Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 300/2655/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано для оприлюднення: 30.12.2021. Зареєстровано: 31.12.2021. Забезпечено надання загального доступу: 04.01.2022.
Дата набрання законної сили: 21.12.2021
Номер судового провадження: А/857/19131/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 грудня 2021 рокуЛьвівСправа № 300/2655/21 пров. № А/857/19131/21
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		головуючого судді Святецького В.В., 
		суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,
		з участю секретаря судового засідання Кардаш В.В., 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 300/2655/21 (головуючий суддя Тимощук О.Л., час ухвалення: 15 год. 17 хв., м. Івано-Франківськ, повний текст рішення складений 21 вересня 2021 року) за адміністративним позовом Заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави до Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Дністровського басейнового управління водних ресурсів, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- 
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 04 червня 2021 року Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
		а) визнати протиправною бездіяльність Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району щодо незвернення до органу реєстрації із заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду - дамбу на річці Дністер в урочищі ,,Зарінок на території Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району;
		б) зобов`язати відповідача звернутися до органу реєстрації із заявою для проведення державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду - дамбу на річці Дністер в урочищі ,,Зарінок на території Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району.
		Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно не забезпечив реалізацію державної політики у сфері володіння, користування і розпорядження об`єктами комунальної власності на відповідній території, у тому числі щодо реєстрації права власності на гідротехнічну споруду - дамбу на р. Дністер в урочищі ,,Зарінок на території Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району.
		Рішенням від 16 вересня 2021 року Івано-Франківський окружний адміністративний суд у задоволенні позову відмовив повністю. 
		Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права та не відповідає фактичним обставинам справи. 
		В апеляційній скарзі позивач акцентує увагу на тому, що суд першої інстанцій дійшов хибного висновку щодо неможливості державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду, оскільки здійснення технічної інвентаризації та, як наслідок, складення технічного паспорта є обов`язковим елементом процедури державної реєстрації права власності, а тому Інструкція № 127 не поширюється на проведення інвентаризації гідротехнічних споруд. 
		Однак, непоширення Інструкції на проведення інвентаризації гідротехнічних споруд жодним чином не свідчить, що така інвентаризація гідротехнічних споруд не проводиться, а технічний паспорт на них не складається. 
		Питання обстеження (інвентаризації, паспортизації) гідротехнічних споруд врегульоване Методикою обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженою наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 № 252.
		Таким чином, Дубовецька сільська рада, як балансоутримувач дамби, шляхом залучення спеціалізованих організацій може провести інвентаризацію дамби, на підставі якої може бути складений технічний паспорт. 
		Крім того, колегією Державної реєстраційної служби України у ,,Методичних рекомендаціях стосовно об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації (затверджені протоколом № 3 від 11.12.2012) надані чіткі роз`яснення щодо необхідності державної реєстрації права власності на гідротехнічні споруди стосовно об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації (п. 2.7 методичних рекомендацій).
		Тому при визначені чи є певна споруда об`єктом нерухомого майна та чи підлягають права на неї державній реєстрації, слід враховувати, що державній реєстрації підлягають речові прав на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, яке містить ознаки, передбачені характеристики, які обов`язково повинні бути внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. 
		Таким чином, дамба на р. Дністер в урочищі ,,Зарінок на території Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району є об`єктом нерухомого майна, оскільки розташована на земельній ділянці, її переміщення неможливе без знецінення та зміни її призначення; зазначений об`єкт являє собою будівельну систему, пов`язану із землею, яка створена з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт; об`єкт збудований та прийнятий в експлуатацію в порядку вимог чинного законодавства та відноситься до V (найвищої) категорії складності. 
		Відповідно, даний об`єкт володіє усіма ознаками нерухомого майна, визначеного у частині 1 статті 181 ЦК України, речове право на нього підлягає державній реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. 
		Зважаючи на систематичні паводки, які мають місце на території Прикарпаття, державна реєстрація права власності Дубовецькою сільською радою на дамбу як нерухоме майно оптимізує виділення та використання бюджетних коштів для її обслуговування.
		Таким чином, суд першої інстанції у даній справі неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи.
		З огляду на викладене, Заступник прокурора просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. 
		Дубовецька сільська рада подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції відповідає фактичним обставинам справи та прийняте у відповідності до норм матеріального і процесуального права. 
		Також відповідач звертає увагу на те, що спірна дамба має загальну протяжність 5443 метри, є єдиним об`єктом та будувалась у декілька етапів. Одним із таких етапів було будівництво дамби в урочищі ,,Зарінок, де відрізок дамби довжиною 659 м завершує берегоукріплення в с. Дубівці та є єдиним цілим з основною частиною дамби довжиною 4794 м. У 2015 році зазначена частина дамби довжиною 659 м Дубовецька сільська рада взяла на свій баланс, а інша частина дамби довжиною 4794 м, яка також будувалась у кілька етапів протягом понад 20 років, перебуває на балансі Дністровського басейнового управління водних ресурсів Таким чином, фактично єдиний об`єкт  дамба загальною довжиною5443 метри перебуває на балансі двох юридичних осіб. Встановити де закінчується основна дамба та починається дамба в урочищі ,,Зарінок неможливо оскільки на даний час це є єдиний суцільний об`єкт. Крім того, в урочищі ,,Зарінок знаходиться і частина основної дамби, а спірна ділянка дамби довжиною 659 м є її продовженням.
		З наведених підстав відповідач просить залишити апеляційну скаргу буз задоволення, а рішення суду першої інстанції  без змін.
		Представник позивача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить задовольнити їх в повному обсязі. 
		Представник відповідача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить її відхилити. 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга належить до задоволення з таких підстав. 
		Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що рішенням виконавчого комітету Дубовецької сільської ради від 11.10.2013 №31, на підставі експертного звіту Філії ДП ,,Укрдержбудекспертиза в Івано-Франківській області №09-10-13 від 04.10.2013, затверджено проектно-кошторисну документацію на будівництво дамби на р. Дністер в урочищі ,,Зарінок Дубовецької сільської ради (том 1, а.с.186-248).
		Надалі, у відповідності до договору №23 від 04.11.2013 (том 2, а.с.1-2) та проектно-кошторисної документації, Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 29.10.2013 видано дозвіл на виконання будівельних робіт від № ІУ 115133030584 (том 1, а.с.249-250).
		Відповідно до вказаних договору та дозволу, Коломийське міжрайонне управління водного господарства (виконавець) зобов`язалось за дорученням замовника - Дубовецької сільської ради виконати роботи на об`єкті ,,Завершення берегоукріплення дамби р. Дністер в урочищі ,,Зарінок Дубовецької сільської ради Галицького району Івано-Франківської області.
		Згідно наявних у матеріалах справи копій договорів №26 від 22.07.2014 (том 2, а.с.26-27), №40 від 07.10.2015 (том 2, а.с.45-46) роботи щодо реалізації проекту ,,Завершення берегоукріплення дамби р. Дністер в урочищі ,,Зарінок Дубовецької сільської ради Галицького району Івано-Франківської області тривали протягом 2013-2015 років.
		За наслідком проведених робіт Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області 28.12.2015 затверджена Декларація про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, а саме завершення берегоукріплення дамби р. Дністер в урочищі ,,Зарінок Дубовецької сільської ради Галицького району Івано-Франківської області (том 2, а.с.54-60).
		В результаті вивчення стану використання майна інженерної інфраструктури водних об`єктів на території області та використання бюджетних коштів Івано-Франківська обласна прокуратура встановила, що гідротехнічна споруда - дамба на р. Дністер в урочищі ,,Зарінок на території Дубовецької сільської ради не перебуває на балансі Управління капітального будівництва в Івано-Франківській області, у зв`язку із чим, з метою отримання інформації щодо зареєстрованого права власності на таку споруду, обласна прокуратура звернулась до Дубовецької сільської ради із листом за №15-7вих-20 від 28.12.2020 (том 1, а.с.21).
		Листом від 16.01.2021 №8 Дубовецька сільська рада повідомила позивача про те, що ділянка дамби в селі Дубівці в урочищі ,,Зарінок взята на баланс Дубовецької сільської ради 31.12.2015, однак заходи щодо реєстрації права власності на такий об`єкт сільською радою не вживалися (том 1, а.с.22).
		Зважаючи на встановлений факт бездіяльності відповідача щодо здійснення державної реєстрації нерухомого майна - гідротехнічної споруди (дамби), що на переконання позивача унеможливлює його належне утримання і може призвести до його втрати та носить загрозу для життя та здоров`я жителів громади, заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся з даним позовом до суду.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що здійснення технічної інвентаризації та, як наслідок, складення технічного паспорта щодо гідротехнічної споруди - дамби, як обов`язкових елементів процедури державної реєстрації права власності, Інструкцією про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна не передбачено. Підтвердженням цього є також факт затвердження Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області 28.12.2015 Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності, а саме завершення багатоукріплення дамби р.Дністер в урочищі ,,Зарінок Дубовецької сільської ради Галицького району Івано-Франківської області, без проведеної технічної інвентаризації та видачі технічного паспорта.
		За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що здійснення державної реєстрації права власності на дамбу як об`єкта нерухомого майна не вбачається можливим, оскільки такій інженерній споруді не притаманні характеристики, внесення яких до Державного реєстру прав є обов`язковим.
		При цьому суд зауважив, що гідротехнічна споруда - дамба на р. Дністер в урочищі ,,Зарінок на території Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району є приналежністю головної речі (складовою частиною речі) - земельної ділянки, на якій розташована, а тому в силу приписів статті 5 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, права власності на такий об`єкт, аналогічно як і на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, не підлягають державній реєстрації.
		Таким чином, суд констатує, що дамба на р. Дністер в урочищі ,,Зарінок не є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин, яке містить ознаки, передбачені статтею 181 Цивільного кодексу України, та не наділена виключним переліком характеристик, внесення яких до Державного реєстру прав є обов`язковим. 
		Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є помилковими. 
		Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Статтею 2 Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
		Відповідно до статті 5 вказаного Закону у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (частина 1).
		Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону (частина 2).
		Право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані (частина 3).
		Згідно приписів частин першої та п`ятої статті 16 Закону України від 21.05.1997 №280/97-ВР ,,Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
		Частиною 1 статті 10 Закону №280/97-ВР встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. 
		Згідно приписів статті 25 Закону №280/97-ВР сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
		Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об`єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об`єктів права комунальної власності; вирішення питань про придбання в установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об`єктів комунальної власності майна, відчуженого у процесі приватизації, договір купівлі-продажу якого в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства щодо об`єктів комунальної власності, у тому числі на умовах концесії, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади (п.30 ч.1 статті 25 Закону №280/97-ВР).
		Таким чином, питання визначення, ведення обліку комунального майна та право на розпорядження вказаним майном належить до повноважень органу місцевого самоврядування.
		За змістом статті 60 Закону №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, на рухоме та нерухоме майно. Від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності органи місцевого самоврядування. Підставою набуття права комунальної власності є передача майна комунальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування, та розпорядження об`єктами права комунальної власності. Майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об`єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню. Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад, передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
		З аналізу наведених положень слід зробити висновок, що орган місцевого самоврядування наділений повноваженнями щодо вирішення питань у сфері управління майном, яке перебуває у комунальній власності відповідних територіальних громад.
		Відповідно до п.7 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України ,,Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності від 06.09.2012 №5245-VI (чинний з 01.01.2013), з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
		Згідно із пунктами 3, 4 Розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: - на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади;
		- які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій;
		б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
		У державній власності залишаються:
		а) розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки:
		- на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності;
		- які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук;
		- які належать до земель оборони;
		б) земельні ділянки, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації на території України на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;
		в) землі зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
		г) усі інші землі, розташовані за межами населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпункті "а" пункту 3 цього розділу, а також земель, які відповідно до закону віднесені до комунальної власності.
		Таким чином, вказані нормами закону конкретизують яке саме майно залишається у комунальній власності, а яке у державній власності.
		Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що власники земельної ділянки чи водного об`єкта автоматично не являються власниками спірних у справі гідротехнічних споруд, оскільки оформлення права власності передбачає вчинення ряду процедурних дій.
		Разом з тим, вчиняти дії з оформлення права власності може відповідний уповноважений орган, у віданні якого перебуває відповідна земельна ділянка чи на праві власності.
		Спірним у даній справі є те, чи має вчиняти дії власник земельної ділянки, у даному випадку, орган місцевого самоврядування, який взяв на баланс гідротехнічну споруду, що знаходиться на земельній ділянці державної форми власності.
		Нормами ч.1 ст. 182 Цивільного кодексу (ЦК)України визначено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
		Згідно абз.1 ч.1 ст. 181 ЦК України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
		Статтею 183 ЦК України встановлено, що подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення, а неподільною, відповідно, яку не можна поділити без втрати такого призначення.
		Відповідно ж до ст. 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.
		Складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення (ч.1 ст. 187 ЦК України ).
		Якщо кілька речей утворюють єдине ціле, що дає змогу використовувати його за призначенням, вони вважаються однією річчю (складна річ) (ч.1 ст. 188 ЦК України).
		Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 року №507, під спорудами розуміється будівельні системи, пов`язані з землею, які створені з будівельних матеріалів, напівфабрикатів, устаткування та обладнання в результаті виконання різних будівельно-монтажних робіт.
		За визначенням статті 1 Закону України ,,Про аквакультуру від 18.09.2012 №5293-VI, гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) об`єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
		Згідно із пунктом 1.9.18 Методики обстеження і паспортизації гідротехнічних споруд систем гідравлічного вилучення та складування промислових відходів та хвостів, затвердженого наказом Державного комітету у справах містобудування і архітектури від 19.12.1995 року № 252, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.12.1995 року за №466/1002, гідротехнічні споруди це споруди для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тонелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
		З урахуванням наведених законодавчих норм колегія суддів дійшла висновку, що такий об`єкт, як дамба на річці Дністер в урочищі ,,Зарінок на території Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району довжиною 659 м належить до гідротехнічних споруд.
		Водночас, незалежно від того чи є дамба гідротехнічною чи інженерною спорудою, вона є спорудою, призначеною для використання водних ресурсів, для боротьби з шкідливим впливом вод, захистом земель від водної та вітрової ерозії, інших негативних процесів.
		Тому такий об`єкт як дамба є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов`язана з землею та її переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. 
		Відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендаціях стосовно об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, затверджених протоколом колегії Державної реєстраційної служби України за № 3 від 11.12.2012, до об`єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.
		До гідротехнічних споруд відносяться: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
		За наведених фактичних обставин справи та їх правового регулювання, колегія суддів дійшла переконання, що право на гідротехнічні споруди, а саме: дамбу довжиною 659 м на річці Дністер в урочищі ,,Зарінок на території Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району підлягає державній реєстрації. 
		Згідно довідки Дубовецької сільської ради за № 8 від 16.01.2021 Дубовецька сільська рада взяла на баланс ділянку дамби в селі Дубівці в урочищі ,,Зарінок 31.12.2015. Згідно із записами інвентарної картки № 103 первісна вартість ділянку дамби в урочищі ,,Зарінок села Дубівці станом на 09.12.2015 становила 843915,6 гривень. Заходи щодо реєстрації на вищевказаний об`єкт не вживалися (том 1, а.с.22). 
		Оскільки зазначений об`єкт нерухомого майна перебуває на балансі Дубовецької сільської ради, тому саме до обов`язку відповідача належить вжиття відповідних заходів для проведення державної реєстрації права власності на вказану гідротехнічну споруду.
		Доводи відповідача щодо неможливості державної реєстрації права на частину дамби довжиною 659 м спростовуються приписами частини 3 статті 5 Закону України ,,Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, згідно яких право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, а також їх окремі частини може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності чи інше речове право на земельну ділянку, на якій вони розташовані. 
		Підсумовуючи викладене, колегія суддів визнає обґрунтованими вимоги позову щодо визнання бездіяльності Дубовецької сільської ради протиправною та зобов`язання відповідача звернутися до органу реєстрації із заявою для проведення державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду - дамбу на річці Дністер в урочищі ,,Зарінок на території Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району.
		Суд першої інстанції на вказані обставини не звернув належної уваги, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову. 
		Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
		Відповідно до ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
		Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, допустився помилки в частині застосування норм матеріального права, а тому дійшов помилкового висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову. 
		За таких обставин колегія суддів вважає правильним скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі. 
		Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
		Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача  суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
		 
		Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 2 ч. 1 ст.315, ст. ст. 317, 321, 322 , 325, 328, 329 КАС України, суд,-
		 
		 
		ПОСТАНОВИВ :
		 
		апеляційну скаргу Івано-Франківської обласної прокуратури задовольнити. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі № 460/735/21  скасувати та ухвалити постанову, якою позов задовольнити повністю. 
		Визнати протиправною бездіяльність Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району щодо не звернення до органу реєстрації із заявою щодо проведення державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду - дамбу на річці Дністер в урочищі ,,Зарінок на території Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району.
		Зобов`язати Дубовецьку сільську раду Івано-Франківського району звернутися до органу реєстрації із заявою для проведення державної реєстрації права власності на гідротехнічну споруду - дамбу на річці Дністер в урочищі ,,Зарінок на території Дубовецької сільської ради Івано-Франківського району. 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції лише у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. 
		 
		 
		 
		Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим   О. М. Довгополов  Повне судове рішення складено 30.12.2021.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...