Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2а-1219/10/0570 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: 23.06.2010. Зареєстровано: 11.07.2010. Забезпечено надання загального доступу: 16.08.2010.
Дата набрання законної сили: 23.06.2010
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Головуючий І інстанції Абдукадирова К.Е.
		Суддя-доповідач Василенко Л.А.
		Україна
		ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 У Х В А Л А
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		23 червня 2010 року справа №2а-1219/10/0570 
		 
		 Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду 
		в складі головуючого Василенко Л.А., суддів Старосуда М.І., Юрченко В.П.,
		при секретареві Чуріковій Я.О.,
		розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційні скарги представника третьої особи ОСОБА_2  ОСОБА_3, Ющенка Віктора Андрійовича, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року у справі № 2а-1219/10/0570 за позовом ОСОБА_23 до Президента України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування Указу Президента України №46/2010 від 20 січня 2010 року «Про присвоєння ОСОБА_2 звання Герой України»,-
		 В С Т А Н О В И Л А :
		 Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 року задоволений позов ОСОБА_23 до Президента України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування Указу Президента України №46/2010 від 20 січня 2010 року «Про присвоєння ОСОБА_2 звання Герой України», а саме: визнаний незаконним та скасований Указ Президента України №46/2010 від 20 січня 2010 року «Про присвоєння ОСОБА_2 звання Героя України», стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.
		З зазначеним судовим рішенням не погодилися третя особа ОСОБА_2, апеляційну скаргу від імені якого подано ОСОБА_3 та особи, які не приймали участі в справі, але вважали, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки і якими у відповідності до ч.1 ст.185 КАС України подані апеляційні скарги на вказане судове рішення: Ющенко В.А., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (народний депутат України), ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 
		Апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_11 було відкрито 14 травня 2010 року, а апеляційні скарги інших осіб були залишені без руху.
		13 травня 2010 року Верховною Радою України прийнятий Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження” № 2181-VІ. 
		15 травня 2010 року вказаний Закон набрав чинності. Згідно до вимог вказаного Закону справи щодо оскарження актів Президента України підсудні Вищому адміністративному суду України, як суду першої інстанції.
		Пунктом 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” зазначеного Закону встановлено, що після набрання чинності цим Законом апеляційні скарги, подані до набрання чинності цим Законом до відповідних адміністративних судів у адміністративних справах щодо оскарження актів Президента України, провадження за якими не відкрито, передаються відповідними адміністративними судами до Вищого адміністративного суду України. 
		З врахуванням відсутності (на теперішній час) процесуального врегулювання питання щодо можливості розгляду апеляційних скарг на рішення суду, у разі вже відкритого апеляційного провадження за іншими апеляційними скаргами на це ж судове рішення, до набрання чинності Законом №2181-VІ, з огляду на завдання та принципи адміністративного судочинства, для забезпечення повного, об'єктивного апеляційного перегляду справи і виключення обмеження права на апеляційне оскарження всіх осіб, якими подані апеляційні скарги на судове рішення у цій справі і за якими провадження не було відкрито у зв'язку з залишенням їх без руху для усунення недоліків у відповідності до приписів ст.187 КАС України, при усуненні недоліків апеляційних скарг апеляційне провадження за апеляційними скаргами також було відкрито.
		В апеляційній скарзі представник третьої особи ОСОБА_2  ОСОБА_3 вважав постанову суду першої інстанції незаконною, не обґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню через порушення норм процесуального права, а саме: несвоєчасного вручення судової повістки, неповідомлення про часткову відмову від позову, якою позивач фактично змінив предмет позову. Просив судове рішення першої інстанції скасувати та справу направити на новий розгляд для розгляду до Донецького окружного адміністративного суду в іншому складі суду (т.2 а.с.155-160). До суду надійшов письмовий відгук на інші апеляційні скарги (т.4 а.с.61-63).
		До вищезазначеної апеляційної скарги приєднався другий представник ОСОБА_2  ОСОБА_25(т.1 а.с.197).
		Ющенком Віктором Андрійовичем подано апеляційну скаргу, в який просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову, оскільки судове рішення у справі є необґрунтованим, ухвалене за позовом особи, права якої не порушені внаслідок видання спірного Указу. Окрім того, вважає, що справа розглянута з порушенням територіальної підсудності та повинна була розглядатися окружним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ. Зазначив, що суд першої інстанції необєктивно розглянув справу, оскільки не дослідив позицію субєкта владних повноважень Ющенка В.А. щодо підстав видання Указу (т.2, а.с.141  145).
		ОСОБА_5 в апеляційній скарзі просив постанову суду першої інстанції скасувати, в звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, порушення територіальної підсудності, невірного та необґрунтованого висновку про те, що за правовим змістом позбавлення державних нагород відрізняється від визнання незаконним та скасування актів про нагородження, що призвело до неправильного вирішення справи (т.3 а.с7-9).
		ОСОБА_6 в обґрунтуванні апеляційної скарги зазначив, що позовні вимоги позивача стосуються його інтересів, постановлене судове рішення про скасування Указу зачіпає його права та інтереси, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд в звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права (т.3 а.с.58  62).
		ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду як ухвалене з порушенням норм процесуального права, а саме територіальної підсудності, постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог (т.2 а.с.202).
		Апелянт ОСОБА_10 вважав, що постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм процесуального права, зокрема порушено територіальну підсудність та порушене його право щодо допуску до участі в справі в якості третьої особи, просив визнати постанову суду першої інстанції не чинною та закрити провадження у справі (т.2 а.с.16).
		ОСОБА_11 апеляційну скаргу обґрунтовує порушенням його прав та законних інтересів, просив судове рішення першої інстанції скасувати у звязку з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема порушена територіальна підсудність та суд дав невірне тлумачення ст.6 Закону України «Про державні нагороди України» (т.2 а.с.205-206).
		ОСОБА_16 в апеляційній скарзі просив скасувати постанову суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд, як таку, що суперечить міжнародним зобовязанням України, Конституції та законам України, вважає, що судовим рішенням порушені його права, оскільки позивач не мав права на подання такого позову тому, що Указ породжує правові відносини тільки між ОСОБА_2 та Президентом України Ющенком В.А., як субєктом владних повноважень (т.3 а.с.14-17).
		ОСОБА_22 обґрунтовував апеляційну скаргу невірним застосування норм матеріального та процесуального права, вважав, що рішення підлягає скасуванню за всіма пунктами, визначеними в ст.202 КАС України з ухваленням нової постанови, якою необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог (т.2 а.с.181  193).
		ОСОБА_18 вважав, що рішення суду повинне бути скасованим через порушення норм процесуального та матеріального права, зокрема при прийнятті позову, невірним висновком відсутності громадянства України у нагородженого (т.2 а.с.101-105).
		ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_26 подали апеляційні скарги, ідентичні як за формою, так і за змістом та вимогами, в яких просили скасувати постанову суду, оскільки вважають, що судовим рішенням вирішені питання про їхні права, свободи, інтереси, як громадян України, позивачем не доведено відсутність у ОСОБА_2 українського громадянства, судом порушені правила територіальної підсудності ( т.2 а.с.59-60, 63-64, 67, 68, 71-72, 74-75, 79-80, 83-84, 87, 88, 91, 92, 101-105, 130, 131).
		Від представника відповідача - Президента України - ОСОБА_27 надійшли заперечення на зазначені апеляційні скарги, які вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, просила постанову суду першої інстанції залишити без змін та розглянути справу без участі представника Президента України (т.4 а.с.12-13, 91-92) .
		Від позивача надійшли письмові заперечення на апеляційні скарги Ющенка В.А., ОСОБА_11 та ОСОБА_16, які він вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, просив судове рішення першої інстанції залишити без змін.
		В судовому засіданні представники третьої особи ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_25 доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та дали пояснення, аналогічні викладеним у апеляційній скарзі, просили постанову першої інстанції скасувати, справу направити на новий розгляд в іншому складі суду.
		ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_16 та ОСОБА_22 доводи своїх апеляційних скарг підтримали в повному обсязі та дали суду пояснення, аналогічні викладеним у скаргах, просили їх задовольнити. Водночас кожен апелянт висловив свою думку щодо доводів апеляційних скарг, поданих іншими апелянтами і вважали доводи всіх поданих скарг обґрунтованими, незважаючи на різні прохальні частини, оскільки всі вважали, що позовні вимоги не підлягали задоволенню.
		Позивач вважав доводи апеляційних скарг необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому просив залишити його без змін.
		Від ОСОБА_7, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_21 електронною поштою надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.
		Інші особи, якими подані апеляційні скарги в судове засідання не зявилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
		Судом першої інстанції встановлено, що 20 січня 2010 року Президент України Ющенко В.А. видав Указ № 46/2010 «Про присвоєння ОСОБА_2 звання Герой України», яким присвоїв звання Герой України з удостоєнням ордена Держави ОСОБА_2 - провідникові Організації українських націоналістів (посмертно). 
		З копії протоколу вручення державних нагород України в Національному академічному театрі опери і балету імені Тараса Шевченка від 22 січня 2010 року вбачається, що Президентом України В.А. Ющенком відповідно до Указу Президента України «Про присвоєння звання ОСОБА_2 Герой України» від 20 січня 2010 року вручено атрибути звання Герой України орден Держави №227 та посвідчення до звання Герой України №223 ОСОБА_2  (внуку нагородженого). 
		Спірний Указ підписаний Президентом України та оприлюднений на офіційному веб-сайті Президента України в інформаційній мережі Інтернет, де позивач мав можливість з ним ознайомитися. 
		Судом першої інстанції визнано загальновідомою ту обставину, що ОСОБА_2 помер у 1959 році, тобто до 1991 року. 
		Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, дослідила матеріали справи, обговорила доводи апеляційних скарг і дійшла до наступних висновків.
		Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені при апеляційному розгляді справи і знайшли своє підтвердження.
		20 січня 2010 року Президент України Ющенко В.А. видав Указ №46/2010 «Про присвоєння ОСОБА_2 звання Герой України», яким присвоїв звання Герой України з удостоєнням ордена Держави ОСОБА_2 - провідникові Організації українських націоналістів (посмертно за незламність духу у відстоюванні національної ідеї, виявлені героїзм і самопожертву у боротьбі за незалежну Українську державу (т.1 а.с. 24). Атрибути звання Герой України орден Держави №227 та посвідчення до звання Герой України №223 вручені Президентом України Ющенком В.А. 22.01.2010 року ОСОБА_2  (внуку нагородженого) (т.1 а.с.25). Зазначені обставини підтверджені матеріалами справи і не є спірними.
		Стаття 2 Закону України «Про державні нагороди України» від 16 березня 2000 року №1549-III (далі за текстом Закон №1549) визначає склад законодавства про державні нагороди, до якого відносить Конституцію України, наведений вище Закон та укази Президента України, що видаються відповідно до нього. 
		Компетенція Президента України щодо видачі зазначеного Указу, передбаченого пунктом 25 статті 106 Розділу 5 Конституції України не є спірною між сторонами обставиною. Указ є юридичною формою рішення, способом реалізації владних управлінських функцій Президентом України.
		Предметом спору у даній справі є правомірність Указу Президента України від 20 січня 2010 року №46/2010, виданого Президентом України про присвоєння ОСОБА_2 звання Герой України. Позивач вважає, що цей Указ не відповідає вимогам ст.6 Закону України «Про державні нагороди України».
		Стаття 5 Закону № 1549 визначає коло осіб, які можуть бути нагороджені державними нагородами, а саме: державними нагородами можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства; нагородження державними нагородами провадиться указом Президента України. Нагородження державними нагородами може бути проведено посмертно. 
		Відповідно до приписів статті 6 цього Закону, - вищим ступенем відзнаки в Україні є звання Герой України. Звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення.
		Системний аналіз Закону № 1549 свідчить, про те, що розділом 1 встановлені загальні положення про державні нагороди України, зокрема, статтею 5 визначено загальне коло осіб  субєктів, які можуть бути нагородженими. Розділом 2 чітко визначені види нагород та відповідно субєкти, які можуть бути ними нагороджені. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що звання «Герой України» може бути присвоєно виключно громадянину України.
		Відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України», від 18.01.2001 року № 2235-111, громадянами України є: усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис "громадянин України", та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України. 
		На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку, що ОСОБА_2, який помер в 1959 році, не є громадянином України згідно з чинним законодавством, внаслідок чого, йому не може бути присвоєно звання «Герой України» на підставі Закону № 1549.
		Крім того, відповідно до статей 4 та 6 Закону України "Про державні нагороди України" Указом Президента України від 2 грудня 2002 року № 1114/2002, затверджено Статут звання Герой України. Пунктом 1 розділу 1 визначено, що звання Герой України присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначних трудових досягнень. Пунктом 7 цього Статуту встановлено: звання Герой України не присвоюється за заслуги, які мали місце в минулому і не пов'язані зі становленням та розвитком незалежної України.
		Вказані положення Статуту повністю кореспондуються з нормами Закону № 1549. 
		З огляду на наведене, колегія суддів дійшла до висновку, що звання «Герой України», може бути присвоєно виключно громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначних трудових досягнень, та які повязані зі становленням та розвитком незалежної України.
		Щодо процесуальних порушень, які на думку апелянтів мали місце при визначені відповідача, наслідком яких стала зміну предмету позову, тобто заміна Президента України Ющенка Віктора Андрійовича на Президента України, колегія суддів вважає їх неспроможними з таких підстав. Спірний Указ виданий Ющенком В.А. як діючим Президентом України. Президент України є главою держави і виступає від її імені, а тому виконання обовязків Президента України, покладається на діючого главу держави, внаслідок чого, судом першої інстанції правильно визначено відповідача саме главу держави - Президента України. 
		Стосовно неналежного повідомлення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору  ОСОБА_2, колегія суддів зазначає, що позивачем в позовній заяві взагалі не визначено третіх осіб у справі. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2010 року, суд з власної ініціативи, з метою обєктивного розгляду спору, залучив третьою особою внука нагородженого, та здійснив його виклик відповідно до приписів статті 35 КАС України. Матеріалами справи підтверджено, що судова повістка про виклик в судове засідання вручена ОСОБА_2 30 березня 2010 року (том 1 а.с.145), що є порушенням строку вручення, встановленого частиною 3 ст. 35 КАС України. Але, це процесуальне порушення не призвело до неправильного вирішення справи. 
		Доводи щодо порушення судом першої інстанції правил територіальної підсудності спростовується наступним. Відповідно до частини 2 статті 19 КАС України ( в редакції статті, діючої на момент розгляду справи) адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача. 
		Зазначення апелянтами про порушення судом першої інстанції норм КАС України, в частині, одночасного визнання нечинним та скасування Указу Президента, що є суперечливим, колегія суддів вважає, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України, - у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Тобто, визнання судом першої інстанції спірного Указу незаконними та його скасування повністю узгоджується з приписами статті 162 КАС України.
		З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційних скарг та скасування постанови суду відсутні.
		На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч. 1 п. 1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
		 У Х В А Л И Л А:
		 Апеляційні скарги представника третьої особи ОСОБА_2  ОСОБА_3, Ющенка Віктора Андрійовича, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 залишити без задоволення
		Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2010 р. у справі за позовом ОСОБА_23 до Президента України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування Указу Президента України № 46/2010 від 20 січня 2010 року «Про присвоєння ОСОБА_2 звання Герой України» залишити без змін.
		Ухвала суду апеляційної інстанції проголошена в повному обсязі 23 червня 2010 року і за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця. 
		 
			 Головуючий Л.А. Василенко
			 
			 Судді М.І.Старосуд
			 
			 В.П.Юрченко

</body>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...