Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 440/7573/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі; у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Надіслано для оприлюднення: 01.03.2022. Зареєстровано: 02.03.2022. Забезпечено надання загального доступу: 03.03.2022.
Дата набрання законної сили: 17.01.2023
Результат оскарження 17.01.2023 Другий апеляційний адміністративний суд: залишено судове рішення без змін
Номер судового провадження: не визначено

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		РІШЕННЯ
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		24 лютого 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/7573/21Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Полтавська обласна станція переливання крові" до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, - 
		В С Т А Н О В И В:
		07 липня 2021 року Комунальне підприємство "Полтавська обласна станція переливання крові" (надалі також - позивач) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області №272 від 22 червня 2021 року про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду. 
		В обґрунтування своїх вимог зазначив, що у відповідача відсутні підстави для зобов`язання позивача повернути до Фонду соціального страхування України витрачену суму страхових коштів та для застосування до позивача фінансових санкцій - штрафу, відтак оспорюване рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області №181 від 13 квітня 2021 року про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду є протиправним та підлягає скасуванню
		Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 прийнято позовну заяву до судового розгляду та провадження у справі за даним позовом відкрито, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Крім того, вирішено витребувати у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) належним чином засвідчені копії наступних доказів: Ліцензії Міністерства охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з медичної практики; Договору з Національною службою здоров`я України про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій; Наказу про право видачі листків непрацездатності; Наказу про прийняття на роботу лікаря ОСОБА_2 ; Трудової книжки лікаря Шкицької Наталії Вікторівни.
		29 липня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просив відмовити у його задоволення. Зазначив, що залучені до матеріалів справи копії листків непрацездатності беззаперечно свідчать, що записи про дати їх видачі, дати продовження, про дати, з якої хворі мали стати до роботи засвідчені підписом лікаря терапевта. Саме така особа, яка в даному випадку не є лікарем закладу охорони здоров`я і не здійснює на підставі ліцензії господарську діяльність з медичної практики, а є найманим працівником підприємця, видала зазначені листки непрацездатності працівникам позивача. Як наслідок, оскаржуване рішення є обґрунтованим та винесено правомірно /а.с. 89- 93, т.1/.
		26 серпня 2021 року на електронну пошту суду надійшла скріплена електронним підписом відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача, наполягаючи на раніше зазначених аргументах, просив задовольнити позов /а.с. 126-129, т.1/.
		01 вересня 2021 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на раніше наведені спростування /а.с. 142-143/.
		Ухвалою суду від 16 вересня 2021 вирішено продовжити строк підготовчого провадження у справі, а також підготовче засідання відкласти.
		В ході підготовчого засідання, призначеного на 02 листопада 2021 року, судом постановлено на обговорення питання про повторне витребування доказів у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у зв`язку з невиконанням останнім вимог ухвали суду від 12.07.2021.
		Ухвалою суду від 02 листопада 2021 року вирішено повторно витребувати у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (" АДРЕСА_2 ) належним чином засвідчені копії наступних документів: Ліцензії Міністерства охорони здоров`я України на провадження господарської діяльності з медичної практики; Договору з Національною службою здоров`я України про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій за період з вересня по грудень 2020 року; Наказу про право видачі листків непрацездатності; Наказу про прийняття на роботу лікаря ОСОБА_2 ; Трудової книжки лікаря ОСОБА_2 . Встанволено документи надати до суду у строк до 25 листопада 2021 року. Підготовче засідання відкладено.
		Ухвалою суду від 11 січня 2022 року вирішено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 10 лютого 2022 року.
		Учасники справи у судове засідання явку уповноважених представників не забезпечили, хоча повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі.
		Відповідно до приписів частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
		Враховуючи положення пункту 10 частини 1 статті 4, частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, а також зважаючи на неприбуття учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
		Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
		Відповідно до наказу Полтавського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області від 28.05.2021 № 67-од, Направлення на проведення документальної перевірки від 28.05.2021 № 71 наказано провести з 31.05.2021 по 07.06.2021 документальну планову перевірку правильності використання Комунальним підприємством «Полтавська обласна станція переливання крові» Полтавської обласної ради страхових коштів Фонду соціального страхування України за період з 23.08.2018 по 31.03.2021 головному спеціалісту відділу по роботі зі страхувальниками ОСОБА_3 /а.с. 43/.
		В період з 31 травня 2021 року по 07 червня 2021 року Полтавським міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області проведено виїзну планову документальну перевірку Комунального підприємства «Полтавська обласна станція переливання крові» Полтавської обласної ради щодо дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України за період з 23 серпня 2018 по 31 березня 2021, за результатами якої складено Акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України № 49 від 07 червня 2021 року /надалі по тексту - Акт перевірки, а.с. 44-54, т.1/.
		Комунальне підприємство «Полтавська обласна станція переливання крові» Полтавської обласної ради, відповідно до п. 3.5 Порядку проведення правильності використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій за порушення встановленого порядку їх використання, затвердженого Постановою Правління фонду соціального страхування України від 02.10.2020 №23 надало до Полтавського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області Заперечення на Акт документальної перевірки дотримання порядку використання страхувальником страхових коштів Фонду соціального страхування України №49 від 07.06.2021 (вих. № 01.2.-37/334 від 11 червня 2021 року) /а.с. 55-61, т.1/.
		За результатами розгляду Заперечень до акту документальної планової перевірки дотримання порядку використання страхувальником коштів Фонду соціального страхування України від 07.06.2021 № 49 надано лист Полтавського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області № 09.6-12/1064 від 16 червня 2021 року /а.с. 62-63, т. 1/.
		За результатами розгляду матеріалів планової перевірки Комунального підприємства «Полтавська обласна станція переливання крові» Полтавської обласної ради з питань дотримання порядку використання страхових коштів Фонду соціального страхування України (акт перевірки №49 від 07.06.2021, заперечення від 11.06.2021 № 01.2-37/334) Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області 22 червня 2021 року винесено рішення про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання коштів Фонду № 272, про повернення до Фонду соціального страхування України неправомірно витраченої суми страхових коштів 10188,40 грн та застосування відповідно до абзацу першого частини шостої статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» фінансових санкцій: штрафу за порушення порядку використання страхових коштів в сумі 5094,20 грн /а.с. 64,т.1/.
		Не погодившись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.
		Надаючи оцінку позовним вимогам, суд зазначає наступне.
		Так, основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі по тексту  Основи № 16/98-ВР) відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування громадян в Україні.
		Відповідно до ст.4 Основ №16/98-ВР залежно від страхового випадку види загальнообов`язкового державного соціального страхування, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності. 
		Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
		Приписами ст.25 Основ №16/98-ВР передбачено надання за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням видів соціальних послуг та матеріального забезпечення, зокрема, страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, а саме: допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною).
		Так, правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (далі по тексту - Закон №1105-XIV). 
		Частиною першою статті 4 Закону № 1105-XIV визначено, що Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
		Пунктами 2 та 7 частини першої статті 9 Закону № 1105-XIV встановлено, що основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону; здійснення контролю за використанням роботодавцями та застрахованими особами коштів Фонду.
		Пунктами 1, 2 та 6 частини другої вказаної статті визначено, що Фонд та його робочі органи відповідно до покладених на них завдань: здійснюють управління та оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах бюджету Фонду, затвердженого Кабінетом Міністрів України, управління майном; проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, страхових виплат; здійснюють контроль за використанням коштів Фонду, веденням і достовірністю обліку та звітності щодо їх надходження та використання, застосовують в установленому законодавством порядку фінансові санкції та накладають адміністративні штрафи.
		Згідно з пунктами 3 та 5 частини першої статті 10 Закону №1105-XIV Фонд має право: перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду; накладати і стягувати фінансові санкції та адміністративні штрафи, передбачені законом за порушення вимог цього Закону.
		Пунктом 1 частини п`ятої статті 15 Закону №1105-XIV визначено, що роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання коштів Фонду, несвоєчасне або неповне їх повернення.
		Частиною 6 цієї статті встановлено, що у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавці відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
		Відповідно до статті 18 Закону № 1105-XIV страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності на інших підставах.
		Відповідно до Опису виявлених порушень вимог законодавства зазначеного акту перевірки за результатами проведення документальної перевірки встановлено наявність порушень вимог законодавства, зокрема:
		- п.1 ч. 2 ст. 15, абз. 4 ч. З ст. 42 Закону України № 1105, п. 2.1., п.2.2. Постанови № 11 (з 01.10.18) «...при наданні страхових виплат страхувальником призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності, пов`язана з нещасним випадком на виробництві (професійним захворюванням), на підставі литка непрацездатності, виданого не у встановленому порядку (листок непрацездатності виданий лікуючим лікарем, який не є лікарем закладу охорони здоров`я та не провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець); 25.03.21: Проль.Л.О. л/н № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 »;
		- п. 1 ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 31, ч. З ст. 30 Закону України № 1105 «...нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по литку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (листок непрацездатності, виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я, незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець): 20.04.21: ОСОБА_4 л/н№ НОМЕР_3 -, 30.10.20: ЗапекаЯ.В., л/н№ 342979-.».
		Таким чином, відповідач прийшов до висновку, що нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не у встановленому порядку (25.03.21: Проль.Л.О. л/н № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , 20.04.21: ОСОБА_4 л/н № НОМЕР_3 -, 30.10.20: ОСОБА_4 , л/н № 342979-), оскільки видані не безпосередньо фізичною особою-підприємцем, а лікарями, що працюють у фізичної особи-підприємця, як наймані працівники, що суперечить нормам чинного законодавства.
		Надаючи оцінку такому твердженню, суд зазначає наступне.
		Згідно з частиною першою статті 19 Закону №1105-XIV право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи - громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.
		Частиною першою статті 30 Закону №1105-XIV встановлено, що матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначаються та надаються за основним місцем роботи (діяльності).
		Відповідно до частини третьої вказаної статті рішення про призначення матеріального забезпечення та надання соціальних послуг приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації, до складу якої входять представники адміністрації підприємства, установи, організації та застрахованих осіб (виборних органів первинної профспілкової організації (профспілкового представника) або інших органів, які представляють інтереси застрахованих осіб), або фізичною особою - підприємцем, особою, яка провадить незалежну професійну діяльність. 
		Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг.
		Комісія (уповноважений) із соціального страхування виконує свої функції відповідно до положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, яке затверджується правлінням Фонду.
		Приписами пункту 2.2 Положення про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування України № 13 від 19 липня 2018 року (далі по тексту - Положення №13), комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства зобов`язана, зокрема, приймати рішення про призначення матеріального забезпечення; приймати рішення про відмову в призначенні матеріального забезпечення, про припинення його виплати (повністю або частково), розглядати підставу і правильність видачі та заповнення листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення.
		Відповідно до пункту 3.1 Положення №13 комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, зокрема: приймає рішення про призначення або відмову в призначенні матеріального забезпечення (допомоги по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітності та пологах, на поховання) і передає його роботодавцю для проведення виплат, здійснення розрахунків тощо; приймає рішення про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково); перевіряє правильність видачі та заповнення документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення; здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення застрахованим особам.
		Згідно з частиною першою статті 31 Закону №1105-XIV підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності. У разі роботи за сумісництвом, за трудовим договором (контрактом) одночасно із здійсненням підприємницької чи іншої діяльності підставою для призначення допомоги є копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Для застрахованих осіб, які одночасно здійснюють підприємницьку та іншу діяльність і не працюють на умовах трудового договору (контракту), копію листка непрацездатності засвідчує установа охорони здоров`я, яка його видає. Порядок і умови видачі, продовження та обліку листків непрацездатності, здійснення контролю за правильністю їх видачі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за погодженням з Фондом.
		Отже, підставою для призначення комісією (уповноваженим) із соціального страхування підприємства допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності.
		Відповідно до п.1.1 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 листопада 2001 року № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04 грудня 2001 року за № 1005/6196 (далі по тексту - Інструкція № 455 в редакції чинній на час спірних правовідносин), тимчасова непрацездатність працівників засвідчується листком непрацездатності.
		Згідно з п.п.1.3.1 п. 1.3 Інструкції №455 листок непрацездатності видається громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які проживають в Україні і працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах.
		Пунктом 1.4 Інструкції №455 встановлено, що право видачі листків непрацездатності надається: 1.4.1. лікуючим лікарям державних і комунальних закладів охорони здоров`я; 1.4.2. лікуючим лікарям стаціонарів протезно-ортопедичних установ системи Міністерства праці та соціальної політики України; 1.4.3. лікуючим лікарям туберкульозних санаторно-курортних закладів; 1.4.4. фельдшерам у місцевостях, де відсутній лікар, а також на плаваючих суднах. Список цих фельдшерів затверджується щороку органами охорони здоров`я; 1.4.5. лікуючим лікарям закладів охорони здоров`я незалежно від форми власності та лікарям, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.
		Пунктами 1.6 та 1.7 Інструкції № 455 передбачено, що видача документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюється лікуючим лікарем (фельдшером) при пред`явленні паспорта чи іншого документа, який засвідчує особу непрацездатного, і не може бути платною послугою в закладах охорони здоров`я незалежно від форми власності.
		Видача та продовження документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність, здійснюються тільки після особистого огляду хворого лікуючим лікарем (фельдшером), про що робиться відповідний запис у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого з обґрунтуванням тимчасової непрацездатності. На період проведення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також локалізацією та ліквідацією її спалахів та епідемій в Україні, відкриття листків непрацездатності може здійснюватися лікарем, що надає первинну медичну допомогу на підставі звернення та опитування хворого за допомогою засобів телефонного зв`язку або інтернет-телефонії з обов`язковим відповідним записом у медичній карті амбулаторного хворого.
		Відповідно до положень пунктів 1-3 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03 листопада 2004 року № 532/274/136-ос/1406, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2004 року за № 1456/10055 (далі по тексту  Інструкція №532/274/136-ос/1406), листок непрацездатності (далі - ЛН) - це багатофункціональний документ, який є підставою для звільнення від роботи у зв`язку з непрацездатністю та з матеріальним забезпеченням застрахованої особи в разі тимчасової непрацездатності, вагітності та пологів. Лицьовий бік бланка ЛН заповнюється лікуючим лікарем або молодшим медичним працівником з медичною освітою. Зворотний бік бланка ЛН заповнюється за місцем роботи застрахованої особи. Заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному.
		Насамперед заповнюється корінець ЛН. Підкреслюється слово "первинний" або "продовження", у разі продовження ЛН зазначається номер попереднього. Указуються: прізвище, ім`я та по батькові (повністю) непрацездатного та місце його роботи (назва підприємства, установи, організації), дата видачі ЛН (цифрою вказується число, після чого літерами - назва місяця, цифрою зазначається рік), прізвище лікаря, який видав ЛН, номер медичної карти амбулаторного чи стаціонарного хворого, підпис одержувача у графі "Підпис одержувача". Паспортна частина ЛН (прізвище непрацездатного, ім`я та по батькові, вік) заповнюється за даними документів, місце роботи - зі слів непрацездатного. Після заповнення корінець залишається в закладі охорони здоров`я.
		Далі заповнюється частина лицьового боку ЛН, що видається непрацездатному. У графі "Звільнення від роботи" у першому стовпчику "З якого числа" дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику "До якого числа включно" дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику "Підпис та печатка лікаря" продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря. У графі "Стати до роботи" вказують словами число і місяць, коли приступити до роботи; посаду, прізвище лікаря, що засвідчується його підписом та печаткою закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності". У разі продовження тимчасової непрацездатності підкреслюється "Продовжує хворіти" та зазначається номер нового ЛН.
		Отже, з аналізу наведених вище норм права вбачається, що листок непрацездатності є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, якщо він виданий лікарем, який наділений правом видачі листків непрацездатності (а саме: лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я незалежно від форми власності або лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа  підприємець); містить всі необхідні реквізити (прізвище лікаря, який видав ЛН, підпис та печатку лікаря, печатку закладу охорони здоров`я "Для листків непрацездатності" тощо). 
		Відповідно до пунктів 32, 34 та 35 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 285, суб`єкт господарювання забезпечує наявність щонайменше одного медичного працівника, зокрема з числа працюючих за сумісництвом, за кожною заявленою лікарською спеціальністю, спеціальністю молодших спеціалістів з медичною освітою та немедичних працівників, які працюють у системі охорони здоров`я. Кількість посад медичних і немедичних працівників визначається керівником закладу охорони здоров`я та фізичною особою - підприємцем залежно від обсягу, нормативів надання медичної допомоги відповідного рівня та заявлених спеціальностей.
		Фізична особа-підприємець має право приймати на роботу лікарів відповідно до заявленої спеціальності, а молодших спеціалістів з медичною освітою - залежно від профілю (спеціальності) за умови, що їх кваліфікаційний рівень відповідає єдиним кадровим вимогам, затвердженим МОЗ. Фізичні особи - підприємці з числа молодших спеціалістів з медичною освітою провадять медичну практику самостійно або під керівництвом лікаря.
		Фізична особа-підприємець, яка не має спеціальної освіти та не відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ, має право отримати ліцензію. У такому разі фізична особа - підприємець зобов`язана укомплектувати штат медичними та немедичними працівниками відповідно до заявлених спеціальностей.
		Таким чином, фізичні особи-підприємці, що провадять господарську діяльність з медичної практики, або фізичні особи-підприємці, які не мають спеціальної освіти, вправі приймати на роботу медичних працівників, в тому числі лікарів.
		Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) та Національною службою здоров`я України укладений Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0000-6145- М000.
		Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5 ) та Національною службою здоров`я України укладений Договір про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій №0000- А9Х5-М000.
		Відповідно до п. 2 Спеціальних умов надання медичних послуг, пов`язаних з первинною медичною допомогою, що визначений у Додатку № 1 до Договору, передбачається можливість укладення декларацій, що укладаються між пацієнтом та лікарем, який надає первинну медичну допомогу.
		Відповідно до Умов закупівлі медичних послуг, які надаються в рамках первинної медичної допомоги, що визначені у Додатку № 2 до Договору, встановлюються вимоги до спеціалізації та кількості фахівців: лікар з надання ПМД (лікар загальної практики - сімейний лікар, лікар-терапевт, лікар-педіатр) - щонайменше одна особа, яка працює у цьому закладі.
		Відповідно до п. 16 Опису медичних послуг, які надаються в рамках первинної медичної допомоги за договором про медичне обслуговування населення (специфікація), що визначений у Додатку № 2 до Договору, ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 здійснюють ведення первинної облікової документації, оформлення довідок, листків непрацездатності та направлень для проходження медико-соціальної експертизи, а також лікарських свідоцтв про смерть. Тобто, право на видачу листків непрацездатності надано ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 державою та не заперечується відповідачем.
		ОСОБА_6 та ОСОБА_4 уклали відповідні декларації про вибір лікаря, що надає первинну медичну допомогу з ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відповідно, які в свою чергу перебувають у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 , якими здійснюється діяльність по наданню медичної допомоги та медичного обслуговування на підставі ліцензії. ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_1 мають право на видачу листків непрацездатності.
		Натомість підставою для винесення спірного рішення послугував висновок відповідача про порушення п.1 ч.2 ст. 15, абз. 4 ч.3 ст. 42 Закону України № 1105, а також п.2.1 та 2.2. Постанови №11, у зв`язку з наступним порушення: 
		при наданні страхових виплат страхувальником призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності, пов`язана з нещасним випадком на виробництві(професійним захворюванням), на підставі листка непрацездатності, виданого не у встановленому порядку (листок непрацездатності виданий лікуючим лікарем, який не є лікарем закладу охорони здоров`я та не провадить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа-підприємець): 25.03.21: ОСОБА_6 , л/н№ НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 ;
		нарахування та виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності проведені по листку непрацездатності, виданому не встановленому порядку (листок непрацездатності, виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я, незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа підприємець): 20.04.21: ОСОБА_4 , л/н№ НОМЕР_3 , 30.10.20: ОСОБА_4 , л|/н№ НОМЕР_4 /а.с. 49/.
		Надаючи оцінку встановленому порушенню, суд зауважує наступне.
		Наказом Про право видачі листків непрацездатності ФОП ОСОБА_1 №01/20-4ЛН від 02 січня 2020 року /а.с.13 т.2/ надано право видачі листків непрацездатності пацієнтам Сімейна клініка на Європейській (ФОП ОСОБА_1 ), зокрема ОСОБА_1 (лікар-педіатр) та ОСОБА_2 (керівник, лікар-терапевт).
		Отже, ФОП ОСОБА_1 та його лікар-терапевт (керівник "Сімейної клініки на Європейській") мають право на видачу листків непрацездатності.
		Відповідно до наказів (розпорядження) про прийняття на роботу №04/18-1 від 18 квітня 2018 року /а.с. 40-зворот, т.2/ та №19/04-04 від 25 квітня 2019 року /а.с. 41 т.2/, трудових договорів №04/18-1 від 19 квітня 2018 року /а.с.41-зворот т.2/ та №19/04-4 від 11 травня 2019 року /а.с. 43зворот т.2/ та трудової книжки серії НОМЕР_5 від 08 січня 2000 року /а.с.5-12/ ОСОБА_2 працює на посаді лікаря-терапевта у ФОП ОСОБА_1 .
		Зі змісту листка непрацездатності (первинний) серії АДЯ №342979, виданого 05 жовтня 2020 року на ім`я ОСОБА_4 /а.с. 64 т.2/, слідує, що у графі Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я зазначено ФОП ОСОБА_1  АДРЕСА_3 , у графі Печатка закладу охорони здоров`я міститься відтиск печатки із текстом ФОП ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1  /ідентифікаційний номер НОМЕР_6 / ліцензія наказ №764 від 06 липня 2017 року/ для листків непрацездатності, у графі Режим зазначено амбулаторний, у графі Звільнення від роботи / посада і прізвище лікаря / підпис і печатка лікаря зазначено терапевт ОСОБА_8  та міститься підпис і відтиск печатки лікаря  ІНФОРМАЦІЯ_2 , у графі Стати до роботи / посада і прізвище лікаря / підпис лікаря зазначено терапевт ОСОБА_8  та міститься відповідний підпис, у графі Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я міститься відтиск печатки із текстом ФОП ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1  / ідентифікаційний номер НОМЕР_6 / ліцензія наказ №764 від 06 липня 2017 року / для листків непрацездатності.
		Зі змісту листка непрацездатності (первинний) серії АЛД №246757, виданого 20 жовтня 2020 року на ім`я ОСОБА_4 /а.с. 65 т2/, слідує, що у графі Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я зазначено ФОП ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1  АДРЕСА_3 , у графі Печатка закладу охорони здоров`я міститься відтиск печатки із текстом ФОП ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1  / ідентифікаційний номер НОМЕР_6 /ліцензія наказ №764 від 06 липня 2017 року/ для листків непрацездатності, у графі Звільнення від роботи / посада і прізвище лікаря / підпис і печатка лікаря зазначено терапевт ОСОБА_8  та міститься підпис і відтиск печатки лікаря  ІНФОРМАЦІЯ_2 , в також зазначено зав ЛКК ОСОБА_1  та міститься підпис і відтиск печатки лікаря Корнєєв, у графі Стати до роботи / посада і прізвище лікаря / підпис лікаря зазначено терапевт ОСОБА_8  та міститься відповідний підпис, у графі Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я міститься відтиск печатки із текстом ФОП ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1  / ідентифікаційний номер НОМЕР_6 / ліцензія наказ №764 від 06 липня 2017 року / для листків непрацездатності.
		Наказом Про організацію експертизи тимчасової непрацездатності в ФОП ОСОБА_5  ФОП ОСОБА_5 №1 від 10 березня 2020 року та Додатком №1 до вказаного Наказу /а.с.114 т.1/, крім іншого надано право видачі листків непрацездатності хворим, зокрема ОСОБА_7 (лікар загальної практики - сімейний лікар).
		Наказом "Про призначення відповідальної особи за отримання, облік, збереження, видачу та оформлення листів непрацездатності і охорону печаток" №03/1003 від 10 березня 2010 року, крім іншого визначено, призначити відповідальною особою за отримання бланків листів непрацездатності, а також за охорону та видачу листів непрацездатності ОСОБА_9 (резерв ОСОБА_7 ) /а.с. 118 т.2/. 
		Отже, у ФОП ОСОБА_5 визначено право на видачу листків непрацездатності, зокрема лікарям ОСОБА_7 , ОСОБА_9 .
		Відповідно до наказів (розпорядження) про прийняття на роботу №1-0000000003 від 27 лютого 2020 року /а.с. 119т, т.1/ та трудової книжки серії НОМЕР_7 від 18 червня 2002 року /а.с.120-124 т.1/ ОСОБА_7 працює на посаді лікаря загальної практики - сімейний лікар у ФОП ОСОБА_5 .
		Зі змісту листка непрацездатності (первинний) серії АЛД №280357, виданого 11 листопада 2020 року на ім`я ОСОБА_10 /а.с. 66 т.2/, слідує, що у графі Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я зазначено ФОП ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, Ліцензія МОЗ України б/н Наказ №2697 від 2812.2019р., у графі Печатка закладу охорони здоров`я міститься відтиск печатки із текстом ФОП ОСОБА_5 /ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , "для листків непрацездатності, у графі Режим зазначено амбулаторний та міститься відтиск печатки із текстом ФОП ОСОБА_5 /ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , у графі Звільнення від роботи / посада і прізвище лікаря / підпис і печатка лікаря зазначено Сімейний лікар Чемерис та міститься підпис і відтиск печатки лікаря  ОСОБА_7 , в також зазначено Гол. ЛКК ОСОБА_9  та міститься підпис і відтиск печатки лікаря  ОСОБА_9 , у графі Стати до роботи / посада і прізвище лікаря / підпис лікаря зазначено сімейний лікар ОСОБА_7  та міститься відповідний підпис, у графі Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я міститься відтиск печатки із текстом ФОП ОСОБА_5 /ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , "для листків непрацездатності.
		Зі змісту листка непрацездатності серії АЛД №280469, продовження листка №280357, виданого 28 листопада 2020 року на ім`я ОСОБА_6 /а.с. 67 т.2/, слідує, що у графі Назва і місцезнаходження закладу охорони здоров`я зазначено ФОП ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , 39600, Полтавська обл., м. Кременчук, Ліцензія МОЗ України б/н Наказ №2697 від 2812.2019р., у графі Печатка закладу охорони здоров`я міститься відтиск печатки із текстом ФОП ОСОБА_5 /ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , "для листків непрацездатності, у графі Режим зазначено амбулаторний та міститься відтиск печатки із текстом ФОП ОСОБА_5 /ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , у графі Звільнення від роботи / посада і прізвище лікаря / підпис і печатка лікаря зазначено Сімейний лікар Чемерис та міститься підпис і відтиск печатки лікаря  ОСОБА_7 , в також зазначено Гол. ЛКК ОСОБА_9  та міститься підпис і відтиск печатки лікаря  ОСОБА_9 , у графі Стати до роботи / посада і прізвище лікаря / підпис лікаря зазначено сімейний лікар ОСОБА_7  та міститься відповідний підпис, у графі Стати до роботи / печатка закладу охорони здоров`я міститься відтиск печатки із текстом ФОП ОСОБА_5 /ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , "для листків непрацездатності.
		 
		 
		Оскільки ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 мають право на видачу листків непрацездатності та є роботодавцями лікарів ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 відповідно та на вказаних листах непрацездатності наявні печатки ФОП ОСОБА_1 (ліцензія наказ №764 від 06 липня 2017 року) з написом "Для листків непрацездатності" та з написом Врач ОСОБА_11 , "Лікар ОСОБА_2 ", ФОП ОСОБА_5 , /ідентифікаційний номер НОМЕР_8 , "для листків непрацездатності та з написом "Лікар ОСОБА_7 ", "Лікар Онікій Ірина Ігорівна" суд доходить висновку, що листки непрацездатності (первинний) АДЯ №342979, виданого 05 жовтня 2020 року на ім`я ОСОБА_4 ; серії АЛД №246757, виданого 20 жовтня 2020 року на ім`я ОСОБА_4 ; серії АЛД №280357, виданого 11 листопада 2020 року на ім`я ОСОБА_10 ; серії АЛД №280469, продовження листка №280357, виданого 28 листопада 2020 року на ім`я ОСОБА_6 видані ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_5 відповідно, а терапевт ОСОБА_2 , як медичний працівник ФОП ОСОБА_1 та лікар Чемерис С.М., як медичний працівник ФОП ОСОБА_5 , відповідно до Інструкції № 532/274/136-ос/1406 здійснювали лікування та заповнення таких листків непрацездатності як лікуючі лікарі.
		Як вбачається з наявних в матеріалах справи оригіналів наведених вище листків непрацездатності, що певні дії в цих листках були відображені лікарем, проте це лише вказує на певні порушення особою, що видала такі листки непрацездатності, однак це жодним чином не свідчить про те, що вказані листки непрацездатності були видані не у встановленому порядку (листок непрацездатності, виданий не лікуючим лікарем закладу охорони здоров`я, незалежно від форми власності та не лікарем, що провадить господарську діяльність з медичної практики, як фізична особа підприємець) на що посилається відповідач в Акті перевірки, оскільки ці листки непрацездатності видані від імені фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5 та ОСОБА_1 та на них містяться відтиски печатки ФОП "для листків непрацездатності", а також підписи та печатки відповідних лікарів (терапевт, сімейний лікар), як лікаря, під час продовження ним до остаточної дати лікарняного /а.с. 64-67/.
		Окремо суд наголошує на наступній обставині.
		Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-ХIV (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон №996-ХIV).
		Відповідно до статті 1 Закону №996-ХIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, у той час як під господарською операцією розуміється дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
		При цьому за змістом статті 9 Закону №996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
		Згідно з частиною першою статті 6 Закону №996-ХIV державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні здійснюється з метою: створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, які є обов`язковими для всіх підприємств та гарантують і захищають інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
		Стаття 4 Закону №996-ХIV вказує, що бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.
		Згідно з абзацом 9 частини другої статті 9 Закону №996-ХIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
		Проаналізувавши характер виявлених перевіркою порушень під час заповнення листків непрацездатності, вказаних в акті перевірки, по яких виплачувалася допомога працівникам Комунального підприємства "Полтавська обласна станція переливання крові", суд вважає, що виявлені неточності є неістотними недоліками при заповненні листків непрацездатності, які не можуть бути підставою для невизнання правомірності нарахування підприємством суми матеріального забезпечення за рахунок Фонду соціального страхування.
		Згідно пункту 2.15. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704, первинні документи обліку підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників. Така перевірка має враховувати вимоги статей 4 та 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
		Аналізуючи ці норми в їх сукупності, суд прийшов до переконання, що взяті до обліку спірні лікарняні листки хоча і містять недоліки у заповненні окремих граф, однак інформація, що була у цих графах зазначена медичною установою, не перешкоджала можливості достовірно ідентифікувати осіб, як надавачів та отримувачів соціальної допомоги в межах даних господарських операцій.
		Отже, спірні листки непрацездатності правомірно отримали статус первинних документів обліку та стали основою для відповідних господарських операцій з коштами підприємства та Фонду соціального страхування.
		Оцінюючи зміст наявних у матеріалах справи оригіналів листків непрацездатності, суд враховує обставину, яка представниками відповідача не заперечувалася, що в ході перевірки позивача з питань обґрунтованості виплати працівникам компенсацій, фахівцям Фонду були надані первинні документи Комунального підприємства "Полтавська обласна станція переливання крові", у тому числі кадрові документи, які не залишали у інспекторів відповідача жодних сумнівів у тому, що застраховані особи, що надали підприємству листки непрацездатності, є штатними працівниками саме цієї юридичної особи. Відповідно роботодавець, позивач у справі, що прийняв до оплати ці листки непрацездатності, є саме тим роботодавцем, з яким застраховані Фондом перебували у трудових відносинах на момент нарахування й послідуючої виплати компенсації з тимчасової втрати працездатності.
		Ту обставину, що листок непрацездатності є одним із видів первинних бухгалтерських документів підприємства, суд вважає загальновідомою. Цей факт визнається й самим Фондом соціального страхування, зокрема у листі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 5.2-32-1264 від 02.06.2014 «Про терміни подачі документів для призначення матеріального забезпечення, про втрату листка непрацездатності та первинної документації» (https://taxlink.ua/ua/tax_explained/list-52-32-1264-vid-2062014/#hcq=rACzFFr).
		Аналогічне тлумачення правової природи листка непрацездатності як первинного документа бухгалтерського обліку містить лист Міністерства соціальної політики України "Про втрату листка непрацездатності" від 03.06.2014 № 5695/0/14-14/18.
		На думку суду, зміст виданих медичними закладами бланків усіх листках непрацездатності, що зазначені в Акті перевірки, не давав посадовим особам позивача підстав сумніватися у тому, що ці листки стосуються працівників саме цього підприємства.
		Отже позивач під час контролю за правильністю нарахування і своєчасної виплати матеріального забезпечення правомірно скористався принципом «превалювання сутності над формою первинного документа обліку», закріпленим у нормі статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
		Крім цього, суд звертає увагу на те, що, згідно змісту норми частини першої статті 31 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», підставою для призначення допомоги є сам факт видачі уповноваженим медичним закладом у встановленому порядку листка непрацездатності. Натомість, норми цього закону не містять вимог до заповнення певних граф бланку листків непрацездатності, недотримання яких було б підставою для невиплати працівникам страхового відшкодування за рахунок коштів Фонду соціального страхування.
		Порядок, умови видачі та продовження листків непрацездатності визначено Інструкцією про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13.11.2001 року № 455, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 4 грудня 2001 р. за № 1005/6196 (далі Інструкція №455).
		Розділом 2 Інструкції №455 регламентовано Порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян у разі захворювання чи травми.
		Проте відповідач не здійснював перевірку фактів порушень видачі застрахованим особам зазначених вище листків непрацездатності у медичних закладах, які здійснювали видачу працівникам позивача листків непрацездатності, а тому у поясненнях та відзиві на позов відсутні будь-які аргументовані посилання на порушення медичними закладами вказаного Порядку.
		Правова позиція відповідача визначається виключно посиланням на порушення позивачем вимог спільного наказу Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 03.11.2004 року №532/274/136-ос/1406, яким затверджена Інструкція про порядок заповнення листка непрацездатності, тобто по суті аргументується виключно порушенням порядку заповнення лікарем певної графи бланку листка непрацездатності.
		Враховуючи викладене суд не переконаний аргументами відповідача щодо обов`язку КП "Полтавська обласна станція переливання крові" визнавати вказані вище листки непрацездатності такими, що були видані з порушенням порядку їх видачі.
		Статтею 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначений вичерпний перелік підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.
		Так, відповідно до частини першої статті 23 цього Закону допомога по тимчасовій непрацездатності не надається:
		1) у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
		2) у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров`ю з метою ухилення від роботи чи інших обов`язків або симуляції хвороби;
		3) за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
		4) за час примусового лікування, призначеного за постановою суду;
		5) у разі тимчасової непрацездатності у зв`язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння або дій, пов`язаних з таким сп`янінням;
		6) за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв`язку з навчанням.
		Інших підстав для відмови застрахованій особі у наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності, у тому числі у випадку неповного заповнення медичним закладом граф листка непрацездатності щодо найменування підприємства чи його місцезнаходження Закон не передбачає.
		Згідно з частиною шостою 6 статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.
		Однак, зазначені в Акті перевірки порушення під час видачі медичними закладами листків непрацездатності не можна вважати порушенням порядку використання страхових коштів. При цьому відповідач не позбавлений можливості провести перевірку видачі такими закладами листків непрацездатності. Відтак здійснені позивачем на підставі спірних листків непрацездатності виплати застрахованим особам за рахунок коштів ФССУ не містять ознак порушення цим підприємством порядку використання страхових коштів цього Фонду.
		Відповідно до позивача не може застосовуватися норма частини шостої 6 статті 15 цього Закону, яка передбачає обов`язок з повернення коштів Фонду у визначених цим законом випадках.
		Зазначене вище, в своїй сукупності, не дає підстав для висновку про те, що позивачем було неправомірно витрачено суму страхових коштів у розмірі 10188,40 грн.
		Відповідно з огляду на наведені висновки, доводи скаржника про те, що позивачем було допущено порушення вимог п.1 ч.2 ст.15, ч.3 ст.30, ч.1 ст.31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 №1105-ХІV та неправомірно витрачено суму страхових коштів - 5094,20 грн. є помилковими. 
		Крім цього, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач не може нести негативних наслідків за порушення, допущені закладом охорони здоров`я під час видачі листків непрацездатності, адже позивач не брав участь у видачі чи заповненні бланків спірних лікарняних листків, а відповідачем своєю чергою не спростовувалась наявність підстав для їх видачі, чи видача їх компетентними закладами, тому суд вважає безпідставними посилання відповідача на порушення порядку заповнення листків непрацездатності тими медичними установами, які видали лікарняні листки.
		Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
		Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
		На думку суду, відповідач не довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, адміністративний позов підлягає задоволенню.
		Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
		Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 2270,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
		Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд - 
		В И Р І Ш И В:
		Позов Комунального підприємство "Полтавська обласна станція переливання крові" (вул. Шевченка, 23, м.Полтава, 36011, ідентифікаційний код 02008187) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36011, ідентифікаційний код 41319427) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.
		Визнати протиправним та скасувати рішення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області №272 від 22 червня 2021 року про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду.
		Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36011, ідентифікаційний код 41319427) на користь Комунального підприємство "Полтавська обласна станція переливання крові" (вул. Шевченка, 23, м.Полтава, 36011, ідентифікаційний код 02008187) витрати зі сплати судового збору в сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень нуль копійок).
		Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 
		Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.
		 
		СуддяІ.Г.Ясиновський

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...