Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 554/7761/20 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них; про захист честі, гідності та ділової репутації, з них:.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 22.02.2022. Забезпечено надання загального доступу: 22.02.2022.
Дата набрання законної сили: 16.02.2022
Номер судового провадження: 61-16724ск21

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		Постанова
		Іменем України
		 
		16 лютого 2022 року 
		м. Київ
		 
		справа № 554/7761/20
		провадження № 61-16724св21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач),
		суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
		 
		учасники справи:
		позивач - голова правління приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 Тарас Олександрович,
		відповідачі: громадська спілка «Останній Бастіон», ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон»,
		 
		розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка підписана представником Панченко Оленою Олександрівною , касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон» на касаційну скаргу ОСОБА_38 , яка підписана представником ОСОБА_4 , на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року в складі судді: Чуванової А. М. та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Лобов О. А., Карпушин Г. Л., Хіль Л. М., додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року в складі колегії суддів: Лобов О. А., Карпушина Г. Л., Хіль Л. М.,
		 
		ІСТОРІЯ СПРАВИ
		Короткий зміст позовних вимог
		 
		У серпні 2020 року голова правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38 звернувся із позовом до громадської спілки «Останній Бастіон», ОСОБА_1 , ТОВ «Останній Бастіон» про захист честі, гідності та ділової репутації фізичної особи.
		 
		Позовні вимоги мотивовані тим, що інформація, розміщена ІНФОРМАЦІЯ_1 в засобах масової інформації в мережі Інтернет на сайті ГС «Останній Бастіон» https://bastion.tv/ у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2» є недостовірною, неправдивою. Зміст статті доведений до відома широкого кола осіб - користувачів соціальних мереж Інтернету, носить образливий характер та порушує особисті немайнові права на повагу до гідності, честі та ділової репутації голови правління ПАТ «НАК» Надра України» ОСОБА_38.
		 
		Зокрема, у позові голова правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38 наголошував, що такої юридичної особи, як «ДП «НАК «Надра України» взагалі не існує; дочірні підприємства НАК «Надра України» за будь-яких умов не можуть продавати державну нерухомість, оскільки не володіють нею, а мають лише право користування майном, яке належить на праві приватної власності ПАТ НАК Надра України, що підтверджується установчими документами дочірніх підприємств; НАК «Надра України» здійснює продаж майна, яке належить їй на праві приватної власності, виключно на підставі незалежної грошової оцінки ринкової вартості, проведеної оцінювачами компанії, які затверджені наказом Уповноваженого органу управління ПАТ «НАК «Надра України» (підпункт 34 пункту 43 Статуту Компанії) на конкурсній основі шляхом проведення публічних торгів у формі електронного аукціону. Враховуючи викладене, твердження про багатомільярдні збитки держави є абсолютно недостовірним та необґрунтованим.
		 
		Зазначав, що інформація, розміщена на сайті ГС «Останній Бастіон» https://bastion.tv/ носить неправдивий характер і подана автором у формі повідомлення про факти, однак, 07 липня 2020 року до Львова Голова Правління ПАТ НАК Надра України ОСОБА_38 зі службовим відрядженням не приїздив, а знаходився на робочому місці в ПАТ «НАК «Надра України» за адресою: м. Київ, вул. Є. Мірошниченко, 10, що підтверджується довідкою відділу кадрів компанії; будівля «Будинку книги» де-юре належить на праві приватної власності ПАТ НАК «Надра України», що підтверджується свідоцтвом про право власності. Вказане підтверджує, що 07 липня 2020 року ОСОБА_38 не був у м. Львів, тому ніяк не міг переконувати колектив підприємства ДП «Західукргеологія» в продажі будівлі «Будинку книги», якому де-юре вказана будівля взагалі не належить.
		 
		Голова правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38 просив:
		1) визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38 інформацію, оприлюднену ОСОБА_1 та ГС «Останній Бастіон» у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» в засобах масової інформації в соціальній мережі інтернет на сайті Громадської організації «Останній Бастіон» https://bastion.tv/, а саме відомості:
		«ІНФОРМАЦІЯ_2»;
		«7 липня до Львова з терміновим візитом прибув Голова правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38. На порядку денному візиту чиновника до Львова стояло одне питання: переконати колектив підприємства ДП «Західукргеологія», якому де-юре належить будівля, підтримати продаж будівлі «Будинку книги»;
		«Будинок Книги» досі знаходиться на балансі ДП «Західукргеологія». Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПАТ «НАК «Надра України», а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП «Західукргеологія» була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_38 дуже швидко тікав зі Львова»;
		«Фактично керівництво підприємства доводить ДП «Західукргеологія» до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_38 . У підприємства шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників. Крім того, ДП «Західукргеологія» мало податкову заборгованість, яка, зі слів ОСОБА_38 , станом на 2019 рік складала понад 30 мільйонів гривень.»;
		«Проте, як не дивно, на сьогодні заборгованості немає. Маємо підозру, що це було зроблено з метою неповернення ДП «Західукргеологія» коштів, виручених від продажу їхнього майна.»;
		«Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК «Надра України» вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності.»;
		«Крім того, ЗМІ неодноразово повідомляли. що «Будинок книги» у Львові, котрий є пам`ятником культури і охоронюваною пам`яткою ЮНЕСКО, хочуть продати за 2 мільйони доларів США!»;
		«Таким чином, ПАТ «НАК «Надра України», кероване ОСОБА_38 , доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства «потрібним людям»;
		«І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_38 та голова Держгеонадр ОСОБА_24 «віджали» у ДП «Західукргеологія» Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ «Нафтогазрембуд-1», котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу»;
		«Ще хочемо зазначити, що ДП «Полтавнафтогазгеологія» наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства... До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 та ОСОБА_37 доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПАТ «НАК Надра України» до банкрутства»;
		«Адміністративну будівлю в м. Полтаві за адресою: АДРЕСА_2 продали з аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю «KAM... «TOB «KAM» було засновано у 2016 році, до червня 2020 року його власником була Кіпрська компанія Сіанон Лімітед, власником якої, у свою чергу, був ОСОБА_8 . В червні-липні 2020 року компанія змінює власника та збільшує статутний капітал. Новою власницею компанії стає ОСОБА_9 . Цікаво, що за даними аналітичної системи YouControl зазначена компанія входить до групи компаній «Бурізма груп», засновником та власником якої є ОСОБА_10 »;
		« Атож , злочинне угрупування ОСОБА_38 - ОСОБА_24 тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах»;
		«Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК «Надра України», виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже ОСОБА_38 та ОСОБА_24 завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини».
		2) зобов`язати ОСОБА_1 та ГС «Останній Бастіон», спростувати опубліковану ними недостовірну інформацію щодо Голови правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38 (зміст якої викладено у позовній вимозі № 1) шляхом опублікування спростування у соціальній мережі Інтернет на сайті ГС «Останній Бастіон» https://bastion.tv/ протягом десяти днів після вступу рішення в законну силу із зазначенням спростування наступного змісту: «СПРОСТУВАННЯ! Визнаю, що інформація опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 автором статті ОСОБА_12 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» на сайті https://bastion.tv/ Громадської організації «Останній Бастіон» є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність, ділову репутацію Голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38»;
		3) судові витрати покласти на відповідача та відшкодувати за його рахунок судовий збір.
		 
		Короткий зміст рішень суду першої інстанції
		 
		Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року в складі судді: Чуванової А. М., позов голови правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 задоволено частково.
		 
		Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38 інформацію, оприлюднену ОСОБА_1 у статті під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2» в засобах масової інформації в соціальній мережі Інтернет на сайті «Останній Бастіон» https://bastion.tv/, в частині, що стосується: інформації щодо голови правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 та ПАТ «НАК «Надра України», як «злочинного угрупування».
		 
		Зобов`язано ОСОБА_1 протягом десяти календарних днів з часу набрання рішенням суду законної сили спростувати поширену наведену недостовірну інформацію, шляхом здійснення публікації тексту резолютивної частини рішення суду у цій справі у соціальній мережі Інтернет на сайті «Останній Бастіон» https://bastion.tv/, та спростування наступного змісту: «Спростування. Визнаю, що інформація опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 автором статті ОСОБА_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» на сайті «Останній Бастіон» https://bastion.tv/, в частині, що стосується: інформації щодо голови правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 та ПАТ «НАК «Надра України», як «злочинного угрупування» - є недостовірною, не відповідає дійсності, порушує права і свободи, принижує честь, гідність, ділову репутацію голови правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38
		 
		У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
		 
		Вирішено питання про розподіл судових витрат.
		 
		Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач - голова правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38 є публічною особою і межа його критики є більш широкою, а інформація, щодо якої написана стаття, є суспільно важливою. Тому суд першої інстанції зробив висновок, що всі висловлювання, викладені у статті, окрім «злочинне угрупування», по відношенню до позивача, є оціночним судженням.
		 
		Суд першої інстанції критично оцінив довідку дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес», оскільки висновки у довідці зроблені виключно на підставі ідентифікаторів розміщеної на сайті інформації, а для встановлення належності веб-сайту необхідно витребувати інформацію від реєстратора доменного імені. Тому інформація, зазначена в довідці, може бути виключно припущенням.
		 
		Додатковим рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 червня 2021 року у складі судді: Чуванової А. М., стягнуто з голови правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 на користь громадської спілки «Останній Бастіон» 4 900 грн витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		Стягнуто з голови правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 на користь ОСОБА_1 2 450 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
		 
		В стягненні іншої частини витрат на правничу допомогу відмовлено.
		 
		Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що обсяг наданих послуг та розмір витрат понесених відповідачами на професійну правничу допомогу, яку надавала адвокат Панченко О. О., підтверджується умовами договорів про надання професійної правничої допомоги, актами виконання робіт за такими договорами, квитанціями про сплату витрат на правничу допомогу та детальними описами виконаних робіт (наданих послуг). Враховуючи, що позов до ОСОБА_1 був задоволений частково, то відповідно до статті 141 ЦПК України стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2 450 грн. Враховуючи складність справи та наданий адвокатом обсяг послуг, кількість судових засідань, принципи співмірності та розумності судових витрат, понесених на оплату правничої допомоги, критерій реальності таких витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, суд вважав, що розмір витрат, які підлягають стягненню з позивача на користь ГС «Останній Бастіон», складає 4 900 грн, а з позивача на користь ОСОБА_1 - 2 450 грн. У стягненні іншої частини витрат на правничу допомогу слід відмовити.
		 
		Короткий зміст постанов суду апеляційної інстанції
		 
		Постановою Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року апеляційні скарги адвоката Гераська О. А. і адвоката Єлєніної С. М. - представників голови правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 задоволено частково.
		 
		Апеляційну скаргу адвоката Панченко О. О., представника ОСОБА_1 , залишено без задоволення.
		 
		Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року і додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 червня 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
		 
		Позов голови правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 задоволено частково.
		 
		Визнано недостовірною та такою, що не відповідає дійсності, принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38 інформацію, яка викладена у статті журналіста ОСОБА_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» та оприлюднена в соціальній мережі інтернет на сайті ТОВ «Останній Бастіон» https://bastion.tv/, а саме:
		«7 липня до Львова з терміновим візитом прибув Голова правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38. На порядку денному візиту чиновника до Львова стояло одне питання: переконати колектив підприємства ДП «Західукргеологія», якому де-юре належить будівля, підтримати продаж будівлі «Будинку книги».
		«Будинок Книги» досі знаходиться на балансі ДП «Західукргеологія». Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПрАТ «НАК «Надра України», а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП «Західукргеологія» була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_38 дуже швидко тікав зі Львова».
		«ІНФОРМАЦІЯ_2».
		«Фактично керівництво підприємства доводить ДП «Західукргеологія» до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_38».
		«Таким чином, ПрАТ «НАК «Надра України», кероване ОСОБА_38 , доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства «потрібним людям».
		«Ще хочемо зазначити, що ДП «Полтавнафтогазгеологія» наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства... До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 та ОСОБА_37 доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПрАТ «НАК Надра України» до банкрутства».
		«Атож, злочинне угрупування ОСОБА_38 - ОСОБА_24 тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах».
		«Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК «Надра України», виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже ОСОБА_38 та ОСОБА_24 завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини».
		«І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_38 та голова Держгеонадр ОСОБА_24 «віджали» у ДП «Західукргеологія» Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ «Нафтогазрембуд-1», котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу»;
		«У підприємства (за текстом - «ДП «Західукргеологія») шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників».
		«Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК «Надра України» вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності.»
		«Крім того, ЗМІ неодноразово повідомляли. що «Будинок книги» у Львові, котрий є пам`ятником культури і охоронюваною пам`яткою ЮНЕСКО, хочуть продати за 2 мільйони доларів США!».
		 
		Зобов`язано ОСОБА_1 та ТОВ «Останній Бастіон», спростувати поширену інформацію щодо голови правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38 , яка визнана судом недостовірною, шляхом опублікування у соціальній мережі Інтернет на сайті ТОВ «Останній Бастіон» https://bastion.tv/ протягом десяти днів після вступу рішення в законну силу тексту такого змісту:
		«СПРОСТУВАННЯ! Визнаю, що інформація опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 автором статті ОСОБА_13 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2» на сайті https://bastion.tv/, а саме повідомлення про те, що:
		«7 липня до Львова з терміновим візитом прибув Голова правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38 . На порядку денному візиту чиновника до Львова стояло одне питання: переконати колектив підприємства ДП «Західукргеологія», якому де-юре належить будівля, підтримати продаж будівлі «Будинку книги».
		«Будинок Книги» досі знаходиться на балансі ДП «Західукргеологія». Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПрАТ «НАК «Надра України», а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП «Західукргеологія» була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_38 дуже швидко тікав зі Львова».
		«ІНФОРМАЦІЯ_2».
		«Фактично керівництво підприємства доводить ДП «Західукргеологія» до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_38 ».
		«Таким чином, ПрАТ «НАК «Надра України», кероване ОСОБА_38 , доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства «потрібним людям».
		«Ще хочемо зазначити, що ДП «Полтавнафтогазгеологія» наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства... До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 та ОСОБА_37 доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПрАТ «НАК Надра України» до банкрутства».
		«Атож, злочинне угрупування ОСОБА_38 - ОСОБА_24 тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах».
		«Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК «Надра України», виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже ОСОБА_38 та ОСОБА_24 завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини».
		«І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_38 та голова Держгеонадр ОСОБА_24 «віджали» у ДП «Західукргеологія» Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ «Нафтогазрембуд-1», котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу»;
		«У підприємства (за текстом - «ДП «Західукргеологія») шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників».
		«Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК «Надра України» вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності.»
		«Крім того, ЗМІ неодноразово повідомляли. що «Будинок книги» у Львові, котрий є пам`ятником культури і охоронюваною пам`яткою ЮНЕСКО, хочуть продати за 2 мільйони доларів США!».
		є недостовірною, не відповідає дійсності, принижує честь, гідність, ділову репутацію Голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38».
		 
		У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
		 
		Стягнуто з ОСОБА_1 та ТОВ «Останній Бастіон» на користь голови правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 по 1 050 грн з кожного судових витрат, понесених останнім за подачу позову та апеляційної скарги до суду першої та апеляційної інстанцій.
		 
		Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що:
		у статті 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (частини перша, четверта, шоста та сьома статті 277 ЦК України). У частині третій статті 277 ЦК України встановлена презумпція добропорядності, яка полягає у тому, що негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного;
		у справі, що розглядається, позиція відповідачів зводиться винятково до тези про те, що викладена у статті інформація є виключно оціночними судженнями автора статті, тобто повністю заперечується повідомлення про певні події, вчинки та явища, існування яких можна перевірити;
		враховуючи, що позивач є публічною особою, тема статті має гострий соціальний інтерес (належне розпорядження держаним майном), апеляційний суд зробив висновок, що у цілому стаття містить виключно негативну інформацію обвинувального характеру відносно позивача як посадової особи та підприємства, яке він очолює;
		апеляційний суд не погодився із висновком суду першої інстанції про те, що висновок експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року не є достовірним доказом, оскільки у ньому відсутня відмітка про попередження експерта про кримінальну відповідальність. Судом першої інстанції окремого процесуального рішення відносно поданого доказу (висновку експерта), зокрема про його виключення з числа доказів, не приймалося. У копіях висновку експерта, що долучені до справи у суді першої інстанції з невідомих причин відсутні усі сторінки тексту, у тому числі і та, на якій міститься попередження експерта щодо кримінальної відповідальності за статтями 384, 385 КК України. Висновок експерта поданий у справу з порушенням порядку і строків, встановлених статтею 83 ЦПК України, проте, враховуючи конкретні обставини цієї справи, на виконання вимог статті 2 ЦПК України апеляційним судом витребуваний і досліджений оригінал висновку експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року, який оформлений у відповідності до вимог закону, містить відмітку про попередження експерта щодо кримінальної відповідальності за статтями 384, 385 КК України;
		дослідивши повний текст висновку експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року, апеляційний суд визнав цей доказ належним і допустимим, а доводи представника відповідачів про наявність у ньому висновків виключно юридичного характеру - необґрунтованими. При оцінці зміст і характеру оспорюваної інформації, апеляційний суд враховав також і висновки експерта;
		оспорювана інформація є неправдивою, такою, що не відповідає дійсності, бо не мають фактичного підґрунтя. Оспорювана інформація за відсутності кримінальних проваджень чи судових рішень у межах кримінальних проваджень відносно позивача є неправдивою та такою, що не відповідає дійсності.
		 
		Додатковою постановою Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року заяву адвоката Панченко О. О., представника громадської спілки «Останній Бастіон» та ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення задоволено.
		 
		Розподілено витрати на правничу допомогу.
		 
		Стягнуто з голови правління приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 на користь громадської спілки «Останній Бастіон» 9 400 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу.
		 
		Стягнуто з голови правління приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 на користь ОСОБА_1 4 700 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу.
		 
		Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з позивача на користь відповідачів ГС «Останній Бастіон» і ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу, понесені у суді першої інстанції і при апеляційному розгляді справи. Оскільки у задоволенні позову до ГС «Останній бастіон» постановою апеляційного суду відмовлено, то відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України з позивача на користь ГС «Останній бастіон» слід стягнути підтверджені витрати на правничу допомогу у сумі 9 400 грн. Позовні вимоги, пред`явлені до ОСОБА_1 задоволені частково, проте предмет спору і характер спірних правовідносин не дають можливості точно визначити розмір задоволених вимог у процентному чи іншому відношенні, у зв`язку з чим на користь ОСОБА_1 підлягає до стягнення половина понесених ним витрат на правничу допомогу, а саме 4 700 грн.
		 
		Аргументи учасників справи
		 
		12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником Панченко О. О. , на постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову апеляційного суду та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 18 грудня 2019 року у справі № 742/286/17; від 22 листопада 2018 року у справі № 766/3332/16-ц; від 11 червня 2020 року у справі № 761/7719/18; від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц; від 11 липня 2018 року у справі № 658/1795/17 (провадження № 61-17367св18); від 30 жовтня 2019 року у справі № 307/2803/16-ц; від 14 лютого 2018 року у справі № 646/1266/16-ц; від 21 березня 2018 року у справі № 752/21313/15-ц; від 23 травня 2018 року у справі № 486/813/16-ц; від 27 червня 2018 року у справі № 766/12234/17; від 27 березня 2019 року у справі № 344/16715/15-ц; від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17; від 03 квітня 2019 року у справі № 127/24530/16-ц; від 14 серпня 2019 року у справі № 757/2533/16-ц; від 18 березня 2020 року у справі № 725/6601/18; від 04 листопада 2020 року у справі № 373/1994/17; від 14 березня 2018 року у справі № 326/1359/14-ц; від 01 лютого 2018 року у справі № 757/33799/15-ц; від 17 грудня 2018 року у справі № 646/8844/16-ц; від 24 квітня 2019 року у справі № 569/5269/16-ц; від 20 травня 2019 року у справі № 591/7099/16-ц; від 19 червня 2019 року у справі № 380/951/17; від 05 грудня 2019 року у справі № 910/14928/18; від 03 лютого 2020 року у справі № 756/10721/17; від 16 березня 2020 року у справі № 306/29/18; від 20 березня 2019 року у справі № 522/16923/16; від 03 червня 2020 року у справі № 343/1410/17; від 27 грудня 2018 року у справі № 589/3937/17; від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19; від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18; від 25 лютого 2020 року у справі № 727/6371/17; від 10 жовтня 2018 року у справі № 757/8834/16-ц (провадження № 61-1469св18); від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19;
		суд апеляційної інстанції не врахував висновки ЄСПЛ щодо застосування статті 10 Конвенції;
		суди розглянули справу за правилами спрощеного позовного провадження, тоді як вимоги у справі мають немайновий характер;
		апеляційний суд необґрунтовано послався на висновок експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року, оскільки він поданий з порушенням процесуальних норм, є неналежним та недопустимим доказом»;
		оспорювана інформація є оціночним судженням та не стосується позивача;
		частина оспорюваної інформації стосується осіб, які не зверталися із позовом;
		позивач є публічною особою, а тому межа допустимої критики щодо нього є значно ширшою, ніж щодо окремої пересічної особи;
		відповідачем за цим позовом має бути редакція друкованого засобу масової інформації, а не автор;
		апеляційний суд не навів мотивів скасування додаткового рішення суду першої інстанції.
		 
		ТОВ «Останній Бастіон» 12 жовтня 2021 року засобами поштового зв`язку подало касаційну скаргу на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року, в якій просить: скасувати оскаржені рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову; вирішити питання про розподіл судових витрат.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що:
		суди розглянули справу за правилами спрощеного позовного провадження, тоді як вимоги у справі мають немайновий характер;
		позивачем не надано жодних доказів того, що ТОВ «Останній Бастіон» є реєстрантом (власником) доменного імені та/або власником домену. ТОВ «Останій Бастіон» ніколи не був власником веб-сайту https://bastion.tv/, тому не несе жодної юридичної відповідальності;
		позивач не просив суд встановити додатковий строк на подання ними в якості доказу висновку експерта від 17 лютого 2021 року № 13/1. ТОВ «Останній Бастіон» не отримувало від позивача висновку експерта в суд першої інстанції;
		позов подано ОСОБА_38 як головою ПАТ «НАК «НАДРА УКРАЇНИ», тому позивач є квазі-публічною особою і межа допустимої критики є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітленню їх слів та вчинків і повинні це усвідомлювати.
		 
		У листопаді 2021 року голова правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 через представників Єленіну С. М., Герасько О. А. надав відзив на касаційну скаргу ТОВ «Останній Бастіон» в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
		 
		Відзив мотивований необґрунтованістю доводів касаційної скарги. Вказує, що відповідачі не надали доказів правдивості оспорюваної інформації.
		 
		У листопаді 2021 року голова правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 через представника ОСОБА_15 надав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін.
		 
		Відзив мотивований тим, що оспорювана не може бути оціночним судженням, є недостовірною та негативною. ТОВ «Останній Бастіон» є належним відповідачем за позовом.
		 
		07 грудня 2021 року голова правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 через представника Пономаренко А. О. надав відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому просить: залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову апеляційного суду - без змін; стягнути витрати на правову допомогу. 
		 
		Відзив мотивований безпідставністю доводів ОСОБА_1 про порушення порядку надання доказів. Зазначає, що оспорювана інформація не може бути оціночним судженням, є недостовірною та негативною.
		 
		Голова правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 19 грудня 2021 року засобами поштового зв`язку подав касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_4, на додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року, в якій просить: скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову якою відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення; стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу.
		 
		Касаційна скарга мотивована тим, що доказів адвокатом Панченко О. О. щодо понесених витрат на правову допомогу до заяви про перерозподіл витрат, поданої до Полтавського апеляційного суду не було долучено. На адресу позивача такі докази також не направлялись. Докази, що подані представником відповідачів Панченко О. О. не є належними та обґрунтованими доказами в підтвердження судових витрат. Адвокат Панченко О. О. у заяві про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на правову допомогу порушив принципи розумності, реальності та співмірності понесених витрат на правову допомогу та їх розподілу між сторонами.
		 
		У січні 2022 року Голова правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 через представника ОСОБА_4 звернувся із заявою про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій просить: стягнути з ТОВ «Останній бастіон» та ОСОБА_1 на користь Голови правління Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі у розмірі 35 000 грн в рамках супроводження справи № 554/7761/20 в частині оскарження відповідачами постанови Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року; стягнути з ТОВ «Останній бастіон» та ОСОБА_1 на користь Голови правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн у рамках супроводження справи № 554/7761/20 в частині оскарження додаткової постанови Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року.
		 
		Рух справи
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою  ОСОБА_1 .
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «Останній Бастіон».
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 21 грудня 2021 року: відкрито касаційне провадження у справі; у задоволенні заяв голови правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 про зупинення дії додаткової постанови Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року відмовлено.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року: клопотання голови правління ПАТ товариства «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38, яке підписане представником ОСОБА_4, про продовження строку на подання відзиву задоволено; продовжено голові правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 строк на подання відзиву; справу призначено до судового розгляду.
		 
		Ухвалою Верховного Суду від 12 січня 2022 року передано справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
		 
		Ухвала Верховного Суду мотивована тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в пункті 6.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21) та вказати, що: зазвичай чинність актів цивільного законодавства не обмежена певним строком, якщо в них не передбачено іншого. Тобто акт цивільного законодавства є чинним до його скасування у встановленому порядку. Про скасування акту цивільного законодавства чи цивільно-правової норми може бути прямо вказано в новому акті цивільного законодавства; Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв`язку з прийняттям Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 1170-VII від 27 березня 2014 року, що набрав чинності 19 квітня 2014 року, частину третю статті 277 ЦК України виключено; чинне цивільне законодавство з 19 квітня 2014 року не містить презумпції добропорядності і відсутні підстави для застосування такої конструкції при вирішенні спорів про спростування недостовірної інформації.
		 
		Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 26 січня 2022 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
		 
		Ухвала Великої Палати Верховного Суду мотивована тим, що у постанові від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21) Велика Палата Верховного Суду зробила правові висновки виключно щодо застосування статей 48 та 64 Закону № 3759-ХІІ у сукупності з основними положеннями про докази та доказування, наведеними у главі 5 ГПК України. Висновків щодо застосування інших норм права Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові не робила. За своїм змістом пункт 6.11 постанови Великої Палати Верховного Суду є цитатою абзацу шостого пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи». Практика Верховного Суду щодо незастосування частини третьої статті 277 ЦК України до правовідносин, які виникли після набрання чинності Законом № 1170-VII є усталеною. Власного висновку щодо застосування частини третьої статті 277 ЦК України Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21) не робила. Крім того, Велика Палата Верховного Суду не вирішувала спір по суті заявлених позовних вимог та не ухвалювала остаточного судового рішення за наслідками розгляду справи по суті, а лише скасувала постанову апеляційного суду та направила справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з підстав, передбачених частиною третьою статті 310 ГПК України, у якій вказано, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Отже, Велика Палата Верховного Суду у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21, постанова від 07 грудня 2021 року) не робила власного висновку щодо застосування частини третьої статті 277 ЦК України, а лише фактично процитувала абзац шостий пункту 15 постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи». У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зробила правові висновки виключного щодо застосування статей 48 та 64 Закону № 3759-ХІІ у сукупності з положеннями про докази та доказування, наведеними у главі 5 ГПК України. Ураховуючи те, що в постанові від 07 грудня 2021 року у справі № 905/902/20 (провадження № 12-52гс21) Велика Палата Верховного Суду не викладала власного висновку щодо застосування частини третьої статті 277 ЦК України, то передача цієї справи до Великої Палати Верховного Суду з підстави частини четвертої статті 403 ЦПК України є необґрунтованою. 
		 
		Межі та підстави касаційного перегляду
		 
		Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України). 
		 
		В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 08 листопада 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження:
		суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 18 грудня 2019 року у справі № 742/286/17; від 22 листопада 2018 року у справі № 766/3332/16-ц; від 11 червня 2020 року у справі № 761/7719/18; від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц; від 11 липня 2018 року у справі № 658/1795/17 (провадження № 61-17367св18); від 30 жовтня 2019 року у справі № 307/2803/16-ц; від 14 лютого 2018 року у справі № 646/1266/16-ц; від 21 березня 2018 року у справі № 752/21313/15-ц; від 23 травня 2018 року у справі № 486/813/16-ц; від 27 червня 2018 року у справі № 766/12234/17; від 27 березня 2019 року у справі № 344/16715/15-ц; від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17; від 03 квітня 2019 року у справі № 127/24530/16-ц; від 14 серпня 2019 року у справі № 757/2533/16-ц; від 18 березня 2020 року у справі № 725/6601/18; від 04 листопада 2020 року у справі № 373/1994/17; від 14 березня 2018 року у справі № 326/1359/14-ц; від 01 лютого 2018 року у справі № 757/33799/15-ц; від 17 грудня 2018 року у справі № 646/8844/16-ц; від 24 квітня 2019 року у справі № 569/5269/16-ц; від 20 травня 2019 року у справі № 591/7099/16-ц; від 19 червня 2019 року у справі № 380/951/17; від 05 грудня 2019 року у справі № 910/14928/18; від 03 лютого 2020 року у справі № 756/10721/17; від 16 березня 2020 року у справі № 306/29/18; від 20 березня 2019 року у справі № 522/16923/16; від 03 червня 2020 року у справі № 343/1410/17; від 27 грудня 2018 року у справі № 589/3937/17; від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19; від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18; від 25 лютого 2020 року у справі № 727/6371/17; від 10 жовтня 2018 року у справі № 757/8834/16-ц (провадження № 61-1469св18); від 10 лютого 2021 року у справі № 753/338/19;
		судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 08 листопада 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 27 грудня 2018 року у справі № 589/3937/17; від 26 травня 2021 року у справі № 391/35/19; від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18, від 22 листопада 2018 року у справі № 766/3332/16-ц; від 13 лютого 2019 року у справі № 439/1469/15-ц (провадження № 61-5189св18); від 30 вересня 2019 року у справі № 742/1159/18; від 18 грудня 2019 року у справі № 742/286/17; від 30 січня 2020 року у справі № 761/30025/16-ц; від 11 червня 2020 року у справі № 761/7719/18; від 02 вересня 2020 року у справі № 757/62881/16; від 25 листопада 2020 року у справі № 760/21303/17; від 21 серпня 2018 року у справі № 607/4318/16-ц (провадження № 24241св18); від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17 (провадження № 48302св18); від 11 липня 2019 року у справі № 757/11361/17 (провадження № 61-1311св19); від 11 вересня 2019 року у справі № 757/40646/17 (провадження № 61-8718св19); від 17 січня 2020 року у справі № 343/1867/17 (провадження № 61-4278св19); від 04 листопада 2020 року у справі № 757/30984/18; від 03 березня 2021 року у справі № 274/1267/16; від 23 травня 2018 року у справі № 486/813/16-ц; від 27 червня 2018 року у справі № 766/12234/17; від 03 квітня 2019 року у справі № 127/24530/16-ц; від 14 серпня 2019 року у справі № 757/2533/16-ц; від 18 березня 2020 року у справі № 725/6601/18; від 04 листопада 2020 року у справі № 373/1994/17; від 28 березня 2018 року у справі № 761/8035/16-ц.
		 
		В ухвалі Верховного Суду від 21 грудня 2021 року вказано, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження: суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: 01 вересня 2020 року у справі № 640/6209/19; від 02 червня 2020 року у справі № 902/519/18; судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
		 
		Фактичні обставини
		 
		Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на сайті «Останній Бастіон» за URL адресою: https://bastion.tv/ опублікована стаття за авторством ОСОБА_1 під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_3».
		 
		Зміст статті:
		«ІНФОРМАЦІЯ_2.
		Раніше ми вже повідомляли про досить дивні події, що відбувалися навколо «Будинку Книги» у Львові, котрий де-юре належить ДП «Західукргеологія» ПАТ «НАК «Надра України».
		7 липня до Львова з терміновим візитом прибув Голова правління ПАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38 . На порядку денному візиту чиновника до Львова стояло одне питання: переконати колектив підприємства ДП «Західукргеологія», якому де-юре належить будівля, підтримати продаж будівлі «Будинку книги».
		«Поклав око» на будівлю основний спонсор політичного проєкту «Свобода» ОСОБА_16 , відомий в певних колах як «ОСОБА_39».
		«Будинок Книги» досі знаходиться на балансі ДП «Західукргеологія». Напевно суспільний резонанс зміг зупинити одіозних керівників злочинного угрупування ПАТ «НАК «Надра України», а, можливо, промова перед трудовим колективом ДП «Західукргеологія» була непереконливою, бо, як говорять місцеві, ОСОБА_38 дуже швидко тікав зі Львова.
		І це зрозуміло, адже ДП «Західукргеологія» наразі перебуває в плачевному стані. Принаймні, саме таку картину хоче намалювати керівництво підприємства.
		Фактично керівництво підприємства доводить ДП «Західукргеологія» до банкрутства, чому посильно сприяє ОСОБА_38 . У підприємства шалені борги по заробітній платі й це не може не дратувати працівників. Крім того, ДП «Західукргеологія» мало податкову заборгованість, яка, зі слів ОСОБА_38 , станом на 2019 рік складала понад 30 мільйонів гривень.
		Проте, як не дивно, на сьогодні заборгованості немає. Маємо підозру, що це було зроблено з метою неповернення ДП «Західукргеологія» коштів, виручених від продажу їхнього майна.
		Не рятує ситуацію і те, що майже весь будинок на АДРЕСА_1 здається в оренду під робочі офіси та бізнес, а це досить пристойний прибуток. Але НАК «Надра України» вважає це приміщення нерентабельним та всупереч рішенню суду вирішила продати саме його. Справа в тому, що в основі рішення лежить техніко-економічне обґрунтування, яке не відповідає дійсності. За неофіційною інформацією, оренда на АДРЕСА_1 приносить власнику 6 млн. гривень у рік, а витрати становлять всього 3,4 млн. гривень. Себто, чистий заробіток - 3,6 млн. гривень. Проте, керівник підприємства, подавши недостовірну інформацію, зазначив, що витрати становлять 12 млн. гривень в рік, що й стало основною причиною продажу.
		Крім того, ЗМІ неодноразово повідомляли, що «Будинок книги» у Львові, котрий є пам`ятником культури і охоронюваною пам`яткою ЮНЕСКО, хочуть продати за 2 мільйони доларів США! І це враховуючи той факт, що за часів ОСОБА_17 це приміщення хотіла придбати всесвітня мережа готелів за 40 мільйонів доларів!!! Проте Ставицький хотів за приміщення 50 мільйонів доларів.
		Таким чином, ПАТ «НАК «Надра України», кероване ОСОБА_38 , доводить одне з найприбутковіших дочірніх підприємств до банкрутства та розпродує за безцінь майно підприємства «потрібним людям».
		І це лише один із фактів. Раніше ми вже писали про те, як ОСОБА_38 та голова Держгеонадр ОСОБА_24 «віджали» у ДП «Західукргеологія» Тинівське родовище, передавши його в довгострокову оренду ТОВ «Нафтогазрембуд-1», котре ще в 2014 році незаконно пробурило свердловину на чужому родовищі та розпочало видобуток (фактично - крадіжку!) газу «Полтавнафтогазгеологія».
		За наявною в нас інформацією НАК «Надра України» мала намір продати ще три об`єкти нерухомості компанії. Два з цих об`єктів розташовані в Полтавській області та фактично є об`єктами ДП «Полтавнафтогазгеологія».
		Ми були вельми здивовані отриманою інформацією, адже початкова ціна продажу даних об`єктів нерухомості була значно заниженою:
		- адміністративна будівля в м. Полтаві загальною площею 1 958,5 кв. м виставлялася на аукціон за ціною 4 999 270 грн;
		- адміністративні та виробничі будівлі в смт Нові Санжари загальною площею 7 421,6 кв. м виставлялися на аукціон за ціною 3 511 200 грн;
		- виробничі будівлі в м. Чернігів загальною площею 440,5 кв. м виставлялися на аукціон з ціною 1 994 592 грн.
		Далі ми виявили, що два об`єкти з даного списку було реалізовано. І тут теж виникає дуже багато питань, відповіді на які керівництво «НАК Надра України» має надавати компетентним органам. Ті органи безумовно мали б зацікавитися злочинною схемою, в якій фігурують посадові особи ПАТ «НАК Надра України» і ДП «Полтавнафтогазгеологія». Крім того, ця злочинна схема не могла б працювати без сприяння Державної служби геології та надр України, в управлінні якої перебувають ці компанії.
		Ще хочемо зазначити, що ДП «Полтавнафтогазгеологія» наразі перебуває у стані припинення, триває процедура банкрутства підприємства.
		На сьогодні підприємство має мільйонні борги по заробітній платі перед працівниками та податковий борг понад 21 мільйон гривень.
		До такого стану підприємство доводилося роками, чому сприяли як колишнє, так і нинішнє керівництво Держгеонадр. Роками ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36 та ОСОБА_37 доводили найприбутковіше підприємство в структурі ПрАТ «НАК Надра України» до банкрутства.
		Саме на Полтавщині підприємство мало розвинену матеріально-технічну базу, оскільки Полтавщина є найбільшим регіоном України за запасами нафти та газу.
		Проте, на сьогодні матеріальна база підприємства частково розпродана (не без участі олігарха Злочевського та його групи компаній «Burisma») і продовжує розпродуватися далі.
		Це все робиться за обставин, коли підприємство має десятки мільйонів боргів і перебуває в процедурі банкрутства! Але гроші, виручені від продажу майна підприємства, зникають у невідомому напрямку. Ми не бачимо погашення боргів із заробітної плати перед працівниками підприємства та державою, а майно підприємства реалізують за заниженими цінами «потрібним людям».
		Розглянемо детальніше ситуацію з продажом зазначених об`єктів нерухомості.
		Адміністративну будівлю в АДРЕСА_2 продали з аукціону Товариству з обмеженою відповідальністю «КАМ».
		ТОВ «КАМ» було засновано у 2016 році, до червня 2020 року його власником була Кіпрська компанія Сіанон Лімітед, власником якої, у свою чергу, був ОСОБА_8 .
		В червні-липні 2020 року компанія змінює власника та збільшує статутний капітал. Новою власницею компанії стає ОСОБА_9 .
		Цікаво, що за даними аналітичної системи YouControl зазначена компанія входить до групи компаній «Бурізма груп», засновником та власником якої є ОСОБА_10 .
		І це нас здивувало ще більше!
		Адже з листопада 2019 року ОСОБА_18 розшукують компетентні органи в рамках розслідування діяльності компанії Burisma.
		Чому цей факт ніяким чином не насторожив державне підприємство, котре продало нерухомість за явно не ринковими цінами фірмі з орбіти групи компаній, проти якої ведеться кримінальне провадження?!
		Крім того, 12 червня 2020 стало відомо, що САП і НАБУ намагалися підкупити рекордним для України хабарем у $ 6 млн. (165 млн. грн.) з метою закрити кримінальну справу, де одним з фігурантів є ОСОБА_19 . Справу було відкрито 3 червня 2020 р., в ній розглядається, зокрема, як ОСОБА_19 сприяв заволодінню коштами стабілізаційного кредиту Нацбанку, виданого «Реал Банку». Цим банком володів олігарх ОСОБА_20 . За даними слідства, закривши справу, він хотів повернутися до України 14 червня, на день свого народження. Детективи НАБУ задокументували передачу хабаря керівництву НАБУ й голові САП. Помічником у передачі був чиновник управління Фіскальної служби Києва.
		1 липня Злочевському оголосили підозру у справі про рекордний хабар, слідство підозрює його в організації підкупу керівництва НАБУ і САП.
		17 липня Злочевського було викликано до НАБУ на допит, він отримав три повістки.
		Отже, ми з вами спостерігаємо кричущу ситуацію, коли Прокуратура, НАБУ, САП розслідують цілу низку кримінальних проваджень проти групи компаній «Бурізма груп» та їхнього власника ОСОБА_21 , коли в той же час злочинне угрупування ОСОБА_38-ОСОБА_24 за сприяння Державної служби геології та надр України продають за заниженими цінами нерухомість ТОВ «КАМ», що входить до групи компаній одіозного олігарха-втікача.
		Про причетність до злочинної схеми Державної служби геології та надр України може свідчити ще один факт. Раніше ми повідомляли що голова Держгеонадр ОСОБА_24 є представником «Асоціації газодобувних компаній України», яка фінансується великим бізнесом - «Burisma» ОСОБА_21 , «DTEK» ОСОБА_22 і «Geo Alliance» ОСОБА_23 .
		Пан ОСОБА_24 лобіював інтереси названих олігархів та їх промислових груп, продаючи їм за безцінь державне майно.
		І якщо у Злочевського є $6 мільйонів на хабар за закриття кримінальної справи, то купити ОСОБА_38 і ОСОБА_24 він зміг за значно менші суми. І при цьому двоє останніх вже точно не підуть здавати Злочевського в НАБУ.
		Наступним об`єктом нерухомості, виставленим на торги, є адміністративні та виробничі будівлі в смт Нові Санжари. На момент виходу статті даний об`єкт нерухомості продано не було і він перебуває у власності ПАТ «НАК Надра України» і фактично належить ДП «Полтавнафтогазгеологія».
		Проте розслаблятися не слід. Швидше за все ця нерухомість, на яку «поклало око» злочинне угрупування, невдовзі буде реалізована та перейде до нового власника.
		Складається враження, що керівництво НАК «Надра України» тримає людей за баранів і вважає, що може робити все що завгодно, цього ніхто не помітить і їм за це нічого не буде. Проте, ми хочемо розчарувати ОСОБА_25 , вже помітили! Якщо він не розуміє, що таке ДП «Полтавнафтогазгеологія», то йому про це можуть нагадати люди, які працювали та працюють на підприємстві.
		Хочемо застерегти ОСОБА_24, що займана ним висока посада в держпідприємстві не дає йому права забувати про людей, котрі пропрацювали в структурі підприємства все життя і не готові миритися з тим беззаконням, яке чинить злочинний тандем ОСОБА_24-ОСОБА_38.
		«Чернігівнафтогазгеологія»
		Ще цікавішою є ситуація і з виробничими будівлями ПрАТ «НАК Надра України» в м. Чернігові.
		Виставлені на аукціон виробничі будівлі ДП «Чернігівнафтогазгеологія», яке перебуває в процедурі банкрутства та має податковий борг понад 32 мільйони гривень і 65 виконавчих проваджень про стягнення боргу з підприємства, були продані ТОВ «Масани-15».
		ТОВ «Масани-15» за даними аналітичної системи YouControl входить до групи компаній родини ОСОБА_26 . Основним активом родини є АТ «Полікомбанк» (голова правління - ОСОБА_26). Також до складу групи входять чернігівська база «Спорттовари», проєктно-вишукувальний інститут «Чернігівводпроект», чернігівський завод «Металіст» та фабрика жіночої білизни «Еліта».
		Власником ТОВ «Масани-15» є ОСОБА_27 . Свого часу цей пан був головою земельної комісії Чернігівської міської ради (за квотою партії «Удар») та потрапив до скандалу, пов`язаного з земельними питаннями.
		Молодший брат ОСОБА_28 вирішив не йти стежкою брата і очолив комісію з питань комунальної власності, бюджету та фінансів.
		Зауважимо, що ОСОБА_29 відомий у чернігівському політикумі тим, що неодноразово змінював свої політичні вподобання: від «Батьківщини» до «Народного фронту». На місцевих виборах у 2015 році до міської ради ОСОБА_26 потрапив від партії БПП за квотою «Народного фронту».
		Атож, злочинне угрупування ОСОБА_38-ОСОБА_24 тісно співпрацює з одіозними олігархами національного та місцевого штибу, продаючи їм державне майно за заниженою вартістю, чим завдає збитків державі в особливо великих розмірах.
		Аналізуючи бурхливу діяльність злочинного угрупування НАК «Надра України», виникає питання, чому даною діяльністю вперто не хочуть цікавитися правоохоронні органи? Адже ОСОБА_38 та ОСОБА_24 завдають державі збитків на мільярди гривень, займаючи ключові посади в стратегічній галузі та розвалюючи її з середини.
		Автор : ОСОБА_1».
		 
		Згідно розпорядження КМ України № 1232-р від 12 грудня 2019 року та наказу ПАТ «НАК «Надра України» № 74-к від 13 грудня 2019 року головою правління ПАТ «НАК «Надра України» призначено ОСОБА_38
		 
		У пункті 9 статуту ПАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою КМ України від 27 вересня 2000 року № 1460 (у редакції постанови КМ України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що компанія є юридичною особою приватного права згідно із законодавством. Компанія набула статусу юридичної особи з дати її державної реєстрації.
		 
		Компанія діє як самостійній суб`єкт господарювання відповідно до законодавства та цього Статуту.
		 
		Організаційно-правовою формою Компанії є акціонерне товариство. Компанія за типом є приватним акціонерним товариством. Компанія може здійснювати тільки закрите (приватне) розміщення акцій.
		 
		У підпунктах 1, 2 пункту 10 статуту ПАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою КМ України від 27 вересня 2000 року № 1460 (в редакції постанови КМ України від 22 травня 2019 року № 640), передбачено, що компанія: має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку із своїм найменуванням, ідентифікаційним кодом, штампи, бланки, може мати фірмовий знак, а також знак для товарів і послуг та інші реквізити; діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності, несе відповідальність за результати своєї господарської діяльності та виконання зобов`язань.
		 
		Засновником компанії є держава в особі КМ України (пункт 16 статуту ПАТ «НАК «Надра України», затвердженого постановою КМ України від 27 вересня 2000 року № 1460 (в редакції постанови КМ України від 22 травня 2019 року № 640).
		 
		Згідно довідки ПАТ «НАК «Надра України» № 08-10 від 14 серпня 2020 року і табеля використання робочого часу ОСОБА_38 , голова правління ПАТ «НАК «Надра України», 07 липня 2020 року перебував на робочому місці за адресою: м. Київ, вул. Євгенії Мірошніченко, 10.
		 
		Відповідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 388801 від 09 лютого 2013 року ПАТ «НАК «Надра України» належить на праві приватної власності будівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 8273,8 кв. м.
		 
		Відповідно до звіту з незалежної оцінки майна ВЕР 4/2, від 30 квітня 2020 року, нежитлової 7-ми поверхової будівлі, загальною площею 8273,8 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , власник даного майна є ПАТ НАК «Надра України», вартість майна 298 414 000 грн.
		 
		Звіт незалежної оцінки майна, виконаний на підставі договору № 206/20 від 24 квітня 2020 року, умови якого затверджені наказом голови Державної служби геології та надр України № 132 від 21 квітня 2020 року.
		 
		Згідно абзацу другого пункту 1.1. статуту ДП ПАТ «НАК «Надра України» засновником підприємства є ПАТ «НАК «Надра України»; майно підприємства формується, зокрема за рахунок майна, переданого йому засновником як внесок до статутного капіталу (пункт 5.1.1.1), засновник має право вилучити таке майно за певною процедурою (пункт 5.3), державне майно (об`єкти житлового фонду та соціальної сфери), передане підприємству в управління, обліковуються на балансі підприємства, інше майно є власністю засновника (пункт 5.4.).
		 
		Відповідно до довідки начальника управління бухгалтерського обліку та звітності - головного бухгалтера ПАТ «НАК «Надра України» на момент призначення ОСОБА_38 на посаду голови правління заборгованість ДП «Західукргеологія» по платежам до бюджетів усіх рівнів становила 33,8 млн грн. За дев`ять місяців 2020 року прострочена податкова заборгованість скоротилася на 12,4 млн грн, обсяг фінансової допомоги компанії підприємству склав 22,5 млн грн.
		 
		Згідно договору купівлі-продажу від 24 квітня 2020 року ПАТ «НАК «Надра України» продало, а ТОВ «КАМ» придбало будівлю адміністративного корпусу по АДРЕСА_2 за ціною 6 948 985,30 грн, встановленою за результатами торгів на аукціоні від 14 квітня 2020 року; залишкова вартість майна за станом на 23 квітня 2020 року становила 98 343,84 грн; відчуження майна здійснено на підставі наказу Державної служби геології та надр України № 381 від 18 жовтня 2019 року.
		 
		У довідці № 6/2021-Д від 13 січня .2021року дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» зроблений висновок, що власником веб-сайта http://bastion.tv є ТОВ «Останній бастіон».
		 
		Згідно висновку експерта № 13/1 від 17 лютого 2021 року Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ, оригінал якого досліджений апеляційним судом, у наданій на дослідження статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», яка опублікована ІНФОРМАЦІЯ_1 на сайті http://bastion.tv ГО «Останній Бастіон», з лінгвістичної точки зору міститься інформація, що принижує честь, гідність та ділову репутацію голови правління ПрАТ «НАК «Надра України» ОСОБА_38
		 
		Позиція Верховного Суду
		 
		Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
		 
		Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. 
		 
		Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. 
		 
		При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
		 
		Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (частина друга статті 48 ЦПК України).
		 
		Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (абз. 1 ч. 1 ст. 80 ЦК України).
		 
		Юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (абз. 1 ч. 1 ст. 92 ЦК України).
		 
		Дієздатністю юридичної особи, як і особи фізичної, є її здатність набувати для себе цивільні права та здійснювати їх, а також набувати та виконувати цивільні обов`язки. Однак якщо для фізичної особи це є природними діями, які вона виконує власне сама, то юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав і обов`язків через, зокрема свої органи управління. Ключовим для дієздатності юридичної особи є діяльність її виконавчого органу. Цей орган може бути одноособовим і колегіальним (наприклад, директор або правління). Директор юридичної особи у разі вчинення правочину юридичною особою виступає в такому разі не як фізична особа, а як орган юридичної особи, тобто є її частиною.Тобто виступ в обороті від імені юридичної особи здійснюється, як правило, її виконавчим органом. При цьому виконавчий орган (наприклад, керівник колегіального виконавчого органу) діє не від свого імені, а від імені юридичної особи.
		 
		При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
		 
		У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року в справі № 592/6904/21 (провадження № 61-16798св21) зазначено, що суди попередніх інстанцій встановили, що звертаючись до суду із цим позовом, ОСОБА_1 зазначив відповідачем директора КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10 ОСОБА_2 та пред`явив вимоги про поновлення його на роботі. Позовні вимоги спрямовані до директора ОСОБА_2 як до посадової особи КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10, та стосуються її професійної діяльності. Жодних позовних вимог до ОСОБА_2 як фізичної особи, позовна заява ОСОБА_1 не містить. При цьому трудовий спір у ОСОБА_1 виник із саме роботодавцем - КУ Сумською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів № 10. Таким чином, оскільки КУ Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 10 є юридичною особою - самостійним суб`єктом у цивільних правовідносинах, а позовні вимоги у цій справі пред`явлені до її посадових осіб, то саме вона має відповідати за цим позовом. Директор КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10 ОСОБА_2 не може бути відповідачем у цій справі як фізична особа, наділена процесуальною дієздатністю, оскільки є посадовою особою КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10, тобто юридичної особи, від імені якої вона діяла у відносинах з позивачем. Суди попередніх інстанцій, розглянувши справу, на вказане уваги не звернули та дійшли помилкового висновку про можливість вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до директора КУ Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 10 ОСОБА_2 про поновлення його на роботі».
		 
		У справі, що переглядається:
		суди не звернули уваги на те, що юридична особа в силу того, що вона є штучним утворенням, невидимим, невідчутним на дотик і таким, що існує лише у вимірі правової дійсності, набуває прав і обов`язків через, зокрема свої органи управління. Ключовим для дієздатності юридичної особи є діяльність її виконавчого органу. Виступ в обороті від імені юридичної особи здійснюється, як правило, її виконавчим органом. При цьому виконавчий орган (наприклад, керівник колегіального виконавчого органу) діє не від свого імені, а від імені юридичної особи.
		в оскаржених рішеннях вказано, що розглянуто спір між головою правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 та ГС «Останній Бастіон», ОСОБА_1 , ТОВ «Останній Бастіон»;
		аналіз матеріалів справи свідчить, що позов підписано головою правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 (Т. 1, а. с. 18); договір про надання правничої (правової) допомоги № 81/20 від 30 січня 2020 року укладений між ОСОБА_31 та ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» (Т. 1, а. с. 130, 131); зі сторони ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» договір підписано головою правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38 (Т. 1, а. с. 131);
		за таких обставин суди, не з`ясували хто є позивачем (фізична чи юридична особа), а тому зробили передчасний висновок про часткове задоволення позовних вимог голови правління ПАТ «Національна акціонерна компанія «Надра України» ОСОБА_38
		 
		Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
		 
		Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
		 
		Оскільки рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року та постанова Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року підлягають скасуванню із переданням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, то оскаржена додаткова постанова Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року та додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 червня 2021 рокутакож належить скасувати.
		 
		Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
		 
		Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги (частина третя статті 400 ЦПК України).
		 
		З урахуванням необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених упостанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 січня 2022 року в справі № 592/6904/21 (провадження № 61-16798св21), колегія суддів вважає, що: касаційні скарги необхідно задовольнити частково; оскаржені рішення, а також додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 червня 2021 року належить скасувати; передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		 
		Згідно із підпунктом «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається крім іншого, і з розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
		 
		Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У частині тринадцятій статті 141 ЦПК України передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
		 
		У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18) зроблено висновок, що: «у разі, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Разом із тим, у випадку, якщо судом касаційної інстанції скасовано судові рішення з передачею справи на розгляд до суду першої/апеляційної інстанції, то розподіл суми судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює остаточне рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат».
		 
		Тому, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
		 
		Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
		 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу  ОСОБА_1 , яка підписана представником Панченко Оленою Олександрівною , задовольнити частково.
		 
		Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Останній Бастіон» задовольнити частково.
		 
		Касаційну скаргу ОСОБА_38 , яка підписана представником ОСОБА_4 , задовольнити частково.
		 
		Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року, додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 червня 2021 року, постанову Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року та додаткову постанову Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
		 
		З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 07 травня 2021 року, додаткове рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 10 червня 2021 року, постанова Полтавського апеляційного суду від 20 вересня 2021 року та додаткова постанова Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2021 року втрачають законну силу та подальшому виконанню не підлягають.
		 
		Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		 
		Головуючий                                                                                     В. І. Крат
		 
		Судді:                                                                                              Н. О. Антоненко
		 
		І. О. Дундар
		 
		                                                                                                        Є. В. Краснощоков
		 
		М. М. Русинчук

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...