Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 221/2498/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них; завданої майну фізичних або юридичних осіб.
Надіслано для оприлюднення: 21.12.2021. Зареєстровано: 22.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 23.12.2021.
Дата набрання законної сили: 19.01.2022
Номер судового провадження: 2/221/1125/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		221/2498/20 
		2/221/1125/2021
		 
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		 
		 
		20 грудня 2021 року                                                                               м. Волноваха
		Волноваський районний суд Донецької області в складі:
		головуючого судді                                        Безрук Т.В.,
		за участю секретаря судового засідання                Чемезової Г.О.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м. Волноваха цивільну справу №221/2498/20 за позовом заступника керівника Волноваської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Микільської сільської ради Волноваського району Донецької області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, 
		 
		встановив:
		 
		позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави шкоду, завдану незаконним виловом риби в сумі 32113,00 грн. 
		В обґрунтування позовних вимог зазначив, що постановою Волноваського районного суду Донецької області від 21.11.2017 року у справі №221/6042/17 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн. в дохід держави. Зокрема вказаною постановою встановлено, що 18.10.2017 року о 17.30 годині на водоймі, розташованій на землях Микільської сільської ради Волноваського району Донецької області грубо порушив правила рибальства, а саме здійснив вилов водних живих ресурсів у розмірі 50 кг риби: карась 611 шт., короп 71 шт., що перевищує встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 4.6 Правил любительського та спортивного рибальства, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.85 КУпАП. Відповідачем державі завдано шкоду у загальному розмірі 32113,00 грн. Однак, питання щодо відшкодування спричиненої шкоди залишилося не вирішеним. Просить позов задовольнити.
		22.06.2021р. ухвалою Волноваського районного суду скасоване заочне рішення від 14.01.2021р. справі за позовом заступника керівника Волноваської місценвої прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Микільської сільської ради Волноваського району Донецької області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
		Відповідно до ст. 12 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що в системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція визначена наказом Генерального прокурора, у тому числі №39 від 17.02.2021р., за яким Волноваський район територіально віднесений до юрисдикції Волноваської окружної прокуратури, у зв`язку з чим назва позивача змінена з Волноваської місцевої прокуратури на Волноваську окружну прокуратуру.
		Відповідач відзив на позовну заяву не подав. 
		Згідно заяви про перегляд заочного рішення, вказував, що позивачем не доведені обставини, що мають значення для справи, зокрема згідно позовної заяви ніби-то ОСОБА_1 здійснив вилов водних живих ресурсів у розмірі 50 кг. Риби: карась 61 І шт, короп 71 шт. В той же час не вказано, яким засобом ОСОБА_1 виловив таку кількість риби і де цей засіб лову? Окрім того, враховуючи таку кількість риби та її вагу, то виходить, що вага однієї рибини становить 73 грами, тобто це розмір риби до 10 см. В той же час 18.10.2017 року в водоймі, розташованій поряд з селом Микільське 17 та 18 жовтня 2017 року з невідомих причин виник сплив риби на поверхню водойми, після чого вона вся викинулася на березі водойми. Цей факт був відомий мешканцям всього села і неживу рибу збирали багато людей. В той же час, ніхто з посадовців ні в селі ні в районному центрі не зацікавився тим, від чого померла така маса риби? Вказані обставини мали місце 18 жовтня 2017 року. Рішення про винуватість ОСОБА_1 в скоєнні правопорушення судом було прийнято 21.11.2017 року. Тоді невідомо, чому майже через 3 роки, а не раніше, до суду надійшов позов прокурора. 
		04.08.2021р. позивач надав відповідь на відзив. Вказував, що постановою Волноваського районного суду від 21.11.2017 року у у справі №221/6042/17 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн. в дохід держави. Постанова не оскаржувалась, набрала законної сили та є чинної на теперішній час. У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість визнав повністю, у скоєному розкаявся Постановою визначений розмір збитків в сумі 32113,00 грн. державі в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області та Микільській сільській раді Волноваського району Донецької області. Шкода відповідачем не відшкодована. Представництво прокурор здійснює у відповідності з вимогами законодавства, у тому числі ст.. 131-1 Конституції України, ч. 3,4 ст. 56 ЦПК України, ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру». Крім того у відповідності до ч. 4 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області та Микільська сільська рада повідомлені про звернення прокурором з позовом до суду. Тому з метою захисту інтересів держави, відшкодування шкоди, завданої незаконним видловом риби відповідачем просив задовольнити позов.
		Прокурор у судове засідання не з`явилась, просила розглянути справу за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягала.
		Представник Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області та представник Микільської сільської ради Волноваського району Донецької області у судове засідання не з`явилися, надали заяви про розгляд справи за відсутності їхніх представників.. 
		Відповідач у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити в задоволенні позову та прийняти до уваги обставини, викладені у відзиві, однак відзив до суду не надходив.
		Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.
		Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
		Статтею 13 Конституції України передбачено, що природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу.
		Згідно ст.66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
		Відповідно до ч.2 ст.63 ЗУ «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні в, зокрема незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.
		Громадяни відповідно до закону зобов`язані, зокрема відшкодовувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу (п.4 ч.2 ст.10 ЗУ «Про тваринний світ»).
		Відповідно до ч.ч. 2, 4, 5 ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні, зокрема у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
		Згідно до ч.1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища» шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
		Судом встановлено, що 18.10.2017 року головним державним інспектором Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області складено протокол про адміністративне правопорушення №000523 відносно ОСОБА_1 за ч.4 ст.85 КУпАП.
		Постановою Волноваського районного суду Донецької області від 21.11.2017 у справі №221/6042/17 ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 85 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн. в дохід держави.. Згідно постанови У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винуватість визнав повністю, у скоєному розкаявся. (а.с.14)
		Згідно вказаної постанови 18.10.2017 року о 17.30 годині на водоймі, розташованій на землях Микільської сільської ради Волноваського району Донецької області грубо порушив правила рибальства, а саме здійснив вилов водних живих ресурсів у розмірі 50 кг риби: карась 611 шт., короп 71 шт., що перевищує встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 4.6 Правил любительського та спортивного рибальства. 
		Згідно проведеного посадовими особи Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області розрахунку до Додатку 1 до Постанови Кабінету Міністрів України №1209 від 21.11.2011 року «Про затвердження такси для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» загальна вартість збитку становить 32113,00 грн.
		Тим самим, ОСОБА_1 шляхом незаконного вилову риби цінних порід заподіяв істотну шкоду навколишньому середовищу на вказану вище суму. 
		З вказаної постанови також вбачається, що питання щодо відшкодування спричиненої навколишньому природному середовищу шкоди судом не вирішено.
		Згідно ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
		Постанова не оскаржувалась на набрала законної сили 01.12.2017 року.
		Таким чином, сума матеріальних збитків навколишньому природному середовищу становить 32113,00 грн. Така сума визначена рішенням суду, а тому не підлягає доказування та є обов`язковою для суду.
		Частиною першою ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 
		Згідно п. «г» ч.4 ст.47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.
		Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_1 заподіяно навколишньому природньому середовищу майнову шкоду, суд дійшов висновку, що шкода підлягає відшкодування державі в особі Микільської сільської ради Волноваського району Донецької області.
		Також, з матеріалів справи встановлено, що листом № 01-35/425 від 04.02.2020 року прокуратурою попередньо, до звернення до суду, зобов`язано Микільську сільську раду надати відомості про вжиті заходи щодо відшкодування збитків заподіяних ОСОБА_1 (а.с. 15).
		Листом № 57 від 03.03.2020 року рада повідомила Волноваську окружну прокуратуру про те, що інформації про відшкодування, отримання коштів на рахунки не отримувала. (а.с. 16).
		Листом № 35/429 від 04.02.2020 року прокуратурою попередньо, до звернення до суду, зобов`язано Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області надати відомості про вжиті заходи щодо відшкодування збитків заподіяних ОСОБА_1 (а.с. 17).
		Листом № 1-16-9/580-20 від 04.03.2020 року Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області повідомило прокуратуру про те, що із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього матеріальної шкоди, завданої унаслідок незаконного вилову водних біоресурсів на суму 32113,00 грн. вказана установа не зверталась, у зв`язку із відсутністю бюджетних асигнувань для сплати судового збору. Інформації про добровільне відшкодування завданої шкоди управління у розпорядженні не має (а.с. 18).
		Повідомленням заступника керівника Волноваської окружної прокуратури від 03.04.2021 року в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області та Микільська сільська рада повідомлено про звернення до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків в сумі 32113,00 грн. (а.с. 19,20).
		Щодо правових підстав звернення прокурора до суду із вказаним позовом, то суд зазначає таке.
		За змістом п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України, ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді регулюються окремим законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч.4 цієї статті.
		Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.
		 
		Зазначеним приписам кореспондують відповідні приписи ЦПК України: прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність її захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.185 ЦПК України.
		У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.4, ч.5 ст.56 ЦПК України).
		Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 698/119/18 (провадження № 14-350цс19) з посиланням на правові висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №587/430/16ц (провадження № 14-104цс19).
		У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 (провадження № 12-72гс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, відповідно до якого сам факт не звернення до суду ради з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси територіальної громади, свідчить про те, що зазначений орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
		Відповідно до ст. 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» передбачено, що посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
		Відповідно до п.6.16. Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 26 від 19 січня 2012 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 березня 2012 року за № 379/20692, органи рибоохорони мають право самостійно та через органи прокуратури подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктами господарювання та громадянами внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
		З огляду на вищезазначені повідомлення прокурора (а.с. 19,20), при зверненні до суду з даним позовом заступник керівника Волноваської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області на виконання вимог ч. 4 ст. 56 ЦПК України, в позовній заяві належним чином обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах та надав докази не здійснення цим органом захисту інтересів держави в частині відшкодування шкоди, заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів, у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.
		Таким чином, прокурором при пред`явлені позову було дотримано процедуру доведення необхідності звернення до суду з даним позовом, так як суспільний і державний інтерес беззаперечно присутні.
		Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_1 шкоди, завданої незаконним виловом риби шляхом стягнення з нього компенсації вартості виловленої незаконним шляхом риби у розмірі 32113,00 грн., розмір якої визначено у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів № 1209 від 21 листопада 2011 року «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».
		Щодо судового збору.
		Відповідно до положень ч 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь Донецької обласної прокуратури належить стягнути понесені витрати по сплаті судового збору у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції в розмірі 2102 грн. (а.с. 1,54).
		 
		Керуючись ст.ст.3, 5, 68, 69 ЗУ «Про охорону навколишнього природнього середовища», ст.ст.10, 57, 63 ЗУ «Про тваринний світ», ст.1166 ЦК України, ст.ст.13, 66 Конституції України, ст.ст.13, 81, 82, 141, 247, 258-259, 263-265, 273, 353, 354 ЦПК України, суд
		 
		ухвалив:
		 
		позов заступника керівника Волноваської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Микільської сільської ради Волноваського району Донецької області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди задовольнити.
		Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Микільської сільської ради Волноваського району Донецької області шкоду, завдану державі внаслідок незаконного вилову риби в сумі 32113,00 грн. 
		Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Донецької обласної прокуратури судовий збір в сумі 2102,00 грн.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
		Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
		 
		 
		 
		Суддя                                                                                          Т.В. Безрук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...