Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 420/11263/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 12.01.2022. Зареєстровано: 13.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2022.
Дата набрання законної сили: 11.01.2022
Номер судового провадження: 854/12212/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		 
		 
		_____________________________________________________________________________
		 
		П О С Т А Н О В А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		 
		11 січня 2022 р. Категорія: 111010000м.ОдесаСправа № 420/11263/21Головуючий в 1 інстанції: Білостоцький О.В.
		час і місце ухвалення: спрощене провадження, 
		м. Одеса
		 
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: 
		судді-доповідача: Семенюка Г.В.
		суддів: Домусчі С.Д. , Шляхтицького О.І. 
		 
		 
		розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал монтаж буд» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал монтаж буд» до Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс-Шляхбуд» про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, -
		 
		встановиВ:
		 
		Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіс-Шляхбуд», в якому позивач просив: - визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС в Одеській області щодо неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсал монтаж буд» з бюджету помилково сплачених грошових коштів в у розмірі 11000, 00 грн. та у розмірі 187000, 00 грн.; - зобов`язати Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС в Одеській області підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсал монтаж буд» помилково сплачених грошових коштів у розмірі 11 000,00 грн. та у розмірі 187 000,00 грн. шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету, мотивуючи його тим, що 05.03.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал монтаж буд» мало намір сплатити товариству з обмеженою відповідальністю «Авіс-Шляхбуд» кошти за виконану роботу згідно договору № 04-01/1 від 04.01.2021 року. Водночас при здійсненні перерахування коштів зі свого власного поточного рахунку, позивачем відповідно до платіжних доручень № 265 на суму 11 000, 00 грн., та № 266 на суму 187 000, 00 грн. було помилково перераховано кошти на електронний рахунок ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіс-Шляхбуд (UА 078999980385169000000350547) замість його поточного рахунку. Водночас Головне управління ДПС в Одеській області відмовилось повернути кошти позивачу, вважаючи, що відповідний механізм не передбачений Податковим кодексом України, оскільки йдеться про повернення коштів, які були сплачені на рахунок іншого суб`єкта, а не до бюджету, як податок.
		Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року у позові відмовлено.
		Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити вимоги позивача у повному обсязі.
		В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відмовляючи у позові, суд першої інстанції не врахував, що електронний ПДВ-рахунок може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків (як це передбачено п. 200-1.4 ПКУ), тоді як грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку платника і не повинні взагалі зараховуватися на електронний ПДВ-рахунок.
		 
		Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити з наступних підстав:
		 
		Судом першої інстанції встановлено, що 05.03.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал монтаж буд» відповідно до платіжних доручень № 265 на суму 11 000, 00 грн., та № 266 на суму 187 000, 00 грн. перерахувало на електронний рахунок ПДВ ТОВ «Авіс-Шляхбуд (UА 078999980385169000000350547) кошти за договірними зобов`язаннями.
		Водночас, як зазначає позивач ним було помилково вказано замість поточного банківського рахунку контрагента, його електронний рахунок ПДВ (UА 078999980385169000000350547).
		З огляду на зазначене, 26.03.2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «Універсал монтаж буд» звернулось до Головного управління ДПС в Одеській області із заявою про повернення на його поточний рахунок у банку помилково сплачених коштів на електронний рахунок ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс-Шляхбуд" (UА 078999980385169000000350547).
		Водночас листами від 31.03.2021 року, від 09.04.2021 року позивачу було відмовлено у задоволенні його заяви та зазначено, що Податковим кодексом України не передбачено процедури перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів на рахунок іншого суб`єкта господарювання.
		Не погоджуючись із бездіяльністю Головного управління ДПС в Одеській області щодо неповернення товариству з обмеженою відповідальністю «Універсал монтаж буд» з бюджету помилково сплачених грошових коштів в у розмірі 11 000, 00 грн. та у розмірі 187000, 00 грн. позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
		 
		Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що повернення коштів з рахунку в СЕА на поточний рахунок платника неможливо, з урахуванням того, що гроші вже зараховані на ПДВ-рахунок іншої особи. А ПДВ-рахунок це рахунок платника (рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі п. 4 Порядку № 569), а не бюджетний рахунок.
		 
		П`ятий апеляційний адміністративний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
		Відповідно до п. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу.
		Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.
		Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).
		На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.
		З аналізу положень п. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України, вбачається, що кошти, які зараховані на рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника податку повертаються на поточний рахунок саме такого платника податків.
		Повернення коштів іншому платнику податків норма п. 200-1.6 ст. 200-1 Податкового кодексу України не передбачає.
		Так, пунктом 43.1 ст. 43 ПК України, передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
		Під помилково сплаченими грошовими зобов`язаннями слід розуміти суми коштів, які на певну дату надійшли до відповідного бюджету від юридичних осіб (їх філій, відділень, інших відокремлених підрозділів, що не мають статусу юридичної особи) або фізичних осіб (які мають статус суб`єктів підприємницької діяльності або не мають такого статусу), що не є платниками таких грошових зобов`язань.
		Натомість, поняття грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
		Тож, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції допустив помилкове трактування вказаних понять, що стало наслідком помилкового висновку про те, що сплачені позивачем кошти є грошовими зобов`язаннями, які сплачені до відповідного бюджету, що унеможливлює застосування положень ст. 43 ПК України, яка регулює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань.
		Оскільки, на час спірних правовідносин у ТОВ "Універсал монтаж буд" був відсутній податковий борг з ПДВ, та позивач звертався до відповідачів з заявами про повернення помилково сплачених коштів, відмова відповідачів у поверненні помилково сплачених сум є протиправною.
		Позивач звертався до ТОВ «АВІС-ШЛЯХБУД» по питанню можливості подачі ними до податкової відповідних документів для повернення коштів в порядку п. 200-1.6 ст. 200-1 ПК України, на що отримав відповіді, що повернення сплачених коштів є неможливим, оскільки сплаченими позивачем коштами не відбулося поповнення ліміту їх електронних рахунків платника ПДВ, а тому, наведені як відповідачами у відмовах так і судом в оскаржуваному рішенні шляхи та способи повернення вказаних коштів, призвели б до списання з рахунку ПДВ ТОВ «АВІС-ШЛЯХБУД» власних коштів даних товариств (зменшення регліміту).
		Фактично, вказані кошти зараховані на вказані ПДВ рахунок ТОВ «АВІС-ШЛЯХБУД», однак, вони не дають їм можливість ними розпоряджатись, що б давало змогу звертатись позивачу до вказаного товариства з вимогами про їх повернення, як помилково набуті чи їх стягнення/повернення.
		Отже, висновок суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні про необхідність звернення товариства до ТОВ «ТОВ «АВІС-ШЛЯХБУД» по питанню повернення коштів є помилковим, оскільки перерахування позивачем коштів на електронний рахунок вказаного товариства не призвело до збільшення ліміту платників.
		Варто врахувати, що фактично склалась ситуація, що безпосередньо собі на рахунок повернути товариство позивача помилково сплачені кошти назад не зможе, адже, для цього немає відповідного механізму, оскільки кошти були зараховані на ПДВ-рахунок інших осіб, однак, не збільшили ліміт ПДВ, тобто, не надійшли в їх розпорядження задля того, щоб звертатись до вказаних товариств з вимогами про повернення коштів (ПДВ-рахунок - це рахунок платника (рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, п. 4 Порядку № 569), а не бюджетний рахунок. При цьому, списання коштів з ПДВ-рахунку відбувається в суворо визначених законодавчих випадках - коли податковий орган подасть органу Казначейства реєстри на списання коштів з ПДВ-рахунку та у визначеній цими реєстрами сумі (самостійно Казначейство навіть помилково зараховані кошти списати з ПДВ-рахунку не може).
		У частині доводів, наведених стороною ДПС України щодо необхідності звертатись позивачу до контрагента, на ПДВ рахунок якого надсилались кошти, колегія суддів зазначає, кошти з ПДВ-рахунку повертаються на поточний рахунок платника: (1) за чітко визначеною процедурою (через подання додатка Д4 до декларації з ПДВ) (п. 2001.5 ПКУ) і (2) при дотриманні певних умов. Так, при поверненні коштів з ПДВ-рахунку на суму поверненої суми зменшується регліміт - відразу на дату подання заяви Д4 (п. 21 Порядку № 569). При цьому, повернення коштів можливе, якщо це не призведе до появи від`ємного регліміту в такого платника.
		За наведених обставин, слідує, що якщо гроші зайшли на ПДВ-рахунок не з поточного рахунку платника, то податковим органом не було збільшено регліміт ТОВ «АВІС-ШЛЯХБУД», (при поверненні цих коштів з ПДВ-рахунку регліміт на цю суму в них зменшується). Тож, якщо враховувати наведені посилання податкового органу, вказане товариством кошти повертатиме з ПДВ-рахунку, однак, на таку повернену суму воно безповоротно втратить власний регліміт (при поповненні ПДВ-рахунку з інших джерел, збільшення ліміту законодавством не передбачено).
		Нормами п. 200-1.4 ПК України, визначено, що електронний ПДВ-рахунок може поповнюватися тільки з поточного рахунку платника податків, з огляду на що, грошові кошти, перераховані не з поточного рахунку самого платника, не повинні були взагалі зараховуватися на електронний ПДВ-рахунок.
		Згідно зі ст. 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
		Верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції, а тому, при будь-якому втручанні державних органів у право на мирне володіння майном повинно бути забезпечено справедливий баланс між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.
		У справі «Беєлер проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини 1 статті 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
		За даних обставин, слід врахувати, що втручання у право мирного володіння майном позивача має переслідувати легітимну мету, яка чітко передбачена національним законодавством, зокрема, приписами ПК України. Однак, у разі відсутності відповідного механізму повернення коштів, слід застосовувати одну з основоположних засад податкового законодавства, визначену п. п. 4.1.4 ст. 4 ПК України, а саме, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу. У розрізі вищенаведеного, а також приймаючи до уваги ґарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право мирно володіти та розпоряджатись своїм майном, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
		Аналогічна правова позиція зазначена в Постанові Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 580/4761/20 від 12.05.2021 року.
		 
		Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного Рішення було неправильно застосовано норми матеріального права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване Рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.
		 
		Керуючись ст.ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Апеляційну скаргу Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсал монтаж буд», - задовольнити.
		Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2021 року по справі № 420/11263/21, - скасувати.
		Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС в Одеській області щодо неповернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсал монтаж буд» з бюджету помилково сплачених грошових коштів в у розмірі 11000, 00 грн. та у розмірі 187000, 00 грн.
		Зобов`язати Державну податкову службу України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС в Одеській області підготувати та подати до відповідного органу Державної казначейської служби України висновок (реєстр) про повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Універсал монтаж буд» помилково сплачених грошових коштів у розмірі 11 000,00 грн. та у розмірі 187 000, 00 грн. шляхом стягнення таких коштів з відповідного бюджету.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь ТОВ "УНІВЕРСАЛ МОНТАЖ БУД" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 4 455 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят п`ять) гривень 00 коп.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
		 
		суддя-доповідача  Семенюк Г.В.судді    Домусчі С.Д.   Шляхтицький О.І.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...