Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 915/606/21 : Господарські справи (з 01.01.2019); Інші справи.
Надіслано для оприлюднення: 12.01.2022. Зареєстровано: 13.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.01.2022.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		======================================================================
		 
		ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		28 грудня 2021 року                                                                                   Справа № 915/606/21
		м.Миколаїв
		 
		Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,
		за участю:
		секретаря судового засідання Пилипась В.О.,
		представника позивача: не з`явився,
		представника відповідача: не з`явився,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні 
		заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» б/н від 03.12.2021 (вхід.№18293/21 від 06.12.2021) про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі
		за позовом: ОСОБА_1 
		( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; 
		РНОКПП НОМЕР_1 ; ел.адреса:  ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ел.адреса представника - адвоката 
		Долгова А.Г.:  ІНФОРМАЦІЯ_3 ),
		до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» 
		(54051, м.Миколаїв, вул.2 Козацька, буд.28; ідент.код 38407240; 
		ел.адреса: ІНФОРМАЦІЯ_5; ел.адреса представника - адвоката Климовича А.В.: 
		ІНФОРМАЦІЯ_4 ),
		про: стягнення невиплаченої суми дивідендів у розмірі 1463550,0 грн,-
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» заборгованість із виплати дивідендів за 2019 рік у розмірі 1463550,0 грн.
		Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.11.2021, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 31.12.2021, в задоволені позову відмовлено.
		06.12.2021 за вхід.№18293/21 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» б/н від 03.12.2021 про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у даній справі, в якій відповідач просив стягнути з позивача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 70000,0 грн та судовий збір у розмірі 2270,0 грн.
		В обґрунтування заяви відповідач зазначає, що у рамках справи №915/606/21 адвокатом проаналізовано значний розмір судової практики та законодавства, які регулюють правовідносини щодо виплати дивідендів учасникам товариства з обмеженою відповідальністю, позовну заяву ОСОБА_1 про стягнення дивідендів у сумі 1463550,0 грн, подано документи для розблокування фактично зупиненої господарської діяльності відповідача та заміни заходів забезпечення позову. Витрачено 26,5 годин робочого часу для аналізу правового регулювання правовідносин між сторонами спору, аналізу та підготовки процесуальних документів по справі (більше 300 аркушів процесуальних документів та доказів), участі у судових засіданнях.
		Відповідач зазначає, що між ТОВ «Аграрленд» та Адвокатським бюро Андрія Климовича 09.06.2021 укладено договір про надання правничої (правової) допомоги, відповідно до положень п.3.1 якого вартість надання професійної правничої (правової) допомоги виконавцем сторони договору встановили у додатковій угоді №1 від 09.06.2021 та визначили, що вартість послуг виконавця з надання правничої (правової) допомоги замовнику у Господарському суді Миколаївської області, Південно-західному апеляційному господарському суді по справі №915/606/21 до прийняття рішення судом першої інстанції по цій справі за позовом ОСОБА_1 про стягнення дивідендів у сумі 1463550,0 грн є фіксованою та становить 70000,0 грн. Відповідач стверджує, що незалежно від обсягу витраченого виконавцем часу на надання правової допомоги розмір гонорару є фіксованим і не підлягає зміні при збільшенні обсягу витраченого часу. Відповідач вважає, що на підставі цих домовленостей він обмежив розмір своїх витрат на правничу допомогу незалежно від обсягу наданих послуг та витраченого часу виконавцем і забезпечив їх відповідність критеріям розумності, необхідності, співмірності зі складністю справи та її значенням для відповідача. 
		Відповідач вказує, що 03.12.2021 ТОВ «Аграрленд» та Адвокатське бюро Андрія Климовича підписали акт приймання-передачі наданих послуг №1, яким підтвердили надання належним чином професійної правничої (правової) допомоги по справі №915/606/21, затвердили обсяг наданих послуг та витрачений на надання таких послуг час - 26,5 годин робочого часу, їх вартість та строк оплати.
		Відповідач вказує, що справа для нього має важливе значення, оскільки позивач пред`явив позов про стягнення нібито невиплачених дивідендів з ТОВ «Аграрленд» у сумі майже 1,5 мільйони гривень. Ця сума співмірна з розміром всього статутного капіталу відповідача і не могла бути виплачена позивачу одномоментно.
		Відповідач зазначає, що у якості заходів забезпечення позову суд наклав арешт на рахунки підприємства в розмірі ціни позову, що фактично призвело до блокування роботи підприємства і можливого банкрутства підприємства, тому відповідач мав вжити всіх заходів для розблокування роботи підприємства. 
		Відповідач вважає, що якщо б підприємство не змогло погасити свої зобов`язання вчасно - це негативно вплинуло б на його господарську діяльність, були б втрачені напрацьовані зв`язки зі постачальниками та клієнтами і це значно погіршило б фінансовий стан підприємства, саме тому ТОВ «Аграрленд» залучило до ведення справи професійного адвоката і доручило йому захищати свої інтереси в цьому важливому та складному судовому процесі.
		Відповідач, вважає витрати на правничу допомогу у розмірі 70000,0 гривень співмірними із предметом позову, адже вирішувалось питання про стягнення з ТОВ «Аграрленд» майже 1,5 мільйонів гривень нібито невиплачених дивідендів. Такі витрати складають лише 4,8% від ціни позову.
		Відповідач стверджує, що якби ТОВ «Аграрленд» не отримало професійну правничу допомогу під час розгляду справи 915/606/21, то робота підприємства була б заблокована ще до моменту прийняття рішення суду і відповідач не зміг би виконати свої зобов`язання перед третіми особами, взагалі працювати і отримувати прибуток.
		Також, відповідач просить стягнути з позивача понесені ним витрати на сплату 2270,0 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2021, так як постановою Південно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача задоволено, а питання про стягнення судового збору не вирішено, оскільки це має робити суд першої інстанції.
		Ухвалою суду від 13.12.2021 призначено заяву до розгляду у судовому засіданні на 28.12.2021.
		Позивач у клопотанні, яке надійшло до суду 22.12.2021, просить суд зменшити витрати на оплату професійної правничої допомоги до 15000,0 грн, посилаючись на те, що розмір гонорару адвоката не є співмірним із витраченим ним часом та складністю справи.
		Позивач звертає увагу на співмірність розміру гонорару, кваліфікацію та досвід представника відповідача адвоката Климовича Андрія, та вказує, що представник отримав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю в 2017 році, тобто має досвід у 4 роки, та вважає, що ставка за годину роботи представника в розмірі 2641,5 грн (70000,0 грн / 26,5 год) занадто завищена в порівнянні з кваліфікацією та досвідом представника відповідача.
		Позивач вважає, що розмір гонорару, визначений відповідачем та його адвокатом, є завищеним, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
		Враховуючи складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката відповідача, виконані адвокатом роботи, заявлені клопотання, зміст відзиву на позовну заяву, обсяг доданих документів, позивач вважає, що розмір 1000 гривень за годину відповідає засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги. А сам розмір виконаної роботи за критеріями реальності та фактичності наданих послуг складає 15 годин. Таким чином, на думку позивача, компенсація правової допомоги дорівнює 15000,0 гривень.
		Сторони про час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
		Судом явка представників сторін не визнавалась обов`язковою.
		Враховуючи викладене суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для розгляду заяви за відсутності представників сторін.
		У судовому засіданні 28.12.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини додаткового рішення без його оголошення.
		 
		Розглянувши заяву відповідача суд дійшов наступних висновків.
		Згідно ст.16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12) ч.3 ст.2 ГПК України).
		Відповідно до положень ч.1 та п.1) ч.3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
		Згідно п.2) ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
		Отже, процесуальним законом передбачено право відповідача на одержання відшкодування за рахунок позивача понесених ним судових витрат, в тому числі і витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку з розглядом ініційованої позивачем справи, у разі відмови в позові.
		Судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву від 29.06.2021 (т.2 а.с.51-53) відповідачем визначено попередню (орієнтовну) суму витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 70000,0 грн та вказано, що докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення Господарським судом Миколаївської області.
		На підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідач надав суду копії наступних документів:
		1) договір від 09.06.2021 про надання правничої (правової) допомоги, укладений між відповідачем ТОВ «Аграрленд», як замовником, та Адвокатським бюро Андрія Климовича, як виконавцем;
		2) додаткова угода від 09.06.2021 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.06.2021;
		3) акт №1 від 03.12.2021 приймання-передачі послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.06.2021;
		4) рахунок №03/12/21 від 03.12.2021 на оплату професійної правничої (правової) допомоги за договором від 09.06.2021 про надання правничої (правової) допомоги на суму 70000,0 грн.
		Судом встановлено, що представником відповідача у даній справі в Господарському суді Миколаївської області був адвокат Климович Андрій Володимирович, відомості про якого розміщені в Єдиному реєстрі адвокатів України, який діяв на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги Серія ВЕ №1039516 від 10.06.2021.
		Договором від 09.06.2021 про надання правничої (правової) допомоги встановлено, що замовник доручає виконавцю, а виконавець приймає на себе зобовязання щодо надання професійної правничої (правової) допомоги замовнику шляхом, зокрема, представництва інтересів замовника в судах всіх рівнів та всіх юрисдикцій з усіма правами наданими законодавством сторонам та учасникам судового процесу у тому числі права підписання та подання будь-яких процесуальних документів (включаючи позовні заяви) від імені замовника (п.1.1 договору).
		Вартість надання професійної правничої (правової) допомоги виконавцем відповідно до цього договору встановлюється додатковою угодою (п.3.1 договору).
		В додатковій угоді від 09.06.2021 до договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.06.2021 сторони домовились, що вартість послуг виконавця з надання правничої (правової) допомоги замовнику у Господарському суді Миколаївської області по справі №915/606/21 за позовом ОСОБА_1 про стягнення дивідендів у сумі 1463550,0 грн є фіксованою та становить 70000,0 грн (п.1 додаткової угоди). 
		Вартість надання правничої (правової) допомоги, визначена в п.1 цієї додаткової угоди, визначена за надання всіх необхідних послуг з надання правничої (правової) допомоги замовнику у Господарському суді Миколаївської області, Південно-західному апеляційному господарському суді по справі №915/606/21 за позовом ОСОБА_1 про стягнення дивідендів у сумі 1463550,0 грн до прийняття рішення судом першої інстанції. Вартість правової допомоги під час апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції визначається окремою додатковою угодою (п.2 додаткової угоди).
		Сторони домовились, що вартість послуг виконавця з надання правничої (правової) допомоги замовнику згідно з цією додатковою угодою буде сплачена протягом 90 (дев`яноста) робочих днів з дня набрання законної сили судовим рішенням по справі (п.3 додаткової угоди).
		Актом №1 від 03.12.2021 приймання-передачі послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.06.2021 визначено, що кількість витраченого виконавцем часу становить 26,5 годин (п.1), вартість послуг виконавця за цим актом складає 70000,0 грн (п.2), замовник оплачує виконавцю надані послуги на суму 70000,0 грн протягом 90 (дев`яноста) робочих днів з дня набрання законної сили рішенням Господарського суду Миколаївської області по справі №915/606/21 (п.4).
		03.12.2021 виконавцем виставлено замовнику рахунок №03/12/21 від 03.12.2021 на оплату професійної правничої (правової) допомоги за договором від 09.06.2021 про надання правничої (правової) допомоги на суму 70000,0 грн.
		Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Пунктом 9 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
		Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Відповідно до ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:
		- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
		- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
		- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
		Разом із тим, чинне господарське процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
		Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
		Для цілей розподілу судових витрат:
		1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
		2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
		За ч.ч.3,4 ст.126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
		При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. 
		У постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, прийнятій об`єднаною палатою Касаційного господарського суду, викладено висновок, що практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).
		Водночас за змістом ч.4 ст.126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
		1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
		2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
		3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
		4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
		У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 ГПК України).
		У розумінні положень ч.5 ст.126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
		Верховний Суд у постанові від 29.04.2020 у справі №920/13/19 наголосив, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
		Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
		1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;
		2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
		3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
		4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
		При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
		Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч.6,7,9 ст.129 цього Кодексу.
		Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
		При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5-6 ст.126 ГПК України).
		Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7,9 ст.129 ГПК України, може з власної ініціативи не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
		У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7 ст.129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (до таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18).
		Судом враховано, що позивач у клопотанні, яке надійшло до суду 22.12.2021, просить суд зменшити витрати на оплату професійної правничої допомоги до 15000,0 грн, посилаючись на те, що розмір гонорару адвоката не є співмірним із витраченим ним часом та складністю справи, вважає, що ставка за годину роботи представника в розмірі 2641,5 грн (70000,0 грн / 26,5 год) занадто завищена в порівнянні з кваліфікацією та досвідом представника відповідача.
		Позивач вважає, що розмір гонорару, визначений відповідачем та його адвокатом, є завищеним, враховуючи складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
		Суд, за результатами аналізу наданого відповідачем акту №1 від 03.12.2021 приймання-передачі послуг до договору про надання правничої (правової) допомоги від 09.06.2021, вважає, що вказаний у акті час, витрачений на аналіз чинного законодавства, судової практики та підготовки позовної заяви, є значно завищеним зважаючи на рівень складності справи, кількість та складність документів, які містяться у справі.
		Також, суд приймає до уваги, що ставка за годину роботи представника відповідача в розмірі 2641,5 грн (70000,0 грн / 26,5 год) занадто завищена в порівнянні з кваліфікацією та досвідом представника відповідача.
		До того ж, представником позивача в акті завищено час його участі в судових засіданнях по даній справі в судах першої та апеляційної інстанцій.
		Крім того, судом враховано, що позивачем по даній справі є фізична особа, а не суб`єкт господарювання, а тому, на думку суду, покладення на нього витрат на правничу допомогу в розмірі 70000,0 грн буде непомірним тягарем.
		За вказаних обставин, суд вважає, що сума витрат на адвоката в розмірі 70000,0 грн є непропорційним до предмету спору та ціни позову, а також обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).
		Суд приймаючи до уваги конкретні обставини справи та положення ч.4 ст.126 ГПК України, згідно з якою при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру; вважає, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню, оскільки їх розмір не відповідає вказаним критеріям реальності, розумності та співрозмірності.
		Також при визначенні суми відшкодування суд виходив з критерію розумності розміру адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, на що наголошує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. 
		Так у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268), а у рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
		За вказаних обставин, суд вважає за необхідне обмежити обсяг витрат на правову допомогу сумою у розмірі 25000,0 грн, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. У відшкодуванні витрат на правову допомогу в решті заявленої позивачем суми 45000,0 грн, - слід відмовити.
		Враховуючи викладене, покладенню на позивача підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 25000,0 грн.
		 
		Щодо стягнення з позивача на користь відповідача понесені ним витрати на сплату 2270,0 грн судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2021 по даній справі, суд вказує наступне.
		Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2021 по даній справі задоволено клопотання ТОВ «Аграрленд» б/н від 11.06.2021 про заміну заходу забезпечення позову вжитого ухвалою суду від 28.05.2021 у справі №915/606/21. Замінено захід забезпечення позову, вжитий ухвалою суду від 28.05.2021 у справі №915/606/21. Накладено арешт на автомобіль Mercedes-Benz GLC 250L (2019 року випуску, VIN -номер НОМЕР_2 , д.н. НОМЕР_3 ) та автомобіль Volkswagen Passat (2018 року виписку, VIN -номер НОМЕР_4 , д.н. НОМЕР_5 ), що належать ТОВ «Аграрленд» (ідент.код 38407240) на праві власності, із забороною ТОВ «Аграрленд» та будь-яким іншим особам здійснювати користування зазначеними транспортними засобами. 
		Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2021 апеляційну скаргу відповідача задоволено, ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2021 в частині заборони ТОВ «Аграрленд» та будь-яким іншим особам здійснювати користування автомобілями Mercedes-Benz GLC 250L (2019 року випуску, VIN-номер НОМЕР_2 , д.н. НОМЕР_3 ) та Volkswagen Passat (2018 року виписку, VIN-номер НОМЕР_4 , д.н. НОМЕР_5 ), що належать на праві власності ТОВ «Аграрленд», - скасовано. В решті ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2021, - залишено без змін.
		За подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2021 по даній справі відповідач за платіжним дорученням №167 від 24.06.2021 сплачено 2270,0 грн судового збору (матеріали оскарження а.с.121).
		В постанові апеляційним судом визначено, що з огляду на те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, то з урахуванням ст.129 ГПК України розподіл судових витрат у справі, у тому числі витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, має здійснити господарський суд, який прийматиме рішення по суті спору, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		У відповідності до ст.129 ГПК України у разі відмови в позові судовий збір підлягає покладенню на позивача.
		За такого, суд приходить до висновку, що на позивача підлягає покладенню також 2270,0 грн судового збору сплаченого відповідачем за подачу апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 18.06.2021 по даній справі.
		 
		Керуючись ст.126, ч.ч.5-7,9 ст.129, ст.ст.221, 232, 233, 238, 240, 241, 244 ГПК України, суд,-
		 
		В И Р І Ш И В:
		 
		1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» б/н від 03.12.2021 (вхід.№18293/21 від 06.12.2021) про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат - задовольнити частково.
		2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» (54051, м.Миколаїв, вул.2 Козацька, буд.28; ідент.код 38407240) 25000,0 грн витрат на професійну правничу допомогу та 2270,0 грн судового збору за подачу апеляційної скарги.
		3. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрленд» у відшкодуванні витрат понесених на правничу допомогу у сумі 45000,0 грн.
		 
		Додаткове рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. 
		Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається  протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.  Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
		Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
		Повне додаткове рішення складено 10.01.2022 року.
		 
		 
		Суддя                                                                                               М.В.Мавродієва

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...