Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 757/1134/20-ц : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом..
Надіслано для оприлюднення: 23.12.2021. Зареєстровано: 23.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 24.12.2021.

Номер судового провадження: 2-3250/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		печерський районний суд міста києва
		Справа № 757/1134/20-ц 
		Категорія 61 
		 
		ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		10 листопада 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
		головуючого судді:                   Соколова О.М.,
		при секретарі:                             Проскурні А.Г.
		справа № 757/1134/20-ц
		розглянувши у судовому засіданні в м. Києві цивільну справу №757/1134/20-ц за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання права власності в порядку спадкування за законом, 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		У січні 2020 року ОСОБА_1  звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України та просить визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті матері  ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 53,0 кв.м., житловою площею 31,9 кв.м.
		В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , 1962 року народження. На момент смерті мати позивача постійно проживала та була зареєстрована у АДРЕСА_2 . Після смерті ОСОБА_2 , відкрилась спадщина на все належне їй майно, та приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Колядою Ю.С. заведена спадкова справа № 11/2012. Спадщину, позивач як спадкоємець ОСОБА_2 , прийняв у встановленому законом порядку шляхом подання відповідної заяви приватному нотаріусу Коляді Ю.С. 20.07.2012 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на частину спадщину, а саме на грошові вклади в ПАТ «Укркомунбанк». На іншу частину спадкового майна, а саме а квартиру АДРЕСА_1 , що належала на праві власності матері позивача, він оформити не встиг, у зв`язку з чим, свідоцтво про право на спадщину на квартиру не отримав. Місто Луганськ, де було відкрито спадкову справу, на даний час є окупованою територією України, у зв`язку з чим приватний нотаріус Луганського міського нотаріального округу Коляда Ю.С., яка відкрила спадкову справу № 11/2012, на даний час здійснює свою нотаріальну діяльність на території Харківського міського нотаріального округу та є приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу. А тому, позивач позбавлений можливості звернутись із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, яка була ним прийнята, однак не оформлена.
		Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.
		Представник відповідача Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив. Відзив на позовну заяву до суду не подав.
		У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
		Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
		З матеріалів справи встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 08.01.1991 року Артемівським відділом РАГС м. Луганська, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Луганськ, про що складено відповідний актовий запис № 24. Батьком записаний ОСОБА_3 , матір`ю - ОСОБА_2 .
		Згідно з копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно виданого 02.02.2005 року, Артемівською адміністрацією Луганської міської ради на підставі наказу від 01.02.2005 № 13/8, квартира розташована за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві приватної власності ОСОБА_2 (1/1 частка) (а.с. 14).
		Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 29.11.2011 Артемівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції у Луганської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 1419.
		12 липня 2012 року приватним нотаріусом Луганського міського нотаріального округу Колядою Ю.С., видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом, яка складається з двох грошових вкладів, які зберігаються у Луганському відділені № 9 ПАТ «Укркомунбанк».
		Згідно з копією листа Міністерства юстиції України від 10.12.2019 року № 674/М-22010/8.3.2 від 10.12.2019 року, позивача проінформовано, що за інформацією наданою Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області документи нотаріального діловодства та нотаріального архіву приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Коляди Ю.С. не було вивезено з тимчасово окупованої території та не передано до відповідного нотаріального архіву. З огляду на вказане, у відповідача не має можливості видати свідоцтво про право на спадщину у спадкових справах, які відкрились на тимчасово окупованій території.
		Отже, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права на спадкування за законом квартири після смерті матері. Вказані правовідносини регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України.
		Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
		Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
		Частиною 1 статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
		Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
		Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
		Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
		Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
		Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
		Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.
		Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
		Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК україни, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
		Згідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
		За приписами ч. 2 ст.1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
		Згідно з абз. 6 ст. 5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов`язаний вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил.
		Відповідно до чстини першої статті 66 Закону України «Про нотаріат» на майно, що переходить за правом спадкоємства до спадкоємців або держави, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину.
		Згідно з п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерстваюстиції України03.03.2004за №20/5 (далі Інструкції), письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.
		Згідно з п. 209 Інструкції при підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту.
		Положеннями п. 231 Інструкції передбачено, що нотаріусом ведеться книга обліку спадкових справ та алфавітна книга спадкових справ. У книзі обліку спадкових справ реєструються: заяви про прийняття спадщини; заява про відкликання заяви про прийняття спадщини; заява про видачу свідоцтв про право на спадщину, про відмову від спадщини; заяви про відкликання заяви про відмову від спадщини; заява спадкоємця на одержання частини вкладу спадкодавця у банку (фінансовій установі); претензії кредиторів, а також заяви про вжиття заходів до охорони спадкового майна, за якими були вжиті ці заходи; заяви про відкриття спадщини та укладання договору на управління спадщиною; заява про видачу свідоцтва виконавцю заповіту; заява виконавця заповіту про відмову від здійснення своїх повноважень; заява відказоодержувача про відмову від заповідального відказування тощо. На підставі однієї із перерахованих заяв, зареєстрованої першою, заводиться спадкова справа на ім`я померлого. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи. У разі підтвердження цього факту нотаріус відмовляє у прийнятті заяви (іншого документа), рекомендуючи заявнику подати її за місцезнаходженням цієї справи, а в разі потреби вимагає цю справу для подальшого провадження. Усі наступні заяви (додаткові, від інших спадкоємців і кредиторів) також реєструються в книзі обліку спадкових справ під самостійними номерами та в хронологічному порядку. На всіх заявах зазначаються час їх надходження та номер спадкової справи. У спадкову справу підшиваються документи, які були витребувані від спадкоємців, юридичних осіб, подані іншими, крім спадкоємців, фізичними особами, а також примірник договору на управління спадщиною, договору про зміну черговості одержання права на спадкування, примірник договору про зміну розміру частки у спадщині, свідоцтва виконавця заповіту, свідоцтва про право на спадщину тощо.
		Як вбачається з письмових доказів наведених судом вище, право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , має син померлої - ОСОБА_1 .
		Судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання за ними права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, у зв`язку з тим, що після смерті ОСОБА_2 його матері позивач отримав свідоцтво про право на спадщину за законом, спадщина на яку видано вказане свідоцтво, складається з грошових коштів з відсотками та усіма належними до них компенсаціями та індексаціями, які зберігаються у Луганському відділенні № 9 ПАТ «Укркомунбанк» на карткових рахунках № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , зареєстровано в реєстрі за № 8729, спадкова справа № 11/2012. На іншу частину спадкового майна, а саме, квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , позивач оформити не встиг, у зв`язку з чим, свідоцтво про право на спадщину на квартиру не отримав.
		Водночас за інформацією вказаною у листі Міністерства юстиції України, та наданою Головним територіальним управлінням юстиції у Луганській області документи нотаріального діловодства та нотаріального архіву приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Коляди Юлії Сергіївни не було вивезено з тимчасово окупованої території та не передано до відповідного нотаріального архіву.
		За таких обставин суд доходить до висновку, що у зв`язку з неможливістю вивезення архіву приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу Коляди Ю.С. та видачі свідоцтва про право на спадщину у спадкових справах, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на оформлення спадщини у встановленому нотаріальному порядку.
		Позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець померлої ОСОБА_2 , має право на спадкування за законом спадкового майна, яке залишилось після смерті його матері, та позивач прийняв належну йому спадщину за законом, оскільки у встановлений ч.1 ст. 1270 ЦК України шестимісячний строк звернувся до приватного нотаріаса Луганського міського нотаріального округу Коляди Ю.С., із заявою про прийняття спадщини за законом. 
		За таких обставин суд вважає, що право власності позивача дійсно порушене і підлягає судовому захисту шляхом визнання за ним права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
		Отже, в судовому засіданні встановлено, що обставини, викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, є достовірними, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають, у зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання права власності в порядку спадкування за законом, підлягають задоволенню.
		Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 158, 206, 258, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд, -
		 
		ВИРІШИВ:
		 
		Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити. 
		Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , право власності на спадкове майно після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 53,0 кв.м., житловою площею 31,9 кв.м.
		Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
		Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
		Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
		Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду.
		У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Позивач: ОСОБА_1 ; адреса: АДРЕСА_3 ; РНОКПП НОМЕР_5 .
		Відповідач: Міністерство юстиції України; код ЄДРПОУ 00015622; місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецього, 13.
		 
		Суддя                                                                        Соколов О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...