Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 361/1059/21 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про позбавлення батьківських прав.
Надіслано судом: 17.01.2022. Зареєстровано: 20.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 21.01.2022.
Дата набрання законної сили: 28.12.2021
Номер судового провадження: 2/361/2142/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		справа № 361/1059/21
		провадження № 2/361/2142/21
		26.11.2021
		 
		РІШЕННЯ
		Іменем України
		26 листопада 2021 року м. Бровари
		Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:
		головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Лебідя В.Ю., Панек А.С.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину,
		в с т а н о в и в :
		У лютому 2021 року Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (далі - Орган опіки та піклування) звернувся до суду з позовом, у якому просив позбавити відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати із кожного з них аліменти на дитину в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитину відповідного віку, щомісячно, шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
		В обґрунтування позову зазначав, що з 13 жовтня 2014 року відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі. Рішенням суду від 20 липня 2016 року шлюб між ними розірвано. Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . 01 лютого 2021 року до Служби у справах дітей та сім`ї управління соціального захисту населення Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області надійшов телефонний дзвінок від громадянки ОСОБА_4 , яка повідомила, що за адресою: АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_1 , який неналежно виконує свої батьківські обов`язки відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , що виражається у зловживанні батьком спиртними напоями, відсутністю продуктів харчування та відсутністю газопостачання в будинку.
		З метою перевірки зазначеної інформації 01 лютого 2021 року за цією адресою здійснено виїзд у складі: спеціаліста Служби у справах дітей та сім`ї, інспектора з ювенальної превенції Броварського відділу поліції, старости села Богданівка, та обстежено умови проживання малолітньої дитини, які є незадовільними. У будинку дуже холодно, жахливий сморід та повна антисанітарія, речі розкидані, брудний посуд знаходився по всьому будинку, газопостачання відключено за борги, відсутність продуктів харчування, що загрожувало життю та здоров`ю дитини. У зв`язку з цим складено: акт обстеження умов проживання від 01 лютого 2021 року за № 6; акт про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, що їх замінюють; акт проведення оцінки рівня безпеки дитини. Мати хлопчика ОСОБА_2 із сім`єю не проживає з 2018 року, зареєстрована вона у АДРЕСА_2 , проте жодного дня там теж не проживала, місцезнаходження її невідоме.
		На засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконкому Великодимерської селищної ради 01 лютого 2021 року відповідач ОСОБА_1 повідомив, що він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , оскільки зловживає спиртними напоями, не працює, забезпечити дитині нормальні умови проживання змоги не має. Мати дитини ОСОБА_2 із 2018 року з ними не проживає, участі у вихованні та догляді за сином, фізичним, духовним і моральним розвитком не приймає, життям дитини не цікавиться. Матеріальної допомоги синові не надавала. Місце її перебування та проживання йому невідоме. Також він надав заяву, посвідчену 01 лютого 2021 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області за реєстровим № 106, якою надає згоду на позбавлення його батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 .
		Зважаючи на викладені факти, виконавчий комітет Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області прийняв рішення про негайне відібрання малолітнього ОСОБА_3 від батька ОСОБА_1 , у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дитини.
		Рішенням виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області як Органом опіки та піклування від 01 лютого 2021 року № 30 надано висновок щодо позбавлення відповідачів батьківських прав відносно їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що батьки дитини від виконання своїх батьківських обов`язків ухиляються.
		Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення батьків від виховання дитини та свідоме нехтування ними своїми обов`язками, що є підставою для позбавлення відповідачів батьківських прав. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.
		Представник позивача Органу опіки та піклування Щипакіна К.В. у судовому засіданні позов підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеному вище, просила суд задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
		Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов визнав повністю, проти його задоволення не заперечував, про що надав суду відповідну заяву.
		Відповідач ОСОБА_2 повторно у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася судом належним чином за зареєстрованим місцем проживання та через оголошення на сайті суду, про причини неявки суд вона не повідомила, відзив на позов і заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не подала.
		З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, враховуючи, що визнання відповідачем позову закону не суперечить, прав, свобод чи інтересів інших осіб не порушує, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.
		Суд встановив, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 18 листопада 2014 року виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Броварського району Київської області зроблено актовий запис за № 31. Його батьком є ОСОБА_1 , матір`ю - ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
		Відповідачі у справі з 13 жовтня 2014 року перебували у шлюбі, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2016 року шлюб між ними розірвано.
		Із довідки від 01 лютого 2021 № 72, виданої виконавчим комітетом Богданівської селищної ради Броварського району Київської області, видно, що відповідач ОСОБА_1 та його малолітній син ОСОБА_3 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
		01 лютого 2021 року за цією адресою здійснено виїзд комісії у складі: спеціаліста Служби у справах дітей та сім`ї Великодимерської селищної ради Леоненко О.А., інспектора з ювенальної превенції Броварського відділу поліції Теплюк Я.В., старости села Богданівка Бобко Ю.М. , якою було проведено обстеження умов проживання малолітньої дитини, які є незадовільними. У будинку дуже холодно, жахливий сморід та повна антисанітарія, речі розкидані, брудний посуд знаходився по всьому будинку, газопостачання відключено за борги, відсутні продукти харчування, що загрожувало життю та здоров`ю дитини, що підтверджується актом обстеження умов проживання від 01 лютого 2021 року № 6, актом про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, що їх замінюють від 01 лютого 2021 року та актом проведення оцінки рівня безпеки дитини.
		Згідно із довідкою старости Богданівського старостинського округу Великодимерської селищної ради від 01 лютого 2021 року № 8 ОСОБА_3 проживає разом із батьком ОСОБА_1 та перебуває на його матеріальному забезпеченні. Мати дитини ОСОБА_2 з 2018 року із сином разом не проживає, матеріально його не забезпечує, життям хлопчика вона не цікавиться, місце її знаходження невідоме.
		Згідно із відомостями, наданими суду Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС в м. Києві та Київській області, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована з 19 жовтня 1996 року за адресою: АДРЕСА_2 .
		Відповідно до акту обстеження умов проживання від 08 лютого 2021 року № 48, складеного спеціалістами Служби у справах дітей Броварської міської ради Київської області, відповідач ОСОБА_2 за вказаною адресою зареєстрована, проте жодного дня не проживала, її місцезнаходження невідоме.
		Актом комісії у складі юриста 1 категорії Онопрієнко З.В., старшого інспектора з кадрів Жук Н.М. , жителів вулиці Центральної ДО Резиденція "Залісся" ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , від 07 червня 2019 року підтверджено, що з 2017 року відповідач ОСОБА_2 проживає в місті Бровари, участі у вихованні сина ОСОБА_3 матір не приймає.
		Згідно із характеристикою, наданої старостою Богданівського старостинського округу Великодимерської селищної ради від 01 лютого 2021 року № 07, ОСОБА_1 проживає разом із сином. Зарекомендував себе з негативної сторони, зловживає спиртними напоями, порушує громадський порядок. Вихованням та розвитком сина не займається, батьківські обов`язки по відношенню до сина він не виконує.
		Із заяви ОСОБА_1 від 01 лютого 2021 року, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Базир В.Г., зареєстрованої за № 106, відповідач надав згоду на позбавлення його батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та на його усиновлення.
		01 лютого 2021 року виконавчий комітет Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області прийняв рішення за № 29 про негайне відібрання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_1 , у зв`язку з виникненням безпосередньої загрози для життя та здоров`я дитини.
		Рішенням виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області від 01 лютого 2021 року № 30 надано до суду висновок щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що батьки дитини від виконання своїх батьківських обов`язків ухиляються.
		З цього висновку Органу опіки та піклування вбачається, що 01 лютого 2021 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Великодимерської селищної ради був присутній відповідач ОСОБА_1 , який повідомив, що не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно малолітнього сина, оскільки він зловживає спиртними напоями, не працює, забезпечити синові нормальні умови проживання змоги не має. У будинку, де він проживав із сином, дуже холодно, газопостачання відключено за борги. Мати дитини ОСОБА_2 із 2018 року з ними не проживає, участі у вихованні та догляді за сином, його фізичному, духовному та моральному розвитку не приймає, його життям не цікавиться. Будь-якої матеріальної допомоги дитині вона не надавала. Місце її перебування та проживання йому невідоме.
		Наказом управління соціального захисту населення Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області від 01 лютого 2021 року № 47 малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тимчасово було влаштовано в сім`ю ОСОБА_4 
		01 червня 2021 року Комунальний заклад "Богданівське навчально-виховне об`єднання" Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області провів комплексне психологічне обстеження малолітнього ОСОБА_3 , 2014 року народження, у ході якого виявлено високий рівень тривоги, який проявляється в усіх життєвих ситуаціях, відсутність позитивного досвіду під час проживання з батьками, ознаки зазнавання психологічного та фізичного насильства над дитиною. Ставлення до біологічної матері негативне, відсутні позитивні теплі спогади про неї, лише негатив, страх і відраза. Малолітній ОСОБА_3 навіть думки не припускає про її присутність у своєму житті. Ставлення до біологічного батька задовільне, дитина приймає його та усвідомлює певну роль у своєму житті, але без ознак емоційної прив`язаності та позитивних почуттів. Поряд з цим, ОСОБА_3 не відчуває себе в безпеці. Його ставлення до родини ОСОБА_4 повністю позитивне, дитина завжди говорить про них із теплом і любов`ю, тільки їх може називати мамою і татом. До ОСОБА_4 проявляє високу емоційну прив`язаність. ОСОБА_13 є для нього уособленням безпеки та стабільності. Дитина бачить їх у майбутньому своєю родиною.
		Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
		Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
		За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки чи інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
		У ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року № 2402-III встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
		Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 150, ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
		Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
		За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.
		Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок про те, що ухилення матері, батька від виконання ними своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків та свідомого нехтування ними своїми батьківськими обов`язками.
		Пленум Верховного Суду України у п. 15, абз. 2 п. 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" зазначив, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
		Верховний Суд у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 641/2867/17-ц висловив правову позицію та вказав на те, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
		У ч. ч. 8, 10 ст. 7 СК України встановлено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
		Згідно із ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
		Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухиляються, відповідач ОСОБА_1 позов у цій частині визнав, проти позбавлення його батьківських прав не заперечує, суд дійшов висновку, що позов Органу опіки та піклування в частині позбавлення відповідачів батьківських прав ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню.
		За змістом ч. 4 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства", ч. 2 ст. 166 СК України позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.
		У ч. 2 ст. 51 Конституції України, ч. 1 ст. 180 СК України закріплено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
		Згідно із ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
		Органом опіки та піклування заявлено також вимоги про стягнення з обох відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліментів на дитину в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, із кожного, щомісячно, шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
		Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
		За змістом ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
		Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
		Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
		Враховуючи наведене, вимоги ч. ч. 2, 3 ст. 166 СК України, суд вважає, що позов Органу опіки та піклування підлягає задоволенню і в частині стягнення з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 аліментів на дитину у визначеному законом мінімальному розмірі.
		За змістом п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України у справах про стягнення аліментів суд допускає негайне виконання рішень у межах суми платежу за один місяць.
		Також відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, п. 14 ч. 2 ст. 3, ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за дві вимоги немайнового характеру із відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1816 грн., по 908 грн. із кожного відповідача.
		На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 49, 56, 76, 81, 89, 141, 259, 263 - 265 ЦПК України, суд
		у х в а л и в :
		Позов задовольнити.
		Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 31, складений 18 листопада 2014 року виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Броварського району Київській області.
		Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження № 31, складений 18 листопада 2014 року виконавчим комітетом Богданівської сільської ради Броварського району Київській області.
		Стягувати з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
		Стягувати з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України аліменти на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10 лютого 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
		Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.
		Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь держави судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.
		Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
		Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
		 
		Суддя Дутчак І. М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...