потреби у додатковому вирішення цього питання судом. За таких обставин, суд прийшов до переконання, що у задоволенні скарги слід відмовити за безпідставністю та необґрунтованістю.
		Колегія суддів вважає, що такі висновки не відповідають обставинам, що мають значення та вимогам закону.
		   25.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із скаргою, суб`єкти оскарження: Начальник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Грень Т.Я., Залізничний ВДВС м. Львів, заінтересована особа: Вільна професійна спілка інженерно-технічних працівників ДАП «Львівські авіалінії», у якій просив:
		- визнати неправомірними дії начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) та його підлеглих Залізничного відділу Державної виконавчої служби міста Львів щодо багаторічного невиконання рішення від 26.12.2011 р. Апеляційного суду Львівської області - справа № 22-ц-4046/11 та закінчення виконавчого провадження ВП № 31176769 без виконання рішення суду; 
		- скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 31176769;
		- зобов`язати начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та його підлеглих Залізничного відділу Державної виконавчої служби міста Львів щодо невиконання рішення від 26.12.2011 р. Апеляційного суду Львівської області - справа № 22-ц-4046/11 усунути порушення (поновити порушене право скаржника) та вжити всі заходи для виконання рішення суду, яке набрало законної сили; 
		- здійснити судовий контроль за виконанням рішення від 26.12.2011 р. Апеляційного суду Львівської області - справа № 22-ц-4046/11; 
		- винести окрему ухвалу за фактом виявлення умисного невиконання судового рішення, що набрало законної сили, або перешкоджання його виконанню посадовими особами суб`єктів оскарження, яка надсилається прокурору або органу досудового розслідування, які повинні надати суду відповідь про вжиті ними заходи до порушників законодавства. 
		   Скарга мотивована тим, що 26.12.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області по справі № 22-ц-4046/11 вирішила: рішення Залізничного районного суду м. Львова від 11 квітня 2011 р. по справі №2-447/11 в частині відмови у стягненні середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки та моральної шкоди скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення. Стягнути з Державного авіапідприємства „Львівські авіалінії" в користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку видачі трудової книжки в сумі 22119 грн. 44 коп. та моральну шкоду в сумі 2000 грн. 27.01.2012 року по вказаній справі видано виконавчий лист, який 09.02.2012 року був пред`явлений до виконання у Залізничний ВДВС ЛМУЮ. 20.02.2012 року головним державним виконавцем Залізничним ВДВС ЛМУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (ВП №31176769), на тій підставі, що 03.11.2011 року Міністерством інфраструктури України прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації державного підприємства "Львівські авіалінії" (наказ №496 від 03 листопада 2011 року). Ліквідатором ДАП "Львівські авіалінії" призначено Кальмука Н.Б. У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи. З огляду вищенаведеного, виконавчий документ слід скерувати ліквідатору ДАП "Львівські Авіалінії" ЄДРПОУ 01130644 Кальмуку Н.Б. за адресою: м. Львів Аеропорт ЦА». Заявник зазначає, що посадові особи державної виконавчої служби не виконали рішення суду, посилаючись на «факсограму» з вигадками так званого «ліквідатора» Кальмука Н.Б., нібито держане підприємство - боржник ліквідоване і є ліквідатор. 23.07.2012 р. була подана скарга в Залізничний районний суд м.Львова щодо тривалого невиконання рішення суду в порядку розділу VII ЦПК України - судовий контроль за виконанням судових рішень, ухвалою від 26.09.2012 р. по справі №1309/6234/12 у задоволенні скарги - відмовлено. 01.10.2012 р. була подана апеляційна скарга. 28.02.2013 р. апеляційний суд ухвалою від 28.02.2013 р. - провадження №22- ц/783/998/13 справу направив на новий розгляд в суд 1-ї інстанції. 16.05.2013 р. Залізничний районний суду м. Львова виніс ухвалу, що скарга є безпідставною та до задоволення не підлягає». Була подана апеляційна скарга, а 24.07.2013 р. апеляційну скаргу задоволено частково, визнано неправомірними дії державного виконавця Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню рішення апеляційного суду Львівської області від 26 грудня 2011 року (справа №22-ц- 4046/11, виконавчий лист №2-447/2011, виданий 27 січня 2012 року). Скасовано постанову Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 20 лютого 2012 року про закінчення виконавчого провадження, серії ВП № 31176769 та зобов`язано державного виконавця усунути порушення і здійснити виконання зазначеного рішення відповідно до вимог чинного законодавства. 22.01.2014р. Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалив ухвалу апеляційного суду Львівської області від 24 липня 2013 року скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд. Також скаржник покликається на постанову від 27.03.2019 р., у якій Верховний Суд зробив висновки про хибне тлумачення чинного законодавства попередніми судами: «Тлумачення пункту 7 частини першої статті 49 Закону № 606-XIV свідчить, що виконавче провадження підлягає закінченню при визнанні боржника банкрутом, а не здійснення процедури ліквідації юридичної особи. 29.05.2019 р. Львівський апеляційний суд виконав вказівки касаційного суду та зазначив в ухвалі: «У цій справі боржником є державне підприємство, яке перебуває в процесі ліквідації. Апеляційний суд дійшов висновку, що дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції належить визнати неправомірними та скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 30 вересня 2019 року ВП №48331832 про закінчення виконавчого провадження. Крім того, Верховний Суд у постанові зазначив, що апеляційний суд не врахував обставини справи та дійшов передчасного висновку про безпідставність скарги в частині порушення державним виконавцем вимог Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та ухвалив: «Визнати неправомірними дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції. Скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 30 вересня 2015 року ВП №48331832 про закінчення виконавчого провадження. Зобов`язати Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вжити заходів для виконання рішення Залізничного районного суду м.Львова від 04 червня 2015 року, з урахуванням Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». У відповіді від 24.05.2021 року начальник Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) Грень Т.Я. протизаконно продовжує твердити про «ліквідатора», посилається на хибні та протиправні висновки судів щодо «ліквідації боржника», вважає дії державних виконавців по закінченню виконавчого провадження без виконання  правильними, відмовився вживати заходи для примусового виконання судового рішення. За наведеного, просить скаргу задовольнити.
		   Відповідно дост.129-1Конституції України,суд ухвалюєрішення іменемУкраїни.Судове рішенняє обов`язковимдо виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
		Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
		Також, із практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що  «...право на суд, захищене статтею 6 [Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод], було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (980_079) (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (980_075) (Immobiliare Saffi v. Italy), [GC], N 22774/93, п. 66, ECHR 1999-V)» (цитата п. 51 Рішення ЄСПЛ Юрій Миколайович Іванов проти України від 15.10.2009 року Заява N 40450/04.
		Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про виконавче провадження»,виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
		Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад:
		1) верховенства права;
		2) обов`язковості виконання рішень;
		3) законності;
		4) диспозитивності;
		5) справедливості, неупередженості та об`єктивності;
		6) гласності та відкритості виконавчого провадження;
		7) розумності строків виконавчого провадження;
		8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями;
		9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
		Зважаючи на наведені норми закону виконання судового рішення є однією із ключових стадій ефективного доступу до суду без якої сам факт звернення до суду і вирішення на користь особи справи було б беззмістовними.
		Враховуючи вказане на державну виконавчу службу, приватного виконавця покладено важливий обов`язок практичної реалізації судового рішення, що набрало законної сили, неналежне, неповне чи несумлінне виконання якого слід вважати порушує вимоги закону, а також нівелює право особи на доступ до суду як такий.
		Як вбачається з матеріалів справи та учасниками справи не оспорювалось та не спростовано,  Залізничним районним судом м. Львова 11.04.2011 року винесено рішення у справі №2-447/11 за позовом ОСОБА_1 до ДАП Львівські авіалінії про стягнення середнього заробітку за затримку видачі трудової книжки в сумі 22119,44 грн. та моральну шкоду 2000 грн.
		На підставі виконавчого листа № 2-447/11 виданого 27.01.2012 року Залізничним районним судом м. Львова державним виконавцем Залізничного ВДВС у м. Львів було відкрито виконавче провадження за № 31176769.
		20.02.2012 р. головним державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ Амбризом Р.А. винесено постанову у ВП №31176769 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».
		В обґрунтування постанови державний виконавець покликався, що 03.11.2011 року Міністерством інфраструктури України прийнято рішення про припинення шляхом ліквідації Державного підприємства «Львівські авіалінії» (Наказ № 496 від 03.11.2011 року). Ліквідатором ДАП «Львівські авіалінії» призначено Кальмука Н.Б. У відповідності до п.7 ч.1ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника-юридичної особи. З огляду вищенаведеного, виконавчий документ слід скерувати голові ліквідаційної комісії ДАП «Львівські авіалінії» ЄДРПОУ 01130644 Калімук Н.Б. за адресою м.Львів Аеропорт ЦА.
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 уже звертався до суду зі скаргою, в якій просив визнати дії боржника та державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції неправомірними; скасувати постанову від 20.02.2012 р. про закінчення виконавчого провадження № 31176769 Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, як незаконну. Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 16.05.2013 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії боржника та державного виконавця Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції - відмовлено.
		Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 24.07.2013 року ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16.05.2013 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо закінчення виконавчого провадження по виконанню рішення Апеляційного суду Львівської області від 26.12.2011 року (справа №22-ц-4046/11, виконавчий лист №2-447/2011, виданий 27 січня 2012 року. Скасувано постанову Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 20 лютого 2012 року про закінчення виконавчого провадження, серії ВП № 31176769. Зобов`язано державного виконавця усунути порушення і здійснити виконання зазначеного рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
		Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 22.01.2014 року ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24.07.2013 року скасовано, а справу передано до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
		Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 18.03.2014 року ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 16.05.2013 року залишено без змін.
		12.05.21 року ОСОБА_1 звернувся із черговою скаргою-зверненням у Антикорупційне бюро України з приводу триваючого порушення його права щодо невиконання рішень судів про стягнення заборгованості та закінчення виконавчого провадження.
		Листом начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) від 24.05.2021 року №2645/70/2/03.2-14, ОСОБА_1 інформовано про хід виконання та надано відповідь з приводу звернення.
		Дослідивши матеріали справи та оцінивши, зокрема, і наведені вище обставини, колегія суддів вважає, що порушення прав ОСОБА_1 є триваючим, оскільки протягом багатьох років він домагається виконання судового рішення, яке набрало законної сили та таке на сьогоднішній день не виконане.
		Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 26 червня 2018 року у справі №462/2418/15-ц, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у частині першій статті 2 передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.
		Згідно з частиною першою статті 3 названого Закону виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень  за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
		При виконанні судових рішень про задоволення позовних вимог до державних органів, гарантом виступає саме держава Україна. Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» регулює ті випадки, колиздійснюється стягнення з державних органів, установ та підприємств, а тому є спеціальним та його норми мають пріоритет у випадку не врегулювання будь-яких питань з виконання таких судових рішень.
		Основними умовами для застосування Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» є відкрите виконавче провадження та невиконання судового рішення протягом шести місяців (стаття 4 цього Закону).
		Зважаючи на вказане, дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції слід було визнати неправомірними та скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 20.02.2012 р. ВП № 31176769 про закінчення виконавчого провадження, а також зобов`язати начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та його підлеглих Залізничного відділу Державної виконавчої служби міста Львів щодо невиконання рішення від 26.12.2011 р. Апеляційного суду Львівської області - справа № 22-ц-4046/11 усунути порушення (поновити порушене право скаржника) та вжити всі заходи для виконання рішення суду, яке набрало законної сили.
		Відповідно до вимог ст. 453 ЦПК України, про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
		Підстав, передбачених ст. 262 ЦПК України для постановлення окремої ухвали суду, на даний час, з врахування наведеного, колегія суддів не вбачає.
		Зважаючи на вказане доводи апеляційної скарги слід вважати частково обґрунтованими та таку слід задовольнити частково, оскаржуване ж судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення скарги.
		Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
		 
		п о с т а н о в и л а :
		 
		апеляційну скаргу  ОСОБА_1  задовольнити частково.
		   Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 03 червня 2021 року  скасувати та постановити нову ухвалу, якою скаргу  ОСОБА_1 щодо невиконання рішення суду  задовольнити частково.
		Визнати неправомірними дії начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) та його підлеглих Залізничного відділу Державної виконавчої служби міста Львів щодо невиконання рішення від 26.12.2011 р. Апеляційного суду Львівської області  справа № 22-ц-4046/11 та закінчення виконавчого провадження ВП № 31176769 без виконання рішення суду.
		Скасувати постанову Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції від 20.02.2012 р. ВП № 31176769 про закінчення виконавчого провадження.
		Зобов`язати начальника Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та його підлеглих Залізничного відділу Державної виконавчої служби міста Львів щодо невиконання рішення від 26.12.2011 р. Апеляційного суду Львівської області - справа № 22-ц-4046/11 усунути порушення (поновити порушене право скаржника) та вжити всі заходи для виконання рішення суду, яке набрало законної сили. 
		В задоволенні решти скарги  відмовити.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		Повний текст постанови складено 09 листопада 2021 року.
		 
		   Головуючий :     Я.А. Левик
		        Судді :     Р.В. Савуляк 
		           М.М. Шандра

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...