Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 263/15746/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 08.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 09.12.2021.
Дата набрання законної сили: 01.12.2021
Номер судового провадження: 61-17249ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		01 грудня 2021 року 
		м. Київ
		 
		справа № 263/15746/20
		провадження № 61-17249св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., 
		 
		учасники справи:
		позивач -  ОСОБА_1 ,
		відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Григорчук Павло Васильович, державне підприємство «Сетам», ОСОБА_2 , акціонерне товариство «Альфа-Банк», 
		 
		розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2021 року в складі судді: Адамової Т. С., та постанову Донецького апеляційного суду від 15 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Лопатіної М. Ю., Биліни Т. І., Пономарьової О. М.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		28 грудня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П. В., державного підприємства «Сетам» (далі - ДП «Сетам»), ОСОБА_2 , акціонерного товариства «Альфа-Банк» (далі - АТ «Альфа-Банк») про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
		 
		Позов мотивований тим, що 06 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 60821631 з виконання виконавчого напису № 12260 приватного нотаріуса Чуловського В. А. від 16 червня 2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за кредитним договором № 354 від 21 червня 2007 року в загальному розмірі 52 886,14 дол. США. 
		 
		В рамках вказаного виконавчого провадження, постановою приватного виконавця Григорчука П. В. від 12 лютого 2020 року, накладено арешт на майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , а саме на 1/5 частину нежитлового приміщення, загальною площею 416,5 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначене арештоване майно було передано на реалізацію шляхом проведення електронних торгів, які відбулись 13 квітня 2020 року, про що складено акт від 05 травня 2020 року.
		 
		Позивач вказував, що рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року в справі № 752/7368/20 виконавчий напис № 12260 від 16 червня 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за період з 01 лютого 2015 року по 01 травня 2016 року у розмірі 52886,14 дол. США визнано таким, що не підлягає виконанню. Крім того, ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 квітня 2020 року, в межах забезпечення даного позову, було зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 12260, вчиненого 16 червня 2016 року. та зупинені будь-які дії у вказаному виконавчому провадженні. Проте приватний виконавець Григорчук П.В. 05 травня 2020 року склав акт про проведені електронні торги, тобто фактично передав реалізоване майно ОСОБА_2 та передав кошти, отримані від реалізації майна АТ «Альфа-Банк».
		 
		Позивач зазначав, що оскільки проведення електронних торгів відбулось на підставі виконавчого напису нотаріуса, який у подальшому було скасовано судовим рішенням, а також приймаючи до уваги те, що акт про проведені електронні торги складався після постановлення ухвали про забезпечення позову по справі № 752/7368/20, якою зупинено стягнення на підставі виконавчого напису № 12260, вчиненого 16 червня 2016 року, є підстави для задоволення позову.
		 
		ОСОБА_1 просив:
		визнати незаконними та скасувати результати торгів лоту № 413045 від 13 квітня 2020 року з реалізації 1/5 частки нежитлового приміщення, загальною площею 416,5 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , проведених ДП «Сетам» 13 квітня 2020 року, і акт про проведені електронні торги
		скасувати свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів № 2059, видане 06 червня 2020 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненко С. В.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
		 
		Визнано незаконними та скасовано результати торгів лоту № 413045 від 13 квітня 2020 року з реалізації 1/5 частки нежитлового приміщення, загальною площею 416,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , проведених ДП «СЕТАМ» 13 квітня 2020 року, та акт про проведення електронних торгів, проведених 13 квітня 2020 року ДП «Сетам» із реалізації 1/5 частки нежитлового приміщення, загальною площею 416,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , складений 05 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П. В.
		 
		Скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронних торгів № 2059, виданого 05 червня 2020 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненко С. В.
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, поряд із визнанням правочину недійсним, також відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, його посадових і службових осіб (стаття 16 ЦК України). Для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Як встановлено судом, виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу частки нерухомого майна на оспорюваних електронних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису, що призвело до порушення майнових прав позивача. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд і у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18), від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження № 61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20). Таким чином, на підставі викладеного, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконними та скасування результати торгів лоту № 413045 від 13 квітня 2020 року з реалізації 1/5 частки нежитлового приміщення, та акту про проведення електронних торгів від 13 квітня 2020 року, а також скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з електронних торгів № 2059 виданого 05 червня 2020 року приватним нотаріусом підлягають задоволенню.
		 
		Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Донецького апеляційного суду від 15 вересня 2021 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , залишено без задоволення, а рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 травня 2021 року залишено без змін.
		 
		Постанова апеляційного суду мотивована тим, що для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Враховуючи те, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу нерухомого майна на оспорюваних електронних торгах, судовим рішенням визнаний таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованим є висновок місцевого суду про визнання недійсними електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису, а також виданих за результатами цих торгів акту приватного виконавця про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно, оскільки це призвело до порушення майнових прав позивача. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18), від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження № 61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18 (провадження № 61-1287св20).
		 
		Апеляційний суд відхилив аргументи апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено порушення його прав, оскільки встановлено, що відбулась примусова реалізація майна позивача в межах примусового виконання виконавчого напису, який судовим рішенням був визнаний таким, що не підлягає виконанню, отже останній був безпідставно позбавлений власності.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		19 жовтня 2021 року ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_3 , на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 15 вересня 2021 року, в якій просив: оскаржені судові рішення скасувати; прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити; стягнути судові витрати.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди до спірних правовідносин застосували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18) від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження №61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18 (провадження № 61-1287св20), від яких необхідно відступити. Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц (провадження № 14-356цс18) зазначено, що: «з аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами в договорі купівлі-продажу є продавець і покупець. Відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент ЇЇ вчинення вимог, які встановлені частинами 1-3 та 6 статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу)». Недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та Інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17 (провадження № 61-16353сво18).
		 
		Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася |ю суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Тобто, для визнання судом торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення торгів): встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або Інтерес особи, яка звернулася до суду. Тлумачення частини першої статті 203 ЦК України свідчить, що під змістом правочину розуміється сукупність умов, викладених в ньому (постанова Верховного Суду від 11 червня 2020 року у справі № 281/129/17 (провадження № 61-14661св19).
		 
		Враховуючи правову природу продажу майна з публічних торгів, лише у разі встановлення судом обставин (фактів) порушення імперативної, цивільно-правової норми (норм), що потягло за собою порушення суб`єктивного права позивача, на підставі статей 203 та 215 ЦК України, можна робити висновок про недійсність такого правочину. Судами не встановлено порушення відповідачами імперативних цивільно-правових норм, якими врегульовано порядок та умови проведення прилюдних торгів, а тому висновок про їх недійсність є помилковим.
		 
		Підставою для задоволення позову про визнання прилюдних торгів недійсними є наявність не лише порушення норм закону під час проведення прилюдних торгів, а й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює. У цій справі позивач при зверненні із позовом не зазначав у чому полягає порушення (не визнання або оспорювання) його суб`єктивного цивільного права та/або інтересу. При цьому суди необґрунтовано зробили висновок, що оскільки примусова реалізація майна позивача в межах виконавчого провадження відбулась в межах примусового виконання виконавчого напису, який судовим рішення був визнаний таким, що не підлягає виконанню, позивач ОСОБА_1 безпідставно позбавлений власності. Скасування за рішенням суду (визнання недійсним) виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадженні, автоматично не тягне за собою незаконності рішень (дій) приватного виконавця, оформлених постановами. Визнання судовим рішенням виконавчого документа, на підставі якого відкрито виконавче провадження, таким, що не підлягає виконанню, не має наслідком автоматичного скасування постанов приватного виконавця з передачі на реалізацію майна, шляхом проведення електронних торгів. Підстави вчинення правочину з примусової реалізації майна 13 квітня 2020 року, є законними.
		 
		Таким чином, за відсутності встановлення судом обставин (фактів) порушення правил проведення електронних торгів, якими порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду, підстави для визнання прилюдних торгів недійсними на підставі статей 203, 215 ЦК України відсутні.
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року: відкрито касаційне провадження у справі; в задоволенні заяви ОСОБА_2 про зупинення дії рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2021 року та постанови Донецького апеляційного суду від 15 вересня 2021 року відмовлено.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 26 листопада 2021 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від03 листопада 2021 рокувказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18); від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18); від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18); від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження № 61-11606св18); від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20); від 23 грудня 2020 року (провадження № 61-1287св20) та застосованих судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
		 
		Фактичні обставини 
		 
		Суди встановили, що 16 червня 2016 року на підставі заяви АТ «Альфа-Банк», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. вчинено виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості, що виникла по кредитному договору № 354 від 21 червня 2007 року за період з 01 лютого 2015 року по 01 травня 2016 року та складається з заборгованості за кредитом у сумі 45 088,51 дол. США, заборгованості за відсотками за користування кредитом у сумі 7 797,63 дол. США та суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення нотаріального напису. Даний виконавчий напис зареєстровано в реєстрі за № 12260.
		 
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П. В. від 06 грудня 2019 року відкрито виконавче провадження № 60821631 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чуловського В. А. № 12260 від 16 червня 2016 року.
		 
		Постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П. В. від 12 лютого 2020 року описано та накладено арешт на 1/5 частину нежитлового приміщення, загальною площею 416,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 18 лютого 2013 року.
		 
		Згідно висновку про ринкову вартість нерухомого майна від 09 березня 2020 року, ринкова вартість 1/5 частини нежитлового приміщення АДРЕСА_1 , склала 305 200 грн без урахування ПДВ.
		 
		13 квітня 2020 року відбулись електронні торги з реалізації нежитлового приміщення, загальною площею 416,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 за ціною продажу: 320 000 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_2 , як учасника, що запропонував найвищу цінову пропозицію, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 474523.
		 
		05 травня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П. В. складено акт про проведені електронні торги.
		 
		05 червня 2020 року приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Бедненко С. В. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на придбане ним на електронних торгах нежитлове приміщення, загальною площею 416,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . 
		 
		05 червня 2020 року право власності ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 52541119. 
		 
		Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року в справі № 752/7368/20, яке набрало законної сили 19 листопада 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 12260 від 16 червня 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за період з 01 лютого 2015 року по 01 травня 2016 року у розмірі 52886,14 дол. США, а також кошти за вчинення виконавчого напису в розмірі.
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П. В., ДП «Сетам», ОСОБА_2 .
		 
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
		 
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18 (провадження № 61-1287св20) зазначено, що: 
		«для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.
		Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, виконавче провадження № 55219960 відкрито приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Семендяєвим О. С. на підставі виконавчого напису від 20 червня 2017 року № 11638, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., про звернення стягнення на транспортний засіб марки «Nissan» моделі «Х-ТRAIL», 2008 року випуску, номер шасі (кузов, рама, коляска) № НОМЕР_4 , легковий універсал, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , який належав позивачу ОСОБА_1.
		Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2018 року у справі № 642/6377/17 виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А., зареєстрований в реєстрі за № 11638 від 20 червня 2017 року, визнано таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з порушенням вимог частини першої статті 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».
		Враховуючи те, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу рухомого майна на оспорюваних електронних торгах, визнаний у судовому порядку таким, що не підлягає виконанню, Верховний Суд дійшов висновку про недійсність електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису, що призвело до порушення майнових прав позивача.
		Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд і у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18), від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження № 61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі № 202/1698/17 (провадження № 61-6431св20).
		Таким чином, в силу статей 203, 215 ЦПК України є підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсними електронних торгів з продажу автомобіля Nissan X-Trail, 2.5 CVT SE SG, 2008 року випуску, легковий універсал-В, двигун № НОМЕР_1 , номер кузова № НОМЕР_2 , сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_3 , а також виданих за результатами цих торгів: протоколу проведення електронних торгів, акта приватного виконавця про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності на спірний автомобіль».
		 
		У справі, яка переглядається:
		постановою приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П. В. від 06 грудня 2019 року відкрито виконавче провадження № 60821631 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Чуловського В. А. № 12260 від 16 червня 2016 року;
		13 квітня 2020 року відбулись електронні торги з реалізації нежитлового приміщення, загальною площею 416,5 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 за ціною продажу: 320 000 грн. Переможцем торгів визнано ОСОБА_2 , як учасника, що запропонував найвищу цінову пропозицію, що підтверджується протоколом проведення електронних торгів № 474523;
		рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2020 року в справі № 752/7368/20, яке набрало законної сили 19 листопада 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 12260 від 16 червня 2016 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Альфа-Банк» заборгованості за період з 01 лютого 2015 року по 01 травня 2016 року у розмірі 52886,14 дол. США, а також кошти за вчинення виконавчого напису в розмірі;
		встановивши, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилась примусова процедура продажу нерухомого майна на оспорюваних електронних торгах, судовим рішенням визнаний таким, що не підлягає виконанню, суди зробили обґрунтований висновок місцевого суду про визнання незаконними та скасування результатів електронних торгів, які були проведені на підставі такого виконавчого напису, а також виданих за результатами цих торгів акту приватного виконавця про проведення електронних торгів та свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно, оскільки це призвело до порушення майнових прав позивача. Тому судові рішення у частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Григорчука П. В., ДП «Сетам», ОСОБА_2 належить залишити без змін.
		 
		Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги про необхідність відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18) від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження№61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі №202/1698/17 (провадження № 61-6431св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18 (провадження № 61-1287св20).
		 
		Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року). 
		 
		Колегія суддів акцентує увагу на тому, що застосування статей 203, 205 ЦК України у вказаних постановах є однаковим, що свідчить про визначеність та передбачуваність судової практики щодо застосування цих норми. У касаційній скарзі  ОСОБА_2 не вказав будь-яких вагомих причин, які б зумовлювали необхідність відступу від усталених висновків.
		 
		За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 07 листопада 2018 року у справі № 712/1317/14-ц (провадження № 61-22566св18) від 12 грудня 2018 року у справі № 759/18852/14-ц (провадження № 61-21320св18), від 07 лютого 2019 року у справі № 522/1516/15-ц (провадження № 61-25870св18), від 03 липня 2019 року у справі № 372/4917/13 (провадження№61-11606св18), від 19 серпня 2020 року у справі №202/1698/17 (провадження № 61-6431св20), від 23 грудня 2020 року у справі № 639/7253/18 (провадження № 61-1287св20) відсутні.
		 
		Щодо позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк»
		 
		Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
		 
		Відповідно до статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.
		 
		Пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
		 
		Набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.  Ухвалюючи судове рішення у справі про визнання недійсним правочину, укладеного за результатами проведення електронних торгів, порушеної за позовом учасника електронних торгів, в якості відповідачів мають залучатись всі сторони правочину - державна виконавча служба, організатор електронних торгів і переможець таких торгів. Якщо набувачем (переможцем електронних торгів) є фізична особа, справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
		 
		Аналогічний висновок викладено у пунктах 61-62 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 910/856/17 (провадження № 12-128гс18).
		 
		У справі, що переглядається, зміст і характер спірних правовідносин, встановлені судами обставини справи, свідчать, що спір виник між ОСОБА_1 та приватним виконавцем виконавчого округу Донецької області Григорчуком П. В., ДП «Сетам», ОСОБА_2 
		 
		АТ «Альфа-Банк» не є стороною договору купівлі-продажу, укладеного в результаті проведення електронних торгів, тому АТ «Альфа-Банк» є неналежним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. У зв`язку із цим суди помилково задовольнити позовні вимоги пред`явлені до неналежного відповідача. Таким чином оскаржені рішення у цій частині позовних вимог необхідно скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
		 
		Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку про те, що оскаржені судові рішення частково ухвалені без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що: касаційну скаргу слід задовольнити частково; оскаржені судові рішення: у частині позовних вимог ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк» скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог; в іншій частині судові рішення залишити без змін.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу  ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_3 , задовольнити частково.
		 
		Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у частині позовних вимог  ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів скасувати та ухвалити у цій частині нове рішення.
		 
		У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Альфа-Банк» про визнання недійсними результатів електронних торгів, акту про проведення електронних торгів, скасування свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів відмовити.
		 
		В іншій частині рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 15 вересня 2021 року залишити без змін.
		 
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 травня 2021 року та постанова Донецького апеляційного суду від 15 вересня 2021 року у скасованих частинах втрачають законну силу.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                              Н. О. Антоненко
		 
		                                                                                                        І. О. Дундар
		 
		Є. В. Краснощоков
		 
		М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...