Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 922/1246/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг.
Надіслано для оприлюднення: 15.11.2021. Зареєстровано: 15.11.2021. Забезпечено надання загального доступу: 16.11.2021.
Дата набрання законної сили: 11.11.2021
Номер судового провадження: 2898 Х

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		11 листопада 2021 року                                       м. Харків                        Справа № 922/1246/21  
		 
		          Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Геза Т.Д., суддя  Здоровко Л.М.,
		за участю секретаря судового засідання Перікової К.В., 
		за участю представників: 
		від позивача - ЛАВРИНОВИЧ Володимир - на підставі довіреності від 19.03.2021р. №04-2021/Legal; 
		від відповідача - РОЗУМНА Оксана - на підставі Ордеру Серії ХВ №104000027 від 11.06.2021р.; 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EasyCon" апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", м. Київ, (вх. № 2898 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2021р. у справі №922/1246/21 (суддя Пономаренко Т.О., ухвалене в м.Харків о 13:37год., дата складення повного тексту судового рішення - 25.08.2021р.)
		за позовом: Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", м. Київ, 
		до відповідача: Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007", с. Олександрівка  Близнюківського району Харківської області, 
		про стягнення збитків та штрафних санкцій,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		09.04.2021р. Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007", в якій просило суд:
		- стягнути з Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007" на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" збитки в сумі 12320953,40грн;
		- стягнути з Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007" на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" штраф в сумі 2764833,00грн;
		- стягнути з Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007" на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" пеню за період з 01.12.2020р. по 31.03.2021р. в сумі 559777,79грн;
		- органу, що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати пеню за такою формулою: (Б*В/100)/Г*А, де:
		А - к-сть днів прострочки, починаючи з 01.04.2021;
		Б - вартість товару, поставку якого прострочено, а саме - 13 824 165,00 грн (без ПДВ),
		В - облікова ставка НБУ (%)*2 за відповідні періоди,
		Г - кількість днів у році
		за період: з 01.04.2021р. і до моменту виконання цього рішення, але не більше ніж за три роки (починаючи з 10.08.2020р.), і стягнути отриману суму пені з Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007" на користь Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд".
		В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки  від 10.08.2020р. №60425450 в частині поставки товару в обумовлені сторонами строки з 20.08.2020р. по 30.11.2020р. включно, всього згідно умов договору, відповідачем не було поставлено соняшник урожаю 2020року в кількості 1500 метричних тон з опціоном +5,0/-5,0%,  у зв`язку із чим, на підставі пункту 7.3.1 договору позивачем було нараховано штраф у розмірі 2764833,00грн та пеню за період з 01.12.2020р. по 31.03.2021р. в сумі 559777,79грн
		Крім того, обґрунтовуючи розмір збитків у вигляді додаткових витрат у розмірі 12320953,40 грн, позивач посилався на те, що внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором, Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" було вимушено придбати аналогічну кількість соняшнику в інших суб`єктів господарювання (альтернативних постачальників).
		В період з 21.12.2020р. по 17.12.2020р. позивачем було придбано в альтернативних постачальників СФГ "Ярослава", ТОВ "Інфініті Трейд", ПП Агрофірма "Діана", СФГ "МИР", ТОВ "Лихачовський елеватор"  соняшник в загальній кількості 1464,94м.т. Ціна придбання однієї метричної тони соняшнику склала від 16666,67грн/т без ПДВ до 18625,00грн/т без ПДВ.
		Отже, розмір додаткових витрат, які поніс позивач у зв`язку із придбанням в альтернативних постачальників соняшнику становить 12320953,40грн без врахування ПДВ, які складаються з  позитивної різниці між ціною за тонну соняшника за договором укладеним з відповідачем (9216,11грн без ПДВ) та ціною за тонну соняшнику, що була сплачена СФГ "Ярослава", ТОВ "Інфініті Трейд", ПП Агрофірма "Діана", СФГ "МИР", ТОВ "Лихачовський елеватор" (25821632,94грн без ПДВ) помноженої на кількість (1464,94т) непоставленого відповідачем соняшнику  (13500679,54грн). 
		У відзиві на позовну заяву поданому до господарського суду Харківської області 11.08.2020р. відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на відсутність зобов`язання Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007" щодо поставки товару, у зв`язку із не укладенням договору поставки  від 10.08.2020р. №60425450 між сторонами.
		Як стверджував відповідач, 11.08.2020р. (тобто, вже після дати, вказаної в договорі як дата його укладення) на електронну пошту відповідача надійшов e-mail від спеціаліста відділу бізнес адміністрування ДПІІ "Сантрейд" О.Слісаренко, в якому містився проект договору поставки №60425450, з поміткою "прошу подписать договор и доп.соглашение и сбросить сканы", який не було підписано з боку позивача.
		Того ж дня, ПП "Агро-Альянс-2007" було роздруковано договір та додаткові угоди до нього, підписано, скріплено печаткою, відскановано та направлено на електронну адресу позивача скан-копію договору та додаткової угоди до нього; крім того, в подальшому, ПП "Агро-Альянс-2007" поштою було направлено на адресу позивача підписані зі свого боку та скріплені печаткою підприємства два примірника договору. 
		Проте, позивачем - ДПІІ "Сантрейд" не було направлено на адресу відповідача - ПП "Агро-Альянс-2007" підписаний та скріплений печаткою свого підприємства договір №60425450 ні в електронному, ні в друкованому вигляді, будь-яких дій, направлених на виконання своїх зобов`язань за договором жодна зі сторін не вчиняла, що свідчить про не укладення договору №60425450. 
		З огляду на те, що позивачем не було здійснено жодних дій на підтвердження укладення договору, відповідач вважав, що між сторонам не було досягнуто згоди щодо укладення договору та, як наслідок, у ПП "Агро-Альянс-2007" не виникло обов`язку з поставки товару, що свідчить про відсутність  підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків та штрафних санкцій за невиконання умов такого договору.
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.08.2021р. у справі №922/1246/21 відмовлено в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" до Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007" про стягнення збитків та штрафних санкцій.
		Відповідні висновки місцевого господарського суду з посиланням на положення статей 11, 626, 627, 628, 629, 638, 639, 640, 641 Цивільного кодексу України, статей 181, 174 Господарського кодексу України мотивовані тим, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження укладення договору від 10.08.2020р. №60425450, що свідчить про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків та штрафних санкцій за невиконання умов вказаного договору.
		Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось та звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просило суд скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2021р. у справі №922/1246/21 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
		В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом не було надано належної правової оцінки всім обставинам справи, а також наданим позивачем доводам та доказам, що призвело до передчасного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з огляду на відсутність доказів на підтвердження укладення договору поставки від 10.08.2020р. №60425450.
		Зокрема, апелянт посилається на те, що висновки суду щодо не укладення договору викладені в оскаржуваному рішенні мотивовано виключно посиланням на положення пункту 11.2 договору поставки від 10.08.2020р. №60425450, без врахування приписів статей 638-642 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України  та положень пунктів 11.1. та 11.5. договору.
		Апелянт звертає увагу суду на те, що відповідно до пункту 11.1. договору поставки від 10.08.2020р. №60425450, договір вступає в силу з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань, отже укладення та тривалість дії договору, згідно вказаного пункту договору,  ставиться в залежність виключно від його підписання сторонами.
		Щодо пункту 11.2 договору поставки скаржник зазначає, що вказаним пунктом передбачено, що цей договір може бути укладено сторонами шляхом обміну між ними копіями факсимільного та/або електронного зв`язку (за допомогою факсу та/або електронної пошти), отже сторони погодили лише можливість укладення цього договору в особливий (спеціальний, додатковий) спосіб.
		Таким чином, на думку апелянта, господарський суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не надав належної оцінки тому факту, що вказаний  пункт договору має необов`язковий характер, на відміну від пунктів 11.1. та 11.5. договору, та не встановив обставин щодо застосування сторонами при його укладенні способу передбаченого пунктом 11.2. договору.
		Зокрема, необхідною умовою для застосування спеціального способу укладення договору є обмін копіями підписаного договору з відбитками печаток сторін, проте, позивачем не направлявся на адресу відповідача підписаний договір з печатками, обміну копіями підписаного договору факсимільним/та або електронним зв`язком між сторонами не було.
		З наведеного, як зазначає апелянт, випливає, що пункт 11.2. договору, яким сторони погодили спеціальний спосіб укладення договору, не підлягає застосуванню в даному випадку, оскільки сторони уклали договір в загальному порядку, як і не підлягає застосуванню умова щодо обміну оригіналами договорів (на заміну факсимільної чи електронної копії) протягом 15 календарних днів.
		Враховуючи вищевикладене, апелянт наголошує, що наявний в матеріалах справи договір поставки №60425450 від 10.08.2020р., який на кожній сторінці містить підпис та відбиток печатки його сторін, а саме: ПП "Агро-Альянс-2007" та ДП "Сантрейд", відповідає вимогам пунктів 11.1. та 11.5. договору, є чинним та відповідно є підставою для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків та штрафних санкцій за невиконання умов вказаного договору.
		Окрім викладеного, апелянт також зазначає, що саме він направляв проект договору з усіма істотними умовами, а відповідач, отримавши проект договору, підписав його та направив позивачу без змін, тобто у розумінні ч.2 ст.638 ЦК України та ч.1 ст.642 ЦК України здійснив повний та безумовний акцепт оферти. Крім того, відповідач не відкликав свій акцепт, що свідчить про укладення договору. 
		Отже, наведеними в апеляційній скарзі обставинами, на думку апелянта спростовуються висновки суду щодо не укладення договору поставки від 10.08.2020р. №60425450.  Крім того, відсутність в апелянта доказів надіслання або передання оригіналу підписаного ним примірника договору відповідачу, за наведених фактичних обставин, не може бути підставою для висновку суду про не укладення договору.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.09.2021р.  у справі №922/1246/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" на рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2021 у справі №922/1246/21; призначено справу №922/1246/21 до розгляду на "28" жовтня 2021 р. о 15:15 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі судових засідань № 105, про що повідомлено сторін.
		01.10.2021р. представником позивача Лавриновичем В.О. подано до апеляційного господарського суду клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.11402), в якому просить надати представнику можливість участі в судовому засіданні у справі №922/1246/21 призначеного на 28.10.2021р. о 15:15год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyСon", посилаючись на триваючу епідемію на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-Cov-2.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.10.2021р. задоволено клопотання представника Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" Лавриновича В.О. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; ухвалено провести судове засідання, призначене на "28" жовтня 2021 о 15:15год.,  в режимі відеоконференції за допомогою програми "EasyСon".
		13.10.2021р. відповідачем подано до апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№11849), в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд", рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2021р. у справі №922/1246/21 залишити без змін.
		26.10.2021р. апелянтом подано до апеляційного господарського суду додаткові письмові пояснення (вх.№12315, від 28.10.2021р. вх.№12408).
		22.10.2021р. представником відповідача Розумною О.О. подано до апеляційного господарського суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№12137), в якому просить надати представнику можливість участі у судовому засіданні у справі №922/1246/21 призначеного на 28.10.2021р. о 15:15год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon", посилаючись на знаходження у відпустці в період з 21.10.2021р. по 28.10.2021р. поза межами України, що позбавляє представника об`єктивної можливості 28.10.2021р. прийняти особисто участь у судовому засіданні через необхідність отримання результату тестування на COVID-19.
		Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.10.2021р.  задоволено клопотання представника Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007" Розумної О.О. про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №922/1246/21 поза межами приміщення суду; ухвалено провести судове засідання, призначене на "28" жовтня 2021 о 15:15год., в режимі відеоконференції за допомогою програми "Easycon".
		У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду, яке відбулось 28.10.2021р. було оголошено протокольну перерву до 11 листопада 2021р. об 11:30год.
		 
		Після оголошеної в судовому засіданні перерви, Східним апеляційним господарським судом продовжено судове засідання 11.11.2021р., представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2021р. у справі №922/1246/21.
		Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2021р. у справі №922/1246/21 залишити без змін.
		 
		Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, представники сторін з`явились в судове засідання та надали пояснення в обґрунтування своїх вимог та заперечень, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.
		Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
		 
		Як зазначав в позовній заяві позивач,  10.08.2020р. між Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд" (надалі - покупець) та Приватним підприємством "Агро-Альянс-2007" (надалі - продавець) було укладено договір поставки №60425450 (надалі - договір т.1 а.с.20-24), відповідно до умов якого продавець зобов`язався продати та поставити покупцю товар соняшник урожаю 2020року, насипом, в кількості 1500 метричних тон з опціоном +5,0/-5,0% за вибором продавця, у відповідності до умов цього договору (пункти 1.1. та 3.1 договору).
		Відповідно до пункту 4.1. договору (в редакції додаткової угоди №1 до договору від 10.08.2020р. т.1 а.с.27-28), базова  ціна товару без податку на додану вартість (ПДВ) за цим договором складає 9216,11грн за одну метричну тону. Базова ціна товару з ПДВ за цим договором складає 11059,33грн  за одну метричну тону, що є еквівалентом 400 доларів США на дату укладення цього договору згідно офіційного курсу Національного Банку України у розмірі 27,6486грн/ долар США.
		Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що продавець зобов`язується здійснити поставку товару автомобільним транспортом на умовах DAP (поставлено в місці), відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2020 - поставлено на ПрАТ з ІІ "ДОЕЗ",  надалі пункт поставки, згідно реквізитів поставки, які зазначені в цьому договору, або в окремих інструкціях покупця.
		Весь об`єм товару згідно з пунктом 5.2. договору продавець зобов`язаний поставити у строк з 20.08.2020р. до 30.11.2020р. включно.
		Графік поставки товару узгоджується додатково. Незважаючи на наявність чи відсутність погодженого графіку поставки продавець зобов`язаний завчасно проінформувати покупця у письмовій формі про свою готовність поставити товар (пункт 5.5. договору).
		Розділом  7 договору визначено відповідальність сторін.
		Зокрема, підпунктом 7.3.1 пункту 7 договору сторони погодили, що за непоставку (недопоставку) товару в строк, вказаний в пункті 5.2. цього договору, продавець зобов`язується сплатити покупцю пеню (штрафну санкцію) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, поставку якого було прострочено, за кожен день прострочення такої поставки. За прострочення поставки більш, ніж на 10 календарних днів продавець, крім пені (додатково) зобов`язується також сплачувати покупцю штраф в розмірі 20 % від вартості непоставленого (недопоставленого) товару. Пеня та штраф за цим пунктом сплачується продавцем незалежно від заподіяних покупцю збитків (штрафна неустойка).
		У випадку прострочення поставки покупець має право відмовитись від прийняття/поставки непоставленого (недопоставленого) товару та його оплати а продавець при цьому зобов`язується відшкодувати покупцю штраф у розмірі 20% від  вартості непоставленого (недопоставленого) товару. Штраф по цьому пункту сплачується покупцем незалежно від заподіяних покупцю збитків (штрафна неустойка) (підпункт 7.3.2. пункту 7 договору).
		Згідно з пунктом 11.1. договору, цей договір вступає в силу з дати підписання та діє до повного виконання своїх зобов`язань.
		Пунктом 11.2. договору визначено, що цей договір може бути укладений сторонами шляхом обміну між ними копіями факсимільного та/або електронного зв`язку (за допомогою факсу та/або електронної пошти). Причому факсимільні та/або електронні копії такого договору, що знаходяться у кожної із сторін мають бути повністю однаковими по змісту (автентичними), а також повинні мати копії печаток кожної зі сторін та підписи вповноважених осіб сторін. Договір підписаний таким чином буде вважатися укладеним та дійсним з дати, вказаної на факсимільних/електронних копіях тільки у випадку, якщо протягом наступних 15 робочих днів сторони проведуть обмін оригіналами договорів.
		Якщо протягом 15 робочих днів, протягом яких діє договір, укладений з використанням факсимільного та/або електронного зв`язку, будь-яка зі сторін проведе будь-які дії направлені на виконання своїх зобов`язань по договору (завантаження/поставка/оплата товару і т.п.), то цей договір буде вважатися укладеним незалежно від виконання іншою стороною (сторонами) умов щодо обміну оригіналами договорів.
		Відповідно до пункту 11.5 договору,  цей договір, а також будь-які доповнення, додаткові угоди та інші зміни до цього договору вважатимуться чинними та зобов`язуючими для сторін лише в разі, якщо такі домовленості:
		а) оформлені у письмовій формі;
		б) підписані уповноваженими представниками усіх сторін;
		в) скріплені печатками усіх сторін.
		 
		Крім того, як зазначав позивач, 10.08.2020р. між сторонами було укладено угоду про дотримання сторонами нормативних актів, якими встановлено економічні санкції до певних фізичних та/чи юридичних осіб та на грошові операції з ними внаслідок існуючої політичної ситуації в Україні та АР Крим, а також щодо виконання сторонами інших зобов`язань (т.1 а.с.24 на звороті - 25), додаток №1 до договору поставки (т.1 а.с.25 на звороті - 26), додаткову угоду №1 від 10.08.2020р. до договору поставки (т.1 а.с.27-28). 
		01.10.2020р. покупцем на виконання пункту 5.5. договору було направлено на адресу продавця лист  вих.№СК01/10/20-1 з проханням підтвердити готовність поставки товару та надати графік поставок (т.1 а.с.29).
		09.10.2020р. продавцем було надано відповідь на вказаних лист за вих.№09/10 (т.1 а.с.30), в якій було повідомлено, що ПП "Агро-Альянс-2007" не відмовляється від виконання взятих на себе зобов`язань відповідно до умов договору, проте, на час отримання вказаного листа підприємством зібрано врожаю насіння соняшника менш, ніж на 50% землі, що перебуває  в користуванні.
		З огляду на те, що середня врожайність соняшника із зібраних полів складає 10-11ц/га, вміст сміттєвої домішки зібраного врожаю становить 10-12%, у зв`язку із чим, підприємством буде здійснювати заходи щодо очищення насіння для приведення його у відповідність з  базовими якісними показниками.
		Отже, за наведених обставин, до закінчення збирання врожаю надати на погодження графік поставки товару не видається можливим.
		14.12.2020р. покупець повторно звернувся до продавця з листом за  вих.№СЕ14.12.20-1 (т.1 а.с.31), в якому зазначав що умовами укладеного між сторонами договору було узгоджено строк поставки товару з 20.08.2020р. до 30.11.2020р. включно, проте, поставка не відбулась, що привело до завдання йому збитків. Крім того, продавця було повідомлено про те, що покупець має намір в терміновому поряду розпочати пошук інших постачальників для здійснення поставки на заміщення недопоставленого товару та в подальшому стягнути з продавця завдані збитки та передбачені договором пеню та штраф.
		Крім того, 14.12.2020р. покупцем було направлено на адресу продавця лист за вих.№СК14.12.20-1 (т.1 а.с.34), в якому було повідомлено, що строк поставки товару за договором скінчився 30.11.2020р., проте, з метою збереження партнерських відносин покупець готовий прийняти товар незважаючи на закінчення строку поставки. У зв`язку із вказаними обставинами просив підтвердити готовність поставки товару та надати графік поставок.
		Проте, як зазначав позивач, продавцем - ПП "Агро-Альянс-2007", відповіді на вказані листи надано не було, як і не було виконано умов укладеного між сторонами договору в частині поставки товару, у зв`язку із чим, покупець - Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" було вимушено придбати аналогічну кількість соняшнику в інших суб`єктів господарювання (альтернативних постачальників).
		Зокрема, протягом грудня - лютого 2020року було укладено договори на поставку соняшнику урожаю 2020 року з СФГ "Ярослава" в кількості 35,00метричних тон за ціною 16666,67грн/т без ПДВ (договір від 21.12.2020р. №60453816, т.1 а.с.36-42); з ТОВ "Інфініті Трейд" в кількості 500,00метричних тон за ціною 18333,33грн/т без ПДВ (договір від 12.01.2021р. №60456748, т.1 а.с.47-52), в кількості 200,00метричних тон за ціною 18041,67грн/т без ПДВ (договір від 21.01.2021р. №60459256, т.1 а.с.73-81), в кількості 300,00метриних тон за ціною 18416,67грн/т без ПДВ (договір від 27.01.2021р. №60460358, т.1 а.с.93-101); з ПП Агрофірма "Діана" в кількості 80,00метричних тон за ціною 18625,00грн/т без ПДВ (договір від 16.01.2021р. №60457848, т.1 а.с.116-123); з СФГ "МИР" в кількості 100 метричних тон за ціною 18250,00грн/т без ПДВ (договір від 18.01.2021р. №60457997, т.1 а.с.139-145); з ТОВ "Лихачовський елеватор" в кількості 200,00метричних тон за ціною 18800,00грн/т без ПДВ (договір від 17.12.2020р. №60453477, т.1 а.с.150-158).
		Окремими додатковими угодами до преамбул кожного з вказаних договорів  були внесені додаткові умови - застереження про причини укладення цих договорі.
		Зокрема, зазначено, що ці договори були укладені, з тих підстав, що  "Приватне підприємство не виконано зобов`язання за договором поставки №60425450 від 10.08.2020р. - недопоставлено Товар Соняшник урожаю 2020 року (надалі - "Товар") у кількості 1 500,00 метричних тон та, з огляду на необхідність здійснення поставки на заміщення недопоставленого Товару…".
		Отже, розмір збитків у вигляді додаткових витрат, яких, як стверджував позивач, він зазнав, у зв`язку із придбанням в альтернативних постачальників соняшнику становив 12320953,40грн без врахування ПДВ, які складаються з позитивної різниці між ціною за тонну соняшника за договором укладеним з відповідачем (9216,11грн без ПДВ) та ціною за тонну соняшнику, що була сплачена СФГ "Ярослава", ТОВ "Інфініті Трейд", ПП Агрофірма "Діана", СФГ "МИР", ТОВ "Лихачовський елеватор" (25821632,94грн без ПДВ) помноженої на кількість (1464,94) непоставленого відповідачем зерна (13500679,54грн). 
		Окрім збитків у вигляді додаткових витрат понесених внаслідок порушення відповідачем умов договору, Дочірнім підприємством з іноземною інвестицією "Сантрейд" також було заявлено до стягнення з відповідача - Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007" пеню за період з 01.12.2020р. по 31.03.2021р.  в сумі 559777,79грн та штраф у розмірі 20% від вартості недопоставленого товару в  розмірі 2764833,00грн на підставі пункту 7.3.1. договору.
		Вказані обставини і стали підставою для звернення, 09.04.2021р. Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" до Господарського суду Харківської області з відповідним позовом (т.1 а.с.1-173).
		 
		Разом з тим, під час розгляду справи, місцевим господарським судом також було встановлено, що відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, з огляду на відсутність зобов`язання Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007" щодо поставки товару, у зв`язку із не укладенням договору поставки  від 10.08.2020р. №60425450 між сторонами.
		Обґрунтовуючи відсутність договірних відносин між сторонами, Приватне підприємство "Агро-Альянс-2007" посилалось на те, що 11.08.2020р.  о 13:22год. спеціалістом відділу бізнес адміністрування позивача - ДПІІ "Сантрейд" Оленою Слісаренко з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено на електронну адресу відповідача - ТОВ "Агро-Альянс-2007" agroalyans-2007@ukr.net лист з пропозицією підписання  договору та додаткової угоди, а також "скинути скани" (т.1 а.с.221).
		До  вказаного електронного листа, згідно наявних в матеріалах справи доказів, в якості додатку було долучено проект договору поставки №60425450, датований 10.08.2020р. (т.1 а.с.222).
		В той же день, тобто 11.08.2020р., як стверджував відповідач, ним було роздруковано проект договору №60425450 датований 10.08.2020р. та додаткові угоди до нього, підписано їх, скріплено печаткою, відскановано та о 17:25год. електронним листом з  електронної пошти  ТОВ "Агро-Альянс-2007" agroalyans-2007@ukr.net направлено на електронну пошту спеціаліста відділу бізнес адміністрування позивача- ДПІІ "Сантрейд" Олени Слісаренко  ІНФОРМАЦІЯ_1  (т.1 а.с.223).
		До  вказаного електронного листа, згідно наявних в матеріалах справи доказів, в якості додатку було долучено договір поставки №60425450, датований 10.08.2020р., який було підписано відповідачем та скріплено  печаткою підприємства (т.1 а.с.224).
		Проте, позивачем - ДПІІ "Сантрейд" не було направлено на адресу відповідача - ПП "Агро-Альянс-2007" підписаний та скріплений печаткою свого підприємства договір №60425450 ні в електронному, ні в друкованому вигляді, будь-яких дій, направлених на виконання своїх зобов`язань за договором жодна зі сторін не вчиняла, що, на думку відповідача, свідчить про не укладення договору поставки №60425450. 
		Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.08.2021р. у даній справі відмовлено в задоволенні позовних вимог, з підстав викладених вище (т.2 а.с.146-158).
		 
		 
		Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, з урахуванням приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України,  судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
		 
		Так, предметом позовних вимог у даній справі є вимога Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" до Приватного підприємства "Агро-Альянс-2007" про стягнення збитків у вигляді додаткових витрат, пені та штрафу нарахованих внаслідок порушення відповідачем умов договору поставки від 10.08.2020р. №60425450 в частині поставки товару в обумовлені сторонами строки з 20.08.2020р. по 30.11.2020р. включно.
		 
		Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та стягнення штрафних санкцій.
		Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
		Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України , штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
		Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків та штрафних санкцій, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.
		При цьому, у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента, який повинен доказати, що збитки заподіяні не з його вини.
		Так, пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України  передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.
		Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
		 
		 
		Як встановлено господарським судом першої інстанції, спір у даній справі виник, зокрема, через різне тлумачення позивачем та відповідачем моменту укладення договору.
		Так, позивач стверджує, що договір є укладеним 10.08.2020р., тобто з дати вказаної в договорі, отже, з огляду на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки товару в строк передбачений договором наявні підстави для нарахування та стягнення збитків та штрафних санкцій.
		 
		 
		Поряд з цим, відповідач наголошує на відсутності договірних відносин між сторонами, через порушення позивачем умов пункту 11.2. договору, з огляду на не направлення на адресу відповідача підписаного та скріпленого печаткою свого підприємства договору №60425450 ні в електронному, ні в друкованому вигляді. 
		Отже, як вірно зазначено місцевим господарським судом, при вирішенні даного спору від встановлення факту укладення/не укладання спірного договору поставки  від 10.08.2020р. №60425450 безпосередньо залежить момент виникнення/не виникнення у відповідача зобов`язань за договором з поставки товару та наявності чи відсутності підстав для притягнення до відповідальності за неналежне його виконання шляхом стягнення збитків та штрафних санкції.
		 
		 
		Судова колегія зазначає, що одним із основоположних принципів приватноправового регулювання є закріплений в пункті 3 статті 3 та статті 627 Цивільного кодексу України  принцип свободи договору, відповідно до якого укладення договору носить добровільний характер і ніхто не може бути примушений до вступу в договірні відносини.
		Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 цього Кодексу).
		Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
		Згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
		Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
		Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
		Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України  встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
		Згідно зі статтею 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
		Згідно з частиною 1 статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
		Частиною 1 статті 642 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
		Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Господарського кодексу України).
		Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (частина 1 статті 181 Господарського кодексу України).
		Відповідно до частин 1 та 2 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
		В пункті 1 частини 1 статті 208 Цивільного кодексу України передбачено, що у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
		Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (частини 1 та 2 статті 207 Цивільного кодексу України).
		Крім того, статтею 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
		Тобто, в межах наданих Законом учасники цивільного обороту можуть на власний розсуд врегулювати момент укладання договору.
		 
		 
		Як встановлено місцевим господарським судом, сторонами у даній справі,  керуючись принципом свободи договору, в абзаці 1 пункту 11.2. договору на власний розсуд було врегульовано питання моменту укладення та дійсності договору, пов`язавши цей момент безпосередньо з моментом обміну між сторонами копіями договору з копіями печаток кожної зі сторін та підписів вповноважених осіб сторін шляхом факсимільного та/або електронного зв`язку. При цьому, договір підписаний таким чином вважається укладеним та дійсним з дати, вказаної на факсимільних/електронних копіях тільки у випадку, якщо протягом наступних 15 робочих днів сторони проведуть обмін оригіналами договорів.
		Відповідно до абзацу 2 пункту 11.2 договору, сторони узгодили, що якщо протягом 15 робочих днів, протягом яких діє договір, укладений з використанням факсимільного та/або електронного зв`язку, будь-яка зі сторін проведе будь-які дії направлені на виконання своїх зобов`язань по договору (завантаження/поставка/оплата товару і т.п.), то цей договір буде вважатися укладеним незалежно від виконання іншою стороною (сторонами) умов щодо обміну оригіналами договорів.
		 
		 
		Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем існували переддоговірні відносини шляхом обміну електронними листами.
		Зокрема,  11.08.2020р.  о 13:22год. спеціалістом відділу бізнес адміністрування позивача - ДПІІ "Сантрейд" Оленою Слісаренко з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 було направлено на електронну адресу відповідача - ТОВ "Агро-Альянс-2007" agroalyans-2007@ukr.net лист з пропозицією підписання  договору та додаткової угоди, а також "скинути скани".
		До  вказаного електронного листа, згідно наявних в матеріалах справи доказів, в якості додатку було долучено проект договору поставки №60425450, датований 10.08.2020р. (т.1 а.с.221-222).
		Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, направлений на електронну адресу відповідача проект договору №60425450 датований 10.08.2020р., позивачем підписано не було (т.1 а.с.222).
		Отже, за наведених обставин, судова колегія вважає, що вказаний проект договору не можна розцінювати, як направлення пропозиції позивачем щодо укладення договору (оферти) у розумінні абзацу 1 пункту 11.2 договору №60425450  та частини 3 статті 638 Цивільного кодексу України.
		 
		 
		В той же день,  тобто  11.08.2020р., як стверджує відповідач, ним було роздруковано проект договору №60425450 датований 10.08.2020р. та додаткові угоди до нього, підписано їх, скріплено печаткою, відскановано та о 17:25год. електронним листом з  електронної пошти  ТОВ "Агро-Альянс-2007" agroalyans-2007@ukr.net направлено на електронну пошту спеціаліста відділу бізнес адміністрування позивача - ДПІІ "Сантрейд" Олени Слісаренко  ІНФОРМАЦІЯ_1.
		До  вказаного електронного листа, згідно наявних в матеріалах справи доказів, в якості додатку було долучено договір поставки №60425450, датований 10.08.2020р., який було підписано відповідачем та скріплено  печаткою підприємства (т.1 а.с.223-224).
		Отже, з огляду на положення абзацу 1 пункту 11.2 договору №60425450  та частини 3 статті 638 Цивільного кодексу України, саме електронний лист відповідача можна розцінювати як направлення пропозиції щодо укладення договору (оферти).
		 
		 
		Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження прийняття позивачем пропозиції (акцепту) щодо укладення договору поставки №60425450, датованого 10.08.2020р., у відповідності до умов абзацу 1 пункту 11.2 договору №60425450  та частини 3 статті 638 Цивільного кодексу України, шляхом направлення на електронну адресу відповідача факсимільної та/або електронної копії (скан-копії) спірного договору з печаткою підприємства позивача та підписом уповноваженої особи.
		Крім того, матеріали справи не містять доказів на підтвердження  направлення позивачем, у відповідності до умов абзацу 1 пункту 11.2 договору №60425450, на поштову адресу відповідача протягом наступних 15 робочих днів примірника оригіналу договору підписаного та засвідченого печаткою Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" .
		 
		 
		Судова колегія наголошує, що вказане повідомлення є необхідним завершальним елементом юридичного складу укладення договору у розумінні статті 640 Цивільного кодексу України та пункту 11.2 договору №60425450, отже відсутність вказаного елементу свідчить про те, що договір не відбувся. 
		Проте, жодною із сторін також не було вчинено конклюдентних дій, які б свідчили про прийняття позивачем пропозиції відповідача укласти договір відповідності до статті 640 Цивільного кодексу України та абзацу 2 пункту 11.2 договору, зокрема, проведення будь-яких дій направлених на виконання своїх зобов`язань по договору (завантаження/поставка/оплата товару і т.п.).
		 
		 
		Як під час розгляду справи місцевим господарським судом, так і під час апеляційного перегляду позивач - Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд" наголошує на тому, що пункт 11.2. договору, яким сторони погодили спеціальний спосіб укладення договору, не підлягає застосуванню в даному випадку, оскільки сторони уклали договір в загальному порядку, як і не підлягає застосуванню умова щодо обміну оригіналами договорів (на заміну факсимільної чи електронної копії) протягом 15 календарних днів.
		Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає, що наявний в матеріалах справи договір поставки №60425450 від 10.08.2020р., який на кожній сторінці містить підпис та відбиток печатки його сторін, а саме: ПП "Агро-Альянс-2007" та ДП ІІ "Сантрейд", відповідає вимогам пунктів 11.1. та 11.5. договору та є укладеним саме з 10.08.2020р.
		Проте, судова колегія вважає вказані доводи апелянта необґрунтованими, безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, електронним листом позивача від 11.08.2020р. з пропозицією підписання  договору та додаткової угоди (т.1 а.с.221).
		Щодо можливість врахування даного листа, в якості доказу, при дослідженні дати набрання чинності договором, судова колегія враховує, що зміст листування містить посилання на дату та номер договору та інформацію, яка є приватною, з обмеженим доступом за виключенням представників товариств, уповноважених на проведення відповідної роботи.
		При цьому, судова колегія приймає до уваги адресу електронної пошти (e-mail адреса), на яку було направлено вказаний лист до ПП "Агро-Альянс-2007"  agroalyans-2007@ukr.net. Варто враховувати, що адреса електронної пошти (e-mail адреса) - запис однозначно ідентифікуючий поштову скриньку, в яку слід доставити повідомлення електронної пошти. Так, адреса складається з двох частин, розділених символом " @ ". Ліва частина вказує ім`я поштової скриньки, а права доменне ім`я того сервера, на якому розташований поштову скриньку. 
		З огляду на те, що адреса електронної пошти містить доменне ім`я ПП "Агро-Альянс-2007"  (agroalyans-2007@ukr.net), колегія суддів вважає, що лист с пропозицією щодо укладення договору поставки №60425450 від 10.08.2020р., до якого позивачем було додано непідписаний проект договору, було направлено саме на адресу відповідача.
		Колегія суддів також зауважує, що у разі укладення договору в загальному порядку, без застосування положень пункту 11.2 договору, у позивача були б відсутні підстави для направлення вказаного електронного листа.
		За наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що дата, на яку посилається апелянт - 10.08.2020р., як на дату укладення договору поставки №60425450 може вважатись датою вчинення правочину виключно за умови виконання обома сторонами умов пункту 11.2 договору, проте, як було зазначено вище, позивачем відповідних дій вчинено не було.
		 
		 
		Крім того, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що саме він  направляв проект договору поставки з усіма істотними умовами, а відповідач, отримавши проект договору, підписав його та направив позивачу без змін, тобто у розумінні ч.2 ст.638 ЦК України та ч.1 ст.642 ЦК України здійснив повний та безумовний акцепт оферти, не відповідають приписам Цивільного кодексу України на які посилається апелянт, оскільки як було зазначено вище, вказаний проект договору не можна розцінювати, як направлення пропозиції позивачем щодо укладення договору (оферти) у розумінні абзацу 1 пункту 11.2 договору №60425450  та частини 3 статті 638 Цивільного кодексу України.
		 
		 
		Окрім викладеного, судова колегія зазначає, що в частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
		Відповідно до частин 3 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
		Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний .
		Таким чином, позивач, стверджуючи про існування певної обставини подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази. Про перевагу однієї позиції на іншою суд і виносить власне рішення.
		Отже, під час судового провадження суд оцінює подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, і, оскільки оптимальним стандартом доказування є аргументи, викладені сторонами, то через призму наданих доказів суд приймає рішення.
		Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду  від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 20.08.2020р. у справі № 914/1680/18.
		Отже, з урахуванням наведеної вище сутності принципу змагальності, судова колегія вважає, що саме Дочірнє підприємство з іноземною інвестицією "Сантрейд", як позивач у справі та особа, яка стверджує про порушення відповідачем зобов`язань за договором, мав довести ту обставину, на яку він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог - підписання спірного договору сторонами саме 10.08.2018р.
		Проте, як під час розгляду справи місцевим господарським судом, так і під час апеляційного перегляду даної справи, позивачем відповідних доказів надано не було.
		Аналогічна правова позиція щодо різного тлумачення сторонами дати укладення договору поставки, з яким безпосередньо пов`язаний момент виникнення зобов`язання щодо поставки товару та встановлення обов`язку саме позивача щодо доведення факту укладення правочину викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019р. у справі №917/1307/18.
		 
		 
		Судова колегія також звертає увагу апелянта на те, що доводи викладені в апеляційні скарзі, з посиланням на відповідні обставини та докази містять деякі суперечності, що не узгоджуються між собою.
		Зокрема, в підпункті 3.4.2. розділу 3 апеляційної скарги, скаржник наголошує на тому, що пункт 11.2. договору поставки, яким сторони погодили спеціальний спосіб укладення договору, не підлягає застосуванню в даному випадку, оскільки сторони уклали договір в загальному порядку.
		Натомість, в підпункті 3.3.4 розділу 3 апеляційної скарги скаржник підтверджує факт направлення пропозиції щодо укладення договору (оферти) шляхом направлення проекту договору, яка, як було зазначено вище, була направлена на адресу відповідача 11.08.2020р., тобто після дати (10.08.2020р.), яку апелянт вважає датою укладення договору, що виключає можливість стверджувати про укладення договору саме з 10.08.2020р. в загальному порядку.
		З огляду на вказані обставини, колегія суддів з урахуванням правової позиції  викладеної у постановах Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 20.08.2020р. у справі № 914/1680/18 щодо стандарту переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний, вважає за більш вирогідне той факт, що договір від 10.08.2020р. №60425450 укладено не було.
		 
		 
		Відповідно частини восьмої статті 181 Господарського кодексу України, в разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).
		З огляду на викладене, враховуючи відсутність необхідного згідно частини першої статті 640 Господарського кодексу України елементу - факту повідомлення відповідача про прийняття позивачем пропозиції укласти договір, зважаючи на положення частини восьмої статті 181 Господарського кодексу України, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що завершальний момент укладення договору не настав, а отже, договір не відбувся, тобто є неукладеним, що свідчить про відсутність правових підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків та штрафних санкцій за невиконання умов вказаного договору.
		 
		 
		Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
		Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
		За таких обставин, враховуючи межі перегляду рішення місцевого господарського суду, визначені частиною 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що підстави для його скасування відсутні.
		Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваного рішення в апеляційному порядку та відхиляються судовою колегією апеляційної інстанції за необґрунтованістю, у зв`язку з чим апеляційна скарга Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" не підлягає до задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2021р. у справі №922/1246/21, слід залишити без змін.
		Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд апеляційної інстанції керуючись положеннями статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладає витрати за подання апеляційної скарги на апелянта.
		Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства з іноземною інвестицією "Сантрейд" залишити без задоволення.
		Рішення Господарського суду Харківської області від 11.08.2021р. у справі №922/1246/21  залишити без змін.
		Повний текст постанови складено 15 листопада 2021р. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. 
		 
		 
		Головуючий суддя                                                                    В.В. Лакіза
		 
		Суддя                                                                                           Т.Д. Геза  
		 
		Суддя                                                                                           Л.М. Здоровко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...