Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-а-169/10 : не визначено.
Надіслано судом: не визначено. Зареєстровано: 30.06.2010. Забезпечено надання загального доступу: 17.03.2011.
Дата набрання законної сили: 29.06.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2-а-169/10 
		  
		  П О С Т А Н О В А 
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И  
		 17 червня 2010 року                        смт. Любешів Волинської області 
		  Любешівський районний суд Волинської області  в складі: 
		      головуючого  судді                      Гладіч Н.І. 
		за участю секретаря                   Пилипчук Р.М.. 
		позивача                         ОСОБА_1 
		               
		розглянувши  у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до  інспектора з дорожньо-патрульної служби ВДАІ УМВС України з обслуговування м. Луцька Соколюка Олександра Фананійовича, Управління УМВС України у Волинській області  про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, -  
		ВСТАНОВИВ: 
		  ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, зазначаючи, що  19 травня 2010 року  старшим інспектором дорожньо-патрульної служби ВДАІ УМВС України у Волинській області з обслуговування м. Луцька старшим лейтенантом міліції Соколюком О.Ф. відносно мене його було складено протокол про адміністративне правопорушення, на підставі якого він виніс постанову АС № 152773 від 19.05.2010 року відповідно до якого він 19.05.2010 р. о 9 год. 25 хв. в м. Луцьк по вул. Конякіна керував автомобілем Форд д.н. НОМЕР_1 на перехресті вїхав на дозволений сигнал світлофора та не завершив маневр у наміченому напрямку зупинився на перехресті та пішохідному переході, чим порушив вимоги п.16.8 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.122 КУпАП. 
		Позивач вказує, що з протоколом про вчинення адміністративного правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення не згідний, оскільки, він  19 травня 2010 року разом із дружиною, дочкою та своєю сестрою, ОСОБА_3 з її чоловіком, ОСОБА_4 перебували в м. Луцьку в особистих справах. Зранку о 9 год. 20 хв. по вул. Конякіна, а саме: навпроти торгового центру «Варшавський» керуючи автомобілем Форд д/н НОМЕР_1, на зелений миготливий сигнал світлофора, що дозволяє рух, виїхав на перехрестя, однак не зміг закінчити маневр у наміченому напрямку, оскільки на пішохідному переході знаходились люди, які почали перехід проїзної частини даної вулиці, на зелений сигнал світлофора, що дозволяє рух пішоходів. Пропустивши пішоходів та продовживши рух через пішохідний перехід, був зупинений на вимогу інспектора ДАІ поза пішохідним переходом за 50 метрів. Інспектор вказав на порушення ним Правил дорожнього руху щодо проїзду перехресть, проте, він намагався йому пояснити, що нічого не порушував. Однак, інспектор, не взявши до уваги його пояснення, забрав його документи і направився до службового автомобіля, де передав їх іншому працівнику ДАІ. Інспектор Соколюк О.Ф., не зясовуючи обставин, що могли бути важливими при винесені постанови про адміністративну відповідальність, почав складати протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення.  
		Вважає, дії інспектора неправомірними та просить скасувати  постанову  про накладення адміністративного стягнення. 
		Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить адміністративний позов задовольнити. 
		Відповідачі на розгляд справи не зявилися, хоча про час та місце слухання справи належним чином були повідомлені, про причини своєї неявки суду не повідомили. 
		Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача  суб”єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних доказів.  
		Заслухавши позивача, допитавши свідка, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.   
		        Відповідно до диспозиції ч.2 ст. 122 КпАП України адміністративна відповідальність за цією нормою настає у випадку порушення правил поїзду перехресть. 
		Судом встановлено, що відповідачем Соколюком О.Ф. відносно позивача було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення, згідно якої, ОСОБА_1  19.05.2010 р. о 9 год. 25 хв. в м. Луцьк по вул. Конякіна керував автомобілем Форд д.н. НОМЕР_1 на перехресті вїхавши на дозволений сигнал світлофора та не завершив маневр у наміченому напрямку зупинився на перехресті та пішохідному переході, чим порушив вимоги п.16.8 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.2 ст.122 КУпАП. Постановою серії АС № 152773 від 19 травня 2010 року на ОСОБА_1  було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 450 грн. 
		В судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_4 показали, що 19 травня 2010 року знаходились в автомобілі під час руху по вул. Конякіна в м.Луцьк разом з позивачем, який перебував за кермом. Н авпроти торгового центру «Варшавський», позивач,  керуючи автомобілем,  на зелений миготливий сигнал світлофора, що дозволяє рух виїхав на перехрестя, однак, не зміг закінчити маневр у наміченому напрямку, оскільки на пішохідному переході знаходились люди, які почали перехід проїзної частини даної вулиці, на зелений сигнал світлофора, що дозволяє рух пішоходів. Пропустивши пішоходів та продовживши рух через пішохідний перехід водій був зупинений працівниками ДАІ. Повернувшись, вони дізнались, що відносно позивача  було складено протокол про адміністративне правопорушення. 
		Свідок ОСОБА_5 доповнила, що була присутня під час складання протоколу, вказувала інспектору ДАІ на наявність пішохода, однак той до уваги не прийняв. 
		Свідок ОСОБА_4 доповнив, що на протязі 25 років викладає предмет „ Правила дорожнього руху” в авто школах та на курсах водіїв, категорично ствердив, що дії водія ОСОБА_1 відповідали вимогам ПДР, який  зобовязаний був пропустити пішоходів, а дії інспектора ДАІ по притягненню ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є неправомірними. 
		Відповідно до вимог п.16.5 Правил дорожнього руху, вимога цього пункту спрямована на надання можливості безперешкодно завершити проїзд перехрестя, незалежно від напрямку подальшого руху, транспортним засобам, що почали його на сигнал, що дозволяв їм рух. Пішоходи, які знаходяться на пішохідних переходах, розташованих на шляху руху транспортних засобів, мають пріоритетне право на безпечне завершення переходу.  
		Крім того, відповідно до п.18.2 Правил Дорожнього Руху на регульованих пішохідних переходах і перехрестях при сигналі світлофора чи регулювальника, що дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен дати дорогу пішоходам, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху і для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Вимога цього пункту стосується водіїв, що починають рух перед пішохідним переходом (на перехресті або поза ним) на сигнал світлофора або регулювальника, які дозволяють рух і тих водіїв, що підїжджають до пішохідного переходу при включенні дозволяючого сигналу світлофора.  
		Отже, з вищевикладеного слідує, що керуючи автомобілем Форд д.н. НОМЕР_1 19.05.2010 р. о 9 год. 25 хв. в м.Луцьк по вул. Конякіна ОСОБА_1 здійснив проїзд перехрестя згідно Правил дорожнього руху, що доводиться поясненнями позивача та  свідків.   
		Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. 
		Незважаючи на те, що згідно ст.251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у постанові, винесеній відповідачем  Соколюко О.Ф., не наведено будь-якої оцінки вказаного доказу. 
		Посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення дана обставина  врахована не  була. В протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про свідків даного правопорушення, а в постанові про накладення адміністративного стягнення, винесеній відповідачем Соколюком О.Ф. відсутні посилання на докази, якими посадова особа обґрунтовує винуватість ОСОБА_1 у вчинені правопорушення. 
		Суд вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1,  інспектор дорожньо-патрульної служби ВДАІ УМВС України у Волинській області з обслуговування м. Луцька старший лейтенант міліції Соколюк О.Ф.   передчасно прийшов до висновку про наявність вини  в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та  наклав на нього адміністративне стягнення. 
		Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ч.4 даної статті субєкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази в справі. В ч.6 ст.71 КАС України зазначено, що якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. 
		Отже, в результаті дослідження доказів в судовому засіданні було встановлено, що позивач не вчиняв даного порушення і постанова по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП України відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.  
		Керуючись ст.ст.6,17,70,158-163,167 КАС України , ст.ст. 122, 283, 284, 288, 289 КУпАП, суд, -  
		                  П О С Т А Н О В И В  
		   Адміністративний позов задовільнити. 
		Постанову  інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ УМВС України у Волинській області з обслуговування м. Луцька старшого лейтенанта міліції Соколюка Олександра Фананійовича   серії АС № 152773 від 19 травня 2010 року  щодо визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.122 КУпАП України скасувати. 
		 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20 денний строк, встановлений Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.  
		На постанову може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Любешівський районний суд Волинської області. Апеляційна скарга на дану постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду. Крім цього, апеляційна скарга на дану постанову може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.  
		 ГОЛОВУЮЧИЙ:          / підпис/       Н.І.Гладіч 
		 З оригіналом вірно. 
		 Суддя Любешівського  
		районного суду                    Н.І.Гладіч

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...