Єдиний державний реєстр судових рішень

В зв’язку з набранням чинності 25.04.2025 Закону України від 26.02.2025 № 4273-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів" (далі – Закон), частину найменувань судів найближчим часом буде змінено відповідно до переліку наведеному у Законі

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 826/9751/14 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення прав на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації.
Надіслано судом: 10.11.2021. Зареєстровано: 11.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 11.11.2021.
Дата набрання законної сили: 09.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/32526/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		09 листопада 2021 року 
		Київ
		справа №826/9751/14
		адміністративне провадження № К/9901/32526/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Мацедонської В.Е.,
		суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
		за участю:
		секретаря судового засідання  - Морозенко С.П.
		представника позивача - Бурли В.Е.,
		представника відповідача - Івасюк І.Ю.,
		представника третьої особи - Ярко О.Ю.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні 
		апеляційну    скаргу  Комуністичної партії України
		на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року в частині стягнення штрафу (суддя-доповідач Губська Л.В., судді: Епель О.В., Карпушова О.В.)
		у справі №826/9751/14 
		за позовом Міністерства юстиції України, Державної реєстраційної служби України 
		до Комуністичної партії України 
		за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Служба безпеки України, Всеукраїнське об`єднання "Свобода", Радикальна партія Олега Ляшка, Громадська організація "Воля-Громада-Козацтво", Українська республіканська партія, ОСОБА_1 , 
		за участю Генеральної прокуратури України, 
		про заборону політичної партії,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У липні 2014 року Міністерство юстиції України (далі - позивач 1) та Державна реєстраційна служба України (далі - позивач 2) звернулись до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комуністичної партії України (далі - відповідач) про заборону політичної партії.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
		Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року адміністративну справу №826/9751/14 за адміністративним позовом Міністерства юстиції України та Державної реєстраційної служби України до Комуністичної партії України про заборону політичної партії передано на розгляд Київському окружному адміністративному суду.
		Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року апеляційну скаргу повернуто без розгляду із застосуванням заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 6810 грн, який стягнути з останнього в дохід Державного бюджету України на підставі пункту 2 частини першої      статті 149 КАС      України.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги. Позиція інших учасників справи.
		У апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити для продовження розгляду до Шостого апеляційного адміністративного суду.
		В обґрунтування поданої апеляційної скарги скаржник вказує на те, що для повернення апеляційної скарги та стягнення штрафу з Комуністичної партії України не було правових підстав, оскільки партія в такий спосіб виключно реалізовувала своє право на апеляційне оскарження судового рішення.
		Скаржник зазначає про те, що він дійсно декілька разів звертався до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року. 
		Втім така повторна подача була зумовлена виключно тим, що Комуністична партія України уважає, що ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року підлягає скасуванню.
		На думку скаржника, суд апеляційної інстанції безпідставно розцінив такі дії, як зловживання процесуальними правами. 
		Міністерство юстиції України подало відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано на безпідставність та необґрунтованість доводів скаржника, якими не спростовано законність оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції.
		Зокрема, позивач 1 вказує про те, що подання чисельних скарг на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року, у даному випадку - це дії, спрямовані на затягування розгляду справи та створення перешкод іншим учасникам процесу.
		Служба безпеки України подала пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначила, що судом апеляційної інстанції вже неодноразово зауважувалось про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами шляхом багаторазового подання апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року, а тому суд дійшов вірного висновку про необхідність повернення апеляційної скарги без розгляду та застосування заходів процесуального примусу.
		Від інших учасників справи відзиви на апеляційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті. 
		Рух апеляційної скарги
		Ухвалою Верховного Суду від 19 жовтня 2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комуністичної партії України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року щодо стягнення штрафу у справі №826/9751/14 за позовом Міністерства юстиції України, Державної реєстраційної служби України до Комуністичної партії України, треті особи - Служба безпеки України, Всеукраїнське об`єднання "Свобода", Радикальна партія Олега Ляшка, Громадська організація "Воля-Громада-Козацтво", Українська республіканська партія, ОСОБА_1 , за участі Генеральної прокуратури України, про заборону політичної партії.
		Ухвалою Верховного Суду від 21 жовтня 2021 зазначену адміністративну справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 листопада 2021 року на 15 год 00 хв.
		Нормативне регулювання та позиція Верховного Суду
		Відповідно до частини третьої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
		Водночас, у силу пункту 1 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом.
		У свою чергу, частиною четвертою статті 149 КАС України визначено, що ухвалу про стягнення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду вищої інстанції. Оскарження такої ухвали не перешкоджає розгляду справи. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали про накладення штрафу є остаточною і оскарженню не підлягає.
		З огляду на те, що стаття 149 КАС України є спеціальною по відношенню до статті 328 КАС України, а тому у цій справі в частині оскарження ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року щодо стягнення штрафу Верховний Суд здійснює правосуддя саме як суд апеляційної інстанції. 
		Відповідно до частин 1-4   статті 242 КАС України   рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
		Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
		Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
		Пункт 8 частини 2   статті 129 Конституції України   серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цьому конституційному положенню кореспондують норми   статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»   і   статті 13 КАС України.
		Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Таке право гарантується визначеними   Конституцією України   основними засадами судочинства, які є обов`язковими для всіх форм судочинства та судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (пункт 3.2 мотивувальної частини   Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).
		Частиною першою статті 45 КАС визначено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
		Відповідно до частини другої статті 45 КАС з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.
		Згідно з частиною третьою статті 45 КАС якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
		Під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
		Зловживання правом на подання скарги становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого вся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з   метою,  відміною від захисту   порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання   сутяжницьких,   завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів або скарг.
		Колегія суддів зауважує, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
		Слід враховувати, що наведений у частині другій статті 45 КАС перелік дій, що можуть бути визнані судом зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним, суд може визнати таким зловживанням також інші дії, які мають відповідну спрямованість і характер.
		При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.
		Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов`язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що «право на суд» та «право на доступ до суду» не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав. Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони.  
		При цьому ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями.
		Крім того, у статті 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод під назвою «Заборона зловживання правами» передбачено, що жодне з положень цієї Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції. 
		Верховний Суд звертає увагу на те, що саме з метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Отже, якщо особа здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (зокрема, неодноразове подання однієї і тієї самої апеляційної скарги на одне й те саме рішення), така особа виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами. Відповідні заходи передбачені у частинах третій і четвертій статті 45, частині восьмій статті 139, частині першій статті 144, частині першій статті 145, статті 149 КАС України.
		Дії учасників судового процесу та їхніх представників мають не лише за формою, але й за змістом відповідати завданню адміністративного судочинства. Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до честі, гідності, репутації іншого учасника, суду тощо.
		Апеляційним судом установлено, що протягом тривалого часу (з лютого 2015 року) Комуністична партія України неодноразово оскаржувала ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 лютого 2015 року до суду апеляційної інстанції, подаючи апеляційні скарги аналогічного змісту.
		Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2015 року заяви про відкликання апеляційних скарг представника Комуністичної партії України Причепи Т.В. та представника Комуністичної партії України Дриваль Н.П. на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року задоволено, апеляційні скарги повернуто апелянту.
		Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2015 року заяву Комуністичної партії України про відкликання апеляційної скарги на вищезазначену ухвалу суду першої інстанції - задоволено, апеляційну скаргу повернуто Комуністичній партії України.
		Ухвалами суду апеляційної інстанції від 06 липня 2015 року, 31 серпня 2015 року, 22 жовтня 2015 року, 14 грудня 2015 року, 16 лютого 2016 року, 26 квітня 2016 року, 23 червня 2016 року, 22 вересня 2016 року, 22 листопада 2016 року, 17 січня 2017 року, 15 березня 2017 року, 26 травня 2017 року, 28 серпня 2017 року, 27 жовтня 2017 року, 12 січня 2018 року, 20 лютого 2018 року, 16 квітня 2018 року, 31 травня 2018 року, 16 липня 2018 року, 21 серпня 2018 року, 24 вересня 2018 року, 19 листопада 2018 року,22 січня 2019 року, 17 жовтня 2019 року, 27 січня 2020 року, 17 березня 2020 року апеляційні скарги комуністичної партії України також повернуті у зв`язку з їх відкликанням.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2019 року апеляційну скаргу Комуністичної партії України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року повернуто скаржнику на підставі частини третьої статті 45 КАС України, оскільки подання такої скарги визнано зловживанням процесуальними правами, з урахуванням неодноразового оскарження ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку, відкликання таких апеляційних скарг без зазначення причин, відсутності в поданій апеляційний скарзі посилань на зміну обставин, які відбулись після відкликання попередніх апеляційних скарг та зумовлювали необхідність повторного звернення з новою апеляційною скаргою на судове рішення, з дня постановлення якого минуло більше 4 років.
		З тих же підстав апеляційні скарги Комуністичної партії України на ухвалу суду першої інстанції були повернуті ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2019 року, 20 травня 2019 року, 08 липня 2019 року, 31 липня 2019 року, 01 червня 2020 року, 17 грудня 2020 року,01 лютого 2021 року.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комуністичної партії України на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, оскільки скаржником у визначений судом строк не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.
		Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комуністичної партії України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 лютого 2015 року на підставі пункту 3 частини першої статті 299 КАС України, оскільки є ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення.
		З цих же підстав відмовлено у відкритті апеляційного провадження ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 квітня 2020 року, 13 липня 2020 року, 17 серпня 2020 року, 28 вересня 2020 року, 02 листопада 2020 року, 09 березня 2021 року, 29 березня 2021 року, 20 квітня 2021 року, 17 червня 2021 року.
		З огляду на викладене суд апеляційної інстанції неодноразово визнавав, що, подаючи численні апеляційні скарги аналогічного змісту на одне й те саме судове рішення, Комуністична партія України вчиняє дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зловживаючи своїми процесуальними правами, а також попередив скаржника, що подальше продовження вчинення дій з боку апелянта, які визнано судом зловживанням процесуальними правами, є підставою для накладення штрафу (ухвала від 17 червня 2021 року).
		За такої невиправданої тяганини нагальні питання, що дійсно потребують судового розгляду, залишаються невирішеними протягом тривалого періоду часу.
		Частиною першою статті 149 КАС України визначено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
		1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;
		2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;
		3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб`єктом владних повноважень;
		4) використання під час процедури врегулювання спору за участю судді портативних, аудіотехнічних пристроїв, а також здійснення фото- і кінозйомки, відео-, звукозапису.
		Ураховуючи, що Комуністична партія України подає безліч клопотань, апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції, що правильно кваліфіковано судом апеляційної інстанції як зловживання учасником справи своїми процесуальними правами задля затягування розгляду справи по суті спору, колегія суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді вважає обґрунтованим висновок цього суду про стягнення з Комуністичної партії України у дохід Державного бюджету України штрафу у розмірі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (6810 грн) як заходу процесуального примусу, який суд застосовує у силу частини четвертої статті 45 КАС України у випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами.
		Доводи, якими позивач обґрунтовує касаційну скаргу, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
		Отже, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б привести до ухвалення незаконного рішення, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала апеляційного суду - без змін.
		З огляду на викладене, а також беручи до уваги той факт, що зміст оскарженої ухвали свідчить про правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні апеляційної скарги. 
		Згідно з пунктом 1 частини першої   статті 315 КАС України   за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
		Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки Верховним Судом, як судом апеляційної інстанції не було установлено порушення норм процесуального права Шостим апеляційним адміністративним судом при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків Шостого апеляційного адміністративного суду, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду про стягнення штрафу підлягає залишенню без змін.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		Відповідно до частини шостої   статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями   149, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, Суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Апеляційну  скаргу Комуністичної партії України - залишити без задоволення.
		Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року в частині стягнення штрафу залишити без змін.
		Судові витрати не розподіляються.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
		 
		Повний текст постанови складено 10 листопада 2021 року.
		 
		Суддя-доповідач                                                                                          В.Е. Мацедонська 
		 
		Судді                                                                                                               Н.А. Данилевич
		 
		                                                                                                                        Н.В. Шевцова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...