Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 155/934/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу охорони навколишнього природного середовища, зокрема щодо; забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2022. Зареєстровано: 29.01.2022. Забезпечено надання загального доступу: 31.01.2022.
Дата набрання законної сили: 01.02.2022
Номер судового провадження: 2-а/155/8/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Справа №155/934/19
		Провадження №2-а/155/8/22
		 
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И
		13.01.2022  м. Горохів
		Горохівський районний суд Волинської області в складі:
		головуючого судді Адамчук Г.М., 
		при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В., 
		за участю: позивача ОСОБА_1 ,
		представника відповідача Дригулі Т.П.,
		третьої особи Чернеця С.М.,
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа на стороні відповідача - Державний інспектор з ОНПС у Волинській області Чернець Сергій Миколайович, -
		В С Т А Н О В И В:
		Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування постанови державного інспектора з ОНПС у Волинській області Чернеця С.М. про накладення адміністративного стягнення № 001123 від 05.08.2019 року за ч.1 ст.188-5 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
		Свій позов мотивує тим, що постановою державного інспектора з ОНПС у Волинській області Чернеця С.М. № 001123 від 05.08.2019 його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 188-5 КУпАП та накладено штраф в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень, а саме за те, що 26 липня 2019 року в результаті планової перевірки Бранівської сільської ради було внесено припис №000218 від 05.02.2019 року про розробку схем санітарної очистки населених пунктів та інше. Станом на 26.07.2019 року припис не виконано, відсутній дозвіл на спецводокористування, не ведеться облік вод згідно журналу встановленого зразка, не подається звітність за формою 2-ТП водгосп, не надано довідку про К-76 вод забраних без дозволу, чим порушив вимоги ст.21 Закону України «Про відходи», ст.68 Закону України «Про охорону навколишнього природнього середовища», ст..44,48,49 Водного кодексу України. Однак в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові про накладення адміністративного стягнення немає підтвердження того, що саме в.о. старости в силу своїх повноважень, повинен забезпечувати розробку та затвердження схеми санітарної очистки населених пунктів, виконувати приписи, отримувати дозвіл на спец водокористування, вести облік вод згідно журналу встановленого зразка, подавати звітність за формою 2-ТП, надавати довідку про К-76 вод забраних без дозволу. Вважає, що він, як виконуючий обов`язки старости с.Брани, с.Борисковичі, с.Довгів Мар`янівської селищної ради, входить до виконавчого комітету за посадою і жодним чином не являється відповідальною особою за здійснення заходів за невиконання яких його притягають до відповідальності та на нього не покладено обов`язок із забезпечення дотримання природоохоронного законодавства. Розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання території населеного пункту у належному стані, їх санітарне очищення, розроблення. Погодження та затвердження Схеми здійснюють органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, тобто виконавчий комітет Мар`янівської селищної ради, який схему самостійно не розробив та замовником розроблення не виступав. 
		Оскільки він із 17 липня 2022 року не являється сільським головою, а виконує обов`язки старости, тому вважає, що в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення та підстави для притягнення до адміністративної відповідальності. 
		08.11.2019 року до суду надійшов відзив Державної екологічної інспекції у Волинській області, в якому представник відповідача заперечив щодо задоволення позову. У відзиві зазначив, що в період з 04.02.2019 року по 14.02.2019 р. Державною екологічною інспекцією у Волинській області було проведено планову перевірку Бранівської сільської ради Горохівського району в присутності голови сільської ради ОСОБА_1 05.02.2019 року голові сільської ради ОСОБА_2 видано припис № 000218, яким зобов`язано усунути низку порушень природоохоронного законодавства, а саме розробити та затвердити схему санітарного очищення населених пунктів сільської ради, організувати збирання та видалення побутових відходів, встановити водо лічильники на об`єктах водозабору, провести інвентаризацію зелених насаджень, виготовити проект землеустрою об`єкту ПЗД.
		В період з 26 по 31 липня 2019 року проведено планову перевірку Мар`янівської селищної ради, яка утворилась 30.06.2019 року, шляхом приєднання Бужанівської сільської ради, Бранівської сільської ради, Цегівської сільської ради. Здійснено контроль за виконанням раніше виданого припису та станом на 25.07.2019 року припис не виконано. У зв`язку із порушенням вимоги ст. 21 Закону України «Про відходи», ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.188-5 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 гривень. До об`єднання Мар`янівської селищної об`єднаної територіальної громади ОСОБА_1 здійснював повноваження Бранівського сільського голови, тому мав можливість виконати всі поставлені перед ним завдання, так як був відповідальною посадовою особою. З цих підстав просив відмовити у задоволенні позову.
		13.01.2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вважає, що представником відповідача не спростовано тверджень та аргументів зазначених у позові. Крім того, вказує, що на території Мар`янівської селищної об`єднаної територіальної громади функціонує Мар`янівське ВУЖКГ, яке за КВЕД здійснює наступні види діяльності: - 36.00- забір, очищення та постачання води, 38.11 - збирання безпечних відходів. Тому виконувати вимоги щодо ведення обліку води і подачі звітності за формою 2-ТП, надання довідки про кількість забраної води без відповідного дозволу повинне Мар`янівське ВУЖКГ. Крім того, гідрологічний заказник «Гнила Липа», який знаходиться на території Мар`янівської селищної об`єднаної територіальної громади, зокрема на території колишньої Бранівської сільської ради, був утворений відповідно до розпорядження Волинської обласної ради від 03.03.1993 року №18-р, то і замовником розробки проекту землеустрою має виступати Волинська обласна рада. Водночас посилання на ст.54-1 та ч.5 ст.14-1 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні», які є загальними нормами, жодним чином не свідчить про те, що виконувати приписи і вимоги Державної екологічної інспекції зобов`язаний чи має реальну можливість в.о. старости. Позивач вважає, що отримувати спецдозвіл на видобування питної води не потрібно, так як на території Бранівської сільської ради видобувається об`єм води, що явно нижчий, ніж передбачено у ст. 23 Кодексу України про надра. Позивач у відповіді на відзив зазначає, що у зв`язку з відсутністю коштів у бюджеті Бранівської сільської ради провести інвентаризацію зелених насаджень не було жодної можливості. З 16.07.2019 року Бранівська сільська рада до складу якої входили с. Брани, с. Борисковичі, і с. Довгів до кінця поточного року перебувала в процесі реорганізації і він не був її керівником, на нього не покладались обов`язки по забезпеченню законності в сфері охорони навколишнього природнього середовища або використання природних ресурсів тощо. Тому, позивач вважає, що стягнення на нього накладені незаконно. 
		Представник відповідача Дригуля Т.П. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав зазначених у відзиві, суду пояснив, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.188-5 КУпАП на законних підставах, оскільки він порушив ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»; ст. 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України, ст.21 Закону України «Про відходи», будь-яких підстав для скасування постанови не має, у зв`язку з чим просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити. 
		Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та відповіді на відзив та просив суд скасувати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. 19.02.2019 року відповідачем проводилась перевірка, винесено припис та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, якій він оплатив. З моменту оголошення виборів він не був керівником та не міг виконати припис Державної екологічної інспекції у Волинській області. 
		Третя особа на стороні відповідача Чернець С.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що направлення на перевірку було на Мар`янівську селищну раду та її структуру. Вважає, що позивача було правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності, тому просив відмовити останньому в задоволенні позову.
		Заслухавши позивача, представника відповідача та третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення на них відповідача, дослідивши та оцінивши докази, суд приходить до наступного висновку.
		Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
		26 липня 2019 року державним інспектором з ОНПС у Волинській області Чернецем С.М. на ОСОБА_1 , який виконує обов`язки старости с. Довгів, с. Брани, с. Борисковичі, Мар`янівської селищної ради, були складені:
		протокол про адміністративне правопорушення № 001734, передбачене ч. 1 ст. 188-5 КУпАП, відповідно до якого під час планової перевірки Бранівської сільської ради 05.02.2019 року, на той час Бранівському сільському голові ОСОБА_1 було винесено припис №000218. Станом на 26.07.2019 року жоден з пунктів припису не виконано, чим порушено ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»;
		протокол про адміністративне правопорушення № 001735, передбачене ч. 1 ст. 48 КУпАП, відповідно до якого під час планової перевірки Мар`янівської селищної ради встановлено, що без дозволу на спецводокористування проводиться забір підземних вод з свердловин в с.Брани (4 шт.), с.Борисковичі (1 шт.), с.Довгів (2 шт.) термін дії дозволу вичерпаний 22.06.2019 року, чим порушено вимоги ст. 44, 48, 49 Водного кодексу України;
		протокол про адміністративне правопорушення № 001736, передбачене ч. 1 ст. 60 КУпАП, відповідно до якого під час планової перевірки Мар`янівської селищної ради встановлено, відсутність ведення первинного обліку кількості вод, що забираються з семи свердловин в с.Брани (4 шт.), с.Борисковичі (1 шт.), с.Довгів (2 шт.) без дозволу на спецводкористування термін дії якого закінчився 22.06.2019 року, чим порушено вимоги ст.44, 48, 49 Водного кодексу України;
		протокол про адміністративне правопорушення № 001737, передбачене ч. 1 ст. 8 КУпАП, відповідно до якого під час планової перевірки Мар`янівської селищної ради встановлено, відсутність огорож першого поясу ЗСУ свердловин в с.Брани (4 шт.), с.Борисковичі (1 шт.), с.Довгів (2 шт.), чим порушено вимоги ст.44, 48, 49, 110 Водного кодексу України;
		протокол про адміністративне правопорушення № 001738, передбачене ч. 1 ст.91 КУпАП, відповідно до якого під час планової перевірки Мар`янівської селищної ради не надано довідку про кількість забраних вод в період відсутності дозволу на спецводокористування при заборі вод з семи свердловин в с.Брани (4 шт.), с.Борисковичі (1 шт.), с.Довгів (2 шт.), чим порушено ст.20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».
		В протоколах зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 годині 00 хвилин 05 серпня 2019 року в приміщенні Мар`янівської селищної ради, від письмових пояснень та підпису, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення відмовилась.
		Постановою державного інспектора з ОНПС у Волинській області № 001123 від 5 серпня 2019 року ОСОБА_1 , в.о. старости с. Брани, с. Борисковичі, с. Довгів, Мар`янівської селищної ради було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.188-5 КУпАП, а саме за те, під час планової перевірки Бранівської сільської ради від 05.02.2019 року винесено припис № 000218 про розробку схеми санітарної очистки населених пунктів та інші. Станом на 26.07.2019 року припис не виконано, відсутній дозвіл на спецводокористування, не ведеться облік вод, не подається звітність за формою 2 ТП водгосп не надано довідку про кількість забраних вод без дозволу, порушено ст.68 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»; ст. 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України, ст.21 Закону України «Про відходи» та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень. Підпис особи, яка вчинила адміністративне правопорушення відсутній.
		Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
		Згідно частини 1 статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
		Відповідно до положень статті 11 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю)за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду(контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду(контролю),за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
		Згідно ч.1 ст.12 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб`єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.
		Статтею 188-5 КУпАП визначено, що невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов`язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев`яти до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п`ятнадцяти до сорока п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
		Згідно з ст.44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов`язані: 1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод; 2) використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання; 3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; 4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї; 5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища; 6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої; 7) здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами; 8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод; 9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу; 10) безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію; 11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства; 12) своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень; 13) здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством; 14) виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.
		Відповідно до ст.48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.
		А відповідно до ст.49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства. Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно. Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою - підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в паперовій або електронній формі. 
		Відповідно до ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у: 1) самовільному захопленні водних об`єктів; 2) забрудненні та засміченні вод; 3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду; 4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій; 5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об`єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності; 6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування; 7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин); 8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності; 8-1) випалюванні сухої рослинності або її залишків з порушенням порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, у прибережних захисних смугах та на островах; 9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи; 10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об`єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод; 11) використанні земель водного фонду не за призначенням; 12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об`єктах; 13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об`єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об`єкт в експлуатацію; 14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення; 15) обмеженні в будь-який спосіб безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом. Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
		Згідно із статтею 242-1 КУпАП центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, розглядає справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтею 188-5 цього Кодексу.
		Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
		Положеннями ч. 1 ст. 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
		Згідно з ст. 254 КУпАП фіксація адміністративного правопорушення починається зі складення протоколу про його вчинення уповноваженою на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
		Затверджена наказом Міністерства охорони природнього середовища України від 05.07.2004 р. № 264 Інструкція з оформлення Державною екологічною інспекцією України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення (надалі Інструкція), чітко встановлює порядок складання Протоколу та необхідні дані, які вносяться до нього та є обов`язковими складовими, що в наступному служить для законного та правильного накладення адміністративного стягнення на винну особу (розділ 2 Інструкції).
		Так, відповідно до п.2.3., п. 2.4., п. 2.8. Розділу 2 вищезазначеної Інструкції, протокол складається на місці виявлення правопорушення. При складанні Протоколу вказується частина статті та стаття КУпАП, згідно з якою наступає адміністративна відповідальність за вчинені протиправні дії. У Протоколі обов`язково зазначаються: дата і місце його складання (число, місяць і рік складання Протоколу, найменування населеного пункту, де його складено); посада, прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала Протокол; відомості про особу порушника, а саме: прізвище, ім`я, по батькові; число, місяць, рік та місце народження; сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації); фактичне місце проживання (поштова адреса); місце роботи (повна назва підприємства без застосування абревіатур та його поштова адреса) або навчання особи, а якщо особа не працює, то про це робиться відмітка; відомості щодо заробітної плати (у разі наявності інформації); посада особи, що вчинила порушення (для посадових осіб); паспорт (серія, номер, ким і коли виданий) або інший документ, що посвідчує особу; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення. Суть правопорушення повинна бути описана таким чином, щоб вона найточніше відповідала термінології, що вживається у законах України, які передбачають відповідальність; нормативно-правові акти, які передбачають відповідальність за вчинене правопорушення (з обов`язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо); прізвища, ім`я та по батькові, адреси свідків, якщо вони є. У Протоколі може зазначатися як домашня адреса, так і адреса службової особи або контактний телефон, за яким їх можна викликати; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи (відомості про наявність актів обстеження підприємств, установ, організацій і об`єктів, відмітки про наявність документів та речей, які слугують доказами в справі, тощо); заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності); відмітка про отримання особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, другого екземпляра Протоколу. При складанні Протоколу слід чітко та розбірливо викладати всі відомості, передбачені формою Протоколу, звертаючи особливу увагу на точність і повноту викладення складу порушення, які саме речі, предмети і документи вилучені за фактом виявленого порушення, їх індивідуальні ознаки, кількість, номери тощо.
		У відповідності до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
		Згідно ч. 1 ст. 277 КУпАП та п.3.2 Інструкції справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
		Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, під час оформлення матеріалів про адміністративні порушення за вчинення правопорушення, передбаченого статтею 188-5 КУпАП, обов`язково складається протокол про адміністративне правопорушення.
		З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 Кодексу щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
		Згідно з частиною першою статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
		Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
		Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Положеннями ст. 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
		Постанова повинна містити, серед іншого: опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
		Відповідно до ч.1, 2 ст.8-3 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», сільський, селищний голова територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, виконує обов`язки старости відповідно до закону на період повноважень ради об`єднаної територіальної громади поточного скликання.
		З дня припинення повноважень сільською, селищною радою територіальної громади, що приєдналася до об`єднаної територіальної громади, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільської, селищної ради, її виконавчого комітету шляхом їх приєднання до відповідних юридичних осіб - сільської, селищної, міської ради, її виконавчого комітету об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільська, селищна рада, її виконавчий комітет припиняються у порядку, визначеному цим Законом.
		Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
		Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
		За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
		Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
		Згідно із ч. 1, 2ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
		Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		В ст.90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Згідно з п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
		Із матеріалів справи слідує, що на момент складання протоколу та винесення оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 виконував обов`язки старости та не був головою Бранівської сільської ради. Як вбачається із інформації, розміщеної на сайті Мар`янівської селищної ради, та що не заперечується сторонами, рішенням Мар`янівської селищної ради від 16 липня 2019 року №49/1/8 «Про реорганізацію Бранівської, Цегівської, Бужанівської сільських рад шляхом приєднання до Мар`янівської селищної ради» 16 липня 2019 року було розпочату процедуру реорганізації Бранівської сільської ради, комісії з реогранізації зобов`язано забезпечити інвентаризацію документів, що накопичились під час діяльності, зокрема Бранівської сільської ради, станом на 31.12.2019 р. та у порядку передбаченому законодавством необхідно передати до Мар`янівської селищної ради. Тому, на думку суду, є підставними твердження позивача, що в період реорганізації, надати будь-яку документацію він не мав змоги, зважаючи на те, що документи ще не були передані в Мар`янівську селищну раду де здійснювалась перевірка, крім того він не був повідомлений про проведення перевірки. Оскільки відповідачем процедура притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у повній мірі не була дотримана, позивач був позбавлений можливості надати докази, відповідно до ст.77 КАС України відповідачем не надано доказів правомірності свого рішення, а саме не додано припис на підставі якого винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, не надано доказів порушення позивачем вимоги ст.21 ЗУ «Про відходи», яка вказана у постанові, однак відсутня в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому, суд дійшов висновку про те, що відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача, що є достатніми підставами для скасування оскаржуваної постанови, часткове задоволення позовних вимог позивача та направлення справи на новий розгляд до Державної екологічної інспекції у Волинській області (Волинська область, м.Луцьк, вулиця Степана Бандери, 20).
		Суд зазначає, що в даному випадку судом не встановлюється відсутність або наявність вини позивача, а розглядаються дії відповідача по прийняттю певного рішення, тобто саме в аспекті протиправності чи правомірності дій відповідача по складанню постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
		У задоволенні решти частини позовних вимог відмовити.
		Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Зважаючи, що при подачі позову до суду, позивачем не сплачувався судовий збір, суд вважає за необхідне судові витрати віднести за рахунок держави.
		Керуючись ст.ст. 2, 5, 7, 8, 9, 72-78, 90, 139, 241-246, 286, 293 КАС України, суд, -
		У Х В А Л И В:
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, третя особа на стороні відповідача - Державний інспектор з ОНПС у Волинській області Чернець Сергій Миколайович, задовольнити частково.
		Скасувати постанову державного інспектора з ОНПС у Волинській області Чернеця С.М. про накладення адміністративного стягнення № 001123 від 05.08.2019 року за ч.1 ст.188-5 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень, матеріали справи надіслати на новий розгляд до Державної екологічної інспекції у Волинській області (Волинська область, м.Луцьк, вулиця Степана Бандери, 20).
		Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
		Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
		Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 .
		Відповідач: Державна екологічна інспекція у Волинській області, вулиця Степана Бандери, 20, місто Луцьк, Волинська область, 43000, код ЄДРПОУ 38009738.
		Третя особа на стороні відповідача: державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Волинської області Чернець Сергій Миколайович, адреса місця знаходження: вулиця Степана Бандери, 20, місто Луцьк, Волинська область. 
		Повний текст рішення виготовлено 21 січня 2022 року.
		 
		Головуючий

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...