Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 2-586/1/10 : не визначено.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 13.07.2010. Забезпечено надання загального доступу: 26.11.2010.

Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		Справа № 2- 586/1/10 
		 Рішення 
		Іменем України 
		       16 березня 2010 року  Дніпровський районний суд м. Києва в складі:  
		      Головуючого - судді     - Губської О.А., 
		      при секретарі        - Клименко І.М., 
		   
		розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр», КП «Поділ-Житло», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання інформації недостовірною та зобовязання відповідачів припинити дії, що порушують право,-  
		 ВСТАНОВИВ: 
		 Позивачі звернулися до суду з позовною заявою до Комунального підприємства “Головний інформаційно-обчислювальний центр» з проханням ухвалити рішення, яким визнати інформацію, що розповсюджується за допомогою квитанцій, що друкуються КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр» на ім»я ОСОБА_2 по адресі АДРЕСА_1 та о/рахунку НОМЕР_1 в м.Києві по зобовязанням перед КП «Поділ-Житло» недостовірною, а сам правочин недійсним; визнати інформацію, що розповсюджується за допомогою квитанцій, що друкуються КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр» ім»я ОСОБА_2 по адресі АДРЕСА_1 по зобовязанню перед КП «Мостицьке» недостовірною, а сам правочин недійсним; зобовязати КП « Головний інформаційно-обчислювальний центр» ліквідувати у своєму реєстрі о/рахунок НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1, що закріплений за ОСОБА_2 на балансі КП «Поділ-Житло»; зобовязати КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр» ліквідувати у своєму реєстрі о/рахунок НОМЕР_1 за адресою АДРЕСА_1, що закріплений за ОСОБА_2 на балансі КП «Мостицьке»; заборонити КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр» створювати о/рахунки на ім.»я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_2 для сплати будь-яких послуг чи зобовязань по цій адресі; заборонити у будь-який спосіб поширювати інформацію, що визнана судом при розгляді цього питання недостовірною, державним та приватним установам, комунальним підприємствам, посадовим особам підприємств з різними формами власності. Свій  позов мотивують тим, що на ім»я ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щомісячно надходять рахунки на адресу квартири, яка ними була продана у 2009 році і знаходиться у власності інших громадян  ОСОБА_4 та ОСОБА_6 Позивачі не вбачають законних підстав для подальшого надсилання рахунків за житлово-комунальні послуги із зазначенням заборгованості на адресу, за якою проживають вже інші власники із зазначенням о/рахунку на ім.»я ОСОБА_2 Ситуація, що склалася, призводить до штучних непорозумінь між позивачами та новими власниками квартири внаслідок поширення недостовірної інформації шляхом надсилання рахунків за житлово-комунальні послуги на адресу нових мешканців. Таким чином, правочин повинен бути визнаний недійсним. 
		В судовому засіданні за ухвалою суду співвідповідачем було залучене КП «Поділ-Житло», а третіми особами - ОСОБА_4, ОСОБА_6. 
		Під час судового розгляду позивачі неодноразово змінювали та уточнювали позовні вимоги. Так, в судовому засіданні, яке відбулося 14 січня 2010 року, позивачі надали заяву про уточнення позовних вимог, в якій просять визнати інформацію, що розповсюджується за допомогою квитанцій, що друкуються КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на ім.»я ОСОБА_2 (о/рахунок НОМЕР_1) по адресі АДРЕСА_3, а саме: боргові зобовязання в розмірі 8877,43 грн. перед КП «Поділ-Житло» недостовірною. Зобовязати КП «Поділ-Житло» привести матеріали, що подаються до КП ГІОЦ для подальшого друку платіжних квитанцій-зобов»язань у відповідність до ухвали суду від 3 липня 2009 року по справі за №2-2545/07 р., в якій зазначається про виконання судового рішення та сплату боргу в повному обсязі ОСОБА_2 та її родиною, а саме: внести відповідні виправлення до матеріалів, що подаються для друку до КП ГІОЦ та вилучити помилково нараховану суму боргу в розмірі 8877, 43 грн. з о/рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_2 по адресі АДРЕСА_1, що дасть змогу в майбутньому не отримувати квитанції з боргами, які не мають законного підґрунтя. Зобовязати КПГІОЦ спростувати поширену раніше недостовірну інформацію в той самий спосіб, що вона і поширювалась, а саме: надіслати квитанцію-зобов»язання на ім.»я ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_4 із символічною сумою по борговим зобовязанням перед КП «Поділ-Житло» в розмірі 1 грн., сплата якої забезпечить спростування раніше поширеної інформації про заборгованість.  
		В судовому засіданні 17 лютого 2010 року позивачі відмовились від попередніх позовних вимог та уточнили позовні вимоги в наступній редакції: - Визнати інформацію, що розповсюджується за допомогою квитанцій, що друкуються КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на ім.»я ОСОБА_2 (о/рахунок НОМЕР_1) по адресі АДРЕСА_3, а саме: боргові зобовязання в розмірі 8877, 43 грн. перед КП «Поділ-Житло» недостовірною. - Зобовязати КП «Поділ-Житло» виправити помилкові дані, а саме: подати відомості про відсутність боргу в розмірі 8877, 43 грн. по адресі АДРЕСА_3 до КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр». Зобовязати КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» припинити дії, що порушують право, а саме: здійснювати друк та надсилати квитанції про наявність боргу по адресі АДРЕСА_1. 
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що рішенням Подільського районного суду м.Києва від 27 липня 2007 року було частково задоволено позовні вимоги КП «Поділ-Житло» і стягнуто з позивачів заборгованість за комунальні послуги в розмірі 5147 грн.92 коп., оскільки при цьому було застосовано строки позовної давності. Вся сума заборгованості складала 13134 грн.19 коп. За рішенням суду позивачами борг у сумі 5                                                                                                                                                                                                                                     229 грн.31 коп. (враховуючи витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і державне мито) було сплачено в повному обсязі. В свою чергу відповідачами рішення суду не виконується, оскільки КП «Поділ-Житло» не подав до КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” інформацію про відхилення боргу, суму боргу до цих пір не списав, а продовжує надсилати в платіжних дорученнях вже відхилений борг. У 2009 році квартира АДРЕСА_5 була продана позивачами і на даний час там проживають інші власники - ОСОБА_4, ОСОБА_6 Разом з тим, саме на цю адресу КП «Поділ-Житло» продовжує присилати квитанції на сплату за комунальні послуги із зазначенням боргу у сумі 8877, 43 грн., який не був стягнутий за рішенням суду у звязку із застосуванням строків позовної давності. Такі дії позивач вважає незаконними, у звязку із чим він неодноразово звертався до компетентних органів, до прокуратури, до районної адміністрації, але позитивних результатів від таких звернень не отримав. Таким чином, інформація, що поширюється в такий спосіб шляхом надсилання квитанцій про сплату боргу, є недостовірною і підлягає спростуванню у той спосіб, яким вона була поширена.  
		В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.  
		Представник відповідача КП ”Поділ-Житло» проти позову заперечувала та просила відмовити у  його задоволенні. Пояснила, що з відповідачів була стягнута заборгованість за рішенням суду у сумі 5147 грн.92 коп.,  позов КП «Поділ-Житло» до позивачів було задоволено тільки частково у звязку із застосуванням судом строку позовної давності.  В рішенні Подільського районного суду м.Києва жодним чином не йдеться про зобов»язання КП»Поділ-Житло» списати решту суму заборгованості, яка не була стягнута за рішенням суду, оскільки чинним законодавством списання заборгованості не передбачено. Позивач, порушуючи чинне законодавство, своєчасно не сплатив за житлово-комунальні послуги, але отримав ці послуги, в зв»язку з чим виникла заборгованість, від послуг не відмовлявся. 
		Представник відповідача Комунального підприємства “Головний інформаційно-обчислювальний центр” проти позову заперечував, долучив заперечення на позовні вимоги (а.с. 33-40) та просив відмовити у  задоволенні позову. Комунальне підприємство “Головний інформаційно-обчислювальний центр” здійснює свою господарську діяльність у відповідності із чинним законодавством України. Відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.01.1997 року №80 відповідачем було вирішено питання щодо відкриття в установі банку транзитного рахунку із спеціальним режимом використання  розподільчого рахунку суб»єкта господарської діяльності. На цьому рахунку проводиться облік надходжень грошових коштів власників та користувачів житла, які споживачі послуг сплачують житлово-експлуатаційним організаціям за отримані від ЖЕО комунальні послуги. КПГІОЦ на договірних засадах із КПУЖГ виконує роботи по обробці платежів споживачів житлово-комунальних послуг, які поступили на розподільчий рахунок; розщепленню платежів на складові по видам житлово-комунальних послуг; перерахуванню коштів на рахунки виробників житлово-комунальних послуг. Саме на виконання наведених вище завдань КПГІОЦ уклав із КП «Поділ-Житло» Договір №2513 від 02.01.2009 року “На надання послуг по веденню заборгованості за житло та комунальні послуги» та Договір №2514 від 02.01.2009 року «На надання послуг». Таким чином, мешканці АДРЕСА_6 до укладання угоди купівлі- продажу квартири були споживачами житлово-комунальних послуг та повинні на підставі договору з виконавцем чи договорів з виробниками отримувати житлово-комунальні послуги та сплачувати їх вартість, а вказані організації вести обік вартості наданих послуг та контролювати своєчасність оплати позивачами отриманих послуг, виходячи з наявних даних встановлювати наявність чи відсутність боргу. КП ГІОЦ в даному випадку не є ні Виконавцем, ні виробником житлово-комунальних послуг та не має жодних цивільно-правових стосунків із споживачами. Лише на умовах договору  надавав КП «Поділ-Житло» обумовлені договором послуги та виконував визначені Договором роботи. Тому позивачі своїми вимогами втручаються у господарську діяльність двох суб»єктів господарювання.  
		Треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_6 до суду не з»явилися. Про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.  
		Суд, вислухавши пояснення  позивачів, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов  задоволенню не підлягає з наступних підстав. 
		Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Подільського районного суду м.Києва від 27 липня 2007 року було частково задоволено позовні вимоги Комунального підприємства «Поділ-Житло» та стягнуто із позивачів заборгованість за комунальні послуги в розмірі 5147 грн.92 коп. Рішенням суду встановлено, що за період з 1 жовтня 1996 року по 1 березня 2007 року сума заборгованості складала 13134 грн.19 коп., але Подільським районним судом м.Києва були застосовані строки позовної давності  (а.с.77). 
		Позивачами виконано рішення суду та сплачена сума боргу у розмірі 5229 грн.31 коп., враховуючи витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та судовий збір, що підтверджується рахунком на сплату житлово-комунальних послуг за жовтень 2007 року (а.с. 80).  
		Як вбачається із договору купівлі-продажу квартири від 15 квітня 2009 року, квартира АДРЕСА_7 була продана позивачами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с.14).  
		Як вбачається із рахунку на сплату житлово-комунальних послуг КП «Поділ-Житло» за серпень 2009 року, що міститься в матеріалах справи, сума заборгованості складає 8877,43 грн. (а.с.16).  
		Від імені КП «Поділ Житло» на ім»я як попереднього власника квартири ОСОБА_2, так і на ім»я нових власників квартири АДРЕСА_7 були надіслані приписи-попередження за №176 від 03.06.2009 року та за №178 від 11.06.2009 року, в яких попереджається про наявність боргу у розмірі 8877,43 грн (а.с.96,97 ). 
		Як вбачається із довідки від 06.08.2009 року за №242 КП «Поділ-Житло» підтверджує, що фінансових претензій до позивачів не має (а.с.9).  
		Разом з тим, як вбачається із довідки про заборгованість від 21.01.1010 року за №22 станом на 15.04.2009 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 складає 8877 грн.43 коп. (а.с. 95). 
		В судовому засіданні було встановлено, що на звернення позивачів до прокуратури Подільського району м.Києва,  КП «Поділ-Житло», КПГІОЦ були надані відповіді, які не задовольнили позивачів (а.с.10-13,21,82).  
		Як вбачається із матеріалів справи, позивачі просять визнати інформацію, що розповсюджується за допомогою квитанцій, що друкуються КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» на ім»я ОСОБА_2 (о/рахунок НОМЕР_1) по адресі АДРЕСА_3, а саме: боргові зобовязання в розмірі 8877, 43 грн. перед КП «Поділ-Житло», недостовірною. 
		   Відповідно до абзацу 4 ст..32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права  спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право   відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням,  використанням та поширенням такої недостовірної інформації.  
		Відповідно до ст.201 Цивільного кодексу України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є : здоров?я, життя, честь, гідність і ділова репутація; ім?я (найменування); авторство, свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством. 
		Відповідно до  Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» під поширенням інформації слід розуміти опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного звязку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної чи юридичної особи.   
		Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).  
		Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна сторона має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права чи інтересу. 
		Крім того, у п.3 наведеного вище Пленуму зазначається, що відповідно до ст..275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 Цивільного кодексу України, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення.  
		Разом з тим,  позивачі не зазначили які саме їх права були порушені і  у який саме спосіб суд повинен був здійснити захист порушених прав, не послались при цьому на відповідні норми чинного законодавства. Крім того, позивачі не надали достатніх доказів, які б свідчили, про те, що інформація, яка міститься у боргових документах  квитанціях, є неправдивою та не відповідає дійсності. Таким чином, на думку суду, у цій частині позову слід відмовити.  
		Як вбачається із матеріалів справи, відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.01.1997 року за №80 «Про порядок розрахунків за житлово-комунальні послуги» з метою прискорення надходження платежів населення на рахунки підприємств постачальників комунальних послуг Головному інформаційно-обчислювальному центру Київської міської державної адміністрації було доручено вирішити питання щодо відкриття у встановленому порядку транзитного рахунку в установі банку; забезпечити щоденне розщеплення платежів за житлово-комунальні послуги від населення та перерахування розподілених сум на розрахункові рахунки підприємств-постачальників житлово-комунальних послуг, надавати ЖРЕО та підприємствам постачальникам житлово-комунальних послуг щоденну зведену інформацію про сплату платежів населенням по кожному особистому рахунку.  
		Як вбачається із Статуту, КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» засноване на комунальній власності територіальної громади м.Києва і безпосередньо підпорядковується Київській міській державній адміністрації. Предметом діяльності Підприємства є : програмно-комп»ютерне та інформаційне супроводження задач автоматизованої обробки інформації в міському господарстві; створення та актуалізація загальноміських баз даних; участь в реалізації загальноміської та загальнодержавної програми інформатизації тощо (а.с. 48). 
		Відповідно до ст..24 ЖК УРСР для експлуатації житлового фонду створюються Житлово-експлуатаційні організації, діяльність яких здійснюється на основі господарського розрахунку. ЖЕО забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контроль за додержанням правил користування житловими приміщеннями, утриманням житлового будинку та при будинкових територій.  
		Таким чином, КП «Поділ-Житло» і КП ГІОЦ є юридичними особами, які мають право вільно здійснювати цивільно-правові відносини, передбачені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та іншими нормативними актами.  
		Відповідно до ст3 ЦК України загальними засадами цивільних відносин є в тому числі свобода договору, свобода підприємницької діяльності.  
		Відповідно до ст..11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.  
		  В судовому засіданні встановлено, що 02.01.2009 року між КП Головний інформаційно-обчислювальний центр (Виконавець) та КП «Поділ-Житло» був укладений договір №2513 «На надання послуг по веденню заборгованості за житло та комунальні послуги». 02.01.2009 року між КП Головний інформаційно-обчислювальний центр (Виконавець) та КП «Поділ-Житло» був також укладений договір №2514 «на надання послуг» (а.с.42,51). 
		Розділом 1 Договору №2513 передбачається, що КП «Поділ-Житло» (Замовник) доручає та оплачує, а КП ГІОЦ (Виконавець) виконує роботи по інформаційно-технологічному супроводженню програмного забезпечення: п.1.1.1.- для ведення заборгованості за житлово-комунальні послуги; п.1.1.2.  по задачі «Реструктуризації заборгованості за житло та комунальні послуги. Пунктом 1.2. Договору передбачено, що роботи, обумовлені п.1.1 Договору виконуються на персональному компютері Замовника з використанням програмного забезпечення КП ГІОЦ, що є його інтелектуальною власністю (а.с.42). 
		Розділом 1 Договору №2514 передбачається, що КП «Поділ-Житло» (Замовник) доручає та оплачує, а КП ГІОЦ виконує роботи по: 1.1.1 обробці, розщепленню та перерахуванню комунальних платежів населення, що надійшли на розподільчий рахунок КП ГІОЦ за комунальні послуги, надані КП «Поділ-Житло» і підприємствами виробниками житлово-комунальних послуг. Розщеплення платежів населення здійснюється КП ГІОЦ згідно наданих КП «Поділ-Житло» дислокацій будинків та відомостей про реквізити підприємств-виробників житлово-комунальних послуг, баз даних нарахувань за фактично спожиті житлово-комунальні послуги по квартиронаймачам та власникам житла. 1.1.2. Виготовленню для квартиронаймачів «рахунків на сплату боргу за житлово-комунальні послуги»(а.с.51). 
		Про належне виконання КП ГІОЦ умов договорів свідчить щомісячне підписання між двома сторонами Актів виконаних робіт у яких зазначається, що у КП «Поділ-Житло» не має претензій до КП ГІОЦ (а.с.43-64).  
		Виходячи із наведеного вище, суд прийшов до висновку, що рахунки на сплату житлово-комунальних послуг КПГІОЦ не розповсюджує, а надає їх до КП «Поділ-Житло», яке використовує отримані рахунки у своїй господарській діяльності  надає споживачам послуг для оплати. Відповідно особовий рахунок НОМЕР_1 відкрито бухгалтерією КП «Поділ-Житло» та нею ведеться. КП ГІОЦ надав у користування КП «Поділ-Житло» програмне забезпечення, за допомогою якого КП «Поділ-Житло» виконує на своєму компютері роботи по веденню заборгованості споживачів за житлово-комунальні послуги. 
		Як вбачається із ст..3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи   
			місцевого  самоврядування,  власники, виробники, виконавці та   
				споживачі житлово-комунальних послуг. 
			
			Зважаючи на положення наведеного вище Закону позивачі є споживачами житлово-комунальних послуг. На підставі договорів з виконавцем чи договорів з виробниками (АЕК «Київенерго», ВАТ АК «Київ водоканал», ВАТ «Київ газ») споживачі повинні отримувати житлово-комунальні послуги та сплачувати їх вартість, а вищенаведені організації ведуть облік вартості наданих послуг та контролюють своєчасність оплати позивачами отриманих послуг, наявність чи відсутність боргу.  
		
		Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку, що КПГІОЦ не є ні Виконавцем, ні Виробником житлово-комунальних послуг, а тому не перебуває у жодних цивільно-правових стосунках із  позивачами у справі. На підставі укладеної із КП «Поділ-Житло» цивільно-правової угоди  КП ГІОЦ здійснює свою діяльність у сфері розподілу платежів за житлово-комунальні послуги  виготовляє «рахунки на сплату за житлово-комунальні послуги» на підставі даних, наданих ЖЕО в електронному вигляді. Умовами Договору не передбачено, що КПГІОЦ веде заборгованість позивачів. КПГІОЦ не надає позивачам житлово-комунальні послуги, не веде обсяг спожитих позивачами послуг, а лише виконує для КП «Поділ-Житло» роботи, які обумовлені Договором.  
		Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що між двома юридичними особами укладений цивільно-правовий договір, який регулює їх господарську діяльність. Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що позивачі не є стороною цього договору, а також те, що під час розгляду справи в суді та в позовній заяві не послалися на жодний нормативний документ, на підставі якого суд може втрутитись у господарську діяльність двох господарюючих субєктів та заборонити двом юридичним особам виконувати свої права та обовязки, передбачені умовами договору, а саме:   зобовязати КП «Поділ-Житло» виправити помилкові дані,  подати відомості про відсутність боргу в розмірі 8877, 43 грн.  до КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр»; зобовязати КП «Головний інформаційно-обчислювальний центр» припинити дії, що порушують право - здійснювати друк та надсилати квитанції про наявність боргу. 
		Відповідно до ст..15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових земельних, сімейних трудових відносин. 
		Разом з тим, у судовому засіданні  позивачі не змогли пояснити які саме їх права були  порушені КП ГІОЦ та КП «Поділ-Житло» під час друку та надсилання боргових зобовязань. Крім того,  зазначаючи про відсутність у них заборгованості по сплаті за житлово-комунальні послуги та недостовірність інформації щодо наявності заборгованості, що надається відповідачами, не послалися на жодний нормативний акт, який би міг бути застосований судом під час прийняття рішення. 
		   Крім того, судовим рішенням не можуть бути задоволені вимоги позивачів, які спрямовані на майбутнє  заборонити КП «Поділ-Житло» подавати в квитанціях про сплату за житлово-комунальні послуги відомості про відсутність боргу позивачів та заборонити КП ГІОЦ припинити здійснювати друк таких квитанцій і надсилати квитанції про наявність боргу.  
		Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.   
		На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивачами не доведені, а тому задоволенню не підлягають. 
		На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3,11, 16, 201, 275 ЦК України, ст..32 Конституції України, ст. 10,11,15, 57,60,88,213,215,218 ЦПК України, суд,- 
		  ВИРІШИВ: 
		 У позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр», КП «Поділ-Житло», треті особи ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання інформації недостовірною та зобовязання відповідачів припинити дії, що порушують право відмовити.  
		      Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. 
		  СУДДЯ

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...