Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 296/6231/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Інші справи позовного провадження.
Надіслано судом: 28.12.2021. Зареєстровано: 29.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2021.
Дата набрання законної сили: 23.12.2021
Номер судового провадження: 22-ц/811/224/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 296/6231/20            Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б. 
		Провадження № 22-ц/811/224/21        Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І. 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 
		 
		23 грудня 2021 року м.Львів 
		 
		   Справа№ 296/6231/20
		 Провадження № 22ц/811/224/21
		Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
		 
		головуючого - Приколоти Т.І.,
		суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.
		секретар Іванова О.О.
		 
		розглянув апеляційнускаргу  ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова, ухвалене у м.Львові 2 листопада 2020 року у складі судді Зубачик Н.Б., у справі за позовом  ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк» про захист прав споживача шляхом витребування майна із чужого незаконного володіння,- 
		  
		встановив:
		23 липня 2020 року позивач звернувся з цим позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 5 грудня 2018 року державним виконавцем Корольовського відділу державної виконавчої служби м.Житомир Головного територіального управління юстиції у Житомирській області Лавренчук І.В. передано транспортний засіб марки «CHERY AMULET», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання представнику ПАТ «Ідея Банк» на підставі договору застави транспортного засобу №910.76511 від 13 квітня 2011 року. Зазначає, що договір застави транспортного засобу рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 4 листопада 2013 року визнано недійсним, відтак вказаний автомобіль належить йому на праві власності та підлягає поверненню. Просить позов задовольнити.
		Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 2 листопада 2020 року в позові відмовлено.
		Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 . Зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить рішеннясуду скасуватита постановитинове рішенняпро задоволенняйого вимог,посилаючись надоводи позовноїзаяви.Зазначає, що відповідач надав державному виконавцю недійсний договір застави, тобто за рахунок обману, отримав на зберігання транспортний засіб, відповідач не має статусу кредитора, який правомірно володіє річчю. 
		Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не з`явилася, заяви про відкладення розгляду справи не подали.
		Позивач 20 грудня подав клопотання про розгляд справи в режимі відео конференції. Оскільки клопотання подано менше ніж за п`ять днів до судового засідання, відповідно до ч.2 ст.212 у його задоволенні судом відмовлено. 
		Суд прийшов до висновку про відсутність поважних причин неявки сторін в судове засідання та ухвалив проводити розгляд справи без участі учасників справи.
		Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		Датою прийняття рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
		Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		На підставі ч. 3 ст. 12, ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
		Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
		Встановлено,що13 квітня 2011 року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 910.76511 про отримання кредитних коштів в розмірі 67536 грн. та фінансування страхового платежу за страхування його (позивача) життя у розмірі 4 053,16 грн. на строк 60 місяців, та сплати процентів у розмірі 18,70% річних на придбання транспортного засобу марки «CHERY AMULET», 2010 року випуску, номер кузова НОМЕР_2 .
		Для забезпечення виконання кредитного договору укладено договір застави транспортного вказаного засобу № 91076511 від 13 квітня 2011 року.
		Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 4 листопада 2013 року задоволено позов ОСОБА_1 до ПАТ «Ідея Банк» про захист прав споживачів, визнання недійсною підвищення процентної ставки та визнання договорів недійсними. Визнано недійсними дії ПАТ «Ідея Банк» щодо зміни в односторонньому порядку умов кредитного договору № 910.76511 від 13 квітня 2011 року; кредитний договір та договір застави. Застосовано реституцію та повернуто сторони в початковий стан. Зобов`язано ПАТ «Ідея Банк» повернути ОСОБА_1 сплачені по кредитному договору №910.76511 від 13 квітня 2011 року відсотки, пеню, штрафні санкції, комісії, тощо, а саме: 700 грн. за нотаріальне оформлення; 100 грн. комісії за видачу кредиту; 100 грн. за реєстрацію обтяжень рухомого майна; 1900 грн. комісії за розрахунково-касове обслуговування; 19 грн. комісії банку; 18,45 грн. комісії за прийом платежів; 1845,26 грн., 1845,30 грн., 1515,15 грн., 1845,26 грн., 1845 грн., 1846 грн.; 1845 грн., 1845 грн., 1845,26 грн.; 1848 грн., 1846 грн.; 1846 грн., 1846 грн.; 1846 грн., 1845,26 грн., 1845,26 грн., 1845,26 грн.; 1846 грн., 1846 грн.; 1846 грн., 1846 грн., 1846 грн., 1850 грн.; 1846 грн., 1846 грн. - щомісячні погашення кредитної заборгованості, згідно графіка платежів, загальна сума повернення - 48 654,46 грн. Зобов`язано ОСОБА_1 повернути ПАТ «Ідея Банк» кредит в розмірі 67 536 грн. 
		Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 20 лютого 2014 року за заявою ПАТ «Ідея Банк» накладено арешт на вказаний вище автомобіль. Ухвалою цього суду від 18 січня 2019 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування цього арешту з підстав, що згідно з ч.5 ст. 1057-1 ЦК України, визнаючи недійсним договір застави, який забезпечував виконання зобов`язання позичальника за кредитним договором, суд за заявою кредитодавця накладає арешт на майно, яке було предметом застави. Такий арешт підлягає зняттю після виконання зобов`язання повернути кредитодавцю кошти за кредитним договором, а у разі визнання кредитного договору недійсним - після виконання зобов`язання повернути кредитодавцю кошти в розмірі, визначеному судом відповідно до частини першої цієї статті. Докази повернення коштів банку відсутні.
		Оскаржуване рішення суду першої інстанції мотивовано наступним. 
		Відповідно до ч.1 ст. 1057-1 ЦК України у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов`язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені частиною першою статті 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю.
		Згідно із ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
		Судом встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 4 листопада 2013 року фактично застосовано двосторонню реституцію.
		Відповідно до п.4 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення. Порушенням права в такому випадку визнається вчинення правочину за наявності станом на момент його вчинення дефекту, який за законом може бути підставою недійсності правочину, а реституція виступає наслідком факту визнання правочину недійсним і заходом, спрямованим на приведення майнового стану сторін недійсного правочину до початкового стану, тобто такого, який вони мали до вчинення правочину.
		Визнані недійсними правочини не створюють для сторін тих прав і обов`язків, які вони мають встановлювати, а породжують наслідки, передбачені законом.
		Випискою по рахунку, на який згідно умов кредитного договору №910.76511 повинні були здійснюватися погашення, яка було надана банком, вбачається, що ОСОБА_1 не повернув AT «Ідея Банк» визначених рішенням суду коштів в розмірі 67536 грн. Відтак, докази про виконанням ОСОБА_1 рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 4 листопада 2013 року відсутні.
		З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для повернення позивачу переданого на зберігання відповідачу транспортного засобу. 
		Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яким правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Підстави для скасування рішення суду відсутні.
		Керуючись ст. 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
		п о с т а н о в и в:
		   
		Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		 
		Рішення Галицького районного суду м. Львова від 2 листопада 2020 року залишити без змін.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
		 
		Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
		Повний текст постанови складено і підписано 23 грудня 2021 року.
		Головуючий 
		 
		Судді

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...