Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 939/1825/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо; цивільного захисту.
Надіслано для оприлюднення: 19.01.2022. Зареєстровано: 08.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2022.

Номер судового провадження: 939/1825/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		13 січня 2022 року № 939/1825/21
		Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Леонтовича А.М., за участю секретаря судового засідання Шевчук Н.С.,
		представника позивача Тищенко Л.М., Ярмалицької Т.Б.
		представника відповідача не з`явився
		третьої особи Борисенко Є.В.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
		за позовом Державний професійно-технічний навчальний заклад «Бородянський професійний аграрний ліцей»
		до Бородянської селищної ради
		треті особи Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Департамент освіти та науки Київської обласної державної адміністрації 
		про виключення захисної споруди з фонду таких споруд,
		в с т а н о в и в:
		І. Зміст позовних вимог 
		До Бородянського районного суду Київської області звернувся Державний професійно-технічний навчальний заклад «Бородянський професійний аграрний ліцей» з позовом до Бородянської селищної ради, треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Департамент освіти та науки Київської обласної державної адміністрації, в якому просить суд:
		- визнати захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №165515, (група П-5), яка розташована в підвальному приміщенні корпусу загального побуту (площа Київська, 3-а, смт. Бородянка, Бучанський район, Київська область), як таку що відповідно до вимог законодавства, не може використовуватися за її призначенням;
		- виключити захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття №165515, (група П-5), яке значиться розташованим в підвальному приміщенні корпусу загального побуту (площа Київська, 3-а, смт. Бородянка, Бучанський район, Київська область) площею 30,2 м2, з фонду захисних споруд.
		ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача 
		Позовні вимоги обґрунтовано тим, що захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №165515 була поставлено на облік безпідставно і на момент взяття на облік не відповідала вимогам будівельних норм ДБН В.2.2.5.-97, санітарним нормам та нормам пожежної безпеки і відповідно не може бути переобладнана та використовуватися з даною метою. За наведено позивач вважає, що є підстави для виключення захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційне укриття №165515, (група П-5), яке значиться розташованим в підвальному приміщенні корпусу загального побуту (площа Київська, 3-а, смт. Бородянка, Бучанський район, Київська область) площею 30,2 м2, з фонду захисних споруд.
		Відповідач правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.
		Треті особи правом надання пояснень не скористалися.
		ІІІ. Процесуальні дії суду у справі 
		Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 05.08.2021 адміністративну справу Державного професійно-технічного навчального закладу «Бородянський професійний аграрний ліцей» до Бородянської селищної ради, треті особи: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області, Департамент освіти та науки Київської обласної державної адміністрації про виключення захисної споруди з фонду таких споруд - передати на розгляд Київського окружного адміністративного суду.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 справу прийнято до провадження та позовну заяву залишено без руху.
		Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.
		IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини 
		Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.
		Державний професійно-технічний навчальний заклад «Бородянський професійний аграрний ліцей» (ідентифікаційний код 02544784; місцезнаходження: Київська обл., Бородянський р-н., смт. Бородянка, пл. Київська, буд.3) зареєстровано як юридичну особу, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №106754.
		Як вбачається з матеріалів справи, захисна споруда цивільного стану - протирадіаційне укриття №165515, (група П-5), розташована в підвальному приміщенні корпусу загального побуту (площа Київська, 3-а, смт. Бородянка, Бучанський район, Київська область) (а.с.32-41).
		Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області 18.12.2019 та 08.06.2021 за результатами позапланової перевірки складено акти №339, 627 щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки та виявлено порушення.
		Відповідно до протоколу №1 чергового засідання постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Бородянської райдержадміністрації від 15.01.2021 поставлено на порядок денний питання щодо неможливості подальшого утримання та експлуатації захисної споруди цивільного захисту на території Бородянського професійного аграрного ліцею та вирішено головному спеціалісту з питань НС, ЦЗ, оборонної роботи взаємодії з правоохоронними органами райдержадміністрації для аналізу упорядкування всіх документів по захисним спорудам цивільного захисту створити комісію для обстеження технічного стану захисних споруд.
		Листом від 08.06.2021 №10-08-1997 Бородянська селища рада повідомила позивача про те, що розпорядженням Бородянського селищного голови від 31.05.2021 №63-г «Про створення міжвідомчої комісії по обстеженню захисних споруд цивільного стану, розташованих на території Бородянської селищної громади» створено міжвідомчу комісію по обстеженню захисних споруд цивільного стану. В перелік обстежуваних захисних споруд включено захисну споруду, розташовану в будівлі Бородянського професійного аграрного ліцею.
		Відповідно до протоколу №11 позачергового засідання постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Бородянської райдержадміністрації від 16.06.2021 поставлено на порядок денний питання щодо розгляду результатів комісійного обстеження протирадіаційних укриттів, розташованих на території Бородянської селищної громади та вирішили директору ДПНЗ «Бородянський професійний аграрний ліцей», Бородянській селищній раді, директору КМФ ПАТ «Укртелеком», директору Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням рекомендувати вжити заходів щодо вирішення питання виключення протирадіаційних укриттів, розташованих в будівлях підпорядкованим їм закладів і установ, з фонду захисних споруд за погодженням з ДСНС.
		Вважаючи, що є підстави для виключення з обліку захисної споруди цивільного захисту, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		V. Норми права, які застосував суд 
		Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.
		За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до статті 6 Кодексу цивільного захисту України Цивільний захист забезпечується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про основи національної безпеки України», суб`єктами, уповноваженими захищати населення, території, навколишнє природне середовище і майно, згідно з вимогами цього Кодексу - у мирний час, а також в особливий період - у межах реалізації заходів держави щодо оборони України.
		Координацію діяльності органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту у межах своїх повноважень здійснюють:
		1) Рада національної безпеки і оборони України;
		2) Кабінет Міністрів України.
		Для координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, пов`язаної з техногенно-екологічною безпекою, захистом населення і територій, запобіганням і реагуванням на надзвичайні ситуації:
		1) Кабінетом Міністрів України утворюється Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
		2) Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями утворюються регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
		3) районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад, районними у містах та селищними радами утворюються місцеві комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
		4) керівними органами підприємств, установ та організацій утворюються комісії з питань надзвичайних ситуацій.
		Відповідно до пункту 16 частини другої статті 17 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту: формує та реалізує заходи державної політики щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку.
		За приписами пунктів 26, 28 частини першої та пунктів 27, 29 частини другої статті 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій у сфері цивільного захисту належить: організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду таких споруд. До повноважень органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту належить: організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду захисних споруд цивільного захисту. 
		Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 №138 затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку (далі також  Порядок №138).
		З набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 "Деякі питання використання захисних споруд цивільного захисту"постанова Кабінету Міністрів України від 08 квітня 1999 року №567 "Про затвердження інструкції про порядок списання непридатних захисних споруд цивільної оборони" втратила чинність.
		Пунктом 27 Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 № 138 визначено, що зняття захисних споруд з обліку фонду захисних споруд здійснюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування після їх виключення за погодженням з ДСНС з фонду захисних споруд. Вимоги щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, для прийняття міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування рішень щодо виключення за погодженням з ДСНС захисних споруд з фонду таких споруд визначає МВС. Зняття захисних споруд з електронного обліку захисних споруд здійснюється ДСНС та її територіальними органами, що ведуть електронний облік на відповідних територіях, після зняття захисних споруд з паперового обліку фонду захисних споруд. У разі встановлення Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування потреби у захисних спорудах виключення захисних споруд з фонду таких споруд здійснюється з одночасним поповненням фонду захисних споруд.
		Наказом Міністерства внутрішніх справ України 09 липня 2018 року №579 (далі також  Наказ №579) затверджено вимоги щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість.
		Відповідно до пункту четвертого Наказу №579 за неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд рішення щодо виключення за погодженням із ДСНС захисних споруд із фонду таких споруд уповноваженими на це органами може бути прийнято в разі:
		набуття захисними спорудами, будівлями і спорудами, до складу яких входять захисні споруди (для вбудованих захисних споруд), аварійного стану та технічної неможливості або економічної недоцільності їх відновлення;
		технічної неможливості або економічної недоцільності збереження захисних споруд під час будівництва (нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції, реставрації);
		постійного затоплення (підтоплення) захисних споруд ґрунтовими чи паводковими водами і технічної неможливості або економічної недоцільності проведення заходів із водозниження (водовідведення) та/або відновлення гідроізоляції захисних споруд;
		фізичної ліквідації гірничих або шахтних виробок, виведення з експлуатації їх окремих ділянок, у яких розміщено захисні споруди;
		передання в установленому порядку територій, на яких розміщено захисні споруди, для видобутку корисних копалин загальнодержавного значення відкритим (кар`єрним) способом і відсутності потреби в таких захисних спорудах;
		за судовим рішенням, що набрало законної сили;
		встановлення під час проведення технічної інвентаризації факту відсутності як об`єктів нерухомого майна захисних споруд або будівель і споруд, до складу яких вони входили, через їх руйнування (знесення);
		ліквідації цілісного майнового комплексу, до складу якого входять захисні споруди, під його демонтаж (розбирання) під час реалізації майна ліквідованих суб`єктів господарювання;
		відсутності потреби в захисних спорудах через неможливість їх використання для укриття будь-яких категорій населення в разі відсутності або ліквідації балансоутримувачів і відсутності інших суб`єктів господарювання та населення на території в межах радіусів збору навколо таких захисних споруд, визначених відповідно до будівельних норм, а також відсутності намірів забудови відповідних територій згідно з належним чином затвердженою містобудівною документацією.
		VI. Оцінка суду
		Суд зазначає, що у липні 2018 року набрав чинності Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579 "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту". Цим наказом затверджені вимоги щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість.
		Також, ДСНС України було розроблено алгоритм дій щодо зняття з обліку захисних споруд цивільного захисту, які взяті на облік помилково, тобто такі що за фактом не існують. Рекомендації щодо зняття з обліку таких захисних споруд були наведені в листі ДСНС від 23 квітня 2018 року № 16-5712/162.
		Тобто, на теперішній час існує два варіанти для зняття з обліку захисної споруди, а саме:
		- підготовка документів на зняття з обліку захисної споруди згідно з вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисної споруди цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, затвердженими Наказом МВС України від 09 липня 2018 року № 579;
		- підготовка документів на зняття з обліку захисної споруди що були поставлені на облік з порушеннями, зокрема споруд, що відсутні як об`єкти нерухомості або за своїм функціональним призначенням не передбачають тривалого перебування у них людей відповідно до рекомендацій, наданих в листі ДСНС України від 23 квітня 2018 року № 16-5712/162.
		Суд встановив, що 16.06.2021 на позачерговому засіданні постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Бородянської райдержадміністрації від поставлено на порядок денний питання щодо розгляду результатів комісійного обстеження протирадіаційних укриттів, розташованих на території Бородянської селищної громади та вирішили директору ДПНЗ «Бородянський професійний аграрний ліцей», Бородянській селищній раді, директору КМФ ПАТ «Укртелеком», директору Бородянського психоневрологічного інтернату з геріатричним відділенням рекомендувати вжити заходів щодо вирішення питання виключення протирадіаційних укриттів, розташованих в будівлях підпорядкованим їм закладів і установ, з фонду захисних споруд за погодженням з ДСНС.
		За висновком суду, 16.06.2021 після отримання рекомендацій комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Бородянської райдержадміністрації, Державний професійно-технічний навчальний заклад «Бородянський професійний аграрний ліцей», до складу якого входить захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття №165515, мав вчинити активні дії щодо вжиття заходів вирішення питання виключення протирадіаційних укриттів, зокрема, підготування документів на зняття з обліку захисної споруди згідно з вимогами щодо визначення критеріїв неможливості подальшого утримання та експлуатації захисної споруди цивільного захисту, оформлення документів, що підтверджують таку неможливість, затвердженими Наказом МВС України від 09 липня 2018 року № 579 або підготування документів на зняття з обліку захисної споруди що були поставлені на облік з порушеннями, зокрема споруд, що відсутні як об`єкти нерухомості або за своїм функціональним призначенням не передбачають тривалого перебування у них людей відповідно до рекомендацій, наданих в листі ДСНС України від 23 квітня 2018 року № 16-5712/162.
		Втім, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не дотримано жодної з наведених процедур щодо зняття захисної споруди цивільного захисту з обліку таких споруд.
		При цьому суд звертає увагу, що для зняття з обліку захисної споруди в обов`язковому випадку необхідне саме погодження Державної служби з надзвичайних ситуацій.
		Докази погодження Державної служби з надзвичайних ситуацій щодо зняття з обліку захисної споруди протирадіаційне укриття №165515, позивач до суду не надав, клопотань про витребування таких доказів не заявляв. 
		Вказані обставини, також підтверджуються поясненнями представника Головного управління ДСНС у Київській області, наданими у судовому засіданні.
		За відсутності погодження Державної служби з надзвичайних ситуацій про зняття з обліку такої захисної споруди та не дотримання позивачем встановленої законодавством України процедури зняття з обліку захисної споруди у суду відсутні підстави для визнання захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційне укриття №165515, (група П-5), яка розташована в підвальному приміщенні корпусу загального побуту (площа Київська, 3-а, смт. Бородянка, Бучанський район, Київська область), як такої що відповідно до вимог законодавства, не може використовуватися за її призначенням, та відповідно виключення такої з фонду захисних споруд, а отже позовні вимоги позивача є необґрунтованими.
		VIІ. Висновок суду
		За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
		Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
		Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
		Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
		VIІІ. Розподіл судових витрат
		Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
		Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.
		Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
		в и р і ш и в:
		У задоволенні адміністративного позову відмовити.
		 
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
		Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
		У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
		 
		 
		Суддя Леонтович А.М.
		 
		 
		Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 18 січня 2022 р.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...