Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 10/51 : Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Застосування податкового законодавства; У т.ч. про сплату (стягнення) ПДВ.
Надіслано для оприлюднення: 05.07.2010. Зареєстровано: 08.07.2010. Забезпечено надання загального доступу: 08.07.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		РІШЕННЯ 
		 
		24.06.2010                                                             Справа № 10/51 
		 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТИСА-ТЕКС", Виноградівський район, с.В.Паладь 
		до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ITALTEKC", Берегівський район, с.Батрадь 
		про стягнення 121 086,20 грн. 
		          
		Суддя –І.В. Івашкович
		представники:
		від позивача –Микита М.Ф., довіреність від 26.06.2010р.
		від відповідача – Бачинська А.В., довіреність від 13.05.2009р.
		 У судовому засіданні 19.05.2010р. за участю представників: позивача - Микита М.Ф., довіреність від 26.06.2009р.; відповідача –Нечаєв В.В., довіреність від 13.05.2010р., оголошувалась перерва до 08.06.2010р. 14.30год. У судовому засіданні 08.06.2010р. за участю представників: позивача - Микита М.Ф., довіреність від 26.06.2009р.; відповідача –Бачинська А.В., довіреність від 13.05.2010р., оголошувалась перерва до 21.06.2010р. 10.30 год. У судовому засіданні 21.06.2010р. за участю представників: позивача - Микита М.Ф., довіреність від 26.06.2009р.; відповідача –Бачинська А.В., довіреність від 13.05.2010р., оголошувалась перерва до 24.06.2010р. 11.00 год.
		 Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "ТИСА-ТЕКС", Виноградівський район, с.В.Паладь звернулось з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ITALTEKC", Берегівський район, с.Батрадь про стягнення суми 121086,20 грн. боргу .
		При обґрунтуванні позовних вимог стверджує про неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором купівлі-продажу від 29.07.2008р. щодо повної оплати вартості нежитлової будівлі з урахуванняv податку на додану вартість. Зазначає, що згідно з умовами договору сторонами погоджено ціну в розмірі 605431,00 грн., яка мала бути сплачена відповідачем двома платежами: сума 302715,50 грн. підлягала оплаті на протязі 5 банківських днів з моменту підписання та нотаріального посвідчення договору; сума 302715,50 грн. –у строк до 01.04.2009р. На виконання умов договору відповідач 31.07.2008р. оплатив 365000 грн., в т.ч. 60833,33 грн. ПДВ., 26.02.2009р. оплатив 240431,00 грн., в т.ч. 40071,83 грн. ПДВ.
		Посилаючись на положення ст.ст.2,6 Закону України „Про податок на додану вартість”, стверджує про обов’язок відповідача оплатити крім договірної суми податок на додану вартість, що за ставкою 20% від договірної суми складає 121086,20 грн. Наголошує, що оскільки відповідач оплатив лише 605431 грн., то за ним утворилась заборгованість в розмірі 121086,20 грн. 
		Представником позивача в процесі судового розгляду позов підтримано. Додатково в обґрунтування позовних вимог подано документи на підтвердження обліку операції з продажу об’єкту нежитлової будівлі за договором від 29.07.2008р., зокрема, копії податкових декларацій за 2008, 2009р.р., копії виданих позивачу податкових накладних №14 від 01.08.2008р., №006 від 10.03.2009р.
		Відповідач згідно з відзивом на позов (з урахуванням доповнення до відзиву) проти позовних вимог заперечив, посилаючись на ті підстави, що відповідно до норм Закону України „Про податок на додану вартість”, Закону України ”Про систему оподаткування в Україні” сплата податку є особистим зобов’язанням платника податку, а право продавця товару вимагати оплати податків від покупця не передбачено. Відповідач стверджує, що позовні вимоги не ґрунтуються на договорі купівлі-продажу від 29.07.2008р., оскільки обумовлена договором сума 605431 грн. повністю сплачена позивачу, що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 01.08.08, №59 від 26.02.09. Наголошено на тому, що у платіжних документах міститься посилання на призначення платежу як на оплату згідно договору №1-3835, із зазначенням в т.ч. суми ПДВ. Про таке призначення платежу було відомо і позивачу, оскільки ним виписано податкові накладні №14 від 01.08.08, №006 від 10.03.09 із зазначенням відповідних сум платежів, в т.ч. ПДВ, згідно з якими визначено обсяг податкового зобов’язання по ПДВ продавця та, відповідно, які є підставою для нарахування податкового кредиту покупця.
		Відповідачем вказано і на те, що законність його дій і правильність відображення господарської операції у податковому обліку підтверджена Актом від 11.01.2010р. планової виїзної перевірки, складеним Берегівською ОДПІ.
		Посилаючись на викладені у відзиві мотиви, відповідач стверджує про те, що сума ПДВ, як непрямого податку, є включена до ціни договору, сторони підтвердили відображення відповідних сум ПДВ у податковому обліку і правильність такого обліку підтверджена органом податкової служби. Інших домовленостей щодо зміни ціни договору чи додаткової оплати між сторонами не було.
		Окрім того, відповідач заперечує факт отримання від позивача рахунку-фактури №14 від 28.07.08, копію якого додано до матеріалів справи позивачем, та наголошено на тому, що такий рахунок не ґрунтується на договорі сторін, яким не передбачено процедуру виставлення рахунку продавцем.
		Згідно з відзивом відповідач просить стягнути з позивача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 5000грн., посилаючись на додані до матеріалів справи документи на підтвердження таких витрат.
		Заперечуючи проти доводів відповідача, представник позивача наголосила на тому, що податкові накладні було виписано по факту надходження платежів, а отже, виходячи із суми відповідного платежу, було визначено та відображено суми ПДВ. Зауважено, що наявність таких накладних не може вважатися доказом повного виконання відповідачем свого обов’язку щодо повної оплати вартості об’єкту продажу за договором від 29.07.08 та нарахованої за ставкою 20% від ціни об’єкту суми ПДВ.
		 Заслухавши доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, суд констатує такі висновки.
		Із фактичних обставин і матеріалів справи слідує, що між ТОВ ”Спільне українсько-угорське промислово-побутове підприємство „Тиса-Текс”, с.Велика Паладь Виноградівського району, як Продавцем, та ТОВ ”Італтекс”, м.Берегово, як Покупцем, укладено договір купівлі-продажу від 29.07.08, посвідчений державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори за реєстровим №1-3835 від 29.07.08.
		Відповідно до умов договору сторонами досягнуто домовленість про продаж Продавцем та купівлю Покупцем комплексу нежитлової будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Сечені (Леніна) 1/а, с.Батрадь Берегівського району, та 362/1000 частки нежитлової будівлі по вул. Сечені (Леніна), 1/б.
		Відповідно до умов п.2 договору сторони домовились про те, що продаж об’єкту вчиняється в цілому за ціною 605431 грн. Передбачено, що перша половина суми в розмірі 302715, 50 грн. сплачується Покупцем на протязі п’яти банківських днів з моменту підписання та нотаріального посвідчення договору, а частина грошової суми в розмірі 302715,50 грн. підлягає оплаті у строк до 01.04.09.
		Наявними у справі доказами підтверджено, що на виконання передбаченого договором зобов’язання щодо оплати вартості об’єкту продажу відповідачем згідно платіжного доручення №1 від 01.08.08 перераховано позивачу грошові кошти в розмірі 365000 грн., як оплата згідно договору від 29.07.08, в т.ч. ПДВ 60833,33 грн., та згідно платіжного доручення №59 від 26.02.09 –240431 грн. як повна оплата згідно договору від 29.07.08, в т.ч. ПДВ 40071,83 грн.
		Таким чином, відповідачем всього було оплачено позивачу суму 605431 грн., що складає обумовлену договором ціну.
		Спір між сторонами виник з приводу розрахунків за придбаний за вказаним договором об’єкт, оскільки, за твердженням позивача, відповідач крім договірної ціни мав оплатити йому суму 121086,20 грн. ПДВ, визначену у відповідності до ст.6.1 Закону України „Про додану вартість” за ставкою 20% від договірної ціни, а отже всього сума оплати має складати 726517,20 грн. 
		За змістом норм п.7.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” поставка товарів (в т.ч. операції згідно з договорами купівлі-продажу) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість. 
		Згідно зі ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
		У договорі від 29.07.08 сторони встановили ціну відчуджуваного об’єкту у розмірі 605431 грн. і саме така сума була сплачена відповідачем двома платежами із виділенням в ній податку на додану вартість.
		Ціна, встановлена в договорі, є основоположною, а тому умови договору купівлі-продажу, зазначені при оформленні документів первинного бухгалтерського обліку та податкового обліку, повинні відповідати такій ціні.
		Відповідно до приписів п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платником податку на додану вартість є продавець товару, який зобов'язаний здійснити утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем у складі договірної ціни товару.
		Згідно з п.7.2 ст.7 вказаного Закону платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну. Встановлено, що податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов’язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. 
		Пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що в податковій накладній окремим рядком повинна бути зазначена ціна продажу, як база оподаткування, а також ставка податку та відповідна сума податку у цифровому значенні, загальна суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. 
		Аналогічні положення містяться і в Порядку заповнення податкової накладної (затв. наказом ДПА УкраїниN 165 від 30.05.97, зареєстр. в Мінюсті України 23 червня 1997 р. за N 233/2037).
		Системний аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для такого висновку, що договірна вартість –це загальна сума коштів, що підлягає сплаті покупцем, яка включає в себе податок на додану вартість і відповідно до пп. 7.2.1 "и" п. 7.2 ст. 7 Закону має бути зазначена окремим рядком в податковій накладній. 
		В даному випадку оформленими позивачем (Продавцем за договором, згідно з вимогами Закону України „Про податок на додану вартість”, а також Порядку заповнення податкової накладної, та виданими відповідачу (Покупцю) податковими накладними №14 від 01.08.08, №006 від 10.03.09 підтверджено відображення у відповідній графі 11 „Загальна сума коштів, що підлягає оплаті” відповідно сум 365000 грн., в т.ч. 60833,33 грн. ПДВ, та 240431 грн., в т.ч. 40071,83 грн. ПДВ, що разом складає суму 605431 грн. договірної вартості предмету продажу за спірним договором. Доданими до матеріалів справи копіями вищезгаданих платіжних документів підтверджено оплату відповідачем в повному обсязі суми 605431 грн., в т.ч. 100905,16 грн. ПДВ.
		Слід також зауважити, що відповідно до пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. 
		Доданими відповідачем до матеріалів справи копіями податкових декларацій на 2008р.,2009р., Реєстру отриманих та виданих податкових накладних підтверджується внесення відповідних даних обліку операції за спірним договором купівлі-продажу, в т.ч. із зазначенням загальної суми, включаючи ПДВ, що узгоджується з даними виданих позивачем податкових накладних та разом складає 605431 грн. 
		Таким чином, вищенаведеним спростовуються доводи позивача стосовно того, що за наслідками вчинення операції з купівлі –продажу об’єкту нежитлової будівлі згідно з договором від 29.07.08 відповідач повинен крім визначеної у договорі ціни 605431 грн. оплатити позивачу суму 121086,20 грн. податку на додану вартість, визначеного за ставкою 20% від договірної ціни. Твердження позивача про існування за відповідачем заборгованості у розмірі 121086,20 грн. слід визнати безпідставними, а в позові слід відмовити в повному обсязі.
		При вирішенні спору по суті суд за правилами ст.49 ГПК України здійснює розподіл судових витрат та констатує наступне. У зв’язку з відмовою в задоволенні позову витрати позивача по оплаті держмита в розмірі 1210,86 грн., по оплаті інформаційно-технічних послуг –в розмірі 236 грн. покладаються на позивача. 
		Статтею 44 ГПК України до судових витрат віднесено, зокрема, витрати на оплату послуг адвоката, пов'язаних з розглядом справи. При цьому згідно норм ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, пов’язані з розглядом судового процесу, покладаються при відмові в позові на позивача.
		Доданими представником відповідача документами підтверджено правовий статус адвоката, яким здійснювалось представництво інтересів відповідача по даній справі (додано копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №21/503 від 10.02.2006р.), а також подано докази, що підтверджують факт перерахування відповідачем адвокатові суми 5000грн. за платіжним дорученням №656 від 14.05.2010р. на підставі договору №ІТ-1 від 13.05.2010р. про надання юридичних послуг та акту №ІТ-1 здачі –приймання наданих послуг за договором №ІТ-1 від 13.05.2010р. Відтак, належним чином підтверджені витрати відповідача по оплаті адвокатських послуг в розмірі 5000,00грн., з огляду на співрозмірність цих витрат з сумою заявлених позовних вимог, слід покласти на позивача.
		Керуючись ст.ст.43, 44,49,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд
		ВИРІШИВ:
		 1.В задоволенні позову відмовити повністю.
		2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „ТИСА-ТЕКС” (Виноградівський район, с. В.Паладь, вул.Чолнокі,19, і.к. 31961489) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ІТАЛТЕКС” (Берегівський район, с.Батрадь, вул.Сечені,1/а, і.к.35771446) 5000грн. відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката. Видати наказ.
		 
		Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому ГПК України.
		 
			 Суддя І.В.Івашкович
			 
			Повний текст рішення підписано 05.07.10

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...