Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 360/48/22 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; соціального захисту (крім соціального страхування), з них.
Надіслано для оприлюднення: 14.01.2022. Зареєстровано: 02.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.02.2022.
Дата набрання законної сили: 13.01.2022
Номер судового провадження: п/360/48/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		УХВАЛА
		про залишення позовної заяви без руху 
		 
		13 січня 2022 року СєвєродонецькСправа № 360/48/22 
		Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О., перевіривши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-   
		ВСТАНОВИВ:
		 
		До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - відповідач), в якому позивач просив суд:
		          - визнати протиправними бездіяльність відповідача щодо недоплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за період 2020-2021 відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 
		- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020-2021 рр. у розмірах п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням вже виплачених сум такої допомоги.
		Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов наступного.
		За приписами пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
		Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).
		Суддя вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху для усунення недоліків з наступних підстав.
		Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
		Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
		Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
		Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства", пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
		Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
		Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
		Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
		Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
		При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
		Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених  її прав, свобод та інтересів.  
		Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогіднсть, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
		Статтею 17-1 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII) передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.
		Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України та Закону № 3551-XII свідчить про те, що 30 вересня року, в якому мала бути здійснена виплата допомоги до 5 травня, - встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата грошової допомоги до 5 травня. Отже, перебіг строку звернення до суду з даним позовом слід обраховувати з 30 вересня року, в якому мала бути здійснена виплата допомоги до 5 травня.
		Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 06.02.2018 справа № 607/7919/17.
		При цьому з огляду на норми Кодексу адміністративного судочинства України та Закону № 3551-XII в разі не згоди позивача з невиплатою або з розміром виплати грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік строк на оскарження розпочався з 01.10.2020 та сплив 31.03.2021.
		Однак, позивач позовну заяву подав до суду лише 30.12.2021.
		Отже, судом встановлено, що позивач звернувся з пропуском строку звернення до суду з позовними вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недоплати щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік відповідно до положень статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»   та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірах п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням вже виплачених сум такої допомоги.
		Суд наголошує, що законодавець пов`язує початок перебігу строку звернення до адміністративного суду з позовом щодо допомоги до 5 травня з конкретною календарною датою - 30 вересня відповідного року, в якому виплачено спірну допомогу.
		Отже, з 30 вересня відповідного року особа, якій виплачена грошова допомога до 5 травня в розмірі з яким вона не погоджується або взагалі не виплачена, вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
		Суд зазначає, що позивач з 04.04.2016 є учасником бойових дій, а отже, і отримувачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня кожного відповідного року.  Таким чином позивачу має бути достеменно відомо про порядок, розміри та строки виплати такої допомоги.
		Суд звертає увагу позивача, що КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
		Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		У численній практиці Верховного Суду, в тому числі у постановах від 13.02.2018 у справі № 308/12874/16-а, від 14.02.2019 у справі № 805/3881/18-а від 01.12.2020 у справі № 807/658/18, від 05.03.2021 у справі № 140/1738/19, Верховним Судом викладені висновки про те, що "поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
		Також Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11.07.2019 у справі № 0940/1181/18, від 31.10.2019 у справі № 823/1915/18, від 22.01.2020 у справі № 826/4464/17, від 16.07.2020 у справі № 487/3042/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
		Суд, зазначає, що відсутність у позивача юридичної освіти чи необізнаність з нормами законодавства носять суб`єктивний характер та не виключають можливість позивача звернутися за отриманням правової допомоги (в тому числі безоплатної) у разі, якщо такої допомоги він потребував, у межах строку, встановленого законом для звернення до адміністративного суду з цим позовом, який був достатнім для вчинення відповідних дій.
		Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.
		Таким чином, позивачу необхідно подати обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з даним позовом в частині позовних вимог щодо нарахування та виплати щорічної грошової допомоги як учаснику бойових дій до 05 травня за 2020 рік, надавши відповідні докази наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду.
		З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява подана без додержання вимог статей 160, 161 КАС України.
		Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
		Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовна заява ОСОБА_1 належить залишенню без руху з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.
		Керуючись ст. ст. 121, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя  
		 
		УХВАЛИВ:
		 
		Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Сєвєродонецької міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.
		Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду:
		- обґрунтованого клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з зазначенням обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами поважності причин пропуску строку звернення.
		У разі ненадання вищевказаних документів, позовна заява буде повернута позивачу.
		Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. 
		 
		СуддяЄ.О. Кисельова

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...