Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 683/3334/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 29.12.2021. Зареєстровано: 29.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.12.2021.
Дата набрання законної сили: 23.05.2022
Номер судового провадження: 2/683/1310/2021

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		      
		 
		Справа № 683/3334/21
		2/683/1310/2021
		 
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 грудня 2021 року м.Старокостянтинів.
		 
		Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області 
		в складі головуючого - судді Андрощука Є.М.
		з участю секретаря Бадаєвої Н.О.
		позивача ОСОБА_1 
		представника позивача ОСОБА_2 
		представника відповідача ОСОБА_3 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_1 до Старокостянтинівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення грошових коштів,
		 
		В С Т А Н О В И В:
		 
		У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Старокостянтинівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату, в якому просить: визнати незаконним та скасувати наказ директора Старокостянтинівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №10-к від 08.11.2021 року про відсторонення його від роботи; зобов`язати Старокостянтинівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат виплатити йому заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи. В обґрунтування позову посилався на те, що працює на посаді завгоспа у Старокостянтинівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті. 05.11.2021 року у нього на роботі вимагали медичну інформацію щодо вакцинації від респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та пригрозили відстороненням від виконання посадових обов`язків. 08.11.2021 року йому було вручено наказ про відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення від респіраторної хвороби COVID-19. Позивач вважає такий наказ незаконним, оскільки ні в трудовому контракті, ні в посадовій інструкції, ні в будь-якому іншому документі, що підписані ним та відповідачем, такого зобов`язання з його боку немає, не передбачено повноваження відповідача на відсторонення від роботи з підстав відсутності щеплення. Також позивач вважає, що оскаржуваний наказ не відповідає вимогам ст.43 Конституції України, ст.23 Загальної декларації прав людини, ст.21 Європейської соціальної хартії (переглянутої), ст.6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ст.2 Кодексу законів про працю України, ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
		Позивач і його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, просили їх задовольнити з вищенаведених підстав.
		Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам законодавства, та просив у задоволенні позову відмовити.
		Суд, заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши докази у справі, дійшов висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити з таких підстав.
		Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді завідуючого господарством у Старокостянтинівському міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, що підтверджується його трудовою книжкою. Наказом директора міжшкільного навчально-виробничого комбінату Старокостянтинівської міської ради від 08.11.2021 року №10-к його відсторонено від роботи з 08.11.2021 року до надання документа, що підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19 або довідки про абсолютне протипоказання, затверджене наказом МОЗ від 16.09.2011 року №595. Зазначений наказ виданий на підставі ст.46 КЗпП України, ч.2 ст.12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу МОЗ від 04.10.2021 року №2153 «Про затвердження Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням», п.41-6 постанови КМ України від 09.12.2020 року №1236, повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення проти COVID-19 ОСОБА_1 від 04.11.2021 року №01-11/67.
		Статтею 46 КЗпП України передбачено, що відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.
		Відповідно до преамбули Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» (далі  Закон №2801-XII) кожна людина має природне невід`ємне і непорушне право на охорону здоров`я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров`я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров`я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв`язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя. Основи законодавства України про охорону здоров`я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров`я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров`я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.
		Згідно зі ст.1 цього Закону законодавство України про охорону здоров`я базується на Конституції України і складається з цих Основ та інших прийнятих відповідно до них актів законодавства, що регулюють суспільні відносини у сфері охорони здоров`я.
		Відповідно до ст.5 Закону №2801-XII державні, громадські або інші органи, підприємства, установи, організації, посадові особи та громадяни зобов`язані забезпечити пріоритетність охорони здоров`я у власній діяльності, не завдавати шкоди здоров`ю населення і окремих осіб, у межах своєї компетенції надавати допомогу хворим, особам з інвалідністю та потерпілим від нещасних випадків, сприяти працівникам органів і закладів охорони здоров`я в їх діяльності, а також виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
		За п.п. «б», «г» ст.10 Закону №2801-XII громадяни України зобов`язані: у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення; виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством про охорону здоров`я.
		Закон України«Про захистнаселення відінфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов`язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
		Згідно зі ст.1 цього Законупротиепідемічні заходи - комплекс організаційних, медико-санітарних, ветеринарних, інженерно-технічних, адміністративних та інших заходів, що здійснюються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, локалізації та ліквідації їх осередків, спалахів та епідемій.
		Відповідно до ст.11цього Закону організація та проведення профілактичних і протиепідемічних заходів, зокрема щодо санітарної охорони території України, обмежувальних заходів стосовно хворих на інфекційні хвороби та бактеріоносіїв, виробничого контролю, у тому числі лабораторних досліджень і випробувань при виробництві, зберіганні, транспортуванні та реалізації харчових продуктів і продовольчої сировини та іншої продукції, при виконанні робіт і наданні послуг, а також організація та проведення медичних оглядів і обстежень, профілактичних щеплень, гігієнічного виховання та навчання громадян, інших заходів, передбачених санітарно-гігієнічними та санітарно-протиепідемічними правилами і нормами, у межах встановлених законом повноважень покладаються на органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, органи державної санітарно-епідеміологічної служби, заклади охорони здоров`я, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, а також на громадян.
		Згідно з ч.ч.1,2ст.12 цього Законупрофілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень. Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
		Відповідно до ст.27 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»профілактичні щеплення з метою запобігання захворюванням на туберкульоз, поліомієліт, дифтерію, кашлюк, правець та кір в Україні є обов`язковими. Обов`язковим профілактичним щепленням для запобігання поширенню інших інфекційних захворювань підлягають окремі категорії працівників у зв`язку з особливостями виробництва або виконуваної ними роботи. У разі необґрунтованої відмови від щеплення за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби вони до роботи не допускаються. Групи населення та категорії працівників, які підлягають профілактичним щепленням, у тому числі обов`язковим, а також порядок і терміни їх проведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
		Таким чином, профілактичні щеплення є одним із засобів реалізації протиепідемічних заходів, спрямованих на забезпечення санітарного благополуччя населення з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, а названі вище нормативні акти є формою реалізації нормКонституції Україниу сфері охорони здоров`я.
		Пунктом 1 постанови КМ України від 09.12.2020 року №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції, яка діяла на час видання оскаржуваного наказу) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19 грудня 2020 р. до 31 грудня 2021 р. на території України карантин.
		Згідно зпунктом 41-6цієї постанови керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій необхідно забезпечити:
		1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 4 жовтня 2021 р. № 2153 (далі - перелік);
		2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другоїстатті 12 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб та частини третьоїстатті 5 Закону України Про державну службу, крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я;
		3) взяття до відома, що:
		на час такого відсторонення оплата праці працівників та державних службовців здійснюється з урахуванням частини першоїстатті 94 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 1 Закону України Про оплату праці та частини третьої статті 5 Закону України Про державну службу;
		відсторонення працівників та державних службовців здійснюється шляхом видання наказу або розпорядження керівника державного органу (державної служби) або підприємства, установи, організації з обов`язковим доведенням його до відома особам, які відсторонюються;
		строк відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.
		Наказом МОЗ України від 04.10.2021 року № 2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. Згідно з цим переліком обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають, зокрема, працівники закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.
		Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що наказ про відсторонення позивача від роботи ґрунтувався на вимогах закону, оскільки позивач є працівником закладу освіти та не надав керівникові закладу документ, що підтверджує наявність профілактичного щеплення від COVID-19, або довідку про абсолютне протипоказання до проведення такого щеплення.
		Така позиція суду узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини та висновками щодо застосування норм права Верховного Суду.
		Так, Європейський суд з прав людини у справі Соломахін проти України у рішенні від 15 березня 2012 року вказав, що статтею 8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачається право кожного на повагу до приватного і сімейного життя. Кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб. Суд вказав, що відповідно до його прецедентної практики фізична недоторканність особи охоплюється поняттям приватне життя, яке охороняється статтею 8 Конвенції. Примусова вакцинація як примусове медичне лікування означає втручання в право на повагу до приватного життя, що включає фізичну та психологічну недоторканність особи, як це гарантується пунктом 1 статті 8 Конвенції. Втручання у фізичну недоторканність заявника можна вважати виправданим міркуваннями охорони здоров`я та необхідністю контролювати поширення інфекційних захворювань.
		Також у постанові Верховного Суду від 10 березня 2021 року у справі № 331/5291/19 (провадження № 61-17335св20) вказано, що під час вирішення питання про співвідношення норм статей 3 та 53Конституції України неможна не визнати пріоритетність забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини над правом на освіту, а право дитини позивачки на освіту в шкільному навчальному закладі було тимчасово обмежено з огляду на суспільні інтереси.
		Відтак суд вважає, що відсутнє порушення права позивача на працю, закріплене у статті 43 Конституції України, оскільки за ним зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, обмеження позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров`я і безпеки людини.
		Керуючись ст.ст. 76-80, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд 
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Старокостянтинівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату про визнання незаконним та скасування наказу директора Старокостянтинівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату №10-к від 08.11.2021р. про відсторонення від роботи та зобов`язання виплатити невиплачену заробітну плату за час незаконного відсторонення від роботи.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів до Хмельницького апеляційного суду через Старокостянтинівський районний суд.
		У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 
		Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
		Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
		Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Старокостянтинівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат, вул.Пушкіна,54 м.Старокостянтинів Хмельницького ралійну Хмельницької області, код ЄДРПОУ 06961278.
		Повне рішення суду складене 28 грудня 2021 року.
		 
		 
		 
		Суддя

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...