Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № С-201567/07 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 05.07.2010. Забезпечено надання загального доступу: 12.07.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
		 
			 У Х В А Л А
			 І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
			"23" березня 2010 р. м. КиївК-22354/07 
			Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
			 
			Головуючого, суддіПанченка О.Н.

СуддівГорбатюка С.А. (доповідач)  
				 
					Мироненка О.В. 
						 
							Мороз Л.Л. 
								 
									Смоковича М.І. 
										 
											 провівши у порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення примусово сплаченого збору та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2007 року,
										
										в с т а н о в и л а :
									
									У березні 2007 року ОСОБА_6 в Октябрському районному суді м. Полтави предявив позов до Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення примусово сплаченого збору та моральної шкоди.
								
								В позовній заяві зазначав, що 07 грудня 2005 року він придбав новий автомобіль “Хюндай-Санта-Фе” вартістю 156 500 грн.
							
							Відповідно до вимог пункту 12 Порядку сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року № 1740 (далі Порядок) та Інструкції про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них та здійснення перевірок реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10 квітня 2002 року № 335 при реєстрації автомобіля в Кременецькому реєстраційному відділі Державної автомобільної інспекції ним був сплачений збір на обовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 3912,50 грн. (3-ри відсотки вартості автомобіля). 
						
						Вважаючи, що вказані нормативні документи суперечать пункту 7 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування”, просив стягнути з відповідача на свою користь безпідставно сплачений збір у розмірі 3912,50 грн., 5 грн. витрат за витребування в Акціонерному банку “Полтава-Банк” дублікату квитанції та 4000 грн. моральної шкоди, а всього 7917,50 грн.
					
					Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16 травня 2007 року в якості співвідповідача у цій справі залучено Відділ Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області. 
				
				Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 01 червня 2007 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
			
			Стягнуто з Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області шляхом списання з відповідного розрахункового рахунку №31213224700002, код платника 24140300 УДК в Полтавській області, код 34698804 банк платника в ГУДКУ в Полтавській області МФО 831019, на користь ОСОБА_6 3912,50 грн. примусово сплаченого збору, 5 грн. витрат за витребування дублікату квитанції про сплату збору та 1000 грн. моральної шкоди а всього 4 917,50 грн. 
			В задоволені позову до УМВС України в Полтавській області відмовлено.
			Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2007 року апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області, Головного Управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області, відділу Державної автомобільної інспекції Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 01 червня 2007 року задоволено. 
			Постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 01 червня 2007 року скасовано. 
			Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову. 
			Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції ОСОБА_6 подав касаційну скаргу.
			Вказав на те, що рішення суду апеляційної інстанції постановлене з порушення норм матеріального права. Просив скасувати постановлене у справі судове рішення апеляційного суду та залишити без зміни постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 01 червня 2007 року.
			Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скар га  
				ОСОБА_6 підлягає задоволенню з огляду на таке.
			
			Пунктом 7 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР “Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування” визначено виключний перелік осіб платників збору на обовязкове державне пенсійне страхування, передбачено, що платниками збору є юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.
			Отже, відповідно до цього Закону обовязок зі сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування покладається на осіб лише у випадку відчуження, а не при купівлі автомобілів. 
			Проте, відповідно до пункту 12 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 1998 року суми збору на обовязкове державне пенсійне страхування з операцій з відчуження легкових автомобілів є підприємства, установи та організації всіх форм власності, а також фізичні особи, які набувають право власності на легкові автомобілі шляхом купівлі легкових автомобілів, у тому числі у виробників або торгівельних організацій (крім випадків забезпечення автомобілями інвалідів згідно із законодавством). 
			Відповідно до частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
			У розясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в постанові від 01 листопада 1996 року № 9 (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
			Апеляційний суд звернув увагу на зазначену суперечність між законом і підзаконним актом, які по-різному врегульовують одне й те саме питання, але не дав оцінки та не зробив правильних висновків, виходячи з вимог частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та вказаного розяснення Пленуму Верховного Суду України.
			Таким чином, рішення судом апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому, воно підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції залишенню без зміни, як така, що відповідає вимогам чинного законодавства. 
			На підставі викладеного, керуючись статтями 210, 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
			у х в а л и л а :
			Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
			Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2007 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_6 до Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області, Відділу Державної автомобільної інспекції управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про стягнення примусово сплаченого збору та моральної шкоди скасувати, а постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 01 червня 2007 року у цій справі залишити без зміни.
			Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Верховного Суду України у випадку та з підстав, передбачених статями 236, 237 Кодексу адміністративного судочинства України, лише за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
			 
				 Судді Панченко О.Н.
				Горбатюк С.А.
				 Мироненко О.В.
				 Мороз Л.Л.
				 Смокович М.І.

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...