Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 640/20103/20 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; організації господарської діяльності, з них; дозвільної системи у сфері господарської діяльності; ліцензування видів г.д.; нагляду у сфері г.д.; реалізації державної регуляторної політики у сфері г.д.; розроблення і застосування національних стандартів, технічних регламентів та процедур оцінки.
Надіслано для оприлюднення: 24.01.2022. Зареєстровано: 08.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 09.02.2022.
Дата набрання законної сили: 24.01.2022
Номер судового провадження: К/9901/23800/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		24 січня 2022 року 
		м. Київ
		справа №640/20103/20
		адміністративне провадження № К/9901/23800/21  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		головуючий - Стародуб О.П., 
		судді -   Кравчук В.М., Єзеров А.А., 
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021 (суддя - Балась Т.П.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 (судді - Кузьменко В.В., Василенко Я.М., Ганечко О.М.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Телестудія "Астра-ТБ" до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення про визнання протиправним та скасування рішення, встановив: 
		 
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2020 року ТОВ «Телестудія «Астра-ТБ» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення №991 від 20.08.2020 про відмову ТОВ «Телестудія «Астра-ТБ» у продовженні строку дії ліцензії на мовлення НР №01553-м від 23.07.2010.
		 
		Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи
		Позивач, як юридична особа зареєстрований 14.11.2001 (номер запису: 1 276 120 0000 000364), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 
		23.07.2010 відповідачем позивачу видано Ліцензію на мовлення серії НР № 01553-м, строком дії: з 23.07.2010 до 23.07.2020. Відповідно до ліцензії, логотип - «КРТ», вид мовлення - супутникове (телебачення), обсяг мовлення - 24 години на добу.
		27.12.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою (вх. №2/1 від 02.01.2020) про продовження ліцензії на мовлення НР №01553-м від 23.07.2010.
		Листом від 24.01.2020 № 17/110 відповідач повідомив позивача про необхідність усунення недоліків у поданих документах.
		21.02.2020, з метою виправлення недоліків позивачем подано до відповідача пакет документів для продовження строку ліцензії на мовлення з урахуванням висловлених зауважень.
		20.08.2020 відповідачем прийнято оскаржуване рішення №991 «Про заяву ТОВ «Телестудія «Астра-ТБ», м. Київ, щодо продовження строку дії ліцензії на мовлення (НР № 01553-м від 23.07.2010) (супутникове, логотип: «КРТ»)», яким на підставі пункту «б» частини сьомої статті 33 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Телестудія «Астра-ТБ» у продовженні строку дії ліцензії на мовлення №01553-м від 23.07.2010 у зв?язку з тим, що протягом дії ліцензії позивач порушував умови ліцензії та вимоги законодавства, за що рішеннями від 07.12.2005 №797, від 04.10.2006 №766, від 18.10.2016 №2207 до нього було застосовано санкції у вигляді попередження.
		Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач звернувся до суду з цим позовом.
		В обґрунтування позовних вимог посилався на порушення порядку прийняття оскаржуваного рішення і на відсутність підстав для його прийняття відповідачем.
		 
		Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021, позов задоволено.
		Визнано протиправним та скасовано рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення №991 від 20.08.2020 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Астра-ТБ» у продовженні строку дії ліцензії на мовлення НР № 01553-м від 23.07.2010.
		Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем усунуто порушення, за які до нього застосовано санкції у 2005, 2006, 2016 роках, а рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії винесено відповідачем після закінчення встановленого законом строку.
		Крім того, суди виходили з того, що оголошені позивачу попередження в 2005-2006 роках не можуть мати вирішального значення при вирішенні питання про продовження строку дії ліцензії на підставі заяви від 27.12.2019 враховуючи факт продовження позивачу дії ліцензії у 2010 році.
		Крім того, всупереч вимогам ч. 3 ст. 33 Закону №3759-XII, Національною радою рішення щодо продовження ліцензії у встановлений законом строк прийняте не було, що свідчить про порушення встановленого порядку розгляду такого питання. Крім того, оскаржуване рішення було прийняте відповідачем передчасно, із порушенням встановленого порядку розгляду питання про продовження строку дії ліцензії на мовлення, та права особи на участь у процесі прийняття рішення.
		Також суди виходили з того, що у схожих ситуаціях, за наявності допущених іншими телерадіокомпаніями порушень положень Закону України «Про телебачення і радіомовлення» відповідачем продовжувались їм дії ліцензій.
		Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та інших учасників справи
		В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на те, що судами обох інстанцій неправильно застосовано положення п. б ч. 7 ст. 33, абзацу 2 ч. 13 ст. 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оскільки протягом дії ліцензії позивач неодноразово порушував умови ліцензії та вимоги закону. Крім того, судами помилково застосовано під час вирішення справи ч. 13 ст. 72 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", оскільки щодо позивача не застосовувались санкції у вигляді штрафу.
		Також посилається на те, що Законом №538/97-ВР передбачено можливість проведення засідання за відсутності представника ліцензіата, якого було належним чином повідомлено про засідання та за відсутності поважних причин.
		Крім того посилається на те, що порушення строку прийняття рішення за заявою позивача не вплинуло на обсяг його прав щодо мовлення.
		Заперечуючи проти касаційної скарги позивач просив у її задоволенні відмовити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
		 
		Висновки Верховного Суду
		 
		Щодо підстав відмови у продовженні строку дії ліцензії
		Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» від 21.12.1993 №3759-XII (далі - Закон №3759-XII, тут і далі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) ліцензування мовлення здійснюється виключно Національною радою відповідно до порядку та вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення".
		Згідно з ч. 9 ст. 23 цього Закону ліцензія на мовлення, видана Національною радою, є єдиним і достатнім документом, що надає ліцензіату право відповідно до умов ліцензії здійснювати мовлення, користуватися каналами мовлення за умови наявності у володільців радіоелектронних засобів передбачених законом дозволів на їх експлуатацію.
		Частиною 1 ст. 33 Закону №3759-XII встановлено, що кожний ліцензіат має право на продовження строку дії ліцензії на мовлення. 
		Відповідно до ч. 6 ст. 72 Закону №3759-XII Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; анулювання ліцензії на підставі рішення суду за позовом Національної ради.
		Відповідно до пункту 1.3 Положення про скасування санкції „оголошення попередження", застосованої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення за порушення умов ліцензії та законодавства України телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної послуги (затв. рішенням Нацради від 08.02.2012 №114) системний порушник - ліцензіат, який на дату подання заяви про скасування санкції „оголошення попередження" має три і більше санкцій, які не скасовані у визначеному законодавством порядку або відповідними судовими рішеннями.
		Відповідно до пункту 1.4 Положення №114 санкція "оголошення попередження", застосована за порушення умов ліцензії та вимог чинного законодавства у сфері телебачення і радіомовлення щодо ліцензії, яка була анульована або втратила чинність, вважається автоматично скасованою і не враховується під час подальшої діяльності ліцензіата.
		За правилами п. «б» ч. 7 ст. 33 Закону №3759-XII Національна рада може прийняти рішення про відмову у продовженні строку дії ліцензії на мовлення лише за умови, якщо протягом дії ліцензії ліцензіат порушував умови ліцензії та вимоги чинного законодавства. Ці порушення повинні бути підтверджені рішеннями та санкціями Національної ради, не скасованими у визначеному законодавством порядку, або відповідними судовими рішеннями.
		За змістом наведеної норми обов?язковими умовами для відмови у продовженні строку дії ліцензії на мовлення є встановлення фактів порушення ліцензіатом умов ліцензії та вимог чинного законодавства, такі порушення підтверджені відповідними рішеннями та санкціями і ці порушення мали місце протягом дії ліцензії.
		При цьому, положення пункту «б» ч. 7 ст. 33 Закону №3759-XII хоч і не містять вимоги щодо системного характеру виявлених порушень (три і більше порушень), однак передбачають, що таких порушень все ж має бути кілька (як мінімум два і більше). Відтак, одноразове порушення умов ліцензії та вимог чинного законодавства не створює підстав для відмови у продовженні дії ліцензії мовлення.
		Під час розгляду справи судами встановлено, що оскаржуване рішення про відмову у продовженні позивачу дії ліцензії мовлення прийняте на підставі пункту «б» частини 7 статті 33 Закону №3759-XII  у зв?язку з тим, що протягом дії ліцензії позивач порушував умови ліцензії та вимоги законодавства, за що рішеннями від 07.12.2005 №797, від 04.10.2006 №766, від 18.10.2016 №2207 до нього було застосовано санкції у вигляді попередження.
		Водночас, як встановлено судами попередніх інстанцій строк дії ліцензії НР №01553-м, за продовженням дії якої звернувся позивач, становить з 23.07.2010 по 23.07.2020.
		Таким чином, враховуючи вимоги пункту «б» частини 7 статті 33 Закону №3759-XII порушення позивачем умов ліцензії та вимог законодавства, які підтверджені рішеннями та санкціями від 07.12.2005 №797 та від 04.10.2006 №766, мали місце за межами дії ліцензії, відтак не могли бути підставою для відмови у продовженні її дії.
		За таких обставин, порушення позивачем умов ліцензії та вимог чинного законодавства під час дії ліцензії НР №01553-м, за продовженням дії якої звернувся позивач, підтверджено лише рішенням відповідача від 18.10.2016, чого недостатньо для прийняття рішення про відмову в продовженні дії ліцензії.
		Таким чином, суди попередніх інстанцій обгрунтовано дійшли висновку про відсутність передбачених пунктом «б» частини 7 статті 33 Закону №3759-XII підстав для відмови у продовженні строку дії ліцензії та прийняли рішення про задоволення позову з цих мотивів.
		 
		Щодо участі представника позивача в засіданні Національної ради.
		Частиною другою статті 24 Закону України «Про Національну раду з питань телебачення і радіомовлення» від 23.09.1997 №538/97-ВР (тут і далі Закон №538/97-ВР в редакції, на час виникнення спірних правовідносин) передбачено перелік питань які вирішуються виключно на засіданнях Національної ради, серед яких прийняття рішення про продовження, ліцензій на телерадіомовлення. Всього до такого переліку належить 17 згрупованих питань.
		Відповідно до частини 5 цієї статті розгляд на засіданнях Національної ради питань про видачу, продовження, переоформлення ліцензії на телерадіомовлення або питання про застосування санкцій до ліцензіатів відбувається у присутності повноважних представників відповідних ліцензіатів, про що їх письмово повідомляє Національна рада не пізніш як за три дні до засідання. Таке засідання може проводитися без участі цих осіб тільки за умови, якщо є відомості про вручення їм повідомлення про час та місце проведення засідання та в разі відсутності поважних причин для перенесення засідання.
		Таким чином законом передбачено можливість проведення засідання без участі представника ліцензіата, за умови їх належного повідомлення та відсутності поважних причин для перенесення засідання.
		Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивача було повідомлено про проведення 20.08.2020 засідання, представник позивач підтвердив факт такого повідомлення, і про наявність поважних причин перенесення засідання не повідомив.
		Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з врахуванням змін, внесених постановою КМУ від 22.07.2020 №641, на території України з 1 серпня до 19 грудня 2020 року запроваджено карантин.
		Особливості проведення засідань Національної ради в період карантину передбачено пунктом третім Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державної підтримки сфери культури, креативних індустрій, туризму, малого та середнього бізнесу у зв`язку з дією обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» від 16.06.2020 №692-IX.
		Відповідно до підпункту першого цього пункту встановлено, що на період дії карантину або обмежувальних (протиепідемічних) заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби COVID-19:
		1) Національна рада з питань телебачення і радіомовлення (далі - Національна рада) може проводити засідання у режимі реального часу (он-лайн) з використанням відповідних технічних засобів, зокрема через мережу Інтернет. Питання, які розглядаються у зазначений період на засіданні Національної ради, повинні бути визначені нею як нагальні та/або невідкладні.
		Листи та ліцензійна документація приймаються Національною радою в електронній та паперовій формі. Розгляд заяв щодо ліцензування та інші питання, що відповідно до чинного законодавства розглядаються виключно на засіданні Національної ради, розглядаються Національною радою після завершення карантинних та інших обмежувальних заходів або без участі ліцензіата, якщо такий ліцензіат повідомить Національну раду, що такі питання можуть розглядатися без присутності його представника.
		При проведенні засідання у режимі реального часу (он-лайн), у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", Національна рада, за погодженням з ліцензіатом, забезпечує йому можливість бути присутнім на такому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи ліцензіата (його представника) здійснюється з використанням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус", або на підставі письмового звернення ліцензіата, до якого додається довіреність представника.
		Таким чином передбачені Законом №692-IX особливості проведення засідань в період дії карантину допускають можливість їх проведення в режимі онлайн.
		При цьому загальний зміст підпункту першого пункту третього Прикінцевих та перехідних положень Закону №692-IX вказує на те, що передбачені абзацом другим умови розгляду Національною радою відповідних питань у відсутності представника ліцензіата (за його згодою) стосуються загального порядку проведення засідань Національної ради і не поширюються на порядок проведення засідання в режимі он-лайн.
		В свою чергу, підпунктом третім цього пункту передбачено порядок проведення засідань Національної ради саме в режимі он-лайн, і такий порядок передбачає врахування вимог частини п`ятої статті 24 Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення", в т.ч. що можливості проведення засідання у відсутності належним чином повідомленого представника ліцензіата.
		 
		Щодо строку розгляду заяви позивача, практики продовження строку дії ліцензії іншим ліцензіатам та усунення позивачем порушень умов ліцензії та вимог законів.
		Відповідно до частини 3  статті 33 Закону №3759-XII заява про продовження строку дії ліцензії на мовлення розглядається і рішення щодо неї приймається не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії ліцензії.
		Відповідно до частини 2 статті 36 Закону №3759-XII після закінчення строку дії ліцензія на мовлення втрачає чинність, за винятком випадків, коли вчасно подана ліцензіатом заява про продовження дії ліцензії на мовлення не була розглянута Національною радою у визначені цим законом строки. У цих випадках ліцензія залишається чинною до прийняття Національною радою рішення про продовження дії ліцензії або про відмову у продовженні дії ліцензії відповідно до вимог цього Закону.
		Як встановлено судами, позивач звернувся до відповідача із заявою про продовження строку дії ліцензії 27.12.2019. Однак відповідачем виявлено недоліки заяви та запропоновано їх усунути. Виявлені недоліки позивач усунув 21.02.2020, а рішення по суті заяви відповідач прийняв 20.08.2020.
		Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що рішення про відмову у продовженні дії ліцензії прийнято відповідачем з порушенням строку, однак враховуючи приписи частини 2 статті 36 Закону №3759-XII щодо чинності ліцензії до прийняття Національною радою відповідного рішення, порушення строку не може бути обов?язковою підставою для скасування прийнятого рішення.
		Також не може бути підставою для скасування оскаржуваного у цій справі рішення незастосування відповідачем пункту «б» частини 7 статті 33 Закону №3759-XII щодо інших ліцензіатів, оскільки предметом оскарження у цій справі є виключно рішення прийняте щодо позивача.
		Відтак встановлення обставин та правова оцінка рішень та дій відповідача щодо інших ліцензіатів, які не були учасниками справи, не належить до предмету спору у цій справі, відтак докази на їх підтвердження не можуть бути визнані належними в силу приписів статті 73 КАС України.
		Також безпідставним є висновки судів попередніх інстанцій щодо недоведеності відповідачем факту неусунення позивачем допущених раніше порушень умов ліцензії та вимог законодавства та застосування в цій частині положень частини 13 статті 72 Закону №3759-XII та задоволення позову з цих мотивів, оскільки саме собою усунення порушень не спростовує факту його вчинення та можливості його врахування під час вирішення питання продовження дії ліцензії.
		Крім того, порядок скасування санкції „оголошення попередження" врегульовано Положенням №114, однак доказів про скасування санкцій відповідно до цього положення позивач судам не надав.
		За таких обставин позовні вимоги у цій справі підлягали задоволенню виключно з підстав відсутності передбачених пунктом «б» частини 7 статті 33 Закону №3759-XII підстав для відмови у продовженні строку дії ліцензії.
		За правилами частини 1, 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.
		Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.
		Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні в частині мотивів задоволення позовних вимог, а в решті - залишенню без змін.
		Керуючись ст. 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
		постановив:
		Касаційну скаргу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення - задовольнити частково.
		Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог, виклавши їх в редакції даної постанови.
		В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.02.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 - залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. 
		 
		Судді:                                                                                
		О.П. Стародуб          
		В.М. Кравчук          
		А.А. Єзеров

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...