Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 182/1576/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 24.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 25.01.2022.
Дата набрання законної сили: 19.01.2022
Номер судового провадження: 61-13786ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		Постанова                                                  
		Іменем України
		 
		19 січня 2022 року
		м. Київ
		 
		справа № 182/1576/19
		провадження № 61-13786св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
		головуючого - Червинської М. Є., 
		суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,          Тітова М. Ю.,
		 
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідач - Садове товариство «Славутич»,
		 
		розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Садового товариства «Славутич» про визнання дій незаконними та зобов`язання вчинити дії
		 
		за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		1. Описова частина
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати незаконними дії Садового товариства «Славутич» (далі - СТ «Славутич», товариство) щодо відключення від енергопостачання садової ділянки № НОМЕР_1 , яка знаходиться у його користуванні, та зобов`язати СТ «Славутич» поновити електропостачання на садовій ділянці № НОМЕР_1.
		 
		Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що він є членом СТ «Славутич» і користується садовою ділянкою № НОМЕР_1 . 03 грудня 2018 року представники СТ «Славутич» склали акт перевірки лічильника електроенергії та начебто виявили порушення, у зв`язку з чим його садову ділянку відключило від електропостачання. Цим актом його також було зобов`язано до 08 грудня             2018 року встановити електричний лічильник на фасад будинку та накладено на нього штраф у розмірі 5 000,00 грн, який згодом було зменшено до 2 000,00 грн. Вважає, що акт перевірки лічильника електроенергії від 03 грудня 2018 року про начебто вчинення ним неправомірних дій у вигляді самовільного підключення до електропостачання та зобов`язання сплатити штраф є незаконними та суперечать законодавству України. Садові товариства не мають права відключати споживача від електроенергії, оскільки це не передбачено жодним нормативним актом. Лише уповноважені представники енергопостачальної компанії можуть встановлювати такі факти з відображенням у відповідних актах, визначати розмір збитків та вживати відповідних заходів. Проте такі акти не складалися, доказів порушення правил користування електричною енергією чи розкрадання ним електричної енергії у відповідача немає. Статут товариства не передбачає право правління товариства приймати рішення про відключення членів товариства від електричної мережі. У зв`язку з цим просив позов задовольнити.
		 
		Короткий зміст рішення суду першої інстанції
		 
		Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням                          від 16 лютого 2021 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 02 березня                     2021 року про виправлення описки, позов задовольнив. Визнав незаконними дії СТ «Славутич» щодо відключення від енергопостачання садової ділянки № НОМЕР_1 , яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 . Зобов`язав СТ «Славутич» поновити електропостачання на садовій ділянці № НОМЕР_1 , яка знаходиться у користуванні ОСОБА_1 . Вирішив питання про розподіл судових витрат.
		 
		Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки правом на відключення від електромережі уповноважене лише Відкрите акціонерне товариство «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» як постачальник послуг, або СК «Славутич» на вимогу постачальника електричної енергії у порядку, встановленому Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі - Правила). Належних і допустимих доказів того, що постачальник електричної енергії звертався до СТ «Славутич»        з вимогою відключення позивача від електричних мереж, не надано, а комісія СТ «Славутич», яка 03 грудня 2018 року склала акт перевірки лічильника електроенергії на садовій дільниці № НОМЕР_1, та виявила порушення, не                                             є представниками оператора системи у розумінні Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил. Складені цією комісією акт та розрахунок штрафу не відповідають положенням глав 8.2, 8.4 Правил. Крім того, статутом СТ «Славутич» передбачені заходи впливу на його членів у разі вчинення крадіжки електроенергії, однак вони обмежуються лише виключенням члена із товариства (пункт 4.7 статуту СТ «Славутич») та не передбачають можливості відключення члена товариства від загальної мережі енергопостачання.
		 
		Короткий зміст постанови апеляційного суду
		 
		Дніпровський апеляційний суд постановою від 23 червня 2021 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого             2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким закрив провадження у справі. Роз`яснив ОСОБА_1 його право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Дніпровського апеляційного суду із заявою про направлення справи до відповідного суду господарської юрисдикції.
		 
		Апеляційний суд мотивував судове рішення тим, що спір, який виник між           ОСОБА_1 і СТ «Славутич» з приводу незаконного, на думку позивача, відключення від електричної енергії належної йому ділянки № НОМЕР_1 , яка розташована в межах СТ «Славутич», є корпоративним та підлягає розгляду                                  в порядку господарського, а не цивільного судочинства, тому є підстави для закриття провадження у справі.
		 
		Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
		 
		У серпні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року та залишити в силі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2021 року.
		 
		Підставою касаційного оскарження рішення зазначив, що апеляційний суд                                в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 19 лютого 2018 року у справі                                  № 755/3964/16, від 29 серпня 2018 року у справі № 295/3749/17, від 29 серпня                   2019 року у справі № 756/15021/14, від 06 березня 2019 року у справі                                           № 571/1306/16, від 29 травня 2019 року у справі № 2-3632/11, від 15 липня                       2019 року у справі № 235/499/17, від 17 липня 2019 року у справі № 523/3612/16, від 24 липня 2019 року у справі № 760/23795/14, від 25 вересня 2019 року у справі № 642/6518/16, від 30 жовтня 2019 року у справі № 390/131/18, від 06 листопада 2019 року у справах № 464/4574/15, № 756/17180/14, від 13 листопада 2019 року          у справі № 697/2368/15, від 04 грудня 2019 року у справі № 635/8395/15,                               від 01 квітня 2020 року у справі № 686/24003/18, від 01 липня 2020 року у справі № 287/575/16, від 19 серпня 2020 року у справі № 287/587/16, від 19 лютого                    2019 року у справі № 824/399/17-а.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов неправильного висновку про те, що заявлений у цій справі спір, який виник між ОСОБА_1 та СТ «Славутич», є корпоративним та підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, оскільки підставою звернення до суду було незаконне відключення позивача садової ділянки від електроенергії, чим було порушено його цивільні,                         а не корпоративні права, які виникають з приводу управління господарською організацією, тому ця категорія справ підвідомча саме судам загальної юрисдикції. Цей позов не стосується захисту прав на участь у діяльності органу управління садівничого товариства, порядку скликання загальних зборів членів СТ «Славутич» та правомочності їх рішення тощо. Дії відповідача щодо відключення садової ділянки ніяким чином не зачіпають права позивача щодо здійснення діяльності з управління юридичною особою, процедури прийняття такого рішення, а тому спір не можна вважати господарським.
		 
		У листопаді 2021 року СТ «Славутич» подало відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, посилаючись на те, що це судове рішення є законним та обґрунтованим. При цьому зазначило, що апеляційний суд дійшов правильного висновку про закриття провадження у справі, оскільки заявлений у цій справі спір є корпоративний                             і підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
		 
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 01 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		 
		15 листопада 2021 року справа № 182/1576/19 надійшла до Верховного Суду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
		 
		Фактичні обставини справи 
		 
		Апеляційний суд встановив, що  ОСОБА_1 є членом СТ «Славутич» і має                                у користуванні садову ділянку № НОМЕР_1 площею 400,00 кв. м, сплачує членські внески, що підтверджується членською книжкою № НОМЕР_1.
		 
		Згідно зі статутом СТ «Славутич» (у новій редакції) товариство створено шляхом об`єднання фізичних осіб для ведення спільної господарської діяльності на підставі згоди громадян про об`єднання їх інтересів по використанню земельної ділянки загальною площею 257,77 га на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області для задоволення своїх потреб у сфері садівництва та городництва.
		 
		Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СТ «Славутич» є юридичною особою,                       основний вид економічної діяльності - комплексне обслуговування об`єктів.
		 
		30 квітня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» як постачальником та СТ «Славутич» як споживачем був укладений договір про постачання електричної енергії № 6-20, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 650,00 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені додатком «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. 
		 
		Протоколом звітної конференції СТ «Славутич» від 18 березня 2018 року, зокрема, прийнято рішення відключати подання електроенергії та води боржникам, за крадіжку електроенергії проводити відключення та нараховувати компенсацію            в розмірі 2 000,00 грн.
		 
		03 грудня 2018 року комісія СТ «Славутич» склала акт перевірки лічильника електроенергії на садовій ділянці № НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_1 ; виявлено порушення, а саме порушено стрічку (антимагніт), самочинне підключення електромережі на стовпі шостої вулиці; наведено перелік електроприладів; зауваження та рекомендації: винести електролічильник на фасад до 08 грудня 2018 року, якщо буде самовільне підключення - штраф 10 000,00 грн; розмір штрафу за електричну енергію у разі порушень - 5 000,00 грн. В акті зазначено, що власник відмовився його підписати.
		 
		Матеріали справи містять листування між сторонами з приводу відключення садової ділянки позивача від енергопостачання з 03 грудня 2018 року.
		 
		2. Мотивувальна частина
		Позиція Верховного Суду
		 
		Згідно з абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
		 
		Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи                                 у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. 
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, перевіривши правильність застосування судом норм права                         в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
		 
		Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права
		 
		У статтях 124, 125 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
		 
		Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
		 
		Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
		 
		При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
		 
		За змістом частини першої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
		 
		Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи,                    у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.
		 
		Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
		 
		Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначено статтею                  20 ГПК України.
		 
		Згідно зі статтею 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (частини перша, третя статті 167 ГК України).
		 
		Відповідно до статті 6 Закону України «Про кооперацію» кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.
		 
		Статтею 2 цього Закону визначено, що обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
		 
		У частині першій статті 8 вказаного Закону встановлено, що статут кооперативу                   є правовим документом, що регулює його діяльність.
		 
		Відповідно до частини першої статті 85 ЦК України непідприємницькими товариствами  є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
		 
		Згідно із загальними положеннями статуту СТ «Славутич» воно не займається виробничою діяльністю, є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами, його фонди формуються за рахунок членських внесків садоводів.
		 
		Членами товариства є громадяни України, які внесли вступний членський внесок, дотримуються положень статуту та виконують рішення загальних зборів товариства.
		 
		Товариство у своїй діяльності керується ЗК України, ЦК України, іншими нормативними актами України та статутом. Товариство утворене та зареєстроване в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації.  
		 
		Пунктом 3.1 статуту визначено, що метою створення та діяльності товариства            є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів товариства,                            а також створення умов для ефективного використання землі, яка знаходиться                    в приватній власності членів товариства або на умовах оренди, для отримання сільськогосподарської продукції на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
		 
		Товариству забороняється розподіл отриманих доходів (прибутків), їх частини серед засновників (учасників), членів товариства, працівників (оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб.
		 
		Отже, згідно зі статутом СТ «Славутич» є неприбутковою організацією. Крім того, статутом товариства розмір статутного капіталу, а також частку членів товариства у статутному капіталі (майні) товариства не визначено.
		 
		Між Відкритим акціонерним товариством «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» як постачальником та СТ «Славутич» як споживачем був укладений договір про постачання електричної енергії.
		 
		Отже, споживання електричної енергії членами садового товариства відбувається не напряму від постачальника електричної енергії, а через електроустановки СТ «Славутич» (основного споживача). Обсяг спожитої електричної енергії членами садового товариства обліковуються за показниками індивідуальних засобів обліку. Оплата за спожиту електричну енергію членами садового товариства проводиться на рахунки основного споживача СТ «Славутич», яке здійснює перерахування за спожиту електроенергію безпосередньо постачальнику.
		 
		У справі, що переглядається, позивач вимагає у судовому порядку визнати незаконними дії СТ «Славутич» щодо відключення від енергопостачання садової ділянки № НОМЕР_1 тазобов`язати СТ «Славутич» відновити постачання електричної енергії на цю ділянку для використання у власних побутових потребах. Отже, спірні правовідносини мають цивільно-правовий характер - щодо користування членом товариства майном товариства - електричними мережами, відповідно, спірні відносини не мають характеру корпоративних.
		 
		Аналогічний висновок у подібних правовідносинах зробив Верховний Суд                                у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 761/3726/19.
		 
		Таким чином, доводи касаційної скарги про те, що апеляційний суд помилково закрив провадження у справі, є обґрунтованими.
		 
		Відповідно до частин четвертої та шостої статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. Підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
		 
		З огляду на викладене є підстави для часткового задоволення касаційної скарги та скасування постанови апеляційного суду з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду 
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
		 
		Постанову Дніпровського апеляційного суду від 23 червня 2021 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		 
		ГоловуючийМ. Є. Червинська  Судді:А. Ю. Зайцев   Є. В. Коротенко    В. М. Коротун    М. Ю. Тітов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...