Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 160/13846/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; реалізації податкового контролю.
Надіслано для оприлюднення: 09.03.2022. Зареєстровано: 09.03.2022. Забезпечено надання загального доступу: 10.03.2022.
Дата набрання законної сили: 03.02.2022
Номер судового провадження: 852/990/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		П О С Т А Н О В А
		і м е н е м У к р а ї н и
		 
		03 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 160/13846/21
		Третій апеляційний адміністративний суд 
		у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),
		 суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., 
		за участю секретаря судового засідання Ліненко А.О. 
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОГРУПТРАНС" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року 
		у адміністративній справі № 160/13846/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОГРУПТРАНС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування податкової консультації, - 
		 
		ВСТАНОВИВ:
		 
		Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року відмовлено у задоволені адміністративного позову ТОВ "ЄВРОГРУПТРАНС" щодо визнаня протиправною та скасуваня наданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області індивідуальної податкової консультації №2265/ІПК/04-36-18-03-15 від 04.06.2021 року щодо оподаткування операцій резидента з відчуження майнових прав інтелектуальної власності на користь нерезидента. 
		Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку позивачем по справі з підстав не відповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, та неправильного застосування норм матеріального права, у зв`язку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення вимог позивача у цій справі.
		Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що суд першої інстанції вирішуючи спір у цій справі безпідставно виходив з того, що запланована позивачем операція відчуження виключних майнових прав на торговельну марку нерезиденту, що передбачає перехід права власності на торговельну марку нерезидента, є об`єктом оподаткування для позивача, який передає об`єкт такого права, а посилання позивача на п.186.3 ст.186 ПКУ при визначенні операції з відчуження виключних майнових прав на торговельну марку нерезиденту як операції з постачання послуг, не відповідає сутності даної операції, так як відбувається перехід права власності, але при цьому, суд першої інстанції не вказав чи визнає він зазначені операції послугами в розумінні Податкового кодексу України, також як і не обгрунтував з яких підстав в даному випадку слід визначати місце постачання послуг, якщо посилання на п.186.3 ст.186 Податкового кодексу України не відповідає сутності даної операції. Вказану позицію суду апелянт вважає такою, що не відповідає вимогам пп.14.1.185 п.14.1. ст.14 та ст.185 Податкового кодексу України відповідно змісту яких обговорена у запиті на індивідуальну податкову консультацію операція позивача є постачанням послуг.
		На спростування наведеного у індивідуальній податковій консультації висновку відповідача щодо оподаткування ПДВ операцій з відчуження виключних майнових прав інтелектуальної власності на торгівельні марки та промислові зразки на адресу нерезидентів України, з яким фактично погодився суд перешої інстанції, базувався тільки на тому, що місцем постачання товарів в даному випадку є митна територія України, хоча виходячи із системного аналізу пп.«б» п.185.1 ст.185, п.186.2. пп.«а» п.186.3. п.186.31. п.186.4 ст.186 Податкового кодексу України можливо дійти до логічного висновку, що відчуження виключних майнових прав інтелектуальної власності на торгівельні марки та промислові зразки є в розумінні Податкового кодексу України постачанням послуг, а не постачанням товарів, як зазначено в оскаржуваній податковій консультації. 
		При цьому, апелянт наголошує що відповідно до вказаних норм Податкового кодексу, місцем постачання таких послуг в цілях визначення підстав для оподаткування ПДВ є місце реєстрації отримувача таких послуг, тобто місце реєстрації нерезидента, а відповідно, місцем постачання зазначених послуг не є митна територія України, і як наслідок, така операція не підлягає оподаткуванню ПДВ. 
		На підтвердження наведеного апелянт вказує також на надані податковим органом консультації платникам податків з цього питання: від 07.04.2020 р. № 1427/6/99-00-07-03-02-06/ІПК; від 29.01.2019 р. № 302/6/99-99-15-03-02-15 ІПК; від 11.09.2019 р. № 119/6/99-00-07-03-02- 15/ІПК та на оприлюднену на офіційному сайті позицію Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка збігається з позицією позивача, що стосується відсутності підстав для оподаткування ПДВ при передачі резидентом - платником ПДВ майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту, а саме, як зазначив податковий орган «...при постачанні резидентом послуг з надання майнових прав інтелектуальної власності нерезиденту, місцем поставки таких послуг є країна нерезидента, і тому така операціє не є об`єктом оподаткування ПДВ...». Усі означені консультації органів ДПС України, апелянт вважає доказами протиправності індивідуальної податкової консультації відповідача у цій справі, що просить узяти до уваги при розгляді апеляційної скарги апеляційний.
		У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просить залишити без змін, а апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, оскільки положення п.186.3 ст.186 ПКУ мають застосовуватися тільки у разі, коли покупецем придбавається право на використання об`єкта права інтелектуальної власності без одержання права власності на нього, і відповідно, саме винагорода (платежі) за таке використання не є об`єктом оподаткування ПДВ. Проте, у даному випадку позивачем планується відчуження виключних майнових прав на торговельну марку нерезиденту, що передбачає перехід права власності на торговельну марку до нерезидента. Виходячи з того, що для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій, відповідач наголошує на тому, що у разі передачі об`єктів права інтелектуальної власності у користування, володіння та/або розпорядження чи власність, то така операція є об`єктом оподаткування для особи, яка передає об`єкт такого права, оскільки відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України, а застосування пункту 186.3 статті 186 ПКУ при визначенні операції з відчуження виключних майнових прав на торговельну марку нерезиденту як операції з постачання послуг, не відповідає сутності даної операції, так як відбувається перехід права власності.
		Заслухавши пояснення сторін, прибувших в судове засідання за викликом суду, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши повноту з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин та правильність застосування до них норм маткріального права, колегія суддів не встановила підстав для задоволеня вимог апелянта та для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з нижченаведеного.
		Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у відповідь на звернення ТОВ "ЄВРОГРУПТРАНС" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про надання письмової індивідуальної податкової консультації, листом від 04.06.2021 року №2265/ІПК/04-36-18-03-15 "Індивідуальна податкова консультація" Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було надано роз`яснення, що якщо об`єкти права інтелектуальної власності передаються у користування, володіння та/або розпорядження чи власність, то така операція є об`єктом оподаткування для особи, яка передає об`єкт такого права, оскільки відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України.
		З приводу правомірності та обгрунтованості висновків податкового органу, викладених в індивідуальній податковій консультації, позивачем ініційовано спір у цій справі, при вирішенні якого суд першої інстанції правильно керувався положеннями п.5.1 - 5.3 ст.5, п.14.1.172 пп.14.1.185 пп.14.1.191 пп.14.1.203 пп.14.1.225 п.14.1 ст.14, ст.52, ст.53, пп."а" і "б" п.185.1 ст.185, пп.194.1.1 п.194.1 ст.194, пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України ст.418, ст.420, ст.494, ст.495, ч.1 ст.1107 Цивільного кодексу України.
		За результатом аналізу перелічених у попередньому абзаці норм, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у разі передачі об`єктів права інтелектуальної власності у користування, володіння та/або розпорядження чи власність, така операція є об`єктом оподаткування для особи, яка передає об`єкт такого права, оскільки відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків, зокрема, з постачання товарів та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України, і відповідно, запланована позивачем операція відчуження виключних майнових прав на торговельну марку нерезиденту, що передбачає перехід права власності на торговельну марку до нерезидента, є об`єктом оподаткування для позивача, який передає об`єкт такого права.
		Водночас, суд першої інстанції визнав, посилання позивача на п.186.3 ст.186 ПК України при визначенні операції з відчуження виключних майнових прав на торговельну марку нерезиденту як операції з постачання послуг, не відповідає сутності операції, описаної позивачем у запиті на податкову консультацію, оскільки у запитуваному випадку відбуватиметься перехід права власності, що у сукупності свідчить про правомірність та обгрунтованість індивідуальної податкової консультації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2265/ІПК/04-36-18-03-15 від 04.06.2021 року, та відсутності підстави для її скасування.
		Судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі, оскільки у зверненні на отримання письмової податкової консультації (а.с.8-9), позивач просить роз`яснення з питань оподаткування та документального оформлення господарської операції по запланованому ним до укладення з нерезидентом Договором про розпорядження виключними майновими правами інтелектуальної власності торгівельної марки, який виходячи з положень цивільного законодавства по своїй суті передбачає передачу виключного права (тобто право власності) на торговельну марку за плату до іншої особи, а на підставі такого Договору відбувається зміна власника торгової марки. 
		Оскільки способи переходу прав на торговельну марку визначено у Цивільному кодексі України, відповідно до положень якого спосіб набуття права інтелектуальної власності на об`єкт такого права залежить від об`єкта цього права, а також одним із майнових прав інтелектуальної власності на об`єкт інтелектуальної власності, судова колегія обговорюючи доводи апеляційної скарги позивача у цій справі, звертає увагу на форму цивільно-правової угоди, яку ТОВ "ЄВРОГРУПТРАНС" має намір укласти як власник об`єкта інтелектуальної власності з приводу передачі усіх своїх виключних майнових прав на торговельну марку назавжди (у повне володіння, розпорядження та власність) іншій особі за плату, і відповідно, у позивача на підставі п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України виникає обов`язок нараховувати ПДВ виходячи з договірної вартості об`єкта інтелектуальної власності.
		Отже, з огляду на те, що позивачем відчужуються виключні майнові права на торговельну марку, і покупець приймаючи у свою власність ці права також отримує можливість надалі продавати або в будь-який інший спосіб відчужувати вказаний об`єкт права інтелектуальної власності, на переконання колегії суддів зазначений відчужуваний об`єкт права інтелектуальної власності для ТОВ "ЄВРОГРУПТРАНС" є об`єктом оподаткування ПДВ відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, за змістом пп.«б» якої «об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податків…з постачання послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу», з чим також погоджується і апелянт у цій справі.
		Обговорюючи питання місця постачання послуг, судова колегія наголошує, що дійсно, відповідно п.186.3. ст.186 Податкового кодексу України, місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб`єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. Зокрема, згідно до підпункту «а» п.186.3. вказаної норми, до таких послуг належать: надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об`єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць).
		Разом з тим, колегія суддів акцентує увагу на те, що у підпункті «а» п.186.3. ст.186 Податкового кодексу України йдеться про угоди (господарські операції) щодо «надання майнових прав інтелектуальної власності» і «створення за замовленням та використання об`єктів права інтелектуальної власності», але вказані угоди по своїй суті та економічному змісту повністю є відмінними від обраного позивачем у цій справі способу розпорядження своїми виключними майновими правами інтелектуальної власності на торгівельну марку, оскільки запитуваний позивачем випадок за аналогією фактично підпадає під правила договору «купівлі-продажу», за яким одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майнові права у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти зазначені права і сплатити за них певну грошову суму, яка в свою чергу, з огляду на обраний позивачем спосіб переходу (відчуження) належних йому виключних майнових прав на торговельну марку іншій особі за платіж, який не є роялті в розумінні абз.6 п.п. 4.1.225 Податкового кодексу України.
		У той же час, врегульовані підпунктом «а» п.186.3. ст.186 Податкового кодексу України випадки щодо «надання майнових прав» і «права використання» не передбачають одержання покупцем у свою власності об`єктів права інтелектуальної власності, а платежі за такими операціями, отриманими як «…винагорода за використання або за надання права на використання об`єкта права інтелектуальної власності на… будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги)…» відповідно до вимог підпункту 14.1.225 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України законодавцем найменовано як роялті, який у розуміння пп.196.1.6 п.196.1 ст.196 Податкового кодексу України не є об`єктом оподаткування ПДВ.
		Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія визнає безпідставними доводи апелянта про можливість застосування у його спірному випадку положень підпункту «а» пункту 186.3 ст.186 ПКУ, оскільки при відсуженні позивачем виключних майнових прав на торговельну марку нерезиденту відбуватиметься перехід права власності, а відповідно і відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції, яким повно та всебічно перевірено усі фактичні обставини спірних правовідносин та правильно застосовано до них норм матеріального права. 
		Керуючись ст.ст. 242, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
		 
		П о с т а н о в и в:
		 
		Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОГРУПТРАНС"  залишити без задоволення. 
		Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року  залишити без змін.
		 Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. 
		 
		Головуючий - суддяС.В. Сафронова 
		 
		 суддяВ.В. Мельник 
		 
		 суддяД.В. Чепурнов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...