Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 348/2436/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них; про відшкодування шкоди, з них.
Надіслано судом: 17.01.2022. Зареєстровано: 21.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 24.01.2022.
Дата набрання законної сили: 10.01.2022
Номер судового провадження: 22-ц/4808/124/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 348/2436/20 
		Провадження № 22-ц/4808/124/22 
		Головуючий у 1 інстанції Міськевич О. Я. 
		Суддя-доповідач Девляшевський 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		10 січня 2022 року м. Івано-Франківськ
		Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
		головуючого        Девляшевського В.А., 
		       суддів:        Бойчука І.В., Пнівчук О.В.,
		       секретаря        Максимів Ю.В.,
		з участю:    представників відповідачів: адвокатів Кушнір І.Р. та ЛеникН.І., позивача  ОСОБА_1 ,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально-діагностичний центр «Сімедгруп», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
		за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на додаткові рішення Надвірнянського районного суду, постановлені головуючою суддею Міськевич О.Я. 11 жовтня 2021 року,
		в с т а н о в и в:
		У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила стягнути солідарно з ТОВ Лікувально-діагностичний центр «Сумедгруп» та лікаря ЛДЦ «Сімедгруп» ОСОБА_2 на свою користь 100533 грн майнової шкоди та 100000 грн моральної шкоди.
		Рішенням Надвірнянського районного суду від 22 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
		Додатковим рішенням Надвірнянського районного суду від 11 жовтня 2021 року заяву представника ОСОБА_2 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 18000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
		Додатковим рішенням Надвірнянського районного суду від 11 жовтня 2021 року заяву представника ТОВ Лікувально-діагностичний центр «Сімедгруп» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ЛДЦ «Сімедгруп» 18000 грн витрат на правничу допомогу.
		Не погоджуючись із вказаними додатковими рішеннями, представник ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що вони ухвалені з порушенням норм процесуального права. Зазначає, що представником ОСОБА_2 не надано суду належних доказів понесених витрат, зокрема не надано детального розрахунку та акту приймання-передачі виконаних робіт. Крім того, не надано належних доказів сплати коштів ОСОБА_2 , а подано тільки рахунок на оплату, однак вказані зауваження не були взяті місцевим судом до уваги. Також вказує, що в договорі про надання правової допомоги, укладеному між ТОВ ЛДЦ «Сімедгруп» та їх представником, відсутнє визначення суми гонорару, порядку та умов розрахунку між сторонами, а тому вважає всі інші документи, подані на підтвердження понесених витрат, неналежними та недопустимими. Враховуючи вказане, просить оскаржувані додаткові рішення скасувати та постановити нові, якими відмовити в задоволенні заяв про стягнення судових витрат.
		   У надісланому на адресу суду відзиві представник ТОВ «Сімедгруп» доводи апеляційної скарги заперечила, оскільки вважає її безпідставною та необґрунтованою. Зазначає, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу ними подано до суду копії договору про надання правової допомоги від 05.04.2021, акту приймання-передачі наданих послуг від 24.09.2021, квитанцій від 23.04.2021, 22.09.2021 та платіжного доручення про оплату юридичних послуг у сумі 30020,40 грн. Зауважує, що додаткову угоду №1 до договору про надання правової допомоги не було подано до суду, так як це не передбачено вимогами ч. 3 ст. 137 ЦПК України. Вказана додаткова угода свідчить про наявність домовленості сторін щодо вартості послуг за одну годину адвоката. На думку представника відповідача, доводи суду про не співмірність заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 30020,40 грн є протиправними та такими, що порушують принцип змагальності. Крім того вважає, що суд першої інстанції зменшив витрати на правничу допомогу з власної ініціативи без клопотання сторони. Просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким заяву представника ТОВ ЛДЦ «Сімедгруп» про стягнення судових витрат задовольнити повність.
		Представник ОСОБА_2 також подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу нею подано копію Договору про надання адвокатських послуг №А/31/03/21 від 31.03.2021, копію рахунку на оплату правових послуг №014 від 23.09.2021 з детальним описом наданих послуг. Вказаний рахунок підтверджує загальну вартість наданих послуг на суму 18000 грн. Зазначила, що представник позивачки не заперечила вказаний розмір витрат на правничу допомогу, а тому місцевий суд обґрунтовано ухвалив рішення про стягнення з позивачки заявленої суми таких витрат.
		ОСОБА_1 доводи апеляційної скарги підтримала, просила її задовольнити.
		Представник ТОВ ЛДЦ «Сімедгруп» та ОСОБА_2 апеляційну скаргу заперечили, з мотивів, викладених у їхніх відзивах, просили апеляційну скаргу відхилити.
		Вислухавши суддю-доповідача, позивача, представників відповідачів, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
		Ухвалюючи додаткові рішення та задовольняючи вимоги відповідачів про стягнення з позивача понесених витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що у задоволенні позову відмовлено, відповідачем ОСОБА_2 надані належні документи у підтвердження понесених витрат, а розмір витрат є спірмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт. Задовольняючи частково заяву ТОВ ЛДЦ «Сімедгруп», місцевий суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30020,40 грн є завищеними, належним чином необґрунтованими та прийшов до висновку про їх зменшення до 18000 грн.
		Колегія суддів не може повністю погодитися з цими висновками суду першої інстанції.
		Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
		До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
		Згідно пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
		Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
		Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
		Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
		Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
		Частина 1 статті 134 ЦПК України передбачає, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.
		Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
		За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина друга статті 137 ЦПК України).
		Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).
		З матеріалів справи вбачається, що 31.03.2021 між ОСОБА_2 та Адвокатським об`єднанням «Інтелекс» в особі президента Леника Ю.М. було укладено договір про надання адвокатських послуг № А/31/03/21 (т.1 а.с. 218-219).
		Також договір про надання правової допомоги № 050421 був укладений 05.04.2021 між адвокатом Кушнір І.Р. та директором ТОВ «Сімедгруп» - Остап`як І.З. (т.1 а.с. 203-205).
		Предметом договору про надання адвокатських послуг № А/31/03/21 є здійснення представництва інтересів ОСОБА_2 в Надвірнянському суді.
		Пунктом 5.1. згаданого договору визначено, що за надання послуг з представництва інтересів клієнта в Надвірнянському районному суді при розгляді справи № 348/2436/20 сплачується фіксований розмір винагороди  18000 грн.
		Згідно п. 5.4. винагорода сплачується клієнтом на підставі відповідного акту прийому-передачі виконаних послуг, які підписуються обома сторонами. 
		Пунктом 5.6. визначено, що компанія складає та передає клієнту для підписання акт наданих послуг, який клієнт, за відсутності зауважень, зобов`язаний підписати.
		Клієнт здійснює оплату наданих послуг протягом 3 банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт, якщо інше не передбачено договором (п 5.7).
		На підтвердження розміру витрат, понесених на правничу допомогу відповідачкою ОСОБА_2 , адвокатом Ю.М. Леником до суду першої інстанції надано копію рахунку №014 від 23.09.2021, в якому зазначено про оплату відповідачкою правових послуг, в тому числі: ознайомлення з позовною заявою, формування правової позиції, підготовка процесуальних документів, ознайомлення в суді з матеріалами справи, підготовка письмового заперечення на клопотання про призначення судово-психологічної експертизи, підготовка пояснень, судове представництво у шести судових засіданнях (т.1 а.с. 220).
		Разом зтим,апеляційним судомвстановлено,що навиконання пунктів5.4,5.6Договору пронадання адвокатськихпослуг №А/31/03/21від 31.03.2021відповідачем таїї представникомне наданоакт приймання-передачі виконаних робіт та детальний розрахунок витрат на правову допомогу.
		У вказаному вище рахунку міститься тільки перелік послуг без зазначення їхньої вартості, а також відсутнє його погодження з відповідачем ОСОБА_2 .
		Ураховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про стягнення судових витрат та скасування додаткового рішення.
		Що стосується доводів апелянта про відсутність визначення суми гонорару в договорі про надання правої допомоги 050421 від 05.04.2021, то апеляційний суд зауважує таке.
		Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
		Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
		Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
		Разом з тим, розмір витратна оплатупослуг адвокатамає бутиспівмірним із:1)складністю справита виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 137 ЦПК України).
		У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).
		Обов`язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).
		Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
		Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
		Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
		Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини 3 статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
		При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч. 1 ст. 182 ЦПК України).
		Аналіз вищезазначених процесуальних норм дає підстави для висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
		Аналогічна позиція викладена в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 у справі № 755/9215/15-ц.
		На підтвердження розміру понесених судових витрат представник ТОВ «Сімедгруп» подав до суду договір про надання правової допомоги 050421 від 05.04.2021, акт про прийняття-передачу наданої правової допомоги від 24.09.2021, в якому визначено, що вартість однієї години становить 1000 грн (т.1 а.с. 206-207), копії квитанцій на суму 2020,40грн витрат на пальне (т.1 а.с. 208), а також платіжне доручення №9939 від 27.09.2021 про сплату ТОВ «Сімедгруп» 30020,40 грн за надання правової допомоги (т.1 а.с. 209).
		В пункті4.1.договору пронадання правової допомоги 050421 від 05.04.2021 визначено, що вартість наданих виконавцем послуг може бути встановлена на підставі акту прийому-передачі виконаних робіт.
		Із акту прийняття-передачі наданої правової допомоги від 24.09.2021 вбачається, що ТОВ «Сімедгруп» понесло витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30020,40 грн, з яких: 2000 грн зустріч з клієнтом, ознайомлення з позовною та додатками, визначення правової позиції та судових перспектив(2 год.), 3000 грн ознайомлення з матеріалами справи (3 год.), 2000 грн вивчення та пошук нової судової практики в аналогічних спорах (2 год.), 1000 грн підготовка відповіді на виконання ухвали (1 год.), 20000 грн підготовка та участь у восьми судових засіданнях (10.02.2021, 06.04.2021, 23.04.2021, 24.05.2021, 04.06.2021, 21.07.2021, 27.08.2021 та 22.09.2021 (20 год.), 2020,40 грн  компенсація витрат на пальне. У акті визначено, що вартість однієї години роботи адвоката становить 1000 грн.
		Апеляційним судом встановлено, що судове засідання 10.02.2021 не відбулося, оскільки відповідачем ОСОБА_2 подано до суду клопотання про відкладення розгляду з метою укладення договору з адвокатом (т.1 а.с. 91), судове засідання 06.04.2021 тривало чотири хвили та було відкладено. 
		Беручи до уваги вказане та з урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним. 
		Однак, з урахуванням складностісправи,обсягу іскладності виконаноїадвокатом роботи,значимості такихдій усправі виходячиз їїконкретних обставин,колегія суддіввважає,щовизначениймісцевим судомрозмір витратна правничудопомогу усумі 18000грнтакож єзавищеним, що суперечить принципу розподілу судових витрат.
		Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зменшити їх розмір до 10 000 грн.
		При цьому,апеляційний судзауважує,що усудовому засіданнімісцевого суду11.10.2021представник ОСОБА_1 просила відмовитиу задоволеннізаяв проухвалення додатковогорішення,а томудоводи представникаТОВ «Сімедгруп»про те,що місцевийсуд зменшив витрати на правничу допомогу з власної ініціативи без клопотання сторони, апеляційний суд відхиляє, оскільки вони спростовуються звукозаписом відповідного судового засідання.
		Зважаючи на викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що додаткове рішення Надвірнянського районногосуду від11жовтня 2021року,яким стягнутоз ОСОБА_1 на користьТОВ ЛДЦ«Сімедгруп» 18000грн витратна правничудопомогу слідзмінити,зменшивши розмір стягнення витрат на правничу допомогу до 10000 грн.
		Керуючись статтями 374,375,376,381-383,389 ЦПК України, суд
		п о с т а н о в и в :
		Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
		Додаткове рішення Надвірнянського районного суду від 11 жовтня 2021 року скасувати та постановити нове.
		У задоволенні заяви представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Лікувально-діагностичний центр «Сімедгруп», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди  відмовити.
		Додаткове рішення Надвірнянського районного суду від 11 жовтня 2021 року, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ ЛДЦ «Сімедгруп» 18000 грн витрат на правничу допомогу змінити, зменшивши розмір стягнення витрат до 10000 (десяти тисяч) грн.
		Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного її тексту.
		 
		Суддя-доповідач:                             В.А. Девляшевський 
		Судді:                                    І.В. Бойчук 
		                                       О.В. Пнівчук
		 
		Повний текст постанови складено 17 січня 2022 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...