Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 340/1098/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; зупинення реєстрації податкових накладних.
Надіслано для оприлюднення: 02.12.2021. Зареєстровано: 05.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 06.12.2021.
Дата набрання законної сили: 30.11.2021
Номер судового провадження: К/9901/18599/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		30 листопада 2021 року 
		м. Київ
		справа №340/1098/20
		адміністративне провадження № К/9901/18599/20  
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф., 
		 
		розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №340/1098/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вантажзапчастина" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Кіровоградській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 (головуючий суддя Ясенова Т.І., судді: Суховаров А.В., Головко О.В.),  
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		ТОВ "Вантажзапчастина" звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.03.2020 №26474 про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку; зобов`язати відповідача виключити Товариство з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав, та прийняти рішення про невідповідність ТОВ «Вантажзапчастина» критеріям ризиковості платника податку.
		 
		Позовні вимоги ТОВ «Вантажзапчастина» обґрунтовувало тим, що Комісією не дотримано вимоги щодо віднесення підприємства до переліку ризикових. Існує певний перелік за яких підприємство може бути віднесене до категорії ризикових, натомість ТОВ «Вантажзапчастина» не підпадає під жодний пункт. Товариство вчасно подає податкові звітності, має виробничі потужності та найманих працівників, господарські операції вчинялись, господарська діяльність призводила до зміни майнового стану. Позивач вказував, що віднесення його до категорії ризикованих підприємств призводить до негативних наслідків, Товариство не може реєструвати жодної податкової накладної з моменту винесення Комісією рішення. Ускладнюється ведення господарських операцій, відбувається автоматичне зупинення реєстрації податкових накладних, що, у свою чергу, перешкоджає формуванню податкового кредиту як позивача так і його контрагентами.
		 
		Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.05.2020 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Вантажзапчастина» відмовлено.
		 
		Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання, є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому Податковим кодексом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання вимог Податкового кодексу, одним із способів здійснення таких дій є інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Суд дійшов висновку, що внесення до інформаційних баз даних ДФС та системи АІС "Податковий блок" узагальненої податкової інформації та інформації, щодо відповідності підприємства критеріям ризиковості, є одним із заходів стосовно збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а відтак останні безпосередньо не порушують прав та законних інтересів підприємств платників податку. Суд першої інстанції посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18, постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.
		 
		Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. 
		 
		Суд апеляційної інстанції застосував положення Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, дослідив зміст спірного рішення на відповідність цьому Порядку та дійшов висновку, що воно не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Колегія суддів вважала помилковим посилання суду першої інстанції на правову позицію, що висловлена Верховним Судом у постанові від 27.08.2019 у справі №540/2077/18, та у постанові від 20.11.2019 року у справі №480/4006/18, оскільки постанови Верховного Суду стосуються норм застосування Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, який втратив чинність 01.02.2020. Апеляційний суд вказав, що судам слід використовувати релевантні, тобто актуальні рішення Верховного Суду, з належною правовою позицією.
		 
		Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції,  податковий орган звернувся  з касаційною скаргою до Верховного Суду, керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, яким встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
		 
		1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
		 
		Відповідач вказує, що судом апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові не було враховано правову позицію, викладену Верховним Судом у постанові від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, згідно якої, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) рівно як і протокол Комісії не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків. У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №340/1098/20, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2020 відкрито касаційне провадження у справі №340/1098/20. 
		 
		Судом отримано відзив позивача на касаційну скаргу. Товариство заперечує проти доводів податкового органу. Вказує, що вважає касаційну скаргу необґрунтованою. У свою чергу,  рішення суду апеляційної інстанції є таким, що прийнято на законних підставах. Як зазначає позивач, рішення податкового органу як акт індивідуальної дії суперечить принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, не відповідає вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжує неоднозначне трактування. У відзиві позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.
		 
		Ухвалою суду від 29.11.2021 касаційний розгляд справи призначено у порядку письмового провадження на 30.11.2021.
		 
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до протоколу засідання комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.03.2020 №39, Комісією розглянуто доповідну записку управління податкового моніторингу ГУ ДПС в області від 13.03.2020 №22/11-28-06-03-09 стосовно доцільності включення підприємств з ознаками ризиковості до переліку ризикових платників. З протоколу встановлено, що Управління з метою виявлення можливих порушень податкового законодавства, на постійній основі здійснює комплексний аналіз діяльності платників податків, які реєструють податкові накладні на постачання товарів та послуг. За результатами опрацювання, встановлено, що ТОВ «Вантажзапчастина» здійснювало формування податкового кредиту за рахунок придбання автомобілів легкових, вантажних, напівпричепів, сідельних тягачів, при цьому реєструє податкові зобов`язання на реалізацію запчастин до автомобілів. За результатами інформаційних баз даних ДПС встановлено, що позивач перебуває на податковому обліку ГУ ДПС у Кіровоградській області як платник податків за основним місцем обліку. Керівником та головним бухгалтером товариства є гр. ОСОБА_1 , який одночасно виступає засновником ПП «Інтер-Торг-Лімітед», ПП «Трейд-Ін-Фінанс», зазначені підприємства включені до переліку ризикових платників, також доводились до відпрацювання листами ДПС України, як учасники схем ухилення від оподаткування.
		 
		Комісія Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної\розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних дійшла висновку, що ТОВ «Вантажзапчастина» відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про запровадження порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», з метою унеможливлення безпідставного формування схемного податкового кредиту було винесено пропозицію розглянути питання щодо включення зазначеного підприємства до переліку ризикових платників.
		 
		Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 13.03.2020 №26474 про відповідність ТОВ «Вантажзапчастина», пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (невідповідність кодів УКТ ЗЕД з даними ЄРПН).
		 
		Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
		 
		Апеляційний суд скасував рішення про відмову у задоволенні позову. Ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. 
		 
		Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Кіровоградській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстру податкових накладних від 13.03.2020 №26474 про відповідність ТОВ «Вантажзапчастина» критеріям ризиковості платника податку.
		 
		Зобов`язано Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити ТОВ «Вантажзапчастина» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав, та прийняти рішення про невідповідність ТОВ «Вантажзапчастина» критеріям ризиковості платника податку.
		 
		Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для задоволення касаційної скарги частково, з огляду на наступне.
		 
		Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		 
		У справі, що розглядається, судами з`ясовано, що ТОВ «Вантажзапчастина» зареєстроване як юридична особа 01.10.2019, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Основним видом економічної діяльності є: Код КВЕД 38.31 Демонтаж (розбирання) машин і устаткування.
		 
		Відповідно до довідки від 26.03.2020 ТОВ «Вантажзапчастина» відкрито банківський рахунок в АТ КБ «Приватбанк» (IBAN НОМЕР_1 ).
		 
		ТОВ «Вантажзапчастина» було вчасно подано звіт за 2019 рік про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Відповідно до звіту, товариство має найманих працівників.
		 
		Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Вантажзапчастина» вчасно подає податкові декларації, зокрема з податку на прибуток та з податку на додану вартість.
		 
		Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Вантажзапчастина» укладено з ПАТ «Кіровоградтурист» договір оренди майна від 01.10.2019 №011019-02, для розміщення офісу орендує нежитлове приміщення загальною площею 19,0 кв.м. за адресою: м.Кропивницький, вул.Віктора Чміленка, буд. 84.
		 
		Також встановлено, що ТОВ «Вантажзапчастина» укладено договір оренди майна від 01.11.2019 №011119-02 відповідно до якого орендує комплекс з двох гаражів та прилеглої території у ПП ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
		 
		За результатами аналізу діяльності платників податків, які реєструють податкові накладні на постачання товарів та послуг, податковим органом встановлено, що ТОВ «Вантажзапчастина» здійснювало формування податкового кредиту за рахунок придбання автомобілів легкових, вантажних, напівпричепів, сідельних тягачів, при цьому реєструє податкові зобов`язання на реалізацію запчастин до автомобілів. 
		 
		Згідно інформаційних баз даних ДПС позивач перебуває на податковому обліку ГУ ДПС у Кіровоградській області як платник податків за основним місцем обліку. Керівником та головним бухгалтером товариства є гр. ОСОБА_1 , який одночасно виступає засновником ПП «Інтер-Торг-Лімітед», ПП «Трейд-Ін-Фінанс», зазначені підприємства включені до переліку ризикових платників, також доводились до відпрацювання листами ДПС України, як учасники схем ухилення від оподаткування.
		 
		Відповідач вважав, що ТОВ «Вантажзапчастина» відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про запровадження порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», з метою унеможливлення безпідставного формування схемного податкового кредиту було винесено пропозицію розглянути питання щодо включення зазначеного підприємства до переліку ризикових платників.
		 
		Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 13.03.2020 №26474 про відповідність ТОВ «Вантажзапчастина», пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (невідповідність кодів УКТ ЗЕД з даними ЄРПН).
		 
		Відповідно до пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. 
		 
		При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. 
		 
		Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. 
		 
		З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Така податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем. 
		 
		З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем. 
		 
		Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. 
		 
		Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. 
		 
		Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. 
		 
		Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
		 
		Реєстрація податкових накладних/розрахунків про коригування може бути зупинена, зокрема через віднесення платника податків до категорії ризикових. Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
		 
		Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		 
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.
		 
		Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
		 
		Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:
		 
		1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
		 
		2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.
		 
		3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.
		 
		4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.
		 
		5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).
		 
		6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.
		 
		7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
		 
		8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
		 
		Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
		 
		Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
		 
		У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		 
		Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
		У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		 
		Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
		 
		договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
		 
		договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
		 
		первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
		 
		розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
		 
		документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
		 
		інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
		 
		Головне управління ДПС у Кіровоградській області у своїх доводах вказує, що позивач підпадає під 8 пункт Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Такою інформацією на думку контролюючого органу є те, що керівником та головним бухгалтером ТОВ «Вантажзапчастина» є гр. ОСОБА_1 , який одночасно виступає засновником ПП «Інтер-Торг-Лімітед», ПП «Трейд-Ін-Фінанс», зазначені підприємства включені до переліку ризикових платників, також доводились до відпрацювання листами ДПС України, як учасники схем ухилення від оподаткування.
		 
		Апеляційний суд вказав, що нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових. Відповідно до матеріалів справи, позивач здійснює господарську діяльність, вчасно подає податкові звітності.
		 
		У свою чергу, рішенню Комісії не передували дії ТОВ «Вантажзапчастина» щодо реєстрації у реєстрі податкової накладної чи розрахунку про коригування. Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
		 
		Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
		 
		Зі змісту оскаржуваного рішення слідує, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність товариства критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/ розрахунку коригування. Рішення від 13.03.2020 №26474 прийнято у зв`язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.
		 
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, який на підставі досліджених доказів визнав, що рішення Комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Верховний Суд відзначає, що навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування рішення.
		 
		Касаційний суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
		 
		Як вбачається, у цій справі, підставою для оскарження рішення апеляційного суду податковий орган вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, зокрема, від 20.11.2019 у справі №480/4006/18.
		 
		З матеріалів справи слідує, що оскаржуване рішення винесене Комісією 13.03.2020, тобто при вирішенні законності такого рішення слід використовувати новий нормативний акт, зокрема на підставі якого таке рішення і винесено - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.
		 
		У свою чергу, постанови Верховного Суду від 27.08.2019 у справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 у справі №480/4006/18 стосуються норм застосування Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №117 від 21.02.2018, який втратив чинність 01.02.2020.
		 
		Відтак, посилання суду першої інстанції на правову позицію викладену у зазначених постановах Верховного Суду є помилковим у зв`язку з тим, що така позиція стосувалася Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, а не Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення.
		 
		Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах.
		 
		Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
		 
		З урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08.02.2020, відповідно до частини першої статті 341 цього Кодексу суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
		 
		При цьому, задовольняючи позов, судом апеляційної інстанції зобов`язано Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити ТОВ «Вантажзапчастина» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості без права повторного включення до переліку ризикових з тих самих підстав, та прийняти рішення про невідповідність ТОВ «Вантажзапчастина» критеріям ризиковості платника податку.
		 
		Разом з тим, керуючись приписами пункту 3 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд, касаційний суд вбачає підстави змінити постанову суду апеляційної інстанції, враховуючи, що захист порушеного права є достатнім та реальним.
		 
		Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити частково.
		 
		Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №340/1098/20 змінити виклавши пункт шостий її резолютивної частини в такій редакції «Зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Вантажзапчастина» з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку».
		 
		У решті постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25.06.2020 у справі №340/1098/20 залишити без змін.
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
		 
		...........................
		 
		...........................
		 
		...........................
		В.В. Хохуляк
		Л.І. Бившева
		Р.Ф. Ханова
		Судді Верховного Суду

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...