Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 314/5495/19 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів».
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 14.02.2022.
Дата набрання законної сили: 10.02.2022
Номер судового провадження: 61-602ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем  України 
		10 лютого 2022 року
		м. Київ
		справа № 314/5495/19
		провадження № 61-602св21
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: 
		Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,
		учасники справи:
		позивач - ОСОБА_1 ,
		відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут», Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз»,
		провівши в порядку письмового провадження попередній розгляд справи за  касаційною скаргою  ОСОБА_1 на рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2020 року в  складі судді Кіяшко В. О. та постанову Запорізького апеляційного суду від  23   грудня 2020 року в складі колегії суддів: Онищенка Е. А., Бєлки В. Ю., Кухаря С. В.,
		ВСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог
		У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до  Товариства з  обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут» (далі - ТОВ «Запоріжгаз збут»), Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (далі - АТ «Запоріжгаз») та просив зобов`язати відповідачів здійснити перерахунок за  спожитий природний газ за жовтень 2019 року із зарахуванням зайво сплачених коштів у рахунок майбутніх платежів та стягнути солідарно з відповідачів моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
		В обґрунтування позовних вимог зазначав, що між ним та ТОВ «Запоріжгаз збут» укладено договір постачання природного газу, на підставі якого він отримував відповідні послуги з постачання природного газу для побутових потреб та  вчасно сплачував за ці послуги рахунки.
		02 травня 2019 року АТ «Запоріжгаз» здійснило зняття лічильника газу для проведення повірки, а 24 травня 2019 року такий лічильник було повернуто, визнано його непридатним, повідомлено про необхідність встановлення нового лічильника протягом двох місяців. Однак новий лічильник йому встановлено лише 18 листопада 2019 року.
		Отримавши рахунок за жовтень 2019 року він виявив, що об`єм спожитого газу  цей місяць (118, 95 м?) перевищував об`єм спожитого газу за жовтень 2018  року (44, 9 м?). Вважав такі дії відповідачів незаконними, оскільки розрахунки за час відсутності лічильника мали здійснюватися залежно від середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за  аналогічний період (опалювальний або міжопалювальний) попереднього року.
		Також зазначав, що внаслідок таких дій відповідачів йому завдано моральну шкоду, яка виразилася в негативному впливі на стан його здоров`я, загостренні вікових хронічних хвороб, підвищенні тиску, перебуванні в стані стійкого стресу впродовж тривалого часу, розмір якої оцінений ним у 5 000 грн.
		Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
		Рішенням Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2020  року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року, позов задоволено частково.
		Зобов`язано АТ «Запоріжгаз» здійснити перерахунок спожитого позивачем об`єму природного газу за жовтень 2019 року відповідно до середньомісячного (середньодобового) обсягу споживання природного газу за аналогічний період, а  саме жовтень 2018 року із зарахуванням зайво сплачених ним коштів у  рахунок майбутніх платежів.
		У задоволенні іншої частини позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що обсяг газу та розмір оплати, які відповідач пред`явив для оплати позивачу за жовтень 2019 року, є безпідставними та необґрунтованими, а тому позовні вимоги про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок за спожитий природний газ за цей період є такими, що підлягають задоволенню.
		Водночас підстав для відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди суди не  вбачали, оскільки доказів на підтвердження негативних змін в укладі свого  життя й того, що такі зміни спричинені саме діями відповідачів, позивач не надав.
		Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
		У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), просить скасувати рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 23 грудня 2020 року в частині відмови в  задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди й ухвалити в  цій частині нове рішення про їх задоволення.
		Касаційна скарга мотивована тим, що суди неповно з`ясували обставини справи, зокрема не врахували, що він є особою похилого віку, дуже боляче сприймає несправедливість і це впливає на його настрій, стан здоров`я, у зв`язку з чим безпідставно відмовили у відшкодуванні йому моральної шкоди. 
		Судові рішення в частині задоволених позовних вимог у касаційному порядку не оскаржуються, а тому суд касаційної інстанцій в цій частині їх не переглядає.
		Рух справи в суді касаційної інстанції
		Ухвалою Верховного Суду від 05 березня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
		26 березня 2021 року справа № 314/5495/19 надійшла до Верховного Суду.
		Представник АТ «Запоріжгаз» Бурдак О. В. надіслав відзив на касаційну скаргу, у якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.
		Позиція Верховного Суду
		Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та  вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
		Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
		Фактичні обставини, встановлені судами
		Установлено, що  ОСОБА_1 проживає у будинку АДРЕСА_1 , є споживачем послуг з постачання природного газу за цією адресою.
		02 травня 2019 року представники ПАТ «Запоріжгаз» у присутності позивача демонтували для періодичної повірки засіб вимірювальної техніки G-4 GALLUS, про що складено акт № 17036 про демонтаж-монтаж засобу вимірювальної техніки від 02 травня 2019 року.
		Згідно з довідкою ДП «Запорізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» № 2-1293-19 від 17 травня 2019 року вищевказаний засіб вимірювальної техніки визнано непридатним для експлуатації та ремонту.
		18 листопада 2019 року АТ «Запоріжгаз» встановило позивачу новий побутовий лічильник газу, про що свідчить акт про прийняття в експлуатацію побутового лічильника газу, встановленого за кошти АТ «Запоріжгаз» від 18 листопада 2019 року.
		06 листопада 2019 року ТОВ «Запоріжгаз збут» надіслало позивачу рахунок на сплату спожитого за жовтень 2019 року газу в об`ємі 118, 95 м?.
		Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
		За змістом положень статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способами захисту особистих немайнових або майнових прав та інтересів, з  якими особа має право звернутися до суду, зокрема, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди і відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
		Відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на  відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її  прав. 
		Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у  приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
		Згідно зі статтею 611 ЦК України моральна шкода підлягає відшкодуванню у разі порушення зобов`язання, якщо таке відшкодування встановлено договором або законом.
		Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або  юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
		Під час вирішення спорів про відшкодування збитків доказуванню підлягає факт заподіяння збитків, протиправність дій заподіювача збитків, а також причинний зв`язок між протиправною дією чи бездіяльністю і негативними наслідками, що настали.
		Частиною першої статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як  на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за  своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Установивши, що позивач не надав належних та допустимих доказів, що дії АТ «Запоріжгаз» з порушення порядку розрахунку об`єму спожитого ним у жовтні 2019 року природного газу негативно вплинули на уклад його життя, стан здоров`я, врахувавши, що сама по  собі конфліктна ситуація з постачальником комунальних послуг не підтверджує ці обставини, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що позивач не довів факт завдання йому моральної шкоди, у зв`язку з чим дійшов правильного висновку про відсутність підстав для її відшкодування. 
		Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з  висновками судів стосовно встановлення обставин справи та стосуються переоцінки доказів. В  силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.
		Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.
		Висновки за результатом розгляду касаційної скарги
		Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. 
		Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
		Судові рішення в оскаржуваній частині відповідають вимогам закону й підстав для їх скасування немає.
		Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення, а рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від  23 грудня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди без змін.
		Щодо судових витрат
		Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. 
		Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, немає підстав для нового розподілу судових витрат. 
		Керуючись статтями 400, 401, 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Рішення Вільнянського районного суду Запорізької області від 05 жовтня 2020  року та постанову Запорізького апеляційного суду від  23   грудня 2020 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгаз збут», Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про відшкодування моральної шкоди залишити без змін.
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її  прийняття,  є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:                                                                                                 М. Ю. Тітов
		                                                                                                            А. Ю. Зайцев
		                                                                                                            Є. В. Коротенко

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...