Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 380/8065/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері; електроенергетики (крім ядерної енергетики); енергозбереження, альтернативних джерел енергії, комбінованого виробництва електричної і теплової енергії.
Надіслано для оприлюднення: 29.11.2021. Зареєстровано: 01.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 02.12.2021.
Дата набрання законної сили: 17.11.2021
Номер судового провадження: А/857/17266/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		17 листопада 2021 рокуЛьвівСправа № 380/8065/20 пров. № А/857/17266/21
		 
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
		головуючого судді:Гуляка В.В.
		суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й.
		за участі секретаря судового засідання: Вовка А.Ю. 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 
		на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року (суддя  Костецький Н.В., час ухвалення  не зазначений, місце ухвалення  м.Львів, дата складання повного тексту  16.07.2021), 
		в адміністративній справі №380/8065/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрика України" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, 
		про визнання протиправною та скасування постанови,
		 
		встановив: 
		 
		У вересні 2020 року позивач ТОВ "Електрика України" звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також НКРЕКП), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача №1485 від 29.07.2020 Про накладення штрафу на ТОВ Електрика України за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії. 
		Відповідач позовних вимог не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву. Просив залишити без задоволення адміністративний позов. 
		Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2021 року позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1485 від 29.07.2020 Про накладення штрафу на ТОВ Електрика України за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії. Стягнуто з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судовий збір в сумі 2102,00 гривень. 
		З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що рішення суду прийнято з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, за неповного з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття неправильного рішення, яке підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі. 
		В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції в порушення норм матеріального права безпідставно та неправомірно дійшов висновку, про дотримання ТОВ "Електрика України" вимог п.п.12 п.2.2 Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата при провадженні ліцензованої діяльності дотримуватися організаційних вимог, зокрема, здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії та п.п.17 п.2.2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії». Покликається апелянт на те, що Актом позапланової виїзної перевірки від 06.07.2020 №262, який складено за результатами проведення позапланової виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії (далі - Акт №262), встановлено та зафіксовано недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють діяльність ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), затверджених постановою НКРЕКП 27.12.2017 №1468 (далі - Ліцензійні умови з трейдерської діяльності), Правил поведінки на ринку на добу наперед (далі - РДН) та внутрішньодобовому ринку (далі - ВДР), які є додатком 7 до Правил РДН та ВДР. Судом не приділено належним чином уваги тому, що під час проведення перевірки та аналізу наданих Ліцензіатом договорів, реєстру заявок купівлі-продажу електроенергії на РДН/ВДР та актів купівлі-продажу електричної енергії за розрахункові періоди 00:00-24:00 01 - 12 квітня 2020 року свідчить про те, що Ліцензіат здійснював діяльність з купівлі-продажу електричної енергії на РДН, ВДР, на балансуючому ринку з метою врегулювання небалансів на ринку електричної енергії, а також здійснював постачання електричної енергії споживачам. Тобто займався трейдерською діяльністю. Обставини постачання електричної енергії споживачам без здійснення купівлі-продажу електричної енергії були зафіксовані Актом №262, водночас, внаслідок неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи судом першої інстанції помилково зазначено, що таких обставин не встановлено. При встановленні судом, що позивачем не укладались договори купівлі-продажу імпортованої та експортованої електричної енергії, одночасно не досліджено того, що факт укладання відповідних договорів не впливає на здійснення обов`язку купівлі-продажу електричної енергії (тобто впливає на реалізацію положень договору). Вважає скаржник, що це зовсім різні речі, а тому, не можуть бути оцінювати такі дії як тотожні та взаємо обов`язкові. Вказує апелянт, що на засіданні комісії НКРЕКП, що відбулось у формі відкритого слухання 29.07.2020, було прийнято відповідну постанову, якою на Ліцензіата накладено штраф у розмірі 85000 гривень за виявлені порушення. Тобто, зазначену санкцію застосовано до Товариства у зв`язку з наявністю у Ліцензіата різниці між обсягами купівлі та продажу електричної енергії з 01.04.2020 по 12.04.2020 (повітря), що свідчать про недотримання вимог щодо необхідності забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії (у т.ч. пункту 1.10.2 Правил ринку РДН та ВДР, статті 3 та 77 Закону України «Про ринок електричної енергії»). 
		За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржене рішення суду від 16.07.2021 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. 
		Позивач подав відзив на апеляційну скаргу відповідача, у якому зазначив, що вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а тому просить залишити таку без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишивши без змін. 
		 
		Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що у задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити, з врахуванням наступного. 
		 
		Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ТОВ "Електрика України" зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 26.04.2019 (а.с. 61 Т.1). 
		Видами діяльності ТОВ "Електрика України" згідно КВЕД 34.14, 35.13, 35.12 є відповідно торгівля електроенергією (основний), розподілення електроенергії та передача електроенергії. 
		Постановою НКРЕКП від 04.06.2019 №945 ТОВ "Електрика України" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу (а.с. 13-14 Т.1). 
		НКРЕКП прийнято Постанову №1133 від 17.06.2020 про проведення позапланових виїзних перевірок дотримання вимог законодавства та Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу суб`єктам господарювання деякими ліцензіатами, серед яких значиться ТОВ "Електрика України" (а.с. 105 Т.1). 
		Підставою для проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Електрика України" стало звернення ДП ОПЕРАТОР РИНКУ від 24.041.2020 №01/17-1007 щодо можливого зловживання восьми учасниками ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку своїм становищем протягом перших 12 днів квітня 2020 року (а.с. 101 Т.1). 
		На підставі постанови від 17.06.2020 №1133 НКРЕКП видано посвідчення від 19.06.2020 №316 на проведення позапланової виїзної перевірки ліцензіата ТОВ "Електрика України" (а.с. 15-17 Т.1). 
		Позаплановий захід шляхом проведення виїзної перевірки щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу на ТОВ "Електрика України" за адресою: 79026, м. Львів, вул. Володимира Великого, буд. 4, було проведено у період з 02 по 07 червня 2020 року НКРЕКП, за результатами чого складено Акт від 06.06.2020 за №262 (а.с. 25-46 Т.1). 
		Згідно акта перевірки, позаплановою виїзною перевіркою встановлено ряд порушень ТОВ "Електрика України" постанови НКРЕКП Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) від 27.12.2017 № 1468 (далі  Ліцензійні умови з перепродажу електричної енергії) та постанови НКРЕКП Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу від 27.12.2017 №1469 (далі  Ліцензійні умови з постачання електричної енергії споживачу), а саме: 
		- Правил поведінки на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку, які є додатком 7 до Правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №308, а саме: - підпункту 2 пункту 2.4 глави 2 щодо обов`язку учасників РДН/ВДР не займатися діяльністю, що може призвести до маніпулювання ринком; - підпункту 4 пункту 4.4 глави 4 щодо заборони учасникам РДН/ВДР здійснювати маніпулювання ринком; 
		- Ліцензійних умов №1469, а саме: - підпункту 15 пункту 2.2 щодо обов`язку ліцензіата при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної енергії не вчиняти дії, які можуть призвести до маніпулювання цінами або до інших спотворень конкуренції на ринку; - підпункту 17 пункту 2.2 щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії. 
		Висновки про вказані порушення ґрунтуються на тому, що ТОВ "Електрика України", за період 01 квітня 2020 року - 12 квітня 2020 року здійснювало продаж, зокрема на ринку на добу наперед, обсягів електричної енергії, які не забезпечені обсягами закупленої' електричної енергії на організованих сегментах ринку, виробництвом та/або законтрактованим імпортом електричної енергії. 
		Також перевіркою встановлено порушення:
		- підпункту 12 пункту 2.2 Ліцензійних умов №1468 щодо обов`язку Ліцензіата при провадженні ліцензованої діяльності дотримуватися організаційних вимог, зокрема, здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії; 
		- підпункту 19 пункту 2.2 щодо обов`язку ліцензіата при підготовці та/або подачі заявок (пропозицій) на ринку електричної енергії не вчиняти дії, які можуть призвести до маніпулювання цінами або до інших спотворень конкуренції на ринку. 
		Висновки про вказані порушення ґрунтуються на тому, що ТОВ ЕЛЕКТРИКА УКРАЇНИ фактично здійснював перепродаж електричної енергії між різними організованими сегментами ринку. 
		ТОВ "Електрика України", не погоджуючись із встановленими в акті від 06.07.2020 №262 порушеннями, направило 10.07.2020 за вих.№01-10/06 на ім`я голови НКРЕКП заперечення щодо проведення позапланової виїзної перевірки ТзОВ "Електрика України", в яких зазначило про необґрунтованість та безпідставність описаних в акті перевірки порушень (а.с. 47-49 Т.1). 
		Постановою НКРЕКП від 29.07.2020 №1485 Про накладення штрафу на ТОВ "Електрика України" за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії, відповідно до статей 17, 19, 22 Закону України Про національну комісію, що здійснює державне регулювання у серах енергетики та комунальних послуг та ст.77 Закону України Про ринок електричної енергії, накладено на ТОВ "Електрика України" штраф у розмірі 85000 грн. за порушення підпункту 12 пункту 2.2 глави 2 Постанови №1468 та підпункту 17 пункту 2.2 Постанови №1469. 
		Вважаючи прийняту постанову протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом. 
		 
		Суд апеляційної інстанції погоджується із висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне. 
		Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. 
		Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. 
		Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначенні Законом України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22.09.2016 №1540-VIII (далі  Закон №1540-VIII). 
		Відповідно до статті 1 Закону №1540-VIII, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі  Регулятор) є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг. 
		Згідно із ч.1 ст.3 Закону №1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України. 
		Відповідно до п.11, 12 ч.1 ст.17 Закону №1540-VIII, для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства. 
		Згідно із частинами 1-4 ст.19 Закону №1540-VIII, Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора. Під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом;
		7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм. 
		Частиною 5 ст.19 Закону №1540-VIII передбачено, що за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки. Один примірник акта про результати перевірки передається суб`єкту господарювання, діяльність якого перевірялася, або уповноваженій ним особі. У разі відмови суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи прийняти акт про результати перевірки такий акт надсилається суб`єкту господарювання рекомендованим листом протягом п`яти робочих днів з дня підписання акта членами комісії з перевірки. Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки. У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом. Акт про результати перевірки разом із поясненнями та обґрунтуванням суб`єкта господарювання, діяльність якого перевірялася, підлягає оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора до розгляду акта на засіданні Регулятора. 
		Згідно із ч.6 ст.19 Закону №1540-VIII, планові перевірки суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, проводяться не частіше одного разу на рік відповідно до річних планів, які затверджуються Регулятором до 1 грудня року, що передує плановому, та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті. 
		Як визначає ч.7 ст.19 Закону №1540-VIII, підставою для проведення позапланової виїзної перевірки є: 1) подання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, письмової заяви про здійснення заходу державного контролю; 2) обґрунтоване звернення фізичної або юридичної особи про порушення суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, її законних прав; 3) обґрунтоване звернення суб`єктів господарювання та споживачів про порушення суб`єктом природної монополії законодавства з питань доступу до електричних/теплових/газових мереж та/або порушення ліцензійних умов; 4) перевірка виконання рішень Регулятора щодо усунення порушень вимог законодавства, прийнятих за результатами планових або позапланових перевірок; 5) перевірка достовірності наданих Регулятору даних у звітності або в інших документах. Строк проведення позапланової виїзної перевірки не може перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - трьох робочих днів. У разі великих обсягів перевірки за рішенням Регулятора строк проведення позапланової виїзної перевірки може бути збільшений до 20 робочих днів, а для суб`єктів малого підприємництва - до п`яти робочих днів з внесенням відповідних змін до посвідчення на проведення перевірки. Під час проведення позапланової виїзної перевірки з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні на проведення перевірки. У разі виявлення під час проведення позапланової виїзної перевірки однорідних порушень або таких, що прямо випливають із питань, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення позапланової перевірки, Регулятор має право перевіряти такі порушення із подальшим застосуванням до суб`єкта господарювання відповідальності, передбаченої законодавством. 
		Відповідно до ч.11 ст.19 Закону №1540-VIII, рішення Регулятора про застосування санкцій за порушення ліцензійних умов, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг може бути прийнято протягом 30 днів з дня виявлення порушення Регулятором. 
		Суб`єкти господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, несуть відповідальність за правопорушення у сферах енергетики та комунальних послуг, визначені законами України "Про природні монополії", "Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу", "Про ринок електричної енергії", "Про ринок природного газу", "Про трубопровідний транспорт", "Про теплопостачання", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про енергетичну ефективність" та іншими законами, що регулюють відносини у відповідних сферах (ч.1 ст.22 Закону №1540-VIII). 
		Частиною 2 цієї статті визначено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії. За порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до посадових осіб суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати адміністративні стягнення. 
		З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що метою здійснення діяльності НКРЕКП є досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, що забезпечується шляхом здійснення Регулятором державного контролю у спосіб проведення відповідних перевірок. 
		Як видно з постанови НКРЕКП від 29.07.2020 №1485, до позивача ТОВ "Електрика України" відповідно до статей 17, 19, 22 Закону №1540-VIII та ст.77 Закону України Про ринок електричної енергії застосовано санкції у вигляді накладення штрафу за виявлені порушення, а саме: підпункту 12 пункту 2.2 Ліцензійних умов № 1468 щодо обов`язку Ліцензіата при провадженні ліцензованої діяльності дотримуватися організаційних вимог, зокрема, здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії; підпункту 17 пункту 2.2 щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії. 
		Закон України Про ринок електричної енергії від 13 квітня 2017 року №2019-VIII визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище (далі  Закон №2019-VIII). 
		У статті 1 Закону №2019-VIII наведено перелік термінів, які вживаються у відповідних значеннях, серед яких судом наводяться ті, які мають значення для правильного встановлення обставин у справі, що виникли між сторонами та їх правового регулювання: балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об`єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; відповідальність за баланс - зобов`язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів; внутрішньодобовий ринок електричної енергії (далі - внутрішньодобовий ринок) - сегмент ринку електричної енергії, на якому купівля-продаж електричної енергії здійснюється безперервно після завершення торгів на ринку на добу наперед та впродовж доби фізичного постачання електричної енергії; двосторонній договір - договір купівлі-продажу електричної енергії, укладений між двома учасниками ринку поза організованими сегментами ринку, крім договору постачання електричної енергії споживачу; диспетчерське управління - оперативно-технологічне управління об`єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки; договір купівлі-продажу електричної енергії на внутрішньодобовому ринку - договір, укладений в електронній формі між оператором ринку та учасником внутрішньодобових торгів на купівлю-продаж електричної енергії за результатами внутрішньодобових торгів, відповідно до якого здійснюється одночасне прийняття учасниками внутрішньодобових торгів прав та зобов`язань з купівлі-продажу електричної енергії за результатами проведення відповідних внутрішньодобових торгів; договір купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед (далі - договір на ринку на добу наперед) - договір, укладений в електронній формі між оператором ринку та учасником торгів на добу наперед на купівлю-продаж електричної енергії за результатами торгів на добу наперед, відповідно до якого здійснюється одночасне прийняття учасником торгів на добу наперед і оператором ринку прав та зобов`язань з купівлі-продажу електричної енергії за результатами проведення відповідних торгів на добу наперед; оператор ринку - юридична особа, яка забезпечує функціонування ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку та організацію купівлі-продажу електричної енергії на цих ринках; трейдер - суб`єкт господарювання, що здійснює купівлю електричної енергії виключно з метою її перепродажу, крім продажу за договором постачання електричної енергії споживачу. 
		Відповідно до статті 51 Закону № 2019-VIII, оператор ринку забезпечує функціонування ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, а також здійснює організацію купівлі-продажу електричної енергії для доби постачання на підставі ліцензії. Оператор ринку створює організаційні, технологічні, інформаційні та інші умови для здійснення регулярних торгів за правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, укладання і виконання договорів та розрахунків за ними, зокрема визначає уповноважений банк або клірингову установу. Оператор ринку: 1) забезпечує рівні умови участі на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку; 2) реєструє учасників ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, забезпечує ведення та оприлюднення відповідного реєстру; 3) забезпечує дотримання учасниками ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку вимог щодо надання гарантій виконання фінансових зобов`язань відповідно до правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку; 4) визначає за результатами торгів на ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку обсяги купівлі-продажу електричної енергії учасників ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, ціни на електричну енергію, фінансові зобов`язання учасників торгів на ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку; 5) створює умови для забезпечення розрахунків за куплену/продану електричну енергію, зокрема шляхом запровадження клірингу; 6) надає повідомлення про договірні обсяги купівлі-продажу електричної енергії для кожного розрахункового періоду відповідно до правил ринку; 7) оприлюднює інформацію щодо торгів на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку, зокрема про ціни та обсяги купівлі-продажу електричної енергії, та іншу інформацію в обсягах та строки, визначені правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку; 8) надає учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку електричної енергії, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії; 9) надає Регулятору інформацію, необхідну для здійснення ним функцій і повноважень, встановлених законодавством; 10) забезпечує конфіденційність інформації, отриманої від учасників ринку, що використовується ним для виконання своїх функцій на ринку електричної енергії та становить комерційну таємницю, відповідно до вимог законодавства, а також забезпечує конфіденційність інформації щодо своєї діяльності, розкриття якої може надавати комерційні переваги учасникам ринку; 11) здійснює інші функції, передбачені цим Законом, правилами ринку та правилами ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку. Оператор ринку має інші повноваження, права та обов`язки, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. 
		Відповідальність за порушення законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, передбачена статтею 77 Закону №2019-VIII, відповідно до частини першої якої учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. 
		Частиною другою цієї статті визначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема: 1) порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності; 2) недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. 
		Серед санкцій, які можуть застосовуватися до відповідних учасників ринку у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії, частиною третьою статті 77 Закону №2019-VIII передбачено штраф. 
		Відповідно до пункту 4 частини четвертої цієї ж статті Регулятор у разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії приймає у межах своїх повноважень рішення про накладення штрафів на учасників ринку (крім споживачів) у таких розмірах: від 5 тисяч до 100 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на суб`єктів господарювання, що провадять господарську діяльність на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню: б) за порушення ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності на ринку електричної енергії, що підлягає ліцензуванню; в) за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії. 
		Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1469 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, згідно з підпунктом 17 пункту 2.2 якої встановлено обов`язок дотримання ліцензіатом організаційних вимог для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або наринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії. 
		Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №308 затверджено Правила ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку (далі  Правила №308), відповідно до підпункту 1.1.1. яких Правила визначають взаємовідносини, що виникають між учасниками ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку (далі - учасник РДН/ВДР) та оператором ринку (далі - ОР), а також визначають порядок реєстрації учасників РДН/ВДР, порядок та вимоги до забезпечення виконання зобов`язань за договорами купівлі-продажу електричної енергії на ринку на добу наперед (далі  РДН) і внутрішньодобовому ринку (далі  ВДР), порядок організації та проведення торгів РДН і торгів ВДР, порядок визначення ціни на електричну енергію, проведення розрахунків на РДН і ВДР, визначення вартості послуг ОР та порядок їх оплати, розкриття інформації та оприлюднення інформації, порядок врегулювання спорів між ОР та учасниками РДН/ВДР, порядок внесення змін до цих Правил. 
		Відповідно до пункту 1.12.1. розділу 1.12. Спостереження за роботою РДН/ВДР Правил №308, Правила поведінки на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку (далі - Правила поведінки) є обов`язковими для виконання всіма учасниками РДН/ВДР (додаток 7 до цих Правил). 
		Пункт 1.12.2. Правил поведінки встановлює вимоги щодо поведінки учасників РДН/ВДР під час здійснення ними торгових операцій на РДН та ВДР та направлені на забезпечення: 1) попередження негативного впливу на процес формування цін на РДН та ВДР; 2) дотримання учасниками РДН/ВДР принципів добросовісної конкуренції на РДН та ВДР; 3) ефективної інформаційної взаємодії учасника РДН/ВДР та ОР під час спостереження ОР за роботою РДН/ВДР; 4) повідомлення учасником РДН/ВДР ОР щодо будь-яких проявів недобросовісної конкуренції та дій, направлених на маніпулювання цінами на РДН/ВДР, що здійснені іншими учасниками РДН/ВДР; 5) відповідальності учасника РДН/ВДР за порушення Правил поведінки. 
		Згідно з вимогами пунктів 1.12.3 та 1.12.7 Правил №308, оператор ринку здійснює постійне спостереження за роботою РДН та ВДР та поведінкою учасників РДН/ВДР у процесі участі на торгах, зокрема щодо: порушення вимог Правил щодо подання заявок на торги; подання заявок на торги з ціновими показниками, що відрізняються від цінових показників у поданих заявках попередніх періодів (у тому числі протягом року); випадків одночасного подання на торги різними учасниками РДН/ВДР заявок на продаж або купівлю електричної енергії з однаковими цінами та обсягами; подання учасником РДН/ВДР заявок на торги, що дають сигнали, які мають ознаки маніпулювання на ринку, стосовно попиту, пропозиції та/або цін на електричну енергію на РДН/ВДР. Оператор ринку з метою встановлення факту зазначених дій має право звертатись до правоохоронних органів та повідомляти Регулятора. Структурний підрозділ оператора ринку, що здійснює функції щодо спостереження за роботою РДН та ВДР та поведінкою учасників РДН/ВДР, зобов`язаний, зокрема негайно повідомити органи Антимонопольного комітету України та Регулятора про виявлення порушення учасниками РДН/ВДР цих Правил, випадків фактичного та/або потенційного негативного впливу дій та/або бездіяльності учасників РДН/ВДР на результати торгів. 
		Згідно з пунктом 4.9.2 Правил №308, учасники ринку зобов`язані передати планові графіки одиниць постачання/споживання оператору системи передачі для області, де розміщені одиниці відпуску та/або одиниці відбору: 1) графік відпуску/відбору за відповідними одиницями; 2) графіки резервів за відповідними одиницями, що можуть бути задіяні протягом періоду, на який подаються графіки. 
		Відповідно до пункту 1.10.2 Правил №308, учасники РДН/ВДР несуть відповідальність за порушення цих Правил відповідно до Закону, а також відповідають за неналежне виконання зобов`язань за договорами про участь у РДН та ВДР та про купівлю-продаж електричної енергії на РДН/ВДР відповідно до умов таких договорів. 
		Згідно із статтею 54 Закону №2019-VIII, господарська діяльність з перепродажу електричної енергії (трейдерська діяльність) на ринку електричної енергії підлягає ліцензуванню у разі відсутності у суб`єкта господарювання інших ліцензій, обов`язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії. 
		Статтею 55 Закону №2019-VIII визначено обов`язок трейдерів, зокрема, дотримуватися ліцензійних умов провадження господарської діяльності з трейдерської діяльності та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, а також укладати договори, обов`язкові для здійснення діяльності на ринку електричної енергії, та виконувати умови таких договорів. 
		Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 №1468 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), відповідно до пункту 1.2 якої господарська діяльність з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) на ринку електричної енергії підлягає ліцензуванню у разі відсутності у суб`єкта господарювання інших ліцензій, обов`язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії. 
		У разі наявності інших ліцензій, обов`язкових для провадження діяльності на ринку електричної енергії, трейдерська діяльність здійснюється без отримання ліцензії на право здійснення трейдерської діяльності з одночасним дотриманням вимог цих Ліцензійних умов. 
		Глава 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) містить вимоги щодо провадження ліцензіатом господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), підпунктом 12 пункту 2.2 якої встановлено обов`язок дотримання ліцензіатом таких організаційних вимог: здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії. 
		Як вбачається з Акта перевірки, відповідач вказує, що від`ємні значення відхилень в окремі торгові години між обсягами купівлі та продажу електричної енергії без врахування врегулювання небалансів, за період з 01 квітня 2020 по 12 квітня 2020 року свідчить про продаж товариством, зокрема, на ринку на добу наперед обсягів електричної енергії, які не забезпечені обсягами закупленої електричної енергії на організованих сегментах ринку, виробництвом та/або законтрактованим імпортом електричної енергії. 
		Згідно із обґрунтуванням до проекту оскаржуваної постанови директора Департаменту ліцензійного контролю зроблено висновок про те, що наявність у ліцензіата різниці між обсягами купівлі та продажу електричної енергії за відповідні дні квітня 2020 року можуть свідчити не про фактичне маніпулювання ринком, проте свідчать про недотримання вказаних вище вимог щодо необхідності забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії, а також об`єктивного та достовірного складення графіків одиниць постачання/споживання електричної енергії та дотримання 1 зазначених графіків. Відтак, директор Департаменту ліцензійного контролю пропонує голові та членам НКРЕКП відповідно до пунктів п. 12 частини першої статті 17, статті 22 Закону України Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та статті 77 Закону України Про ринок електричної енергії накласти штраф у розмірі 85000 гривень на ТОВ Електрика України (код ЄДРПОУ 42976911) за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року №1469, та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності), затверджених постановою НКРЕКП від 27 грудня 2017 року №1468. 
		Колегія суддів зазначає, що суб`єкт владних повноважень повинен діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. 
		Водночас, оспорювана постанова відповідача не містить мотивів, підстав, на яких вона ґрунтується щодо необхідності застосування саме такої міри заходу до позивача. 
		Так, в акті перевірки дійсно комісія НКРЕКП прийшла до висновку про наявність, на їх думку, ряду порушень, проте оскаржуваною постановою від 29.07.2020 року №1485 позивача було притягнуто до відповідальності лише по двох з шести виявлених порушень, які стосуються порушення саме Ліцензійних умов. 
		Постановою НКРЕКП №1468 від 27.12.2017 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з перепродажу електричної енергії (трейдерської діяльності) у п.1 яких зазначено, що ці Ліцензійні умови визначають вичерпний перелік вимог, умов і правил, обов`язкових для виконання під час провадження ліцензованої діяльності. 
		Відповідно до п.п.12 п.2.2 постанови НКРЕКП№1468, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії. 
		Постановою НКРЕП №1469 від 27.12.2017 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, у п.1 яких зазначено, що ці Ліцензійні умови визначають вичерпний перелік вимог, умов і правил, обов`язкових для виконання під час провадження ліцензованої діяльності. 
		Відповідно до п.п.17 п.2.2 постанови НКРЕП №1469, при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку на добу наперед, внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії. 
		Згідно статті 3 Закону №2019-VIII, функціонування ринку електричної енергії здійснюється на принципах, зокрема, забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії. 
		Частиною 2 статті 77 Закону №2019-VIII визначено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності (п.1); недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (п.2); неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації оператору системи передачі, оператору системи розподілу та суб`єктам владних повноважень на ринку електричної енергії, якщо обов`язковість подання такої інформації встановлена законом (п.17). 
		У разі скоєння правопорушення на ринку електричної енергії до відповідних учасників ринку можуть застосовуватися санкції у виді, у тому числі, штрафу. 
		Тобто, профільний закон розрізняє наведені правопорушення на ринку електричної енергії як окремі підстави для притягнення винних у них осіб до відповідальності, яка може наступати, зокрема, у вигляді штрафу. 
		У своїх доводах відповідач вказує на те, що ліцензіата було притягнуто до відповідальності лише за виявлений факт продажу/перепродажу електричної енергії на РДН, ВДР РДД та постачання споживачам без попередньої закупівлі обсягів електричної енергії на організованих сегментах ринку (РДН, ВДР, РДД, імпорту електричної енергії), вказуючи, що ліцензіат здійснював продаж електричної енергії без фактичної її наявності на конкретну торгову годину (повітря). 
		Отже, на думку відповідача, наявність у ТОВ Електрика України значної різниці між обсягами купівлі та продажу електричної енергії за звітні місяці свідчать про недотримання вимог щодо необхідності забезпечення балансу між попитом та пропозицією електричної енергії, а також об`єктивного та достовірного складення графіків одиниць постачання/споживання електричної енергії та дотримання зазначених графіків. 
		У той же час, підставою для проведення позапланової перевірки було звернення ДП ОПЕРАТОР РИНКУ до НКРЕКП щодо випадків можливого маніпулювання деякими учасниками ринку, зокрема ТОВ Електрика України. 
		Проте колегія суддів зазначає, що згідно висновків, викладених в акті НКРЕКП, відповідачем не встановлено факту маніпулювання ринком Ліцензіатом при подачі заявок на продаж електричної енергії із ціною, що значно (вдвічі і більше) нижче цін, що склались на ринку на добу наперед. Мотивація НКРЕКП, наведена як в акті перевірки, свідчить про встановлення відповідачем недотримання ТОВ Електрика України вимог саме нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, що передбачена п.2 ч.2 ст.77 Закону №2019-VIII, проте висновок зроблено про порушення, передбачене п.17 ч.2 ст.77 цього Закону. Відповідач вказав лише про вчинення дій, що можуть в майбутньому призвести до маніпулювання цінами. 
		Попри те, зміст оспорюваної постанови свідчить, що позивач був притягнутий до відповідальності за порушення на ринку електричної енергії, яке виявилось виключно у порушенні ним, як ліцензіатом, відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності, зокрема, п.п.12 п.2.2 Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата при провадженні ліцензованої діяльності дотримуватися організаційних вимог, в тому числі, здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії та п.п.17 п.2.2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії. 
		Матеріали справи свідчать, що у ході перевірки відповідачем не було встановлено обставин постачання електричної енергії споживачам без здійснення купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії. 
		Натомість, актом перевірки підтверджується укладання позивачем договорів про участь у ринку на добу на перед та внутрішньодобовому ринку, про купівлю продаж електричної енергії на внутрішньодобовому ринку, про купівлю продаж електричної енергії на ринку на добу на перед, про надання послуг з передачі електричної енергії, про врегулювання небалансів електричної енергії, договорів з операторами системи розподілу, про постачання електричної енергії споживачу. Встановлено, що позивачем не укладались договори купівлі-продажу імпортованої та експортованої електричної енергії. 
		Встановлені обставини свідчить про дотримання позивачем вимог п.п.12 п.2.2 Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії щодо обов`язку ліцензіата при провадженні ліцензованої діяльності дотримуватися організаційних вимог, зокрема, здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку електричної енергії відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії та п.п.17 п.2.2 Ліцензійних умов щодо обов`язку ліцензіата для забезпечення постачання електричної енергії споживачам здійснювати купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку на добу наперед та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України Про ринок електричної енергії та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії, що було встановлено у самому акті перевірки та підтверджено у наданому суду відзиві на позовну заяву. 
		Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції вірно врахував, що законодавство не містить визначення що є значна різниця між обсягами купівлі та продажу та не значна. 
		Надаючи оцінку правомірності оспорюваного рішення, колегія суддів зазначає, що суб`єкт владних повноважень повинен не тільки обґрунтовано з урахуванням доведенням усього складу правопорушення та за наявності чітко визначеної відповідальності застосувати санкції, а також додержуватись певної процедури, що підтверджує факт виявлення правопорушення. 
		Відповідно частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. 
		З огляду на встановлені фактичні обставини справи та наведені правові норми, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено під час розгляду справи у суді наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого п.1 ст.77 Закону України Про ринок електричної енергії, зокрема порушення ТОВ Електрика Українип.п.12 п.2.2 та п.п17 п.2.2 Ліцензійних умов. 
		Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання оскарженої постанови НКРЕКП №1485 від 29.07.2020 Про накладення штрафу на ТОВ Електрика України за порушення Ліцензійних умов з постачання електричної енергії споживачу та Ліцензійних умов з перепродажу електричної енергії протиправною і такою, що підлягає скасуванню. 
		У своїй апеляційній скарзі відповідач не спростував позиції суду першої інстанції, що у ході перевірки відповідачем не було встановлено обставин постачання електричної енергії споживачам без здійснення купівлі-продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та/або на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку і на балансуючому ринку, а також шляхом імпорту відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та нормативно-правових актів, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії. Тобто при постачанні електричної енергії, позивач здійснював купівлю цієї енергії саме на зазначених ринках, а не у інший спосіб, доказів протилежного відповідач не надав ні суду першої інстанції, ані під час розгляду справи апеляційною інстанцією. 
		Решта доводів апеляційної скарги є несуттєвими, висновків суду не спростовую та зводяться до непогодження із ним. 
		Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. 
		Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. 
		Відповідно до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. 
		З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального права та процесуального права, а тому немає підстав для його скасування. 
		 
		Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження). 
		Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України. 
		Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
		 
		постановив: 
		 
		Апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг  залишити без задоволення. 
		Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 липня 2021 року в адміністративній справі №380/8065/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрика України" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови  залишити без змін. 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин   Р. Й. Коваль  Повний текст постанови суду складено 29.11.2021 року

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...