Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/3444/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 14.02.2022. Зареєстровано: 16.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 17.02.2022.
Дата набрання законної сили: 09.02.2022
Номер судового провадження: А/857/22614/21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		09 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 140/3444/21 пров. № А/857/22614/21Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
		головуючого-судді - Мікули О. І.,
		суддів- Курильця А. Р., Кушнерика М. П., 
		з участю секретаря судового засідання  Єршової Ю.С.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі № 140/3444/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-Агро" до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-
		суддя в 1-й інстанції  Андрусенко О.О.,
		час ухвалення рішення  11.06.2021 року, 
		місце ухвалення рішення  м. Луцьк,
		дата складання повного тексту рішення  не зазначено,
		 
		в с т а н о в и в:
		 
		Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-Агро" звернулося в суд з позовом до відповідачів - Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області №2347579/37691361 від 27 січня 2021 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної №18 від 31 жовтня 2020 року, №2347578/37691361 від 27 січня 2021 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 30 вересня 2020 року, №2347577/37691361 від 27 січня 2021 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 31 травня 2020 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №2 від 31 травня 2020 року, №6 від 30 вересня 2020 року, №18 від 31 жовтня 2020 року.
		 
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27 січня 2021 року №2347579/37691361, №2347578/37691361, №2347577/37691361. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь-Агро» податкові накладні №2 від 31 травня 2020 року, №6 від 30 вересня 2020 року, №18 від 31 жовтня 2020 року.
		 
		Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач  Головне управління ДПС у Волинській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що пункт 4.9 рамкового договору Фінансового лізингу №2720-FL від 21 серпня 2017 року передбачає, що протягом дії Рамкового договору предмет лізингу не може бути відчужено або передано Лізингоодеожувачем у володіння та користування третім особам, зокрема, в оренду, сублізинг тощо, в тому числі не можуть бути передані права Лізингоодержувача на предмет лізингу за будь-якими цивільними (господарськими) договорами без письмової згоди Лізингодавця. Однак за договором оренди нерухомого майна №31/05-2018-2 від 31 травня 2018 року укладеним між ТзОВ «Волинь-Агро» (орендодавець) та ТзОВ «Житниця України» предметом договору є ті ж самі автомобілі, які зазначені вище у договорі Фінансового лізингу №2720-FL від 21 серпня 2017 року, що суперечить пункту 4.9 Рамкового договору фінансового лізингу №2720-FL від 21 серпня 2017 року, письмової згоди Лізингодавця ТзОВ «ОТП Лізинг» про передання предмета лізингу в оренду позивачем не надано. Зазначає, що контролюючий орган вправі здійснити належну оцінку документів поданих платником до комісії регіонального рівня щодо наявності порушень законодавства у поданих документах згідно з пунктом 11 Порядку №520. Таким чином, вважає, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН податкових накладних є обґрунтованими та прийнятими з дотриманням норм чинного податкового законодавства. Також звертає увагу, що задоволення позовної вимоги про зобов`язання зареєструвати в ЄРПН податкові накладні є втручанням в дискреційні повноваженні відповідача. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
		 
		Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що з метою підтвердження обставин складання та подачі на реєстрацію податкових накладних позивачем було подано повідомлення та письмові пояснення, зокрема: договір оренди рухомого майна №31/05/2018-2 від 31 травня 2018 року; акт приймання - передачі від 01 червня 2018 року; акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №27 від 31 травня 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за травень 2020 року; платіжне доручення №5289 від 28 липня 2020 року; платіжне доручення №5295 від 29 липня 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за період травень-липень 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за вересень 2020 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №80 від 30 вересня 2020 року; платіжне доручення №5780 від 12 жовтня 2020; платіжне доручення №5781 від 12 жовтня 2020 року; платіжне доручення №5782 від 12 жовтня 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за жовтень 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за листопад 2020 року; платіжне доручення №5925 від 05 листопада 2020 року; акт здачі - приймання робіт (надання послуг) № 112 від 31 жовтня 2020 року; рамковий договір фінансового лізингу № 2720-FL від 21 серпня 2017 року; протокол лізингу №6 до Рамкового договору від 21 серпня 2017 року; протокол лізингу №7 до Рамкового договору від 21 серпня 2017 року; протокол лізингу №9 до Рамкового договору від 21 серпня 2017 року; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - 3шт. Зазначає, що кожного місяця впродовж строку дії договору оренди нерухомого майна №31/05/2018-2 від 31 травня 2018 року сторонами підписувалися акти приймання робіт (надання послуг) і на підставі цього реєструвались податкові накладні. Звертає увагу, що відповідачем не підтверджено факт виявлення під час перевірки наданих пояснень та об`єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операцій з надання послуг, дані про які зазначені в податкових накладних. Також зазначає, що належним способом відновлення порушеного права платника податку, який не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження, є визнання протиправним та скасування оскаржуваних рішень податкового органу та зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні. Таким чином, враховуючи, що позивач є добросовісним платником податків та здійснює свою господарську діяльність у відповідності до вимог законодавства, вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, а тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
		 
		Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження судом першої інстанції.
		 
		Представник відповідача (апелянта)  Кузьмич Ю. В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити.
		Представник позивача  Антонюк Р. В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін. 
		 
		Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.
		Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Волинь-Агро» зареєстроване як юридична особа 21 вересня 2011 року, види діяльності товариства (згідно з Кодами КВЕД): 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбоплодів; 01.30 Відтворення рослин; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.64 Оброблення насіння для відтворення; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 81.30 Надання ландшафтних послуг; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.31 Надання в оренду сільськогосподарських машин і устаткування.
		31 травня 2018 року між ТОВ «Волинь-Агро» (орендодавець) та ТОВ «Житниця України» укладено договір оренди рухомого майна №31/05/2018-2, згідно з яким орендодавець передає, a орендар бере в тимчасове платне користування наступне рухоме майно: 
		1. Автомобіль RENAULT Duster, номер шасі НОМЕР_1 , 2017 року випуску, колір сірий, державний номер НОМЕР_2 ; 
		2. Автомобіль RENAULT Duster, номер шасі НОМЕР_3 , 2017 року випуску, колір сірий, державний номер НОМЕР_4 ; 
		3. Автомобіль RENAULT Duster, номер шасі НОМЕР_5 , 2017 року випуску, колір сірий, державний номер НОМЕР_6 .
		На виконання умов даного договору ТОВ «Волинь-Агро» були передані вищевказані автомобілі ТОВ «Житниця України», що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №27 від 31 травня 2020 року, №80 від 30 вересня 2020 року, №112 від 31 жовтня 2020 року.
		ТОВ «Волинь-Агро» подало на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні №2 від 31 травня 2020 року, №6 від 30 вересня 2020 року, №18 від 31 жовтня 2020 року.
		Однак відповідно до квитанцій реєстрація зазначених податкових накладних була зупинена на підставі пункту 201.16 статті 201 ПK України, у зв`язку із тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.11 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/ послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
		Для підтвердження реєстрації податкових накладних №2 від 31 травня 2020 року, №6 від 30 вересня 2020 року, №18 від 31 жовтня 2020 року ТОВ «Волинь-Агро» подало повідомлення від 22 січня 2021 року №3 та письмові пояснення до повідомлення на заблоковані податкові накладні, a також пакет додаткових документів, зокрема: договір оренди рухомого майна №31/05/2018-2 від 31 травня 2018 року; акт приймання передачі від 01 червня 2018 року; акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №27 від 31 травня 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за травень 2020 року; платіжне доручення №5289 від 28 липня 2020 року; платіжне доручення №5295 від 29 липня 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за період травень-липень 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за вересень 2020 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №80 від 30 вересня 2020 року; платіжне доручення №5780 від 12 жовтня 2020 року; платіжне доручення №5781 від 12 жовтня 2020 року; платіжне доручення №5782 від 12 жовтня 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за жовтень 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за листопад 2020 року; платіжне доручення №5925 від 05 листопада 2020 року; акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №112 від 31 жовтня 2020 року; рамковий договір фінансового лізингу №2720-FL від 21 серпня 2017 року; протокол лізингу №6 до Рамкового договору від 21 серпня 2017 року; протокол лізингу №7 до Рамкового договору від 21 серпня 2017 року; протокол лізингу № 9 до Рамкового договору від 21 серпня 2017 року; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - 3шт.
		Однак комісією ГУ ДПC у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення від 27 січня 2021 року №2347579/37691361, №2347578/37691361, №2347577/37691361 про відмову в реєстрації податкових накладних №2 від 31 травня 2020 року, №6 від 30 вересня 2020 року, №18 від 31 жовтня 2020 року з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: згідно з пунктом 4.9 Рамкового договору фінансового лізингу №2720.FL від 21 серпня 2017 року предмет лізингу не може бути передано лізингоодержувачем у володіння та користування третім особам, зокрема, a оренду, сублізинг, тощо.
		Вважаючи вищезазначені рішення про відмову у реєстрації податкових накладних протиправними, позивач звернувся в суд з цим позовом.
		Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області №2347579/37691361, №2347578/37691361 та №2347577/37691361 від 27 січня 2021 року про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки надані позивачем документи є достатніми для реєстрації спірних податкових накладних, обставин, які б унеможливлювали їх реєстрацію в ЄРПН, судом не встановлено. Крім того, рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування містять інформацію щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, однак в квитанції зазначена інформація відсутня, а тому з метою відновлення прав та інтересів позивача необхідно зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №2 від 31 травня 2020 року, №6 від 30 вересня 2020 та №18 від 31 жовтня 2020 року.
		Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.
		Ч.2 ст.19 Конституції Українипередбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
		Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
		Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.
		Відповідно до підпунктів а, б пункту185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
		Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУкраїни датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
		Відповідно до пункту201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
		За змістом пункту201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
		Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
		Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
		Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
		Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
		Згідно з п.201.16 ст.201 ПКУкраїни реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
		Пунктом 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 №1246 (далі Порядок №1246) визначено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
		Відповідно до п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообігта Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
		Згідно з п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
		З 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова КМУ від 11 грудня 2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №1165), яка визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.
		Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
		Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
		Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпунктів а або б пункту 185.1 статті 185, підпунктів а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу 1 пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.
		За приписами пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
		Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
		Відповідно до п.7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
		У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
		Згідно з пунктом 1 Критеріїв (додаток №3 до Порядку №1165) підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
		Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем зазначено одну і ту ж причину зупинення їх реєстрації в ЄРПН, а саме: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 77.11 відсутні в таблиці даних платника ПДВ, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. 
		Додатком 3 до Порядку №1165 визначені Критерії ризиковості здійснення операцій, серед них - відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
		Колегія суддів зазначає, що з аналізу змісту пункту 2 Порядку №1165 вбачається, що таблиця даних платника податку - зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
		Також, аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій вказує на те, що для того, аби встановити наявність в господарській операції ознак ризиковості мають існувати визначені цим пунктом передумови, а тому необхідно навести обґрунтований розрахунок показника за цим критерієм. 
		Разом з тим, як правильно зазначив суд першої інстанції, відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
		Матеріалами справи стверджується, що у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
		Разом з тим, як правильно зазначив в суд першої інстанції, у квитанціях не зазначено, які саме документи необхідно надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165. Тобто, сформована комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, яка за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сформована у такий спосіб комісією регіонального рівня пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які необхідно надати.
		У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
		За змістом пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
		Разом з тим, колегія суддів зазначає, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначений у пункту 5 Порядку №520, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Навпаки, зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами п.185.1 ст.185 ПК України.
		Згідно з п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).
		Пункт 7 Порядку №520 передбачає, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
		Відповідно до пунктів 9-13 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
		За приписами пункту 11 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
		- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
		- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
		- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
		Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що можливість надання платником податків достатніх документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного переліку необхідних документів для прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної. Необґрунтоване обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд, призводить до правової невизначеності, що не відповідає критерію обґрунтованості та пропорційності акта індивідуальної дії.
		Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
		Матеріалами справи стверджується, що контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання для реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
		Відповідно до п.2 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). 
		Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (пункт 3 Порядку №520).
		Згідно з п.9, 10 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
		Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (пункт 11 Порядку №520).
		Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття рішень від 27 січня 2021 року№2347579/37691361, №2347578/37691361, №2347577/37691361 стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: згідно з пунктом 4.9 Рамкового договору фінансового лізингу №2720.FL від 21 серпня 2017 року предмет лізингу не може бути передано лізингоодержувачем у володіння та користyвання третім особам, зокрема, a оренду, сублізинг, тощо.
		Однак, як правильно зазначив суд першої інстанції, виконання/невиконання позивачем договірних відносин із його контрагентами (ТзОВ «ОТП Лізинг»), жодним чином не випливає на реальність/нереальність здійснення позивачем господарських операцій з іншими контрагентами (ТзОВ «Житниця України»). Відмовляючи в реєстрації податкових накладних контролюючий не вказав, які саме документи складені з порушенням норм чинного законодавства та жодними доказами не довів нереальності здійснення господарських операцій ТОВ «Волинь-Агро» з ТОВ «Житниця України». 
		Колегія суддів зазначає, що первинні документи, оформлені позивачем у межах господарських відносин із ТОВ «Житниця України» складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, які засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов`язань, аналіз наданих позивачем документів та пояснень свідчить про відсутність у них дефекту форми, змісту або походження, які спричинили б втрату такими документами юридичної сили. 
		Таким чином, колегія суддів зазначає, що оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. 
		Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Тому саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
		Таким чином, мотивування оспорюваних рішень фактом ненадання розрахункових документів суперечить правилу першої події, що закріплене у пункті 187.1 статті 187 ПК України.
		Як правильно зазначено судом першої інстанції, саме лише зазначення про відсутність певних документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.
		Крім того, матеріалами справи стверджується, що з метою реєстрації зупинених податкових накладних ТОВ «Волинь-Агро» та підтвердження здійснення господарський операцій позивач подав до контролюючого органу копії наступних документів: договір оренди рухомого майна №31/05/2018-2 від 31 травня 2018 року; акт приймання передачі від 01 червня 2018 року; акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №27 від 31 травня 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за травень 2020 року; платіжне доручення №5289 від 28 липня 2020 року; платіжне доручення №5295 від 29 липня 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за період травень-липень 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за вересень 2020 року; акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №80 від 30 вересня 2020 року; платіжне доручення №5780 від 12 жовтня 2020 року; платіжне доручення №5781 від 12 жовтня 2020 року; платіжне доручення №5782 від 12 жовтня 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за жовтень 2020 року; оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за листопад 2020 року; платіжне доручення №5925 від 05 листопада 2020 року; акт здачі - приймання робіт (надання послуг) №112 від 31 жовтня 2020 року; рамковий договір фінансового лізингу №2720-FL від 21 серпня 2017 року; протокол лізингу №6 до Рамкового договору від 21 серпня 2017 року; протокол лізингу №7 до Рамкового договору від 21 серпня 2017 року; протокол лізингу № 9 до Рамкового договору від 21 серпня 2017 року; свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - 3шт.
		Колегія суддів звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.
		Як правильно зазначив суд першої інстанції, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства та є достатніми для реєстрації податкових накладних №2 від 31 травня 2020 року, №6 від 30 вересня 2020 року, №18 від 31 жовтня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, водночас обставин, які б унеможливлювали їх реєстрацію в ЄРПН, судом не встановлено. Крім того, рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування містять інформацію щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, однак в квитанції зазначена інформація відсутня.
		Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.
		За змістом ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
		Згідно з п.19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №341), крім іншого, визначено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).
		У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).
		Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
		Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області №2347579/37691361, №2347578/37691361 та №2347577/37691361 від 27 січня 2021 року про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки надані позивачем документи є достатніми для реєстрації спірних податкових накладних, обставин, які б унеможливлювали їх реєстрацію в ЄРПН, судом не встановлено. Крім того, рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування містять інформацію щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, однак в квитанції зазначена інформація відсутня, а тому з метою відновлення прав та інтересів позивача необхідно зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №2 від 31 травня 2020 року, №6 від 30 вересня 2020 та №18 від 31 жовтня 2020 року.
		Щодо доводів апелянта в частині стягнення коштів на правову допомогу, то колегія суддів не приймає такі до уваги, оскільки відповідачем не наведено належних мотивів для наявності підстав скасування рішення суду першої інстанції в цій частині, крім того судом апеляційної інстанції не було виявлено порушень, допущених судом першої інстанції, які б призвели до неправильного вирішення справи в цій частині.
		Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.
		Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
		Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
		Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
		Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
		З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
		Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.
		Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 295, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-
		 
		п о с т а н о в и в :
		 
		Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 червня 2021 року у справі № 140/3444/21  без змін. 
		 
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
		 
		Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець   М. П. Кушнерик  Повне судове рішення складено 14 лютого 2022 року.

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...