Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/18478/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 02.12.2021. Зареєстровано: 03.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2021.
Дата набрання законної сили: 23.12.2021
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		22 листопада 2021 року Справа № 160/18478/21 
		Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
		головуючого суддіНіколайчук С.В., 
		розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, 75, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40506080); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
		ВСТАНОВИВ:
		 
		07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій позивач просить:
		-визнати протиправним та скасувати рішення департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради №17\3-104 від 27.09.2021 р. про відмову ОСОБА_1 у наданні згоди на переказ коштів;
		-зобов`язати департамент соціальної політики Дніпровської міської ради перерахувати грошову компенсацію із спеціального рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 у сумі 1164188.23 грн, як оплату за житлове приміщення, яке передається у власність ОСОБА_1 , в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 18.04.2018 р. на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.09.2021 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іванютіним-Сандомірським Л.О. за реєстровим № 5027 та додатковою угодою від 23.09.2021 року про внесення змін та доповнень до договору від 22.09.2021 року, посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іванютіним-Сандомірським Л.О. за реєстровим № 5076, на рахунок продавця- ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_2 ). 
		В обґрунтування позову зазначено, що позивач є внутрішньопереміщеною особою, учасником бойових дій, яка на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 року № 280 має право на грошову компенсацію вартості житла у разі придбання житла.
		Додатком № 5 до протоколу № 2 від 22.06.2201 року комісією вирішено надати грошову компенсацію у сумі 1 164 188, 23 грн з урахуванням витрат пов`язаних з оформленням права власності на житло, після чого позивачем здійснено пошук житла.
		Під час досягнення домовленості з продавцем квартири (третя особа за позовом) за договором купівлі  продажу позивач звернувся до відповідача для отримання згоди на перерахунок коштів грошової компенсації із спеціального рахунку на купівлю житла, проте, департаментом соціальної політики Дніпровської міської ради прийнято рішення № 17/3-104 про відмову позивачу у наданні згоди на переказ коштів з підстав завищеної загальної вартості нерухомого майна та неправомірне використання бюджетних коштів.
		Позивач вважає таку відмову департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради протиправною, тому звернувся з даним позовом до суду та просить позовні вимоги задоволити у повному обсязі.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
		У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 262 Кодексу адміністративного України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		У відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа є справою незначної складності та згідно з ст. ст. 257, 263 КАС України розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
		Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
		Частиною другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
		Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2021 року отримана представником відповідача Гулак О.Г. 26 жовтня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи, проте, станом на день прийняття рішення відповідач правом на надання відзиву не скористався.
		В силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
		Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не було надіслано до суду письмового відзиву на адміністративний позов та не було повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.
		Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 , про розгляд справи повідомлена належним чином, пояснень по суті спору не надала.
		Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
		ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_3 .
		Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_4 позивач є учасником бойових дій.
		Рішенням міської комісії щодо розгляду заяв внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, про виплату грошової компенсації, яке є додатком 5 до протоколу № 2 від 22.06.2021 року, на підставі п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 18.04.2018 року № 280 «Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» відповідно до п. 5 протокольного рішення від 22.06.2021 року міська комісія вирішила надати грошову компенсацію в сумі 1 164 188, 23 грн з урахуванням витрат пов`язаних з оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законом податків і зборів визначених у договорі купівлі-продажу майна для придбання орієнтовної загальною площею житла 48,87 м2.
		Після пошуку житла позивач обрав квартиру загальною площею 40.2 м2, житловою площею 32.2 м2, за адресою АДРЕСА_3 .
		Продавцем квартири є ОСОБА_2 (третя особа за даним позовом).
		Між покупцем (позивачем) та продавцем (третя особа) укладено попередній договір купівлі-продажу квартири 22.09.2021 року. Згідно з умовами договору продавець продав, а покупець придбав квартиру загальною площею 40.2 м2, житловою площею 32.2 м2 за адресою АДРЕСА_3 .
		З метою подальшої оплати житла за договором купівлі продажу від 22.09.2021 року, позивач 23.09.2021 року надав до відповідача договір купівлі-продажу, за результатами розгляду якого відповідач зобов`язав позивача укласти додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору від 22.09.2021 року.
		Договором про внесення змін та доповнень від 23.09.2012 року до договору купівлі-продажу внесено зміни до п. 2.1 договору, де зазначено банківські реквізити продавця, на які відповідач має перерахувати кошти.
		24.09.2021 року позивач повторно звернувся до відповідача з метою отримання згоди на перерахунок коштів грошової компенсації із спеціального рахунку на купівлю житла за договором купівлі-продажу від 22.09.2021 року.
		27.09.2021 року департамент соціальної політики Дніпровської міської ради прийняв рішення № 17/3-104 про відмову  ОСОБА_1 у наданні згоди на переказ коштів.
		Відмова аргументована тим, що за договором продаж нерухомого майна: квартира за адресою: АДРЕСА_4 , загальна площа - 40,2 кв.м., житлова площа - 32,2 кв.м., за домовленістю сторін вчиняється за 1 164 188,23 грн. Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, наданого суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ «ПРАЙМ ОЦЕНКА» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 388/21, виданий ФДМУ 17.05.2021 року) від 22.09.2021 загальна вартість нерухомого майна становить 849 398,35 грн.
		Крім того, у рішенні № 17/3-104 зазначено, що відповідно до матеріалів Рахункової палати щодо неправомірного перерахування департаментом соціальної політики Дніпровської міської ради на користь заявника грошових коштів у розмірі, який значно перевищує оціночну вартість житла (звіт про результати аудиту ефективності використання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, затверджений рішенням Рахункової палати від 10.11.2020 № 30-2) було відкрито кримінальні провадження та проведено досудові розслідування щодо посадових осіб департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради та отримувача грошової компенсації, тому, в цілях запобігання неправомірного використання бюджетних коштів та зловживання владою або службовим становищем, департамент соціальної політики Дніпровської міської ради відмовляє у наданні згоди на переказ коштів грошової компенсації із спеціального рахунку згідно з поданого договору купівлі-продажу від 22.09.2021 року.
		Не погодившись з відмовою відповідача про переказ коштів грошової компенсації із спеціального рахунку на купівлю житла за договором купівлі-продажу від 22.09.2021 року, позивач звернувся з даним позовом до суду.
		Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
		Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
		За приписами абзацу першого частини першої «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» статті 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII) внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
		Згідно з частинами другою, третьою статті 7 Закону № 1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина-інвалід та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
		Статтею 1 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР громадяни Української РСР мають право на житло. Це право забезпечується розвитком і охороною державного і громадського житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жител, наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги.
		Завданнями житлового законодавства Української РСР є регулювання житлових відносин з метою забезпечення гарантованого Конституцією СРСР і Конституцією Української РСР права громадян на житло, належного використання і схоронності житлового фонду, а також зміцнення законності в галузі житлових відносин (стаття 2 Житлового кодексу Української РСР).
		Згідно з частиною першою статті 9 Житлового кодексу Української РСР громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
		Частиною першою статті 40 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті.
		Відповідно до підпункту 1-1 частини другої статті 40 Житлового кодексу Української РСР громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку.
		Згідно із статтею 48-1 Житлового кодексу Української РСР порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.
		На виконання статті 48-1 Житлового кодексу Української РСР постановою Кабінету Міністрів України від 18 квітня 2018 року № 280 Питання забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України затверджено Порядок № 280.
		Відповідно до пункту 1 Порядку № 280 цей Порядок визначає умови та механізм виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, та які потребують поліпшення житлових умов (далі - грошова компенсація) відповідно до Житлового кодексу Української РСР та перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб за умови, що зміна місця проживання протягом року в межах однієї області не призводить до збільшення розміру компенсації.
		Згідно з пунктом 2 Порядку № 280 право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - внутрішньо переміщені особи, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України), що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов (далі - квартирний облік), та перебувають не менш як один рік на обліку в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб за місцем фактичного проживання в межах м. Києва або в межах однієї області згідно з відомостями Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб за умови, що зміна місця проживання протягом року в межах однієї області не призводить до збільшення розміру компенсації.
		Грошова компенсація внутрішньо переміщеним особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, виплачується у повному обсязі в порядку черговості взяття на квартирний облік за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, та визнані особами з інвалідністю внаслідок війни III групи відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 або учасниками бойових дій відповідно до пунктів 19-20 частини першої статті 6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, які потребують поліпшення житлових умов (далі - субвенція) (абзац перший пункту 3 Порядку № 280).
		Пунктами 22, 23, 24 Порядку № 280 закріплено, що після отримання копії рішення комісії про призначення грошової компенсації внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, звертається до відділення ПАТ Державний ощадний банк України (далі - уповноважений банк) із заявою про відкриття спеціального поточного рахунка (далі - спеціальний рахунок). До заяви додається копія рішення комісії про призначення грошової компенсації. Після відкриття спеціального рахунка внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, повідомляє про його реквізити органу соціального захисту населення, в якому вона перебуває на обліку в базі даних, шляхом надання копії договору про відкриття спеціального рахунка в уповноваженому банку. Орган соціального захисту населення після отримання від внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, реквізитів її спеціального рахунка перераховує на нього кошти грошової компенсації в розмірі, визначеному у рішенні комісії, про що повідомляє внутрішньо переміщеній особі, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, не пізніше ніж через три робочих дні з дати переказу коштів грошової компенсації на її спеціальний рахунок.
		Відповідно до абзацу першого пункту 27 Порядку № 280 для переказу коштів грошової компенсації із спеціального рахунка внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, подає уповноваженому банку заяву про переказ коштів грошової компенсації на придбання житла або на інвестування в об`єкти житлового будівництва, до якої додається платіжне доручення щодо переказу коштів грошової компенсації на оплату за договором купівлі-продажу житла у прийнятих в експлуатацію житлових будинках на первинному та вторинному ринку, у разі інвестування в об`єкти житлового будівництва - інвестиційний договір будівництва відповідно до Закону України Про інвестиційну діяльність або договір купівлі-продажу майнових прав, або договір про пайову участь, а також письмову згоду органу соціального захисту населення на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка як оплату за відповідними договорами.
		Для отримання згоди на перерахування коштів грошової компенсації із спеціального рахунка як оплату за відповідними договорами внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, подає органу соціального захисту населення один примірник договору, в якому повинно бути зазначено, що житлове приміщення передається у власність внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, та членів її сім`ї, на яких розраховано грошову компенсацію. У разі придбання житлового будинку, розташованого на земельній ділянці, подається також один примірник договору/договорів, в якому повинно бути зазначено, що земельна ділянка передається у власність внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України (пункт 28 Порядку № 280).
		Згідно з пунктами 35, 36 Порядку № 280 якщо сума коштів, визначена у договорі/договорах, перевищує суму коштів грошової компенсації на спеціальному рахунку внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, уповноважений банк переказує кошти грошової компенсації із спеціального рахунка такої особи за договором/договорами лише після надходження на її спеціальний рахунок додаткових коштів у сумі, якої не вистачало для його/їх виконання. Додаткові кошти на спеціальний рахунок внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, можуть бути внесені за рахунок коштів місцевого бюджету, особистих коштів внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, благодійних надходжень від юридичних і фізичних осіб, з інших джерел, не заборонених законодавством.
		Пунктом 37 Порядку № 280 регламентовано, що кошти грошової компенсації можуть бути використані на відшкодування витрат, пов`язаних з купівлею, оформленням права власності на житло, земельну ділянку, на якій розташований житловий будинок, та сплатою передбачених законом податків і зборів, що обов`язково зазначається в договорі. Забороняється використання коштів грошової компенсації на оплату посередницьких послуг.
		З аналізу вищенаведених норм вбачається та матеріалів справи, що у позивача наявні підстави на призначення грошової компенсації із спеціального рахунку на купівлю житла, які можуть бути витрачені виключно на відшкодуванням витрат, пов`язаних з купівлею, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законом податків і збрів, про що обов`язково має бути зазначено у договорі.
		Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності немає іншого житла ніж те, що зазначено в договорі купівлі-продажу від 22.09.2021 року.
		Судом встановлено, що відповідно до п. 5 протокольного рішення від 22.06.2021 року міська комісія вирішила надати грошову компенсацію в сумі 1 164 188, 23 грн з урахуванням витрат пов`язаних з оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законом податків і зборів визначених у договорі купівлі-продажу майна для придбання орієнтовної загальною площею житла 48,87 м2.
		Підставою для відмови у переказі коштів грошової компенсації відповідачем на підставі договору купівлі-продажу від 22.09.2021 року стало те, що відповідно до звіту про незалежну оцінку майна, наданого суб`єктом оціночної діяльності ТОВ «Прайм оценка» (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 388/21, виданий ФДМУ 17.05.2021 року) від 22.09.2021 року загальна вартість нерухомого майна становить 849 398,35 грн. Замовником висновку про вартість об`єкта оцінки є ОСОБА_2 (продавець квартири за договором купівлі-продажу від 22.09.2021 року).
		В даному випадку суду необхідно встановити чи була підстава відповідача, зазначена в рішенні про відмову від 27.09.2021 року № 17/3-104, обґрунтованою, а саме: чи повинна вартість нерухомості, зазначена у договорі купівлі-продажу, обов`язково відповідати вартості, яку встановив оцінювач.
		Оцінка нерухомості  це діяльність уповноваженого суб`єкта щодо встановлення вартості об`єктів на певну визначену дату, основною метою якої є встановлення найбільш ймовірної ціни нерухомого майна на вільному конкурентному ринку.
		Оцінка нерухомого майна проводиться для різних цілей, наприклад, для визначення вартості об`єкта, для здійснення операцій купівлі-продажу, визначення бази оподаткування у випадках, передбачених податковим законодавством, визначення орендної плати та в інших випадках, передбачених законодавством.
		Відповідно до абзацу першого п. 172.3 ст. 172 Податкового кодексу України дохід від продажу об`єкта нерухомості визначається виходячи з ціни, зазначеної в договорі купівлі-продажу, але не нижче оціночної вартості такого об`єкта, розрахованої модулем електронного визначення оціночної вартості Єдиної бази даних звітів про оцінку (далі  Єдина база), або не нижче ринкової вартості такого об`єкта, визначеної суб`єктом оціночної діяльності (оцінювачем) відповідно до законодавства та зазначеної у звіті про оцінку, зареєстрованому в Єдиній базі.
		Згідно з п. 172.8 ст. 172 Податкового кодексу України для цілей цієї статті під продажем розуміється будь-який перехід права власності на об`єкти нерухомості, крім їх успадкування та дарування.
		Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається в письмовій формі й підлягає нотаріальному посвідченню. 
		Сплата податків за нерухомість  невід`ємний атрибут при оформленні договору купівлі-продажу, уникнути якого неможливо, оскільки податок сплачують до нотаріального посвідчення угоди.
		Розрахунок податку при продажу нерухомості проводиться від суми доходу, отриманого від продажу. Дохід визначається, виходячи із ціни, що зазначена в договорі купівлі-продажу, тобто суми, яку покупець передає продавцеві за нерухоме майно. Але вона повинна бути не нижчою від оціночної вартості, яку визначає експерт. Він же обов`язково має зареєструвати свій звіт у єдиній базі даних звітів про оцінку. 
		Процедура оцінки майна регулюється Порядком ведення єдиної бази даних звітів про оцінку, затвердженим наказом Фонду державного майна України від 17.05.2018р. № 658. Згідно з ним оцінювач направляє свій звіт на сайт посередника, а той вже передає його до Фонду Державного майна. Якщо він визнається адекватним, тобто відповідає ринку, звіт реєструють і дають йому унікальний номер, а якщо ні  реєстрація не проводиться. Без реєстрації в базі та присвоєння унікального номера звіт вважається недійсним.
		Лише продавець і покупець визначає вартість нерухомості. Ціна, вказана в договорі, може бути меншою. При цьому податок буде нараховуватись із суми, яку занесено в оцінку. Але якщо вартість угоди, прописана в договорі, є вищою ніж вказаною оцінювачем у звіті, податок нараховуватиметься і сплачуватиметься з більшої суми.
		Це спричинене тим, що в процесі оподаткування доходу від продажу об`єктів нерухомого майна здійснюють порівняння ціни та оціночної вартості. Ціллю такого порівняння є встановлення бази оподаткування на дохід фізичної особи від продажу нерухомого майна. Тобто, якщо є перевищення ціни, яка вказана у договорі купівлі-продажу, оціночна вартість застосовується як база оподаткування. 
		Проте, оцінка потрібна для коректної сплати податків і ніхто не може обмежити людей у тому аби вартість продажу нерухомості була договірна.
		Таким чином, суд критично ставиться до тверджень відповідача, викладені у листі від 27.09.2021 року № 17/3-104, що позивач мав придбати житло не за ринковою вартістю житла, а за оціночною вартістю наданою суб`єктом оціночної діяльності.
		Суд звертає увагу, що відповідно до п. 17 Порядку № 280 розмір грошової компенсації розраховується за такою формулою:
		ГК = (13,65 ґс + 35,22 + (10 ґп)) ґ Вг ґ Км + ПЗ,
		де ГК - грошова компенсація;
		Nс - кількість членів сім`ї внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, на яких розраховується грошова компенсація;
		Nп - кількість членів сім`ї внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які є особами з інвалідністю або дітьми з інвалідністю і на яких розраховується грошова компенсація з урахуванням додаткових 10 кв. метрів жилої площі на кожного члена сім`ї (з урахуванням внутрішньо переміщеної особи, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України);
		Вг - опосередкована вартість (гривень) 1 кв. метра загальної площі житла для населеного пункту, в якому внутрішньо переміщена особа, яка захищала незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, перебуває на обліку як особа, що потребує поліпшення житлових умов, на день звернення за грошовою компенсацією;
		Км - коефіцієнт збільшення опосередкованої вартості 1 кв. метра загальної площі житла для міст, визначених в абзаці шостому пункту 17 цього Порядку;
		ПЗ - витрати (гривень), пов`язані з купівлею, оформленням права власності на житло та сплатою передбачених законом податків і зборів.
		Розмір грошової компенсації підлягає перерахунку у зв`язку із зміною складових формули, за якою розраховується грошова компенсація, якщо грошова компенсація не виплачена чи виплачена не у повному обсязі.
		Тобто, розмір грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для внутрішньо переміщених осіб, визначено формулою та, у разі, придбання житла у розмірі оціночної вартості, будуть порушені права позивача, оскільки буде змінено розмір грошової компенсації.
		Також, слід звернути увагу на п. 31 Порядку № 280, яким передбачено підстави для відмови у виплаті грошової компенсації, а саме:
		-втрата внутрішньо переміщеною особою статусу учасника бойових дій або особи з інвалідністю внаслідок війни;
		-скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб після призначення грошової компенсації;
		-придбання внутрішньо переміщеною особою та/або членами сім`ї, на яких розраховано грошову компенсацію, житлового приміщення на підконтрольній Україні території, що відповідає нормі жилої площі, визначеної статтею 47 Житлового кодексу Української РСР (на кожного члена сім`ї), укладення інвестиційного договору відповідно до Закону України «Про інвестиційну діяльність» або договору купівлі-продажу майнових прав, або договору про пайову участь після призначення грошової компенсації;
		-зняття внутрішньо переміщеної особи з квартирного обліку.
		Такі підстави відмови виплати грошової компенсації, як в цілях запобігання неправомірного використання бюджетних коштів та зловживання владою або службовим становищем та не відповідність вартості майна за договором купівлі-продажу його оціночній вартості, викладені у рішення від 27.09.2021 року № 17/3-104, не передбачені Порядком № 280, оскільки законодавець встановив вичерпний перелік підстави для відмови у виплаті грошової компенсації та вимоги цього переліку не передбачають придбання житла не за ринковою вартістю житла, а за оціночною вартістю майна.
		Наведене доводить, що відповідач діяв поза межами повноважень та спосіб, що визначених Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації і протилежного не спростував.
		На підставі викладеного, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню позовну вимогу про визнання протиправним та скасування рішення департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради №17\3-104 від 27.09.2021 року про відмову ОСОБА_1 у наданні згоди на переказ коштів на придбання житла, як такого, що не базується на законі.
		Стосовно позовної вимоги про зобов`язання департамент соціальної політики Дніпровської міської ради перерахувати грошову компенсацію із спеціального рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 у сумі 1 164 188,23 грн, як оплату за житлове приміщення, яке передається у власність ОСОБА_1 , в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 18.04.2018 р. на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.09.2021 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іванютіним-Сандомірським Л.О. за реєстровим № 5027 та додатковою угодою від 23.09.2021 року про внесення змін та доповнень до договору від 22.09.2021 року посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іванютіним-Сандомірським Л.О. за реєстровим № 5076, на рахунок продавця - ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_2 ), суд зазначає наступне.
		Ухвалюючи рішення, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків.
		Стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
		Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
		Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
		На переконання суду, задоволення позовних вимог щодо зобов`язання департамент соціальної політики Дніпровської міської ради перерахувати грошову компенсацію із спеціального рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 у сумі 1 164 188,23 грн, як оплату за житлове приміщення, яке передається у власність ОСОБА_1 , в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 18.04.2018 р. на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.09.2021 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іванютіним-Сандомірським Л.О. за реєстровим № 5027 та додатковою угодою від 23.09.2021 року про внесення змін та доповнень до договору від 22.09.2021 року посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іванютіним-Сандомірським Л.О. за реєстровим № 5076, на рахунок продавця - ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_2 ), є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
		Такий спосіб захисту, матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства, не буде втручанням у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування, оскільки судом під час розгляду справи та відповідачем під час розгляду заяви позивача про зобов`язання вчинити певні дії не було встановлено інших підстав для відмови у оплаті за житлове приміщення, яке передається у власність ОСОБА_1 , в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 18.04.2018 р. на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.09.2021 року, аніж досліджені та спростовані судом під час розгляду справи.
		Дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта, тому єдиним можливим наслідком є вчинення відповідачем дії, яка полягає у перерахуванні грошової компенсації із спеціального рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 у сумі 1 164 188,23 грн, як оплату за житлове приміщення, яке передається у власність ОСОБА_1 . Інших варіантів дій бути не може.
		Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не спростовують.
		При прийнятті рішення суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
		Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
		Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
		Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд зробив висновок, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Позивач від сплати судового збору звільнений на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
		При зверненні до суду позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, проте, 29.10.2021 року до суду надійшло клопотання про відмову від клопотання в частині стягнення витрат на правничу допомогу, а тому суд прийняв рішення не вирішував питання стосовно витрат на правничу допомогу.
		Керуючись ст.ст. 139, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради (пр. Дмитра Яворницького, 75, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40506080); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії  задоволити повністю.
		Визнати протиправним та скасувати рішення департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради №17\3-104 від 27.09.2021 р. про відмову ОСОБА_1 у наданні згоди на переказ коштів.
		Зобов`язати департамент соціальної політики Дніпровської міської ради перерахувати грошову компенсацію із спеціального рахунку, відкритого на ім`я ОСОБА_1 у сумі 1164188,23 грн, як оплату за житлове приміщення, яке передається у власність ОСОБА_1 , в порядку визначеному постановою Кабінету Міністрів України № 280 від 18.04.2018 р. на підставі договору купівлі-продажу квартири від 22.09.2021 року, що був посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іванютіним-Сандомірським Л.О. за реєстровим № 5027 та додатковою угодою від 23.09.2021 року про внесення змін та доповнень до договору від 22.09.2021 року посвідченою приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Іванютіним-Сандомірським Л.О. за реєстровим № 5076, на рахунок продавця - ОСОБА_2 (РНОКПП- НОМЕР_2 ).
		Розподіл судових витрат не здійснюється.
		Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
		До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
		 
		Суддя С.В. Ніколайчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...