Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/6304/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо; адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них; бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.
Надіслано для оприлюднення: 29.03.2022. Зареєстровано: 30.03.2022. Забезпечено надання загального доступу: 31.03.2022.
Дата набрання законної сили: 22.03.2022
Номер судового провадження: А/857/1536/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		22 березня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/6304/21 пров. № А/857/1536/22
		Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: 
		головуючого судді                                                  Пліша М.А.,
		суддів                                                                       Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
		за участю секретаря судового засідання                    Єршової Ю.С.,
		 
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року (головуючий суддя Каленюк Ж.В., м. Луцьк, повний текст складено 08.12.2022) по справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна казначейська служба України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-
		 
		В С Т А Н О В И В :
		 
		Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Державної податкової служби України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державної казначейської служби України в якому просив визнати протиправною бездіяльності щодо ненадіслання Державній казначейській службі України (далі - ДКС України) у порядку, визначеному пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України, реєстру щодо повернення на поточний рахунок з рахунку в системі електронного адміністрування податку частини надмірно сплачених грошових коштів у сумі 48000,00 грн на підставі заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), поданої 17 грудня 2020 року у складі податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2020 року; зобов`язати надіслати ДКС України у порядку, визначеному пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України, реєстр для повернення на поточний рахунок з рахунку в системі електронного адміністрування частини надмірно сплачених грошових коштів у сумі 48000,00 грн на підставі заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4), поданої 17 грудня 2020 року у складі податкової звітності з податку на додану вартість за листопад 2020 року; зобов`язати не зменшувати значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, на суму грошових коштів у розмірі 48000,00 грн після повернення таких грошових коштів з рахунку в системі електронного адміністрування на поточний рахунок на підставі зазначеної заяви.
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано Державну податкову служби України подати Державній казначейській службі України реєстр для повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на поточний рахунок платника з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість грошових коштів у сумі 48000,00 грн та не зменшувати на цю суму значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Не погодившись з такими рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України оскаржила його в апеляційному порядку, вважає, що судом при розгляді справи неправильно та не повно досліджено докази та встановлено обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального, просить скасувати таке та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. 
		В апеляційній скарзі зазначає, що ФОП ОСОБА_1 27 грудня 2019 року для реєстрації податкових накладних за грудень 2019 року перерахував 48750,00 грн на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість (СЕА ПДВ) № UА НОМЕР_3 (новий рахунок № UА НОМЕР_4) з рахунку № НОМЕР_1 .
		За даними ІТС ДПС розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 на обліку в органах ДПС не заходиться.
		Кошти були зараховані на рахунок в СЕА ПДВ, але збільшення суми реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних не відбулося, оскільки кошти перераховані не з поточного рахунку, а були внесені через касу у банку.
		Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України обумовлено, що на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом 43.4-1 статті 43цього Кодексу; ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до статті 95 цього Кодексу в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.
		З аналізу вказаних приписів законодавства, вважає, що контролюючий орган діяв в межах чинного законодавства. Дана позиція також підтримується Постановою Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №825/1496/17, де суд дійшов висновку, що рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати протиправними, якщо вони ґрунтуються на законі чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом.
		Правові основи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ регулюється ст. 200 прим. 1 ПК України від 02.12.2020 та регламентуються Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою КМУ від 16.10.2014 №569.
		Таким чином, судом знехтувано той факт, що можливий лише один спосіб поповнення ПДВ-рахунку платником - з власного поточного рахунку, так як саме цей спосіб і збільшує ліміт в СЕА ПДВ. Поповнення ПДВ-рахунку з інших джерел не додадуть платникові ліміту, оскільки дане законодавством не передбачено.
		Задовольняючи позовні вимоги щодо повернення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на поточний рахунок платника з рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість грошових коштів у сумі 48000,00 грн та при цьому не зменшувати на цю суму значення суми податку суд першої інстанції не бере до уваги доводів контролюючого органу про те, що СЕА ПДВ працює виключно в автоматичному режимі та на підставі алгоритмів, розроблених відповідно до статті 200-11 ПК України та Порядку №569, і не допускає ручного втручання в її роботу.
		При тому, судом не враховано і той факт, що надлишок коштів з лімітом є недостатнім для перерахунку їх на поточний рахунок платника (станом на 21.09.2021 (момент розгляду судом першої інстанції даної адміністративної справи) сума ліміту в СЕА ПДВ становила - 2 186,52 грн, та не змінювалась до кінця розгляду справи, станом на момент подання апеляційної скарги сума ліміту на рахунку в СЕА ПДВ ФОП ОСОБА_1 , становить - 2 186,52 грн.
		Також, кошти у сумі 48 750грн, які були перераховані 27.12.2019 зарахувались на спеціальний рахунок позивача, а не до бюджету і можуть бути використанні останнім на сплату податкових зобов`язань до бюджету, а також погашення податкового боргу, що передбачено пп. 200-1.5, 200-1.7 ст. 200-1 ПК України.
		Постановою Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №640/23238/19 суд дійшов висновку, що усі кошти зараховані позивачем на свій електронний рахунок в СЕА ПДВ були перераховані на спеціальний рахунок позивача, а не до бюджету, і використанні останнім. Так, і у даному випадку, адже кошти у сумі 48 700 грн., які були сплачені 27.12.2019 не з власного поточного рахунку платника були зараховані на ПДВ-рахунок ФОП ОСОБА_1 , які він може бачити у розділі «Реєстр транзакцій», який детально розкриває усі операції з ПДВ-рахунком у хронологічному порядку і показує дані про рух коштів по рахунку, заборгованості перед бюджетом, а також актуальний залишок коштів, наявний для сплати ПДВ до бюджету.
		Так, п. 200-1.5 ст. 200-1 ПК України встановлює, що з рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку.
		При цьому, перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
		Пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України передбачено, що у разі, якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму додаткового боргу.
		Згідно з пунктом 10 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено і наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі- Порядок № 21) 21, одним із додатків до декларації з ПДВ є Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4).
		На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню до бюджету або на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (S ПопРах).
		Перерахування зайво зарахованих коштів з електронного рахунку на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунку не призведе до формування від`ємного значення суми податку.
		Таким чином, судом не враховано, що внесені через касу у банку кошти не збільшили суми реєстраційного ліміту, адже даний спосіб поповнення не передбачений законодавством, а також той факт, що наразі сума реєстраційного ліміту складає 2 186,92 грн та є недостатньою для повернення ФОП ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 48 000 так як це передбачено нормами ПК України
		У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. 
		Згідно ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
		У відповідності до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
		Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань. 
		Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 30 жовтня 2018 року зареєстрований як фізична особа-підприємець та є платником ПДВ. Згідно квитанції відділення №60 філії «Розрахунковий центр» Акціонерного товариства Комерційний  банк «Приватбанк» від 27 грудня 2019 року №0.0.1567055396.1, ОСОБА_1 перерахував кошти у сумі 48750,00 грн з призначенням платежу «ПДВ за грудень 2019 року» на рахунок СЕА ПДВ НОМЕР_5, які переведені на новий рахунок № НОМЕР_2 в Казначействі (ПДВ-рахунок). 
		Згідно роздруківки з електронного кабінету платника кошти зараховані на відповідний рахунок в СЕА ПДВ, але збільшення реєстраційного ліміту для реєстрації податкових накладних не відбулося, що не дало можливості реєструвати податкові накладні на цю суму.
		10 січня 2020 року позивач додатково перерахував кошти в сумі 52750,00 грн для реєстрації податкових накладних за грудень 2019 року зі свого поточного рахунку на рахунок СЕА ПДВ НОМЕР_6. Після подання декларації з ПДВ за грудень 2019 року та списання коштів в рахунок оплати зобов`язань з ПДВ на рахунку в СЕА ПДВ НОМЕР_6 залишились надмірно сплачені кошти в сумі 48750,00 грн.
		Судом першої інстанції з`ясовано, що ФОП ОСОБА_1 28 січня 2020 року через електронний кабінет платника податків подав заяву про повернення частини надмірно сплачених коштів у сумі 48000,00 грн з рахунку в СЕА ПДВ НОМЕР_6 на свій поточний рахунок. Листом від 06 лютого 2020 року №1000/ФОП/03-20-50-33 Головне управління  ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) повідомило позивача про залишення заяви без розгляду як такої, що подана з порушенням підпункту 4 пункту 10 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (далі - Порядок №21). 
		Відповідно 06 лютого 2020 року через електронний кабінет платника податків ФОП ОСОБА_1 подав декларацію з ПДВ за січень 2020 року разом із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) за формою, яка визначена у додатку 4 до Порядку №21 (заява (Додаток 4)). Надалі позивач подав уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за січень 2020 року разом із заявою (Додаток 4), у якій  уточнено найменування банку та відкориговано суму до повернення (замість 48000,00 грн. 48751,00 грн) (а.с.50-59).
		Однак, повернення коштів за заявою не відбулося. З пояснень представника відповідача та з витягу з електронного кабінету платника за транзакціями та щодо реєстраційного ліміту вбачається, що причиною цього є недостатність суми реєстраційного ліміту, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України.
		Спроби повернути кошти у сумі 48000,00 грн з рахунку в СЕА ПДВ на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 здійснював ще двічі: 28 липня 2020 року він подав до ГУ ДПС у Волинській області заяву від 20липня 2020 року №1 про повернення з рахунку в СЕА ПДВ на поточний рахунок надмірно сплачених коштів у сумі 48000,00 грн, на яку листом від 11 вересня 2020 року №8107/ФОП/03-20-50-33 ГУ ДПС у Волинській області надало роз`яснення щодо порядку заповнення заяви (Додаток 4). Надалі 17 грудня 2020 року ФОП ОСОБА_1 подав декларацію з ПДВ за листопад 2020 року, у складі якої подав заяву (Додаток 4) про повернення на поточний рахунок, відкритий у банку, частини надмірно сплачених грошових коштів у сумі 48000,00 грн, що обліковуються на рахунку в СЕА ПДВ.
		При вирішенні спору суд першої інстанції правильно врахував, що правові основи функціонування СЕА ПДВ визначені статтею 200-1 ПК України та Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість (Порядок №569).  
		Так, згідно пункту 200-1.1 статті 200-1 ПК України, СЕА ПДВ забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
		Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.  Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника (пункт 200-1.2 статті 200-1 ПК України).
		Згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: ?Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах+ ?Овердрафт - ?НаклВид - ?Відшкод - ?Перевищ. 
		?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах «а» - «в» пункту 200-1.2 цієї статті.
		Відповідно до пункту 4 Порядку №569 рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до    пункту 200-1.4    статті 200-1    ПК України.
		Пунктом 200-1.4 статті 200-1 ПК України визначено, що на рахунок у СЕА ПДВ платника зараховуються кошти: а) з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту    200-1.3 статті 200-1  цього  Кодексу; б) з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку; в) з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України; г) з бюджету в сумах надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість, повернутих платнику податків у порядку, встановленому пунктом    43.4-1 статті 43    цього    Кодексу; ґ) вилучені контролюючим органом відповідно до    статті 95 цього Кодексу    в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість по задекларованих до сплати податкових зобов`язаннях за періоди починаючи з 1 липня 2015 року, визначених платником податків у податковій декларації з податку на додану вартість або уточнюючому розрахунку.
		З огляду на це, суд першої інстанції правильно зазначив, що на електронний рахунок в СЕА ПДВ грошові кошти може перерахувати або сам платник податків зі свого поточного рахунку, або вони можуть бути зараховані з державного бюджету. Законодавством не передбачена можливість поповнення цих рахунків з поточного рахунку іншого платника податків. Однак це не стало перешкодою для ДКС України для  зарахування 48750,00 грн на рахунок ФОП ОСОБА_1 в СЕА ПДВ, сплачених ним не з його поточного рахунку. 
		Відповідно до пункту 200-1.7 статті 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок в СЕА ПДВ, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 ПК України, та погашення податкового боргу з ПДВ.
		Пунктом 201.5-1 статті 200-1 ПК України передбачено, що з рахунку у СЕА ПДВ платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
		Можливість перерахування коштів з рахунку в СЕА ПДВ на поточний рахунок платника передбачена ПК України. Таке повернення коштів можливе за певних умов. Як визначено пунктом 200-1.6 статті 200-1 ПК України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, а також у разі подання уточнюючих розрахунків до податкової декларації, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтями 200 та 209 цього Кодексу. Якщо на дату подання податкової звітності з податку сума коштів на рахунку в СЕА ПДВ платника податку перевищує суму, що підлягає перерахуванню до бюджету відповідно до поданої звітності, платник податку має право подати до контролюючого органу у складі такої податкової звітності заяву, відповідно до якої такі кошти підлягають перерахуванню на поточний рахунок такого платника податку, реквізити якого платник зазначає в заяві, у сумі залишку коштів, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку. На суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, шляхом зменшення на таку суму показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (?ПопРах).
		Перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі, якщо таке зменшення загальної суми поповнення електронного рахунка (?ПопРах) не призведе до формування від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу (?Накл).
		Для відповідного перерахування таких коштів центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету/на поточний рахунок та реквізити поточного рахунку платника (у випадку подання заяви платника на повернення коштів на такий рахунок).
		На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів після граничного терміну, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати платником сум податкових зобов`язань, здійснює таке перерахування до бюджету/на поточний рахунок платника податку.
		Центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову політику, має право надсилати центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість: реєстри - для перерахування податку до бюджету в разі подання платником податку уточнюючих розрахунків до податкових декларацій; коригуючі реєстри - для уточнення інформації, зазначеної у раніше надісланих реєстрах.
		Пункт 21 Порядку №569 містить аналогічні положення для повернення коштів з рахунку в СЕА ПДВ на поточний рахунок платника. 
		З урахуванням вказаного, суд вірно вважав, що законодавець передбачив процедуру і алгоритм дій як платника податків, так і податкового органу в правовідносинах повернення надміру сплачених платежів. Про свій намір платник повідомляє у заяві до контролюючого органу, форма якої визначена Порядком №21. Списання коштів з ПДВ-рахунку відбувається виключно у визначених законом випадках на підставі реєстру, який ДПС України подає до Казначейства. Самостійно Казначейство навіть помилково зараховані кошти списати з рахунку в СЕА ПДВ не може.
		Як уже зазначалося вище, сплачені позивачем 27 грудня 2019 року кошти у сумі 48750,00 грн зараховані на рахунок ФОП ОСОБА_1 в СЕА ПДВ, тобто, транзакція відбулася, однак сплачені кошти не виконують своє призначення. 
		Суд першої інстанції з`ясував, що позиція відповідача зводиться до того, що фактично на цю суму позивач не може зареєструвати податкові накладні, але може сплатити узгоджені податкові зобов`язання чи податковий борг з ПДВ, тобто, здійснити розрахунки з бюджетом. Однак податковий борг у ФОП ОСОБА_1 відсутній, що не заперечує відповідач. Узгоджені податкові зобов`язання за поданими у січні 2020 року та у листопаді 2020 року (за ті податкові періоди, коли позивач у складі податкової звітності подав заяву (Додаток 4) про повернення йому коштів на поточний рахунок з рахунку в СЕА ПДВ) також відсутні (рядок 9 декларації звітного періоду); значення показника рядка 18 (позитивне значення між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, яке сплачується до державного бюджету) рівне 0 грн. Отже, з грудня 2019 року сплачені кошти «зависли». При цьому їх повернення неможливе лише з тих підстав, що сума реєстраційного ліміту є недостатньою (умова, визначена пунктом 200.1-6 ПК України). 
		Тобто власні кошти, які позивач перерахував на рахунок в СЕА ПДВ, він не може використати за призначенням (для реєстрації податкових накладних) та водночас не може повернути назад собі на поточний рахунок, оскільки кошти не поповнили реєстраційний ліміт, що обумовлено виключно тією обставиною, що такі кошти сплачено готівкою через касу банку, а не з поточного рахунку, відомості про який має контролюючий орган. 
		Така помилка з боку платника стала перешкодою для розпорядження власними коштами. При цьому помилка приватного суб`єкта стала можлива і внаслідок відсутності запобіжників з боку суб`єкта владних повноважень. 
		Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що позивач не повинен мати перешкод повернути спірні кошти. Недосконалість нормативної бази, яка регулює відносини в сфері електронного адміністрування ПДВ, а також відсутність фільтрів (запобіжників) щодо зарахування ДКС України коштів на рахунок платника в СЕА ПДВ не з поточного рахунку такого платника, не повинно обмежувати особу в реалізації права на повернення коштів за її волевиявленням. При цьому ПДВ-рахунок не є бюджетним рахунком. Іншого порядку для повернення коштів (помилково чи надмірно сплачених), як окрім як через подання заяви (Додаток 4) у складі податкової декларації з ПДВ, податковим законодавством не передбачено. Водночас Порядком №21 передбачена можливість повернення коштів з електронного рахунку на поточний рахунок за наявності достатньої суми реєстраційного ліміту на дату подання заяви (Додаток 4). При цьому повернення коштів можливе, якщо це не призведе до появи від`ємного значення суми податку, визначеної відповідно до пункту 200-1.3 статті 200.1 ПК України.
		Оскільки, позивач  перерахував на свій рахунок в СЕА ПДВ власні грошові кошти, але не отримав збільшення обсягу реєстраційного ліміту й не може повернути ці кошти на поточний рахунок, то суд першої інстанції вірно вважав, що поновити права позивача у цьому випадку будь-яким іншим способом, аніж через судове рішення, фактично неможливо.
		Підпунктом 14.1.242 пункту 14.1 ПК України визначено, що технічним адміністратором електронного кабінету є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що здійснює заходи із розробки, створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення електронного кабінету, відповідає за виконання всіх етапів життєвого циклу такого програмного забезпечення, за його технічне і технологічне забезпечення, впровадження, функціонування, оновлення, модифікацію, усунення помилок, забезпечення цілісності та автентичності вихідного програмного коду; здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до електронного кабінету, відповідає за збереження та захист даних цих електронних сервісів.
		Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є Державна податкова служба України (відповідно до Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227).
		З огляду на зазначене, суд правильно вважав, що відповідачем у даному спорі є ДПС України.
		ДПС України після надходження податкової декларації з ПДВ, у  складі якої подано заяву (Додаток 4) про повернення з рахунку в  СЕА ПДВ на поточний рахунок ФОП ОСОБА_1 коштів, формально дотримувалася встановленого порядку, за яким недостатній реєстраційний ліміт не дозволяє повернути на поточний рахунок платника суму залишку коштів, які зараховані на електронний рахунок, що перевищує суму податкового боргу з податку та суму узгоджених податкових зобов`язань з податку.
		З цих причин, суд обґрунтовано вважав, що підстав визнавати бездіяльність відповідача протиправною немає, оскільки в ПК України відсутній чіткий механізм для реагування ДПС України у випадку зарахування на електронний рахунок платника коштів помилково сплачених (ним чи іншою особою). Третя особа - ДКС України також ніяким чином не здійснює перевірку, чи кошти для поповнення рахунку в СЕА ПДВ сплачені з поточного рахунку платника податку.   
		При цьому, суд підставно зауважив, що у разі задоволення позову позивач повертає власні кошти, при цьому бюджет нічого не втрачає; в іншому випадку у разі відмови в задоволенні позову позивач фактично на невизначений термін позбавлений можливості розпорядитися такими коштами, використати їх за призначенням, поставлений у залежність від обставин, які можливо і не настануть.   
		Оскільки перераховані 27 грудня 2019 року кошти не поповнили реєстраційний ліміт для реєстрації податкових накладних, то суд правильно вважав, що їх повернення не повинно зменшувати значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК  України. В іншому випадку порушується справедливий баланс між загальним інтересом, задля якого передбачена електронне адміністрування ПДВ, та інтересами платника. 
		Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог частково та належним і ефективним способом захисту прав позивача у цьому випадку обрав зобов`язання ДПС України подати ДКС України реєстр на повернення ФОП ОСОБА_1 з рахунку в СЕА ПДВ коштів у сумі 48000,00 грн на його поточний рахунок та не зменшувати при цьому значення суми податку, визначеної пунктом 200-1.3 статті 200-1 ПК України.
		З огляду на зазначене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.  
		 
		Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - 
		 
		П О С Т А Н О В И В :
		 
		апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року по справі № 140/6304/21 - без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.  
		 
		Головуючий  суддя                                                             М.А. Пліш
		Судді                                                                                 О.М. Гінда
		                                                                                В.В. Ніколін
		 
		повний текст складено 29.03.2022

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...