Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 910/12525/20 : Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Розірвання договорів (правочинів); купівлі - продажу.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 13.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2021.
Дата набрання законної сили: 03.11.2021
Номер судового провадження: 12-61гс21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		УХВАЛА
		 
		03 листопада 2021 року
		м. Київ
		 
		Справа № 910/12525/20
		Провадження № 12-61гс21
		 
		Велика Палата Верховного Суду у складі:
		судді-доповідачаТкача І. В.,
		суддів: Анцупової Т. О., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Князєва В. С., Крет Г. Р., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., 
		 
		перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи № 910/12525/20
		за касаційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 
		на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 (головуючий суддя Дідиченко М. А., судді Пономаренко Є. Ю., Руденко М. А.) 
		та рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 (суддя Полякова К. В.) 
		за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Інвест»
		до: 1. Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста»,
		треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1: 1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Держзакупівлі.Онлайн»,
		третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто»,
		провизнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу,
		 
		 
		ВСТАНОВИЛА:
		 
		У серпні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сейф Інвест» (далі - ТОВ «Сейф Інвест») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (далі - ПАТ «УПБ») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» (далі - ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста») про:
		- визнання недійсними відкритих торгів (аукціону) із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, що відбулися 30.03.2020 з реалізації лоту № GL16N717120 (ідентифікатор аукціону № UA-EA-2020-03-19-000019-b) у частині іпотечного договору від 28.08.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. за реєстровим № 2286, та іпотечного договору від 18.11.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. за реєстровим № 3181; 
		- визнання недійсним протоколу електронного аукціону від 30.03.2020 № UA?EA?2020?03?19?000019-b, складеного за результатами проведених відкритих торгів (аукціону) з використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону від 30.03.2020 з реалізації лоту № GL16N717120 у частині іпотечного договору від 28.08.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. за реєстровим № 2286, та іпотечного договору від 18.11.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. за реєстровим № 3181; 
		- визнання недійсним з моменту укладення договору № 81/1 купівлі-продажу майнових прав за кредитними договорами, договорами поруки, договорами застави та договорами іпотеки суб`єктів господарювання, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мурською Н. В., зареєстрованого у реєстрі за № 619, у частині іпотечного договору від 28.08.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. за реєстровим № 2286, та іпотечного договору від 18.11.2014, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. за реєстровим № 3181.
		 
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент проведення аукціону та укладення оспорюваного договору № 81/1 ПАТ «УПБ» не мало прав вимоги за іпотечними договорами, оскільки іпотечне обтяження земельних ділянок за іпотечними договорами було припинено ще у 2015 році, а тому ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» не може бути іпотекодержателем зазначених земельних ділянок.
		 
		Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
		 
		Рішення мотивоване тим, що під час проведення торгів, що оспорюються, не було дотримано положень частини першої статті 203, частини першої статті 215, статті 655, частини першої статті 656 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та неправомірно включено в пул активу ПАТ «УПБ» заборгованість за кредитними договорами, в забезпечення яких укладено іпотечний договір від 28.08.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. за реєстровим № 2286, та іпотечний договір від 18.11.2014, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О. Я. за реєстровим № 3181.
		 
		При цьому суд вважав, що у справах № 911/3878/15 та № 910/22730/15 встановлені преюдиційні обставини щодо припинення боргу за кредитним договором від 26.12.2006 № 729 внаслідок його погашення та втрати права ПАТ «УПБ» на стягнення заборгованості за кредитним договором від 30.12.2013 № 779 внаслідок його передачі, що були підставами для відмови в цих справах у задоволенні відповідних позовних вимог про стягнення заборгованості.
		 
		Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021 вказане рішення залишено без змін.
		 
		Мотивуючи постанову, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, з урахуванням преюдиційності обставин, встановлених у справах № 911/3878/15, № 910/22730/15та розповсюдження їх на ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», яке набуло прав вимоги за вказаними кредитними договорами, як на правонаступника у відповідних зобов`язаннях.
		 
		Північний апеляційний господарський суд відхилив доводи скаржників про те, що судом першої інстанції не було надано належної оцінки звіту Аудиторської фірми «ТОВ «Інтер-Аудит» та висновку експертів за результатами проведення комісійної судово-економічної експертизи від 31.10.2017 на підтвердження нікчемності договору поруки № 729-9, погашення заборгованості за кредитним договором № 729 та договору застави майнових прав № 219, зазначивши, що виходячи з предмета та підстав позову у справі, до предмета доказування у ній не входить встановлення обставин нікчемності вказаних правочинів, оскільки наведене підлягає з`ясуванню в рамках вирішення спору про застосування наслідків нікчемного правочину у зв`язку з наявністю фактичного спору та заперечень позивача в добровільному порядку здійснити повернення цього майна.
		 
		ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста», ТОВ «ФК «Ассісто», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулися до Верховного Суду з касаційними скаргами, в яких просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2021, рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2021 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
		 
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2021 справу разом із вказаними касаційними скаргами передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частин третьої та п`ятої статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17, від 28.07.2021 у справі № 761/33403/17щодо відсутності правових підстав для оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною, а також у зв`язку з наявністю у справі виключної правової проблеми.
		 
		Мотивуючи ухвалу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що позивач як заінтересована особа має правові підстави оспорювати правочини з реалізації майна в контексті захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки укладення договору, зміст якого ставить під сумнів припинення зобов`язань позивача за договором поруки, вчиненого для забезпечення виконання кредитного договору, ставить його у становище правової невизначеності, при цьому відступлення прав за цим договором передбачає звернення нового кредитора з вимогами до боржника та поручителів щодо кредитних зобов`язань.
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду посилається на те, що суди різних юрисдикцій сформували у подібних правовідносинах протилежну практику щодо наявності правових підстав оспорювання правочинів заінтересованою особою, яка не є їх стороною, з реалізації майна в контексті захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
		 
		У зазначеному аспекті Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду покликається на таке. 
		 
		З аналізу правової природи процедури реалізації майна на відкритих торгах (аукціоні), яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно до покупця - учасника аукціону, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, складання за результатами їх проведення протоколу проведення торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на відкритих торгах (аукціоні), тобто є правочином.
		 
		Ураховуючи те, що реалізація майна на аукціоні відноситься до угод купівлі-продажу, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою статті 203 зазначеного Кодексу.
		 
		За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
		 
		Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що недійсність електронних торгів (аукціону), протоколу електронного аукціону та договору, укладеного за результатами такого аукціону, полягає у тому, що ПАТ «УПБ» здійснило реалізацію майнових прав, які вже були відсутні на час укладення спірного договору, тобто був відсутній предмет договору купівлі-продажу, отже, зміст укладеного правочину суперечить частині першій статті 203, частині першій статті 215, статті 655 та частині першій статті 656 ЦК України.
		 
		Суди попередніх інстанцій також дійшли висновку, що у розумінні положень наведених норм, оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину.
		 
		Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторони правочину перебували у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
		 
		Оскільки за наслідками проведеного 30.03.2020 електронного аукціону з продажу пулу активів ПАТ «УПБ» до ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» на підставі договорів про відступлення прав вимоги перейшли права вимоги, зокрема, за іпотечними договорами від 28.08.2014 № 2286 та від 18.11.2014 № 3181, предметом яких виступали належні наразі позивачеві на праві власності земельні ділянки, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про обґрунтованість та доведеність позивачем наявності в нього як заінтересованої особи правових підстав щодо оспорювання правочинів з реалізації майна в контексті захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів, так як укладення договору, зміст якого ставить під сумнів припинення зобов`язань позивача за договором поруки, вчиненого для забезпечення виконання кредитного договору, ставить його у положення правової невизначеності, при цьому відступлення прав за цим договором передбачає звернення нового кредитора з вимогами до боржника та поручителів щодо кредитних зобов`язань.
		 
		Аналогічного за змістом висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів  Касаційного господарського суду у подібних правовідносинах в постановах від 02.02.2021 у справах № 904/5976/19, № 904/6248/19, від 26.07.2021 у справі № 904/43/20.
		 
		У цьому зв`язку Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від протилежного висновку, викладеного у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17, від 28.07.2021 у справі № 761/33403/17 щодо відсутності правових підстав для оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною.
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 639/4836/17 у подібних правовідносинах зазначив, що "законодавством не встановлено підстав недійсності договору щодо відступлення права вимоги у разі передачі вимоги за зобов`язанням, із розміром якого сторона не погоджується, або якщо окремі складові такої заборгованості нараховані безпідставно. Обставини, пов`язані з фактичним виконанням чи невиконанням, чи частковим виконанням зобов`язань за відповідним договором не визначаються нормами матеріального права як підстава для визнання недійсним правочину щодо відступлення права вимоги за такими договорами (договору цесії). Питання про належне чи неналежне виконання сторонами зобов`язань за договором кредиту, право вимоги за яким передавалося за оспорюваним договором підлягає дослідженню у межах спору про стягнення заборгованості та не впливає на правомірність та дійсність договору про відступлення права вимоги. 
		Сам по собі факт укладення договору відступлення права вимоги не створює для позичальника безумовного обов`язку сплатити борг саме у такому розмірі, який зазначено в оспорюваному договорі під час його виконання. У разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, боржник не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів за основним зобов`язанням, що виникло на підставі кредитного договору".
		 
		Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17, від 19.11.2019 у справі № 924/1014/18, від 28.01.2020 у справі № 924/1208/18, від 10.04.2020 у справі № 346/2447/17, від 07.06.2021 у справі № 648/3596/19 (провадження № 61-12225св20).
		 
		Також у постанові від 28.07.2021 Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного цивільного суду в справі № 761/33403/17 у подібних правовідносинах викладено висновок про те, що "позивач фактично оспорює дійсність переданої грошової вимоги лише у контексті характеру та розміру заборгованості за кредитним договором, яка відступлена попереднім кредитором новому кредитору за оспорюваним договором. Проте наведені обставини є предметом доказування та встановлення у справі за позовом нового кредитора про стягнення заборгованості за кредитним договором, а не у справі про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги".
		 
		Також Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що питання можливості оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною, має характер виключної правової проблеми з урахуванням тієї обставини, що в господарських судах перебувають на розгляді інші схожі справи, у яких вирішується спір з ПАТ «УПБ», ТОВ «ФК «Інвестохіллс Веста» щодо визнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі-продажу (справи №№ 910/2705/20, 910/8680/20, 910/3031/20, 910/8852/20, 910/11177/20). Передача справи необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування частини першої статті 203, частини першої статті 215, статті 655, частини першої статті 656 ЦК України з метою забезпечення вимог верховенства права, складовою якого є дотримання принципу юридичної визначеності, що обумовлює однакове застосування норми права, недопущення можливостей для її довільного трактування, ураховуючи, що юридична визначеність норми права є ключовою умовою забезпечення кожному ефективного судового захисту незалежним судом.
		 
		Згідно з частиною 3 статті 302 ГПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати передає справу на розгляд Великої Палати, якщо така колегія (палата, об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду.
		 
		Відповідно до частини п`ятої статті 302 ГПК Українисуд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		Велика Палата Верховного Суду у своїх судових рішеннях неодноразово зазначала, що зміст виключної правової проблеми полягає у тому, що у справі, питання про прийняття якої до розгляду вирішується Великою Палатою, вбачається різне застосування норм матеріального права, відсутні норми, які регулюють спірні відносини, або є прогалини в застосуванні спірних відносин. Крім того, згідно з практикою Великої Палати Верховного Суду виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв. 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що вказане питання щодо можливості оспорювання правочинів з реалізації майна заінтересованою особою, яка не є їх стороною, має характер виключної правової проблеми з урахуванням існування кількісного критерію та зважаючи на розходження у судовій практиці судів різних юрисдикцій. Передача справи необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
		 
		Перевіривши підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Велика Палата Верховного Суду вважає обґрунтованими мотиви, наведені в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.10.2021, та приймає справу до розгляду.
		 
		Відповідно до частини першої статті 301 Господарського процесуального кодексу України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що розгляд справ у суді касаційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
		 
		Ураховуючи викладене, справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, явка яких не є обов`язковою згідно з приписами частини другої статті 120 та частини другої статті 121 Господарського процесуального кодексу України.
		 
		Керуючись статтями 234, 235, 301, 302, 303 Господарського процесуального кодексу України, Велика Палата Верховного Суду
		 
		УХВАЛИЛА:
		 
		1. Прийняти до розгляду справу №910/12525/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сейф Інвест» до 1. Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача?1: 1. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, 2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Держзакупівлі.Онлайн», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ассісто» про визнання недійсними відкритих торгів, протоколу електронного аукціону та договору купівлі?продажу. 
		 
		2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 01 березня 2022 року о 12 год. 00 хв. у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
		 
		3. Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.
		 
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
		 
		    Суддя-доповідач                                                                              І. В. Ткач 
		 
		Судді:                          Т. О. Анцупова                                            В. С. Князєв В. В. БританчукГ. Р. КретЮ. Л. ВласовК. М. ПільковІ. В. Григор'єваО. Б. ПрокопенкоД. А. ГудимаВ. В. ПророкВ. І. Данішевська Л. І. РогачО. С. ЗолотніковО. М. СитнікЛ. Й. Катеринчук В. М. Сімоненко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...