Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 560/10261/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них.
Надіслано для оприлюднення: 11.11.2021. Зареєстровано: 12.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 12.11.2021.
Дата набрання законної сили: 11.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/34705/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		Іменем України
		 
		11 листопада 2021 року   
		Київ
		справа №560/10261/21
		адміністративне провадження №К/9901/34705/21
		              
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),
		суддів: Блажівської Н.Є.,  Усенко Є.А., 
		розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №560/10261/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року (суддя-доповідач - Граб Л. С., судді: Іваненко Т. В., Сторчак В. Ю.),
		ВСТАНОВИВ:
		У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач), через свого представника Куц Віталія Віталійовича (далі - Куц В. В., представник позивача) за допомогою підсистеми «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області (далі - ГУ ДПС, відповідач), у якому просила визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 5 липня 2018 року №0006261407, яким застосовано штрафні санкції в сумі 10000 грн.
		Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 25 серпня 2021 року позовну заяву повернув з тих підстав, що до неї додано довіреність, яка в порушення вимог статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не є нотаріально посвідченою.
		Не погодившись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 через свого представника Куц В.В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала апеляційну скаргу.
		Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 14 вересня 2021 року апеляційну скаргу повернув з тих підстав, що право на подання і підписання апеляційної скарги має особисто фізична особа, або представник на підставі довіреності. Копія довіреності може засвідчуватись нотаріально, суддею або у визначеному законом порядку. Однак, додана до апеляційної скарги довіреність не є документом, що посвідчує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, а отже в розумінні статей 55, 59 КАС, остання є неналежним представником у даній справі. Також суд звернув увагу, що документ з назвою "довіреність" складений і підписаний самим Куц В. В. , при цьому підпис ОСОБА_1 на документі взагалі відсутній.
		Не погодившись з ухвалами судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 через свого представника Куц В. В. за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року та ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року, а справу направити до суду першої інстанції для відкриття провадження у справі та вирішення справи по суті.
		Верховний Суд ухвалою від 1 жовтня 2021 року відмовив у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року, оскільки така не була переглянута в апеляційному порядку. Водночас, цією ухвалою Верховний Суд відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу суду апеляційної інстанції. 
		Відповідно до абзацу шостого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		У касаційній скарзі позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за скаргою, поданою в електронній формі, порушив частину сьому статті 59 КАС України. Крім того, висновки апеляційного суду суперечать висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 8 вересня 2021 року у справі №486/259/21.
		Відзив на касаційну скаргу від ГУ ДПС не надходив, що не перешкоджає касаційному перегляду.
		Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
		Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		Частинами першою-другою статті 55 КАС України передбачено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.
		Відповідно до статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник. У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
		За правилом абзацу другого частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом.
		Отже, надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.
		Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
		Аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 640/32183/20, від 27 січня 2020 року у справі №160/2171/19, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 8 липня 2021 року у справі № 9901/75/21, від 10 лютого 2021 року у справі № 9901/335/20.
		Ухвала апеляційного суду не містить висновків про неналежний спосіб звернення до суду з апеляційною скаргою, а підставою для повернення апеляційної скарги став висновок про неналежне оформлення довіреності, тобто недолік по формі довіреності, а не по її змісту.
		Перевіряючи правильність таких висновків суду апеляційної інстанції, колегія суддів виходить з такого.
		Стаття 59 КАС України визначає, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
		Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою. У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи. Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення.
		Водночас відповідно до частини сьомої статті 59 КАС України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
		Рада суддів України рішенням від 26 листопада 2010 року № 30 затвердила Положення про автоматизовану систему документообігу суду (далі - Положення про АСДС). 
		2 березня 2018 року Рада суддів України рішенням №17 відповідно до пункту 9 § 2 Прикінцевих положень Розділу VII Перехідних положень Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесла зміни до Положення про АСДС шляхом викладення його у новій редакції (далі - рішення РСУ №17).
		Відповідно до пункту 2 рішення РСУ №17 (у редакції зі змінами, внесеними згідно з рішенням Ради суддів України № 16 від 12 квітня 2018 року) встановлено, що Положення про АСДС у редакції, затвердженій рішенням РСУ №17, набирає чинності у наступному порядку: 
		2.1. пункт 21 Розділу VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", Розділ Х "Протоколи" (крім пунктів 12, 15), пункти 3 - 6 Розділу VII "Повноваження зборів суддів щодо здійснення автоматизованого розподілу судових справ між суддями" - з 15 березня 2018 року;
		2.2. Для судів, підключених до модуля автоматизованого розподілу справ та інших підсистем, використання яких є обов`язковим для його роботи:
		- Розділи VIII "Автоматизований розподіл судових справ між суддями", IХ "Автоматичне визначення присяжних", Розділ Х "Протоколи" (у повному обсязі) - з наступного дня після такого підключення;
		Відповідно до підпункту 2.3 норми Положення про АСДС, не зазначені у п. п. 2.1, 2.2. цього Рішення, набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів та органів системи правосуддя, визначених пілотними згідно з відповідним наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України).
		Наказом ДСА України № 628 від 22 грудня 2018 року «Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах» вирішено запровадити тестовий режим експлуатації підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах).
		Пунктом 1 наказу ДСА України № 247 від 1 червня 2020 року «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Наказ № 247) вирішено запровадити з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» (далі - Підсистеми) у всіх місцевих, апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду, та з 1 липня 2020 року - в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).
		Пунктом 2 Наказу №247 визначено, що пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.
		Отже, з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему «Електронний суд» мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
		Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 жовтня 2021 року у справі № 640/32183/20. 
		Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, з 22 грудня 2018 року у всіх місцевих та апеляційних судах обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд". Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
		Відповідно до пункту 14 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, всі електронні документи, що надходять до суду, автоматично розмішуються у відповідному реєстрі електронної кореспонденції автоматизованої системи документообігу суду. Їхня реєстрація здійснюється за загальними правилами реєстрації вхідної кореспонденції, визначеними відповідними інструкціями з діловодства.
		Електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором (пункт 15 частини першої Розділу ІІ Положення).
		Згідно з вимогами розділу XI Положення обмін процесуальними документами в електронній формі повинен здійснюватися з офіційних електронних адрес (Електронних кабінетів), які вони мають створити в підсистемі "Електронний суд", розміщеній за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua.
		Відповідно до пунктів 9-11 розділу XI «Підсистема електронного суду» Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ №17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
		Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
		Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.
		Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 8 вересня 2021 року у справі №486/259/21 дійшов висновку, що аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми «Електронний суд», видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі «Електронний суд», що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі «Електронний суд». Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему «Електронний суд», при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою «Електронний суд» самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
		У постанові від 30 червня 2021 року у справі №380/830/21 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначав, що особливості подання до суду довіреності для цілей підтвердження повноважень представника у разі звернення до суду в електронній формі встановлені у частині сьомій статті 59 КАС України та пункті 9 Положення про АСДС, зі змісту яких випливає, що учасник справи може уповноважити представника на подання документів від свого імені шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми «Електронний суд» електронного доручення за формою, установленою адміністратором системи, примірник якого додається підсистемою до кожного відправленого (підписаного) представником документу автоматично.
		Таким чином, у випадку звернення до суду через підсистему «Електронний суд» суди мають перевіряти, чи дотримано учасниками справи правила створення електронного доручення, зокрема чи було його сформовано через електронний кабінет тієї особи, від імені якої подається процесуальний документ.
		Довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника у суді.
		Аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2021 року у справі №300/1329/20.
		З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року подана ОСОБА_1 через електронний кабінет, яка містить електронний цифровий підпис Куца Віталія Віталійовича як представника позивача.
		До апеляційної скарги додано електронне доручення (довіреність) від 29 липня 2021 року від імені ОСОБА_1, згідно з яким остання доручає Куц В.В. представляти її інтереси в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.
		Ця довіреність сформована в системі «Електронний суд».
		Отже, апеляційний суд, помилково застосувавши частину другу статті 59 КАС України, дійшов помилкового висновку про неналежне оформлення довіреності, керуючись тим, що довіреність не засвідчена нотаріально, оскільки правила засвідчення копій довіреностей, виданих в паперовій формі, неможливо застосувати до електронних доручень, сформованих учасником справи в підсистемі «Електронний суд».
		Апеляційна скарга подана за підписом Куц В.В. від імені ОСОБА_1 в електронній формі та до апеляційної скарги додано довіреність, яка також сформована в електронній формі, підписана електронним цифровим підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що відповідає положенням частини сьомої статті 59 КАС України.
		З урахуванням викладеного висновок суду апеляційної інстанції про підписання апеляційної скарги особою, яка не має права її підписувати, є передчасним.
		Згідно з частиною першою статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
		За наведеного правового регулювання та обставин справи, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали про повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду - скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
		Керуючись статтями 341, 345, 353, 355, 356, 359 КАС України, суд,
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
		Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 вересня 2021 року у справі №560/10261/21 скасувати.
		Справу №560/10261/21 направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		СуддіМ.М. Гімон Н.Є. Блажівська   Є.А. Усенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...