Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/3910/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; збору та обліку єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та інших зборів.
Надіслано для оприлюднення: 12.11.2021. Зареєстровано: 14.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 15.11.2021.
Дата набрання законної сили: 12.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/19634/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		12 листопада 2021 року 
		м. Київ
		справа №360/3910/19
		адміністративне провадження № К/9901/19634/21 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача Олендера І.Я.,
		суддів: Гончарової І.А.,  Ханової  Р.Ф., 
		 
		розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року (судді Гаврищук Т.Г. (головуючий), Блохін А.А., Сіваченко І.В.) у справі №360/3910/19 за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» до Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправною та скасування вимоги,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		1.Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року , позов Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (далі - позивач, товариство) до Офісу великих платників податків ДПС, правонаступником якого є Східне міжрегіональне управління ДПС (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та зобов`язання вчинити дії задоволено у повному обсязі.
		2. Східне Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків не погодившись з рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року звернувся до Першого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.
		3. Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року апеляційну скаргу Східного Міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2020 року у справі № 360/3910/19 повернуто особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 
		4. Повертаючи апеляційну скаргу заявникові суд апеляційної інстанції виходив з того, що скарга подана відповідачем з порушенням правил самопредставництва. Апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яка є філією (іншим відокремленим підрозділом) Державної податкової служби України, подана та підписана ОСОБА_1, проте документів, які свідчать про те, що ОСОБА_1 є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого він здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва, не надано. 
		Короткий зміст вимог касаційної скарги
		5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків 26.05.2021 звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року, а справу направити на продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		6. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №360/3910/19 є оскарження зазначеного у частині третій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України судового рішення суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, з посиланням у касаційній скарзі на порушення Першим апеляційним адміністративним судом норм процесуального права.
		На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що на момент подання апеляційної скарги (09.04.2021) ОСОБА_1 мав право на представництво Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР), проте до апеляційної скарги помилково було додано витяг з ЄДР на представництво Офісу великих платників податків ДПС.
		7. Позивач не скористався своїм правом та не подав відзив на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її подальшому розгляду. 
		8. Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до положень статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
		ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції
		9. Переглянувши оскаржувану ухвалу в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
		Відповідно до статті 1 КАС України, цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів та встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах. 
		Частинами першою, третьою статті 3 КАС України визначено, що порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
		Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		За положеннями пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
		Частиною першою статті 293 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.
		Частиною першою статті 55 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
		Відповідно до підпункту 19 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», положення цього Кодексу застосовуються з урахуванням підпункту 11 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України.
		2 червня 2016 року за №1401-VIII Верховною Радою України було прийнято зміни до Конституції України, відповідно до яких розділ XV «Перехідні положення» Основного Закону України було доповнено пунктом 11, який передбачає, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року (абзац перший пункту). Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюватиметься з 1 січня 2020 року (абзац другий пункту). 30 вересня 2016 року вказані зміни набули чинності. 
		Законом України від 18 грудня 2019 року № 390-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення» розширено випадки самопредставництва юридичної особи, суб`єкта владних повноважень. Зокрема частину третю статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.
		Так, частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.
		Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.
		Відповідно до частини першої статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
		Згідно із частиною четвертою статті 87 Цивільного кодексу України, юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації.
		Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації, регулюються, окрім Цивільного кодексу України, спеціальним Законом України від 15 травня 2003 року №755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон №755-IV). 
		За приписами частини першої статті 7 Закону №755-IV, загальні засади державної реєстрації, а також її основні принципи визначені у статті 4 вказаного Закону. До них, зокрема, належать обов`язковість та публічність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі. З метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. 
		Частиною третьою статті 9 Закону №755-IV передбачено, що обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта.
		При цьому, відповідно до пункту другого частини першої статті 1 цього закону Витяг з Єдиного державного реєстру (далі - Витяг) містить відомості, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі. 
		Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10     Закону №755-IV, яка, зокрема, визначає, що внесені до Реєстру документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі. Якщо ж відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі.
		Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
		Як встановлено судом апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи апеляційна скарга Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, яка є філією (іншим відокремленим підрозділом) Державної податкової служби України, подана та підписана ОСОБА_1
		Проте, апеляційна скарга та додані до неї матеріали (додатки) не містять документу на підтвердження повноважень ОСОБА_1 на подання та підписання апеляційної скарги.
		До апеляційної скарги апелянтом додано витяг з ЄДР, який підтверджує повноваження ОСОБА_1 на представництво Офісу великих платників податків ДПС (код ЄДРПОУ 43141471), яке не є апелянтом. 
		При цьому судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 19.04.2021, уповноваженим представляти Східне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ 43968079), яка є філією (іншим відокремленим підрозділом) Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393), без довіреності є Катрушин Б.М., а уповноваженим представляти Державну податкову службу України (Код ЄДРПОУ 43005393), без довіреності є Любченко О.М.
		Згідно відомостей у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 19.04.2021, ОСОБА_1 не входить до переліку осіб, які можуть вчиняти дії від імені Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) та Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків код ЄДРПОУ 43968079).
		Таким чином, враховуючи, що документів, які свідчать, що ОСОБА_1 є особою, яка діє відповідно до статуту, положення чи іншого акта, на підставі якого він здійснює представництво юридичної особи у порядку її самопредставництва, до апеляційної скарги скаржником додано не було, відомостями, які були наявні станом на 19.04.2021 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що було встановлено судом, також не підтверджується, що в ОСОБА_1 наявні повноваження на подання та підписання апеляційної скарги, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої  статті 298 КАС України. 
		Слід зазначити, що скаржником не було додано витягу з ЄДР, який би спростовував встановлені судом апеляційної інстанції обставини, що станом на 19.04.2021 (дата прийняття оскаржуваної ухвали) чи на момент подання апеляційної скарги (09.04.2021) ОСОБА_1 мав повноваження на подання та підписання апеляційної скарги. 
		Посилання відповідача у касаційній скарзі на те, що ним помилково до апеляційної скарги було додано витяг з ЄДР на представництво Офісу великих платників податків ДПС, а не на представництво Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, не спростовує висновку про не підтвердження наявності у ОСОБА_1 відповідних повноважень.
		10. Слід також зазначити, що з матеріалів справи вбачається, що 17 вересня 2021 року Перший апеляційний адміністративний суд за наслідками розгляду повторно поданої 26 квітня 2021 року відповідачем апеляційної скарги, з підстав, аналогічних наведеним в апеляційній скарзі від 09 квітня 2021 року, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2020 року у справі № 360/3910/19.   
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		11. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року слід залишити без задоволення.
		12. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.
		13. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
		 
		Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року у справі № 360/3910/19 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.
		 
		 
		 
		СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова   Р.Ф. Ханова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...