Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 520/16473/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, податку на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції), зупинення реєстрації податкових накладних).
Надіслано для оприлюднення: 20.01.2022. Зареєстровано: 14.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 15.02.2022.
Дата набрання законної сили: 31.03.2023
Результат оскарження 31.03.2023 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: П/520/19345/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
		Р І Ш Е Н Н Я
		І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
		20 січня 2022 р. № 520/16473/21 
		Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
		В С Т А Н О В И В :
		Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення (Форма "В4") від 04.08.2021 №00158290717.
		В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки позивач не погоджується з виявленими відповідачем під час проведення перевірки порушеннями, посилаючись на те, що позивачем податковий кредит сформований у відповідності до ПК України, факт реєстрації транспортного засобу на фізичну особу ОСОБА_2 , а не на ФОП ОСОБА_2 не є тією обставиною, яка свідчить про придбання транспортного засобу без мети подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника ПДВ. 
		Харківським окружним адміністративним судом прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
		Представником відповідача, Головного управління ДПС у Харківській області, подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що позивачем включено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 122708,33 грн. при придбанні транспортного засобу "Автомобіль Skoda Karoq Style TSI/110kW 8AQ TMBJC6NU3MB250367", але не нараховано податкові зобов`язання при передачі/постачанні транспортного засобу громадянину ОСОБА_2 , внаслідок чого встановлено порушення п. 185.1, ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, пп. г п. 198.5 ст. 198 ПК України, а саме ППФО ОСОБА_2 занижено податкові зобов`язання на загальну суму 122708,33 грн. Відповідач вважає спірне податкове повідомлення-рішення правомірним та таким, що винесено у відповідності до норм чинного законодавства, тому підстави для його скасування відсутні.
		У відповіді на відзив позивач зазначив, що не погоджується з позицією, викладеною відповідачем у відзиві на позов, вважає її хибною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства. Позовній вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
		Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів судом встановлені наступні обставини.
		18.06.2021 згідно Наказу №4528-П від 17.06.2021 Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1 ) в період з 18.06.2021 по 25.06.2021 з питань правомірності визначення суми від`ємного значення з податку на додану вартість відповідно до податкової декларації з ПДВ за квітень 2021 року (від 17.05.2021 №9128920500) в розмірі 156 711,00 грн., яке сформовано за рахунок періоду виникнення від`ємного значення листопад 2020 року, березень-квітень 2021 року.
		За результатами перевірки Головного управління ДПС у Харківській області складено Акт №11460/20-40-07-17-08/ НОМЕР_1 від 05.07.2021, в якому зазначено про наступні встановлені порушення: при декларуванні за квітень 2021 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, встановлено порушення ФО-П ОСОБА_1 п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п. 198.5 ст.198 ПК України, оскільки ним завищено від`ємне значення з ПДВ на 122 708,33 грн. 
		В акті перевірки ГУ ДПС у Харківській області зазначено, що проведеною перевіркою відображеного показника у рядку 1.1 Декларації за квітень 2021 року встановлено заниження показника на суму 122 708,33 грн., що виникло внаслідок невключения до складу податкових зобов`язань сум ПДВ при передачі транспортного засобу "Автомобіль Skoda Karoq Style TSI/110kW 8AQ TMBJC6NU3MB250367" від ФО-П ОСОБА_1 громадянину ОСОБА_1 , внаслідок чого порушенні вимоги пп. «а» п. 185.1 ст. 185 ПК України. В ході проведення перевірки встановлено, що вказаний транспортний засіб, який використовується в господарській діяльності позивача, зареєстрований на ім`я ОСОБА_1 . Враховуючи те, що суб`єктом права власності на придбаний вантажний автомобіль є фізична особа (громадянин), а не платник податків-фізична особа, то таким, чином фактично здійснюється передача зазначеного майна від платника податків-фізичної особи у приватну власність фізичної особи.
		На підставі складеного Акту перевірки, 04.08.2021 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00158290717 (Форма «В4»), яким зменшено розмір від`ємного значення суми з податку на додану вартість у розмірі 122 708,00 грн.
		Не погоджуючись із вказаним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
		Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
		Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України) в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
		Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
		Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
		Згідно з п. 14.1.27 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
		Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
		Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
		З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язано з рухом активів та підтверджується належним чином оформленими первинними документами.
		З матеріалів справи судом встановлено, що 28.07.1992 позивача, ОСОБА_1 , зареєстровано як фізичну особу-підприємця, що підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
		З 01.07.2016 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, про що отримав Витяг №2020094500032 про реєстрацію платника податку на додану вартість.
		Основним видом господарської діяльності позивача є виробництво спіднього одягу, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.09.2020.
		15.04.2021 на підставі договору купівлі-продажу №СШ00013538 та видаткової накладної №1939 від 17.04.2021 ФО-П ОСОБА_1 (покупець) придбав в ТОВ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ДОМ «СОЛЛІ-ПЛЮС» (продавець) автомобіль Skoda Karoq Style 1.4 TSI/110 НОМЕР_2 . Вартість вказаного транспортного засобу за умовами укладеного між сторонами договору склала 736 250,00 грн.
		Згідно з Актом приймання-передачі автомобіля від 17.04.2021 (Додаток №3 до договору купівлі-продажу) ТОВ «АВТОМОБІЛЬНИЙ ДОМ «СОЛЛІ-ПЛЮС» (продавець) передав, а ФО-П ОСОБА_1 (покупець) прийняв автомобіль Skoda Karoq Style 1.4 TSI/110 НОМЕР_2 . Отже, набуття транспортного засобу у власність здійснювалась ОСОБА_1 , саме як фізичною-особою підприємцем.
		Сплачену при придбанні автомобіля суму податку на додану вартість в розмірі 122 708,33 грн. ФО-П ОСОБА_1 включив до податкового кредиту в поданій податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року.
		Вищевказаний транспортний засіб було зареєстровано за фізичною особою ОСОБА_1 під номером НОМЕР_3 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 .
		Отже, транспортний засіб придбаний позивачем, як фізичною особою-підприємцем з метою використання в господарській діяльності, автомобіль зареєстрований за позивачем, як за фізичною особою. Сплачений позивачем, у зв`язку з придбанням зазначеного транспортного засобу податок на додану вартість, включений платником до складу податкового кредиту.
		Судом встановлено, що вищевказаний автомобіль використовується ФО-П ОСОБА_1 в своїй господарській діяльності для виконанні договірних зобов`язань перед покупцями по поставці продукції (спідня білизна) та постачальниками при транспортуванні матеріалів (швейного виробництва).
		Докази, які б спростували вказані обставини, відповідачем суду не надано.
		Отримання доходу позивачем від здійснення підприємницької діяльності перевірено відповідачем по банківським рахункам, платіжним документам та зауваження в Акті перевірки відсутні.
		Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновків, що придбаний позивачем автомобіль Skoda Karoq Style TSI/110 НОМЕР_2 використовувався позивачем в оподатковуваних операціях пов`язаних з господарською діяльністю.
		Висновки контролюючого органу про невключення до складу податкових зобов`язань сум ПДВ при передачі транспортного засобу від ФО-П ОСОБА_1 громадянину ОСОБА_1 з огляду на реєстрацію зазначеного автомобіля за позивачем як за фізичною особою не ґрунтується на нормах чинного законодавства, з огляду на те, що реєстрація права власності на фізичну особу не може розглядатися як підстава для неможливості укладення договорів фізичною особою-підприємцем у межах її підприємницької діяльності, яка відповідно до ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України відповідає всім майном, що належить їй на праві приватної власності, за своїми обов`язками в сфері підприємництва, та ідентифікаційний - номер якої як платника податків та інших обов`язкових платежів належить фізичній особі - громадянину. Тобто, незважаючи на те, що п. 6 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів від 07.09.1998 №1388, передбачає реєстрацію, зокрема, прав власності на автотранспортні засоби тільки на юридичних і фізичних осіб, останні в угодах щодо таких об`єктів можуть виступати як фізичні особи-підприємці.
		Відповідно до ч. 1 ст. 320 ЦК України, власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
		Згідно з ч. 1 ст. 325 ЦК України, суб`єктами права приватної власності є юридичні та фізичні особи.
		Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
		Отже, як вбачається з вище викладеного, позивачем було правомірно набуто право власності на автомобіль Skoda Karoq Style 1.4 ESI/110Kw 8AQEMBJC6NU3MB250367, а відтак, у відповідності до ч. 1 ст. 320 ЦК України він має право використовувати даний транспортний засіб у підприємницькій діяльності, у тому числі в частині, що регулює порядок формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування.
		Вказаний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №807/2235/15.
		Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, а здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
		Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондується з нормами Податкового кодексу України.
		Так, відповідно до п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
		Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
		Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:
		придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
		придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
		Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
		Отже, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
		Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що встановлені порушення податкового законодавства ґрунтуються на припущеннях та поверхневому дослідженні податковим органом документів платника податків в ході проведення виїзної перевірки, небажанні дослідити весь документообіг підприємства з метою встановлення дійсних обставин.
		Оскільки позивачем спростовані доводи контролюючого органу, відсутність заперечень відповідача з приводу наданих позивачем доказів, суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не ґрунтується на законі, в зв`язку з чим є протиправним і підлягає скасуванню.
		Згідно норми Кодексу адміністративного судочинства України, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.
		У п.53 рішення по справі "Федорченко та Лозенко проти України" (Fedorchenko and Lozenko v. Ukraine [GC], №387/03, п. 53, ECHR2012) Європейський суд зазначив, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
		В контексті зазначеного, слід наголосити, що контролюючий орган при виконанні покладених на нього повноважень зобов`язаний діяти на підставі, у межах та у спосіб визначений чинним законодавством України. Не зважаючи на той факт, що Податковим кодексом України встановлене право контролюючого органу на здійснення перевірок (документальних, невиїзних, виїзних, планових та позапланових перевірок), у той же час, контролюючий орган позбавлений права на відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень, які не мають підтвердження доказами.
		Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
		У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
		Право на підприємницьку діяльність включає можливість захисту від неправомірних дій як інших підприємців, так і з боку держави в особі її органів, у тому числі право на оскарження їхньої діяльності, що обмежує це право.
		Захист підприємців від втручання в їхню діяльність державних органів має конституційну основу. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
		Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
		Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
		Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
		Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
		На думку суду, відповідач не довів правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00158290717 від 04.08.2021, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у свою чергу суд прийшов до переконання про обґрунтованість заявлених вимог, оскільки позивач довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
		Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
		Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
		В И Р І Ш И В:
		Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00158290717 від 04.08.2021.
		Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
		Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
		 
		Суддя Шляхова О.М.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...